СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/4709/23
ун. № 759/16289/23
06 вересня 2023 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Бабич Н.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
28.08.2023 р. до суду надійшов вказаний позов.
Ухвалою суду від 30.08.2023 р., вказану позовну заяву залишено без руху.
04.09.2023 р. до суду надійшла заява позивача про направлення справи за підсудністю за місцем реєстрації відповідача.
Перевіривши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку про передачу справи за підсудністю, виходячи з наступного.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист. Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист правлюдини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), а також практики Європейського суду з прав людини, які, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п.1 ст.6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 8 ст. 187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Відповідно до інформації щодо реєстрації місця проживання особи ОСОБА_2 по ІТС "Реєстр територіальної громади м. Києва" зареєстрованим не значиться.
Як вказує позивач в позовній заяві місце реєстрації, як позивача так і відповідача є АДРЕСА_1 , що юрисдикційно не відноситься до Святошинського районного суду м. Києва.
Таким чином, встановлено, що справа в порядку ст. 27 ЦПК України не підсудна Святошинському районну суду м. Києва.
Відповідно до ч. 9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Звертаючись до Святошинського районного суду м.Києва позивач зазначає, що міцем реєстрації відповідача є АДРЕСА_1 , що юрисдикційно відноситься до Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області.
Таким чином, встановлено, що справа в порядку ч. 9 ст. 28 ЦПК України не підсудна Святошинському районному суду м. Києва.
Підстав для застосування ст 28 та ст. 30 ЦПК України, судом не вбачається.
Таким чином, розгляд даної справи територіально не підсудний Святошинському районному суду м. Києва, оскільки, відповідач на території Святошинського району м. Києва зареєстрованими не значаться, як і не є вказаний район, останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Визначаючи підсудність даної справи суд враховує, що позивач не зареєстрований в Святошинському районі м. Києва, визначити міце реєстрації на території України відповідача не вдалось можливим, позивач таких даних суду також не надала, останнім відомим місце реєстрації відповідача є АДРЕСА_1 , що юрисдикційно відноситься до Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області
За Розпоряджнення від 02.09.2014 № 27/0/38-14 Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (ВССУ), змінено територіальну підсудність Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області - Старобільському районному суду Луганської області.
Разом з тим, відповідно до Розпорядження від 02.09.2014 № 2710/38-14 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, визначено територіальну підсудність Старобільського районного суду Луганської області. - Синельниківському міськрайонному суду Дніпропетровської області.
Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленомустаттею 31 ЦПК України.
Згідно із п. 1 ч. 1ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до положень ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, Закону України "Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини", інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки, за його допомогою визначається "належний суд", тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Згідно ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
На підставі викладеного, дана цивільна справа передається на розгляд Синельниківському міськрайонному судуДніпропетровської області в порядку ч. 2 ст. 27 ЦПК України, за зареєстрованим місцем проживання відповідача.
Керуючись ст.ст. 27 - 31, 187 ЦПК України, суддя, -
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,- передати за підсудністю на розгляд Синельниківському міськрайонному суду Дніпропетровської області (вулиця Чехова, 1, Синельникове, Дніпропетровська область, 52501).
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Н.Д. Бабич