справа № 619/4424/23
провадження № 2-н/619/1099/23
іменем України
07 вересня 2023 року м. Дергачі
Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Овсянніков В.С. розглянув заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини з ОСОБА_2 у сумі 2 833 (дві тисячі вісімсот тридцять три) гривень,-
ОСОБА_1 звернулась з заявою до Дергачівського районного суду Харківської області про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на її користь на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі прожиткового мінімуму на дитину у сумі 2 833 (дві тисячі вісімсот тридцять три) гривень з урахуванням індексації суми аліментів згідно із законодавством України.
В заяві ОСОБА_1 зазначила, що вона та боржник мають неповнолітню дитину: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матеріальну допомогу на утримання якої ОСОБА_5 коштів не надає, дитина перебуває на її утриманні.
Дослідивши матеріали заяви, суддя дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Статтею 161 ЦПК України встановлено вимоги, за якими може бути видано судовий наказ.
Зокрема, п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України передбачено видачу судового наказу у разі заявлення таких вимог: про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб (п. 4 ч.1 ст. 161 ЦПК України), або про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб (п. 5 ч.1 ст. 161 ЦПК України).
Вимоги про стягнення аліментів у будь-яких інших видах та розмірах, ніж встановлені п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, не можуть бути розглянуті в порядку наказного провадження, а підлягають розгляду в порядку позовного провадження.
Заявниця посилається на п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України. Її вимоги не відповідають цьому пункту.
Частина 5 ст. 183 СК України також передбачає право звернення до суду в порядку наказного провадження, її положення відповідають п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України: той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Право звернення з вимогою про стягнення аліментів у твердій сумі передбачено п. 5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, але в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Прожитковий мінімум для дитини віком 11 років становить 2 833 гривні.
Заявниця просить стягнути аліменти саме у такому розмірі - 2 833 гривні.
Проте п. 5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України передбачає звернення у наказному провадженні з вимогою про стягнення аліментів у розмірі 50 % від цієї суми.
Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір (ч. 2 ст. 161 ЦПК України).
Вимоги, заявлені ОСОБА_1 , не підлягають розгляду в порядку наказного провадження.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, не передбачену ст. 161 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суддя відмовляє ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини з ОСОБА_2 у сумі 2 833 (дві тисячі вісімсот тридцять три) гривень.
Відповідно до ч. 2 ст.166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою.
Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ст.ст. 161-166, 260, 353, 354 ЦПК України, ст. 183 СК України, суддя, -
У видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини з ОСОБА_2 у сумі 2 833 (дві тисячі вісімсот тридцять три) гривень - відмовити.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.
Суддя В. С. Овсянніков