Справа № 210/4771/23
Провадження № 2-а/210/22/23
іменем України
"06" вересня 2023 р.
Суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Чайкіна О.В. перевіривши адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАС №7356916 від 18 липня 2023 року, -
До Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 05 вересня 2023 року через підсистему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов.
Предметом адміністративного позову є постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серія ЕАС №7356916 від 18 липня 2023 року.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Пред'являючи позов про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, позивач визначив у якості відповідача ОСОБА_2 , хоча останній під час складання та винесення постанови оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення діяв не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Положеннями ч. 1 ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно зі ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (ч. 2 ст. 222 КУпАП).
Приписами ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію» систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальний органи поліції.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 цього Закону поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч. 2 ст. 126 КУпАП інспектори відповідного орану поліції діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органів Патрульної поліції України (Департаменту патрульної поліції), який складається зі структурних підрозділів апарату Департаменту патрульної поліції і його територіальних (відокремлених) підрозділів.
Отже, відповідний інспектор не може виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст. 222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративне правопорушення.
Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст. 222 - 244-20 КУпАП» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.12.2019р. у справі за №724/716/16-а.
Так, Верховний Суд у вказаній справі виклав правовий висновок, що у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення належним відповідачем у таких справах є саме орган, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як встановлено з матеріалів адміністративного позову, відповідачем у справі виступає посадова особа, суб'єкт владних повноважень, а саме інспектор Ганцур Андрій Юрійович.
Суд зазначає, що в даному випадку інспектор патрульної поліції або структурний підрозділ поліції, в якому проходить службу такий інспектор поліції, і який не є юридичною особою, не може виступати відповідачем у справі за адміністративним позовом, і належним відповідачем може бути лише Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, і який є юридичною особою.
У зв'язку з чим, суд пропонує позивачеві визначитися з належним відповідачем по справі до прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження по справі.
Крім того, процесуальним законодавством визначено строк звернення до адміністративного суду (ст. 122 КАС України).
Згідно ч.2 ст. 286 КУпАП, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Відповідно до ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Із матеріалів долучених до позовної заяви встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення після закінчення строку на його оскарження.
Постанова про накладення адміністративного стягнення прийнята 18 липня 2023 року. З позовною заявою про оскарження даної постанови позивач звернувся до суду лише 05 вересня 2023 року, тобто після закінчення 10 денного строку на оскарження, визначеного законом.
Строк звернення до суду, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач стверджує, що про існування оскаржуваної постанови дізнався лише 29 серпня 2023 року. Однак, доказів на підтвердження вказаної обставини суду не надано.
Додатково, позивач не наводить причини поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Отже суд приходить до висновку, що позивачем не доведено обставини, які об'єктивно унеможливлювали своєчасне звернення до суду, у визначений законом строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 160 і ст. 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного, керуючись ст. 123, 160, 161, 169, 171, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАС №7356916 від 18 липня 2023 року - залишити без руху.
Надати Позивачу, з часу вручення копії ухвали, десятиденний строк, для усунення недоліків. У разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя: О. В. Чайкіна