СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/5020/23
ун. № 759/16218/23
06 вересня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100080003226 від 26.08.2023 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
До слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва 28.08.2023р. поштовим відправленням надійшло вказане клопотання, в якому прокурор просить накласти арешт на майно, яке було вилучено26.08.2023, у порядку статті 208 КПК України в ході затримання громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обґрунтовуючи дане клопотання, прокурором зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який достовірно знаючи про військову агресію збройних сил російської федерації проти України та впровадження на території України воєнного стану, відповідно до відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, згідно з яким в Україні запроваджено воєнний стан з 05:30 години 24.02.2022 строком на 30 діб, Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженого Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022, затвердженого Законом України від 21.04.2022 № 2212-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022, затвердженого Законом України від 22.05.2022 № 2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 травня 2022 року строком на 90 діб, Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022, затвердженого Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні строком на 90 діб, Указом Президента України від 07.11.2022 року №757/2022, затвердженого Законом України від 16.11.2022 року №2738-IX продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року, Указом Президента України від 07.02.2023 року №58/2023, затверджено Законом України від 07.02.2023 року № 2915-ІХ з 05 год. 30 хв. 06 лютого 2023 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні строком на 90 діб, Указом Президента України від 01.05.2023 року № 254/2023 затверджено Законом України від 02.05.2023 року № 3058-ІХ з 05 год. 30 хв. 20 травня 2023 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні строком на 90 діб, Указом Президента України від 26.07.2023 року № 451/2023 затверджено Законом України від 27.07.2023 року № 3275-ІХ продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, у невстановлений досудовим розслідуванням місці та час, виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна з метою обернення на свою користь та особистого збагачення.
Так, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , 26.08.2023, приблизно о 07 годині 30 хвилин, прибув до будівлі станції Київського метрополітену «Житомирська», розташованої по пр. Берестейському, 117 в м. Києві. Знаходячись неподалік від входу з будівлі метрополітену, ОСОБА_4 , спостерігав за навколишньою обстановкою з метою виявлення громадян, майном яких можна було таємно заволодіти.
26.08.2023, приблизно о 08 годині, ОСОБА_4 , помітив раніше не знайому йому ОСОБА_5 , яка йшла у напрямку підземного переходу станції Київського метрополітену «Житомирська», розташованої по пр. Берестейському, 117 в м. Києві та майно якої він вирішив таємно викрасти. В подальшому, спрямовуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконно збагатитися, усвідомлюючи, що в країні введено воєнний стан, ОСОБА_4 , прослідував за ОСОБА_5 . У той момент, коли остання почала спускатися у підземний перехід, ОСОБА_4 переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, непомітно для ОСОБА_5 розстебнув рюкзак, який був одягнений на неї, звідки витяг гаманець, у якому знаходились грошові кошти у сумі 2150 гривень, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму.
Таємно викравши чуже майно, яке належить ОСОБА_5 , ОСОБА_4 направився до виходу з підземного переходу, де ОСОБА_4 , перевіривши вміст гаманця, поклав до власних штанів, у які був одягнений.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у таємному викрадені чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
26.08.2023 о 11 годині 13 хвилин, слідчим Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 на підставі ст. 208 КПК України в присутності двох понятих та із застосуванням відеозйомки за допомогою цифрової відеокамери, за участю захисника, за адресою місто Київ, пр. Берестейський, 136, було проведено затримання гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та в ході особистого обшуку у якого було виявлено та вилучено:
?гаманець жовтого кольору;
?грошові кошти купюрою 50 гривень (№ АС 6966418);
?грошові кошти купюрою 100 гривень ( № УБ 5903152);
?грошові кошти однією купюрою 1000 гривень (№ АГ 7976287);
?грошові кошти однією купюрою 1000 гривень (№ ЕА 9909923);
?металеві монети в кількості 4 гривні;
?пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_2 , які упаковано в спеціальний пакет WAR 1327878.
Слідчим Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, прийнято процесуальне рішення та в порядку ст. 110 КПК України, винесено мотивовану постанову про визнання речових доказів вищевказаних вилучених речей.
З метою збереження речових доказів та запобігання можливості їх приховування, псування, знищення, втрати, відчуження, використання, слідчий просив клопотання задовольнити.
В судове засідання рокурор не з'явився, прокурор направив до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності на підставі наявних доказів.
Слідчий суддя розглянувши дане клопотання, долучені до нього матеріали, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого, виходячи з наступного.
Пунктом 15 ч.1 ст. 7 КПК України встановлено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з п. 18) ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 168 КПК України тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов'язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Відповідно до ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачені такі види заходів забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Відповідно ч.1, ч. 2 ст.172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання. Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Згідно ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.08.2023 р. в ході затримання громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було вилучено майно, на яке прокурор просить накласти арешт.
Оскільки стороною кримінального провадження доведено необхідність накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів та враховуючи, що майно не яке слідчий просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, є речовими доказами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, та зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та з метою попередження пошкодження майна або настання інших наслідків, вважаю за необхідне накласти арешт на майно шляхом накладення заборони на його користування, відчуження, та розпорядження, яке є співрозмірним обмеженням права власності, яке відповідає завданням кримінального судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Святошинської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100080003226 від 26.08.2023 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,- задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучено 26.08.2023, у порядку статті 208 КПК України в ході затримання громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:
?гаманець жовтого кольору;
?грошові кошти купюрою 50 гривень (№ АС 6966418);
?грошові кошти купюрою 100 гривень ( № УБ 5903152);
?грошові кошти однією купюрою 1000 гривень (№ АГ 7976287);
?грошові кошти однією купюрою 1000 гривень (№ ЕА 9909923);
?металеві монети в кількості 4 гривні;
?пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_2 , які упаковано в спеціальний пакет WAR 1327878.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором. Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, без виклику якої було постановлено ухвалу, - строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1