Справа № 345/2177/23
Провадження № 2/345/676/2023
07.09.2023 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Онушканича В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін і без проведення судового засідання справу за позовом ОСОБА_1 до Таврійського національного університету ім. В.І.Вернадського, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 , про встановлення фактів дискримінації у сфері праці, усунення дискримінації шляхом визнання неправомірними дій і рішень відповідача, стягнення грошової компенсації у розмірі дворічного середнього заробітку,
Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 15.05.2023 року відкрито провадження у вказаній справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без виклику сторін.
22.08.2023 року на адресу суду надійшла заява від представника відповідача про передачу справи до іншого суду. Заяву мотивує тим, що за даними Державної міграційної служби місце реєстрації ОСОБА_1 зазначено АДРЕСА_1 . Крім того ОСОБА_1 має постійну роботу в м. Києві. Тобто місцем проживання та перебування ОСОБА_1 є м. Київ (Шевченківський район м. Києва).
Представник відповідача вважає, що надана ОСОБА_1 довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є спробою зловживання процесуальними правами. Враховуючи те, що орган управління Таврійського національного університету ім. В.І.Вернадського розміщений за адресою м. Київ, вул. Джона Маккейна, 33 (територія Печерського району м. Києва). Тому представник відповідача просить передати справу №345/2177/23 на розгляд Печерського районного суду м. Києва (за місцем розміщення відповідача) або Шевченківського районного суду м. Києва (за місцем перебування позивача).
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, зокрема, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно із ч.2 ст.27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Ч.1 ст.28 ЦПК України передбачено, що позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»:
місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги;
місце проживання житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), у яких особа отримує соціальні послуги.
Відповідно до п. 4 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №207 громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом 30 календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.
Відповідно до п. 7 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №207 реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Відповідно до п. 12 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №207 особи, які не проживають за зареєстрованим місцем проживання більше одного місяця і які мають невиконані майнові зобов'язання, накладені в адміністративному порядку чи за судовим рішенням, або призиваються на строкову військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов'язані письмово повідомити відповідному органу реєстрації про своє місце перебування.
Крім того, вказані вище положення узгоджуються із ст.5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», де передбачено, що громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що реєстрації підлягає як місце проживання, так і місце перебування особи.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Відповідно до 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» врегульовано питання реєстрації місця проживання внутрішньо переміщеної особи. Так, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. Адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо).
З долученої позивачем довідки від 06.04.2022 року №2167-5000794369 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (т. 1 а.с. 32) вбачається, що фактичне місце перебування позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 . Отже, фактичне місце проживання позивача зареєстровано за адресою, що територіально відноситься до юрисдикції Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області.
З огляду на вищевикладене, клопотання представника відповідача про передачу справи за позовом ОСОБА_1 до Таврійського національного університету ім. В.І.Вернадського, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 , до іншого суду є безпідставним та не підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 28, 31 ЦПК України, Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»,
В задоволенні клопотання представника відповідача про передачу справи за позовом ОСОБА_1 до Таврійського національного університету ім. В.І.Вернадського, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 , про встановлення фактів дискримінації у сфері праці, усунення дискримінації шляхом визнання неправомірними дій і рішень відповідача, стягнення грошової компенсації у розмірі дворічного середнього заробітку до іншого суду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Володимир ОНУШКАНИЧ