СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/12849/23
пр. № 3/759/5753/23
07 вересня 2023 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Бабич Н.Д., за участю правопорушника ОСОБА_1 , її представника - адвоката Цибрій Т.В., потерпілого ОСОБА_2 , його представника - адвоката Шнайдера С.В., розглянувши матеріали, які надійшли зі Святошинського УП ГУНП в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП: НОМЕР_1 , працюючої помічником народного депутата Верховної Ради України, на даний час перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років, має малолітнього сина, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - за ч. 1 ст. 1732 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №234894 від 10.06.2023р., ОСОБА_1 , 10.06.2023 близько 16:52 год. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , , спричинила словесний конфлікт відносно чоловіка ОСОБА_2 , висловлюючи на його адресу нецензурну лайку, погрожувала вбити, чим спричинила домашнє насильство психологічного характеру. Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано, як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 1732 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнала, подала до суду клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю в її діґях складу та події правопорушення. Крім того, суду пояснила, що 10.06.2023 ініціатором сварки був її чоловік ОСОБА_2 , який кричав на неї, в той як вона кормила дитину, сидячи на кухні. Вона викликала поліцію. Жодних доказів її провини в адміністративному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 1732 КУпАП немає.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_2 суду пояснив, що 10.06.2023р. о 16-52 год. дружина ОСОБА_1 вчасно не поклала сина спати, в зв'язку з чим у них виник конфлікт, під час якого дружила висловлювалась на його адресу нецензурними словами, погрожувала вбивством. Також свідок зазначив, що дані конфлікти та сварки відбуваються між ними систематично протягом року, йому завдано психологічної травми, з приводу якої він звертався до психолога за консультацією.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно, суд приходить до наступних висновків.
За змістом ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, у відповідності до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї.
П. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07.12.2017 визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно п.14 ст. 1 вищевказано Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Об'єктивна сторона ч. 1 ст. 1732 КУпАП передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому. Аналогічна позиція висловлена в постанові Київського апеляційного суду від 30.09.2019 року, справа № 33/824/3669/2019 .
Відтак, обопільні словесні образи та нецензурна лайка за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілому ОСОБА_2 не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 1732 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного проступку.
Згідно статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип Верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд дійшов висновку, про відсутність всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1732 КУпАП, що свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу зазначеного правопорушення, у зв'язку з чим провадження по справі підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, суддя,-
Закрити провадження про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за відсутності в її діях складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 1732 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду.
Суддя: Н.Д.Бабич