Справа № 210/2892/23
Провадження № 3/210/1420/23
іменем України
"01" вересня 2023 р.
Суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Скотар Р.Є., розглянувши матеріал, який надійшов з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працює, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу 01 червня 2023 року надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ..
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 266573 від 19 травня 2023 року вбачається, що 19.05.2023 року о 23 год. 03 хв. в Дніпропетровській області, м. Кривий Ріг, Металургійний район, вул. Віталія Матусевича, біля буд. 11 водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 керував транспортним засобом Subaru Legacy днз НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя). Від проходження огляду на визначення стану сп'яніння відмовився. Факт руху Xiaomi. Нагрудні відео реєстратори 475635, 475636. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
До початку судового засідання від захисника ОСОБА_1 - адвоката Морозова Є.Є. через канцелярію суду надійшло письмове клопотання про закриття провадження у справі, в якому зазначив наступне.
ОСОБА_1 в ході спілкування з співробітниками поліції факт вживання алкогольних напоїв та перебування в стані алкогольного сп'яніння заперечував, як і заперечував наявність в нього ознак алкогольного сп'яніння.
Будь-якого візуального огляду на наявність ознак сп'яніння співробітниками поліції здійснено не було, вони не були особисто перелічені ОСОБА_1 .
Так, на відеозаписах з нагрудної камери (відео реєстратора) №475635 запис clip-0 з позначенням дати - 19.05.2023 о 23 год. 04, співробітниками поліції не зазначають ОСОБА_1 про виявлені в нього ознаки алкогольного сп'яніння та відразу пропонують йому пройти огляд за допомогою спеціальних технічних засобів.
Вказані обставини можуть свідчити про безпідставність та необґрунтованість висновків співробітників поліції про наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, а саме: запаху алкоголю з порожнини роту, поведінки, що не відповідає обстановці, різкої зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, які були викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та направленні до закладу охорони здоров'я.
Відсутність ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 не надавало право співробітникам поліції проводити його огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Так як відповідно до вимог п.1 розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони України 09.11.2015 №1452/7357 (далі - Інструкція), тільки при наявності ознак сп'яніння, передбачених пунктом 3 розділу І Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Тобто, працівниками поліції грубим чином було порушено вимоги п.1 розділу ІІ Інструкції.
Як можна побачити із відеозаписів, які містяться в матеріалах справи працівниками поліції відразу без зазначення ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер», на що останній погодився. При цьому, грубо порушуючи вимоги п.6, 7 розділу І Інструкції, спочатку не отримали його відмову від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів та у разі такої відмови не запропонували йому пройти огляд в закладах охорони здоров'я.
Фактично поліцейські запропонували йому на вибір пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів або в закладах охорони здоров'я, що є порушенням п.6 та п.7 розділу 1 Інструкції.
Крім того, зазначаючи про можливість проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, поліцейські почали залякувати ОСОБА_1 більш серйозним проходженням огляду в закладі охорони здоров'я, що згідно практики ситуація там гірша, взяттям крові в закладі. Вказані обставини підтверджуються відеозаписом з нагрудної камери (відео реєстратора) №475635 запис clip-1 з позначенням дати - 19.05.2023 о 23-17.
Фактично ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, а його відмова була зафіксована поліцейськими зі слів його дружини та під тиском поліцейських без дотримання відповідної процедури отримання такої відмови згідно п.6, 7 розділу 1 Інструкції.
Вказані обставини свідчать про упереджене ставлення поліцейських до ОСОБА_1 та їх намагання будь-яким чином отримати відмову від проходження огляду та скласти протокол про адміністративне правопорушення.
Про упереджене співробітники поліції до ОСОБА_1 свідчить і той факт, що поліцейські не надали йому направлення до закладу охорони здоров'я, про що свідчить відсутність підпису у вказаному направленні, яке міститься в матеріалах справи.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення складений щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки обставини, викладені у протоколі, не підтверджуються сукупністю доказів, а отже, протокол не відповідає вимозі його достовірності.
Враховуючи викладене, відповідно до п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник не з'явились, про дату і час судового засідання повідомлені належним чином.
Суд, дослідивши надані до справи докази, приходить до висновку, що провадження по справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 містять наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення; направлення на огляд водія; рапорт; довідка; диск з відеозаписом; роз'яснення про відсторонення від права керування транспортним засобом.
17 липня 1997 року Верховна Рада України ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод. Отже, Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (далі - Конвенція) є частиною національного законодавства України, і підлягає застосуванню нарівні з національним законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява N 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Наведене вказує на те, що при розгляді зазначеного вище правопорушення повинні застосовуватись принципи кримінального судочинства. У зв'язку із цим при розгляді справи про адміністративне правопорушення, при наданні оцінки доказам та вирішенні питань про доведеність вини у вчиненні адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне застосовувати відповідні положення кримінального процесуального закону, в тому числі і щодо сутності адміністративного правопорушення, яке за своєю юридичною природою фактично є обвинуваченням.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Стосовно доводів захисника-адвоката Морозова Є.Є., що ОСОБА_1 не мав ознак алкогольного сп'яніння, працівники поліції не встановили відповідні ознаки сп'яніння, суд вважає доводи обгрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з пунктом 4 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
У протоколі про адміністративне правопорушення вказано ознаки сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота, поведінка що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Однак відповідно до дослідженого відеозапису події, ознаки сп'яніння ніяким чином працівники поліції не встановлювали. З дослідженого відеозапису вбачається, що поведінка ОСОБА_1 є виваженою, цілком адекватна обстановці, яка склалася, на запитання поліцейських відповідав чітко, координація рухів не порушена, на обличчі відсутнє почервоніння, має природній колір покрову обличчя. Отже, відеозапис не містить достовірних відомостей щодо наявності будь-яких ознак, які б свідчили про вживання ОСОБА_1 алкогольних речовин. Також ознаки сп'яніння письмовими поясненнями свідків не підтверджуються, а тому зазначення цих ознак викликає сумніви.
