Справа № 643/20858/21
Провадження № 2-зз/638/47/23
07 вересня 2023 року м. Харків
Дзержинський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого - Аркатової К.В.,
за участі секретаря судового засідання - Шевченко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Яровенко Ольги Юріївни, про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Тарасова Юлія Петрівна, про визнання правочину удаваним, -
Представник ОСОБА_1 (відповідача) - адвокат Яровенко О.Ю. звернулася до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Тарасова Юлія Петрівна, про визнання правочину удаваним.
В обґрунтування заяви зазначає, що ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 31 січня 2022 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову, шляхом накладення заборони відчуження на :
-квартиру АДРЕСА_1 ;
-квартиру АДРЕСА_2 ,
-квартиру АДРЕСА_3 .
Заборонено будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно та державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов'язані з посвідченням будь-яких правочинів, а також інші реєстраційні дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на вказане нерухоме майно.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 червня 2023 року по справі № 638/20858/21 у задоволенні позову про визнання правочину удаваним відмовлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 273 ЦПК України рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 червня 2023 року набрало законної сили.
Суд, вивчивши клопотання про скасування заходів забезпечення позову та дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 червня 2023 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Тарасова Юлія Петрівна, про визнання правочину удаваним по справі № 638/20858/21.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 31 січня 2022 вжито заходів забезпечення позову, шляхом накладення заборони відчуження на квартиру АДРЕСА_1 , квартиру АДРЕСА_2 , квартиру АДРЕСА_3 . Заборонено будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно та державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов'язані з посвідченням будь-яких правочинів, а також інші реєстраційні дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на вказане нерухоме майно.
Згідно зі ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Згідно з частинами першою, другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пунктів 2, 3, 10 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії, встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин, іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням, і його суть полягає в тому, що таке обмеження захищає законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може спричинити неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає рівною мірою інтереси як позивача, так і відповідача.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а має на меті лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
У разі вжиття заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, провадження № 14-729цс19, зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Відповідно до положень ч.ч. 9, 10 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Суд констатує, що захід забезпечення позову, застосований відповідно до ухвали суду від 31 січня 2022 року, порушує права відповідача ОСОБА_1 .
Матеріали справи не містять відомостей про апеляційне оскарження вказаного рішення, наявність виконавчих проваджень, що могло унеможливити задовлення клопотання адвоката Яровенко О.Ю.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про скасування заходів забезпечення позову.
Керуючись ст. 158 ЦПК України, суд
Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Яровенко Ольги Юріївни, про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Тарасова Юлія Петрівна, про визнання правочину удаваним - задовольнити.
Заходи забезпечення позову, а саме: заборона відчуження на квартиру АДРЕСА_1 , квартиру АДРЕСА_2 , квартиру АДРЕСА_3 , а також заборона будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно та державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов'язані з посвідченням будь-яких правочинів, а також інші реєстраційні дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на вказане нерухоме майно - скасувати.
Копію ухвали направити сторонам для відома.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в 15-денний строк з дня її проголошення до Харківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий