Справа № 353/725/23
Провадження № 2/353/259/23
06 вересня 2023 рокум.Тлумач
Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого - судді Лущак Н.І.,
з участю: секретаря судового засідання - Гаврилів Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумачі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 , громадянин Республіки Узбекистан, звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , громадянки Республіки Узбекистан, про розірвання шлюбу. Свої вимоги обгрунтував тим, що 06.10.2020 року між ним та відповідачем укладено шлюб у Львівському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів). У шлюбі дітей не мають. Після украдення шлюбу вони проживали по АДРЕСА_1 . Особисті відносини між ними погіршилися, спільне життя стало неможливим через постійні сварки та недовіру один до одного. Більше року вони спільно з відповідачем разом не проживають, шлюбні відносини між ними припинені, не спілкуються, місце її проживання йому невідоме. Тому в добровільному порядку шлюб розірвати неможливо. Просив шлюб між ними розірвати та справу розглянути в порядку спрощеного провадження.
Положеннями частини першої статті 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадках, коли дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.
Нормами ст. 496 ЦПК України передбачено, що іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів. Іноземні особи мають процесуальні права та обов'язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ст. 297 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 29 Договору між Україною і Республікою Узбекистан про правову допомогу та правові відносини у цивільних та сімейних справах, ратифікованим Законом України № 2338-ХIV від 05.11.1998 року, у справах про розірвання шлюбу у випадку, передбаченому пунктом 1 статті 28 цього Договору, компетентними є установи юстиції Договірної Сторони, громадянами якої є подружжя на момент подачі заяви. Якщо на момент подачі заяви обидва подружжя проживають на території другої Договірної Сторони, тоді компетентними є також установи юстиції цієї Договірної Сторони. У справах про розірвання шлюбу у випадку, передбаченому пунктом 2 статті 28 цього Договору, компетентними є установи юстиції Договірної Сторони, на території якої проживають обидва подружжя. Якщо один з подружжя проживає на території однієї
Договірної Сторони, а другий - на території іншої Договірної
Сторони, у справах про розірвання шлюбу компетентними є установи юстиції обох Договірних Сторін, на територіях яких проживають подружжя.
Відповідно до частин 2-6 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет позову дана справа, відповідно до ч. 4 ст. 274 ЦПК України, підпадає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.
Ухвалою судді Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 07.08.2023 року прийнято до розгляду дану справу та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження о 09 год. 00 хв. 06.09.2022 року з викликом сторін, з метою заслухання їх усних пояснень. Крім цього, даною ухвалою було встановлено: відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання ним відзиву на позовну заяву, а позивачу - п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив; відповідачу - п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення. Роз'яснено відповідачу, що відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву він має право пред'явити зустрічний позов.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Згідно ч.1 ст. 178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, однак у заяві про усунення недоліків позовної заяви просив у випадку його неявки в судове засідання, справу розглядати без його участі (а.с. 34).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, однак 18.08.2023 року через канцелярію суду подала заяву (а.с. 56), в якій позов визнала в повній мірі, не заперечила проти розірвання шлюбу, просила термін на примирення не давати та справу розглянути у її відсутності в судовому засіданні. Після розірвання шлюбу просила суд залишити їй прізвище « ОСОБА_2 ».
У відповідності до ч.ч. 1, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
У відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з таких підстав:
Згідно з положеннями п. 3 ч. 2 ст. 18, ст. 51, ч. 3 ст. 56, ч. 1 ст. 110 СК України дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.
Згідно з частиною 2 статті 104 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (частина 2 статті 112 Сімейного кодексу України).
Судом встановлено, що сторони згідно повторного свідоцтва про шлюб, перебувають в зареєстрованому шлюбі з 06.10.2020 року (а.с. 18). У шлюбі дітей не мають. Сімейне життя у сторін не склалося, шлюбні стосунки не підтримують, спільне господарство не ведуть, протягом останніх місяців разом не проживають. Шлюб між сторонами існує формально, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, що має істотне значення, а тому шлюб слід розірвати.
В силу вимог ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Враховуючи те, що позивач після укладення шлюбу не змінювала дошлюбне прізвище, суд вважає, що після розірвання шлюбу їй слід залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Оскільки таке становище має місце по даній справі, суд вважає встановленими обставини, викладені позивачем в позовній заяві на обгрунтування своїх вимог.
У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
За встановлених судом обставин, позов слід задовольнити.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
У зв'язку з відсутністю на час складання рішення клопотання позивача або його представника, питання розподілу судових витрат судом не вирішується.
На підставі наведеного, ст. 51 Конституції України,ст.ст. 24, 104, 105, 110, 112, 113, 114 СК України, Закону України «Про міжнародне приватне право», Договору між Україною і Республікою Узбекистан про правову допомогу та правові відносини у цивільних та сімейних справах, Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993 року, керуючись ст.ст. 12, 13, 49, 82, 141, 142, 174, 178, 206, 247, 263-265, 268, 273, 274-279, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянином Республіки Узбекистан, зареєстрованим по АДРЕСА_1 , посвідка на постійне проживання в Україні № НОМЕР_1 , видана 07.10.2019 року терміном до 03.10.2029 року, орган, що видав 4601, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянкою Республіки Узбекистан, зареєстрованою по АДРЕСА_1 , номер паспорта Республіки Узбекистан НОМЕР_2 , виданий 16.01.2020 року, орган, що видав МВС 3214, зареєстрований 06 жовтня 2020 року у Львівському міському віділі державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), актовий запис № 2668 - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянці Республіки Узбекистан, зареєстрованої по АДРЕСА_1 , номер паспорта Республіки Узбекистан НОМЕР_2 , виданий 16.01.2020 року, орган, що видав МВС 3214,шлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ГоловуючийН. І. ЛУЩАК