З урахуванням відсутності доказів щодо наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, тому підстав, згідно Інструкції 09.11.2015 № 1452/735, для пропонування працівниками поліції пройти огляд на стан сп'яніння водію не було.
Стосовно доводів захисника-адвоката Морозова Є.Є., що ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Drager Alcotest, суд вважає доводи обгрунтованими з огляду на наступне
Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Отже, за змістом ст. 266 КУпАП, щодо адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП у формі відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення у поліцейського виникають після встановлення факту керування певною особою транспортним засобом, виявлення у неї ознак сп'яніння, висунення поліцейським пропозиції про проходження огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинення транспортного засобу, в разі відмови проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинення транспортного засобу - висунення поліцейським пропозиції про проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі, та відмови особи від проходження такого огляду, яка повинна бути висловлена у формі, яка не передбачає двозначного трактування цієї відмови чи викликати сумніви у її дійсності. Лише після висловлення такої відмови адміністративне правопорушення вважається вчиненим і породжує у поліцейського обов'язок скласти протокол про адміністративне правопорушення.
Згідно п. 6, 7 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
З дослідженого відеозапису, який є об'єктивним доказом у справі, незалежним від суб'єктивного сприйняття будь-якої особи вбачається, що в ході розмови між ОСОБА_1 та працівниками поліції, останні пропонують пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою спеціальних технічних засобів і водій чітко відповідає, що згоден на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці, що зафіксовано на відеозаписі «clip -0. Надалі з відеозапису вбачається, що працівники поліції не надають прилад Drager Alcotest ОСОБА_1 для проходження огляду на місці зупинки, проте продовжують спонукати до відмови від огляду.
Крім того, зазначаючи про можливість проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, поліцейські почали залякувати ОСОБА_1 більш прискипливим проходженням огляду в закладі охорони здоров'я на стан алкогольного та наркотичного сп'яніння, та зазначають, що згідно практики вірогідність виявлення стану сп'яніння там більше. Вказані обставини підтверджуються відеозаписом з нагрудної камери (відео реєстратора) №475635 запис clip-1 з позначенням дати - 19.05.2023 о 23-17.
Отже, працівники поліцїї отримали безумовну згоду ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціальних технічних засобів, проте всупереч вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735, не забезпечили та не надали можливість ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки, і не вчинили жодних дій направлених на проведення огляду на стан сп'яніння на місці зупинки, а саме не надали прилад Drager Alcotest для проходження огляду.
Так, працівники поліції після надання згоди ОСОБА_1 на проходження огляду на місці зупинки, зобов'язані були надати спеціальний технічний засіб для проходження огляду на місці зупинки, отримати відповідний результат та прийняти рішення відповідно до вимог КУпАП.
Працівник поліції після пропозиції проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння не мав законних підстав для повідомлення йому додаткової інформації та додаткових умов огляду на стан сп'яніння та наслідків, які виходять за межі його повноважень.
Враховуючи вищевикладене, судом не встановлено ухилення ОСОБА_1 від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці.
Стосовно доводів захисника-адвоката Морозова Є.Є., що ОСОБА_1 не було надано Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, суд вважає доводи обгрунтованими з огляду на наступне.
Згідно п. 8 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Суд звертає увагу, що у направленні для проходження огляду на стан сп?яніння відсутній підпис ОСОБА_1 про отримання направлення на огляд. Досліджений відеозапис також не містить інформації про вручення водію направлення для проходження огляду на стан сп?яніння, що свідчить про те, що у встановленому законом порядку водія не направлено на проходження огляду на стан сп?яніння до закладу охорони здоров'я, таким чином поліцейськими було порушено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол.
При цьому сам по собі протокол не може бути беззаперечним доказом винуватості особи у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на наступне
За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку. Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом у даній справі, у розумінні статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним та беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, а обставини викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумнівів у суду.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення складений відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки обставини, викладені у протоколі, не підтверджуються сукупністю доказів, тому, протокол не відповідає вимозі його достовірності.
Суд приходить до висновку, що надані матеріали адміністративної справи є суперечливими, не відповідають критеріям достовірності та належності, таким чином відсутні докази, які можуть свідчити «поза розумним сумнівом» про винуватість ОСОБА_1 у порушенні ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь згідно ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини
Враховуючи вищевикладене, склад адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП є недоведеним поза розумним сумнівом.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"застосовуються судами при розгляді справ як джерело права, а Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Irelandv. theUnitedKingdom), п. 161, SeriesA заява № 25).
Приймаючи дане рішення, суддя керується принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю внаслідок відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247 п. 1, 283, 284 КУпАП, -
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення .
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу.
Суддя: Р. Є. Скотар