Справа № 212/6684/23
1-кс/212/938/23
07 вересня 2023 року м. Кривий Ріг
Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі клопотання дізнавача СД ВП № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Криворізької північної окружної прокуратури ОСОБА_4 , внесене у кримінальному провадженні № 42023042070000100 від 28.08.2023, про арешт майна,
04 вересня 2023 року до слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання, у якому дізнавач просить накласти арешт на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_5 , з забороною права відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном.
В обґрунтування клопотання зазначає, що дізнавачем СД ВП №3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023042070000100 від 28.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що невстановлена особа, використовуючи підроблені офіційні документи оформила право власності на нежитлову будівлю на території Покровського району м. Кривого Рогу.
Під час проведення огляду 04.09.2023 встановлено, що на території міського пляжу у парку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 розташована цегляна одноповерхова будівля, відстань від якої до водойми приблизно 45-50 метрів.
Згідно відповіді Покровської районної в місті ради рішення від 18.07.2018 № 362 чи будь-яке інше про присвоєння (уточнення) та зміну поштової адреси об'єктам нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 не приймалося.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно нежитлова будівля загальною площею 23,0 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_5 .
Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що в Інтернет мережі на сайті ОLХ наявне оголошення про продаж вказаного нерухомого майна.
04 вересня 2023 року постановою дізнавача нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 визнана речовим доказом у кримінальному провадженні і з метою захисту прав територіальної грмади, а саме Криворізької міської ради, та запобігання можливості незаконного використання, пошкодження, перетворення, відчуження вказаного нерухомого майна дізнавач вважає за необхідне накласти арешт на це майно.
Дізнавач ОСОБА_3 , прокурор ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, прокурор подав до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності.
ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання, його неприбуття в судове засідання відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ст. 107 КПК України у зв'язку з неприбуттям в судове засідання учасників справи, участь яких не є обов'язковою, фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувальних технічних засобів не здійснюється.
Слідчий суддя, дослідивши письмові матеріали, надані в обґрунтування клопотання, дійшов висновку про його часткове задоволення з таких підстав.
Як вбачається з витягу з ЄРДР, у провадженні Відділення поліції № 3 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 42023042070000100 від 28.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 ч. 4 КК України, за фактом використання підроблених офіційних документів при оформленні права власності на нежитлову будівлю на території Покровського району м. Кривого Рогу.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 344133094 від 25.08.2023 нежитлова будівля літ. «А», загальною площею 23,0 кв.м., площею забудови 42,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_5 .
Одним чз документів, поданих для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, є рішення, серія та номер: 362, виданий 18.07.2018, видавник: Виконавчий комітет Покровської районної в місті ради м. Кривий Ріг
Як вбачається з копії відповіді виконавчого комітету Покровської районної в місті ради від 28.08.2023 рішення від 18.07.2018 № 362 чи будь-яке інше про присвоєння (уточнення) та зміну поштової адреси об'єктам нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 не приймалося.
Постановою слідчого від 04.09.2023 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42023042070000100 від 28.08.2023 - нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 .
Також, з матеріалів досудового розслідування, наданих слідчому судді, вбачається, що приймаються заходи щодо продажу вказаного нерухомого майна, зокрема в ході проведення огляду від 04.09.2023 дізнавачем встановлено, що на сайті Інтернет мережі торгівельного майданчика «OLX» розміщено оголошення від 14.08.2023 про продаж нежитлової будівлі - кафе за адресою: АДРЕСА_1 , а також розміщено плану громадського будинку за вказаною адресою.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні дізнавача, слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою, зокрема, і збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено у встановленому цим КПК порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до положень ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, з урахуванням обставин кримінального провадження, а також того, що на даній стадії досудового розслідування є достатні дані, які свідчать про ймовірність вчинення кримінального правопорушення, а нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 може бути використана як доказ його вчинення, а тому відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, з метою забезпечення його збереження, на переконання слідчого судді, є всі правові підстави для накладання арешту на вказане майно із забороною його відчуження.
Саме такий спосіб накладення арешту на майно, забезпечить потреби досудового розслідування, виправдовує ступінь втручання у права власника майна та не матиме негативних наслідків як для самого власника, так і інших осіб, оскільки заборона відчуження майном не позбавляє права на користування ним.
Керуючись ст. ст. 2, 98, 132, 170, 171, 173, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого про арешт майна задовольнити частково.
Накласти арешт, з метою збереження речових доказів, на нерухоме майно - нежитлову будівлю літ. «А», загальною площею 23,0 кв.м, площею забудови 42,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_5 на праві приватної власності, з забороною його відчуження.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1