Справа № 192/1676/23
Провадження № 1-кс/192/258/23
07 вересня 2023 року слідчий суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області клопотання прокурора Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_2 , по внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальному провадженню №12023046570000199 від 29 серпня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358, ст. 290 КК України про арешт майна,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_3 ,
володільця майна - ОСОБА_4 ,
Прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна шляхом заборони користування, відчуження та розпорядження майном, на обґрунтування якого зазначив, що 29 серпня 2023 року до ВП № 9 надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що на блок-посту, який розташований на 440 км автодороги Н-08, поблизу с. Червонокам'яне Дніпровського району Дніпропетровської області, працівниками поліції було зупинено автомобіль «HYUNDAI TUCSON», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , 1990 року народження, який пред'явив поліцейським свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 . Після перевірки свідоцтва з'ясувалося, що відомості про власника автомобіля не відповідають даним, які містяться в базі Національної поліції України.
Відомості за даним фактом 29 серпня 2023 року були внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12023046570000199 з попередньою кваліфікацією ч. 4 ст. 358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа.
Крім того, під час проведення огляду автомобіля «HYUNDAI TUCSON», номерний знак НОМЕР_1 та при звірянні номерів шасі (кузова, рами) на транспортному засобі було виявлено пошкодження на номері кузова автомобіля, що викликало підозру у можливій підробці ідентифікаційного номеру транспортного засобу, а відомості про власника автомобіля не відповідають даним, які містяться в базі Національної поліції України.
Відомості за даним фактом 29 серпня 2023 року були внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12023046570000200 з попередньою кваліфікацією ст. 290 КК України, тобто підробка ідентифікаційного номеру кузова транспортного засобу.
29 серпня 2023 року кримінальні провадження були об'єднані в одне провадження та присвоєно номер №12023046570000199.
Під час огляду місця події свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та автомобіль були вилучені до ВП № 9.
У клопотанні вказано, що з метою збереження речових доказів, попередження можливості їх знищення, пошкодження та внесення в них непоправних змін, слід накласти арешт на вилучене майно.
Прокурор в судове засідання не з'явився. Від прокурора надійшла заява про розгляд клопотання без його участі. Власник майна в судове засідання не з'явився. Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Володілець майна - ОСОБА_4 не заперечував проти арешту свідоцтва та автомобіля зазначивши, що придбав цей автомобіль три роки назад та весь цей час претензій з боку працівників поліції щодо документів на автомобіль він не мав. Отримати відомості з реєстру прав власності рухомого майна про власника автомобіля він не може, оскільки не є його власником, а причина розбіжностей відомостей про власника йому не відома.
Вислухавши пояснення володільця майна та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що останнє підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є зокрема доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Пунктом 1 ч. 2 вказаної статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
Прокурором в якості мети накладання арешту на майно, було зазначено про необхідність збереження речових доказів, попередження можливості їх знищення та пошкодження.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Як з'ясовано з матеріалів клопотання, 29 серпня 2023 року були внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12023046570000199 з попередньою кваліфікацією ч. 4 ст. 358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа, а також внесені відомості з попередньою кваліфікацією ст. 290 КК України, тобто підробка ідентифікаційного номеру кузова транспортного засобу.
Постановою від 29 серпня 2023 року кримінальні провадження були об'єднані в одне провадження та присвоєно номер №12023046570000199.
Підставою для внесення відомостей до ЄРДР стало те, що 29 серпня 2023 року до ВП № 9 надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що на блок-посту, який розташований на 440 км автодороги Н-08, поблизу с. Червонокам'яне Дніпровського району Дніпропетровської області, працівниками поліції було зупинено автомобіль «HYUNDAI TUCSON», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , 1990 року народження, який пред'явив поліцейським свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , яке викликало сумніви у його справжності, оскільки відомості про власника автомобіля не відповідають даним, які містяться в базі Національної поліції України.
Крім того, під час проведення огляду автомобіля «HYUNDAI TUCSON», номерний знак НОМЕР_1 та при звірянні номерів шасі (кузова, рами) на транспортному засобі було виявлено пошкодження на номері кузова автомобіля, що викликало підозру у можливій підробці ідентифікаційного номеру транспортного засобу, оскільки відомості про власника автомобіля не відповідають даним, які містяться в базі Національної поліції України.
Згідно відомостей з Інформаційно-пошукової системи Національної поліції України, власником автомобіля «HYUNDAI TUCSON», номерний знак НОМЕР_1 є ОСОБА_5 . Разом з тим, згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , яке надав ОСОБА_4 , власником автомобіля «HYUNDAI TUCSON», є інша особа - ОСОБА_6 .
Постановою дізнавача від 29 серпня 2023 року свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 та автомобіль «HYUNDAI TUCSON», номерний знак НОМЕР_1 були визнані речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження (а.с.45-46).
Постановами дізнавача від 29 серпня 2023 року було призначено проведення двох експертиз: технічної експертизи документа та трасологічної експертизи автомобіля для вирішення питання чи вносилися зміни в свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та в ідентифікаційні позначення номеру шасі, кузова (двигуна) автомобіля (а.с.21-22, 43-44).
Слідчий суддя посилається на те, що метою арешту майна, зокрема, є збереження речових доказів, а ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
В даному випадку, слідчий суддя вважає, що прокурором обґрунтовано в якості мети арешту майна зазначено збереження речових доказів, попередження можливості їх знищення, пошкодження або внесення в них неправомірних змін, яким є свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та автомобіль, оскільки іншим способом зберегти речові докази, інакше як шляхом арешту - неможливо.
Водночас, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.
Отже, відповідно до п. 1 п ч. 5 ст. 173 КПК слідчий суддя, задовольняючи клопотання про арешт майна, повинен в резолютивній частині ухвали зазначити перелік майна, на який накладено арешт, а відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 173 КПК якщо слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, вважає за необхідне заборонити, обмежити право власників чи володільців розпоряджатися або користуватися майном, у резолютивній частині ухвали він повинен прямо про це зазначити, разом із вказівкою на майно, щодо якого застосовуються такі заборони чи обмеження.
Тому, клопотання прокурора про арешт майна, підлягає частковому задоволенню в частині зазначення способу арешту.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 171, 172 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_2 , по внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальному провадженню №12023046570000199 від 29 серпня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358, ст. 290 КК України про арешт майна, - задовольнити частково.
Накласти арешт на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , власником якого зазначений ОСОБА_6 , ( АДРЕСА_1 ), а користується ОСОБА_4 , шляхом заборони розпоряджатися та користуватися вказаним свідоцтвом.
Накласти арешт на автомобіль «HYUNDAI TUCSON», номерний знак НОМЕР_1 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , зазначений ОСОБА_6 , ( АДРЕСА_1 ), а користується ОСОБА_4 , шляхом заборони розпоряджатися та користуватися вказаним автомобілем.
Відмовити в задоволенні клопотання в частині заборони відчуження майна.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню дізнавачем, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.
Роз'яснити, що згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, які були відсутні при її проголошенні - з моменту отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1