Справа № 638/8069/23
Провадження № 3/638/3680/23
06 вересня 2023 року суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Цвірюк Д.В., розглянувши адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 164-5 КУпАП, -
встановив:
До Дзержинського районного суду м.Харкова надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164-5 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №872992 від 06.07.2023 року, 28 червня 2023 року о 18 годині 40 хвилин ОСОБА_1 , за адресою: Харківська область, м.Ізюм, а/д Київ-Харків-Довжанський (621 км) здійснював транспортування тютюнових виробів на автомобілі Chevrolet Lacetti, державний номерний знак НОМЕР_2 , без марки акцизного податку в кількості 98 блоків.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, просив справу закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, оскільки він не є посадовою особою підприємств виробників, імпортерів і продавцем тютюнових виробів, про що також надав письмову заяву.
Суддя, повно та всебічно дослідивши адміністративний матеріал, вважає, що провадження у справі підлягає закриттю, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
У відповідності до абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Пунктом 228.9 статті 228 Податкового кодексу України визначено, що відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.
Положеннями ч. 1 ст. 164-5 КУпАП визначено адміністративну відповідальність за зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного податку посадовими особами підприємств - виробників, імпортерів і продавців таких товарів.
Таким чином, передбачене правопорушення у своєму складі має спеціального суб'єкта: посадові особи підприємств виробників, імпортерів і продавців, а його предметом є товари (алкогольні напої чи тютюнові вироби) з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного податку.
Разом з тим у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 872992 від 06.07.2023 року в графі "місце роботи (навчання), посада" відносно ОСОБА_1 зазначено «не працює».
Крім того, в матеріалах, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення, відсутні дані про те, що ОСОБА_1 є посадовою особою підприємств - виробників, імпортерів і продавців алкогольних напоїв чи тютюнових виробів.
Відсутні також будь-які документальні відомості про те, що ОСОБА_1 безпосередньо здійснює підприємницьку діяльність.
За встановлених фактичних обставин, на переконання суду, ОСОБА_1 не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164-5 КУпАП.
Також суд звертає увагу на те, що положення ч.1 ст. 164-5 КУпАП носять бланкетний характер, які лише називають або описують правопорушення, а для повного визначення його ознак, відсилають до інших галузей права, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково повинно бути посилання на конкретний нормативний акт, яким встановлюються відповідний порядок та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Варто зазначити, що згідно положень КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не в праві самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Оцінюючи протокол про адміністративне правопорушення суд зазначає, що само по собі транспортування тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка, про що вказано у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №872992 від 06.07.2023 року, не є достатньою підставою вважати закінченим склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164-5 КУпАП, а вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, доведеною.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Так, згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Суд дійшов висновку, що оскільки представником поліції, як суб'єктом владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо правомірності складання протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності, не зазначено яку саме норму матеріального права було порушено ОСОБА_1 та не надано суду доказів підприємницької діяльності останнього чи доказів, які б свідчили, що він є посадовою особою підприємств - виробників, імпортерів і продавців алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, то протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 872992 від 06.07.2023 року, не можна визнати доказом вини останнього у розумінні ст. 251 КУпАП, а тому склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 164-5 КУпАП, у діях ОСОБА_1 відсутній.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого притягнуто до адміністративної відповідальності у вчинені кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до положень п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що всі сумніви щодо доведеності вини порушника слід тлумачити на його користь, суд вважає, що вина ОСОБА_1 належним чином та поза розумним сумнівом не доведена, а тому провадження у справі необхідно закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164-5 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 164-5, 247, 283, 284, 287-289 КУпАП, суддя,-
постановив:
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164-5 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Суддя: Д.В. Цвірюк