Справа № 758/12075/22
06 вересня 2023 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Ларіонової Н.М.,
при секретарі судового засідання Кужелєвій Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Енергетичної митниці про скасування постанов у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, -
У грудні 2022 р. позивач ОСОБА_1 , інтереси якого представлені адвокатом Глухеньким О.А., через систему «Електронний суд» звернувся до Подільського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до відповідача Енергетичної митниці, в якому, уточнивши свої вимоги, просить визнати протиправними та скасувати 17 постанов Енергетичної митниці від 27.10.2022, якими позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ст.485 МК України з накладенням штрафу, а саме: 1) у справі про порушення митних правил № 0016/90300/22, а справу про порушення митних правил № 0016/90300/22 - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення; 2) у справі про порушення митних правил № 0017/90300/22, а справу про порушення митних правил № 0017/90300/22 - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення; 3) у справі про порушення митних правил № 0039/90300/22, а справу про порушення митних правил № 0039/90300/22 - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення; 4) у справі про порушення митних правил № 0040/90300/22, а справу про порушення митних правил № 0040/90300/22 - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення; 5) у справі про порушення митних правил № 0041/90300/22, а справу про порушення митних правил № 0041/90300/22 - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення; 6) у справі про порушення митних правил № 0042/90300/22, а справу про порушення митних правил № 0042/90300/22 - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення; 7) у справі про порушення митних правил № 0043/90300/22, а справу про порушення митних правил № 0043/90300/22 - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення; 8) у справі про порушення митних правил № 0044/90300/22, а справу про порушення митних правил № 0044/90300/22 - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення; 9) у справі про порушення митних правил № 0045/90300/22, а справу про порушення митних правил № 0045/90300/22 - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення; 10) у справі про порушення митних правил № 0046/90300/22, а справу про порушення митних правил № 0046/90300/22 - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення; 11) у справі про порушення митних правил № 0047/90300/22, а справу про порушення митних правил № 0047/90300/22 - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення; 12) у справі про порушення митних правил № 0048/90300/22, а справу про порушення митних правил № 0048/90300/22 - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення; 13) у справі про порушення митних правил № 0049/90300/22, а справу про порушення митних правил № 0049/90300/22 - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення; 14) у справі про порушення митних правил № 0050/90300/22, а справу про порушення митних правил № 0050/90300/22 - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення; 15) у справі про порушення митних правил № 0051/90300/22, а справу про порушення митних правил № 0051/90300/22 - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення; 16) у справі про порушення митних правил № 0052/90300/22, а справу про порушення митних правил № 0052/90300/22 - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення; 17) у справі про порушення митних правил № 0053/90300/22, а справу про порушення митних правил № 0053/90300/22 - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14 квітня 2020 року між ТОВ «Авантаж-7» та Закритим акціонерним товариством «Білоруська нафтова компанія» (Республіка Білорусь) був укладений контракт № 9-14-12/454 на постачання нафтопродуктів та газів вуглеводневих скраплених. На виконання даного контракту відповідно до тимчасових митних декларацій типу «ІМ 40 ТФ» №UA903080/2022/000065 від 21.01.2022; №UA903020/2022/001359 від 01.02.2022; №UA903020/2022/000930 від 25.01.2022; №UA903020/2022/001565 від 07.02.2022; №UA903020/2022/000930 від 25.01.2022; №UA903020/2022/001422 від 02.02.2022 № UA903020/2022/000836 від 22.01.2022; № UA903020/2022/001566 від 08.02.2022; № UA903020/2022/001361 від 01.02.2022; № UA903020/2022/001403 від 02.02.2022; № UA903020/2022/001728 від 11.02.2022; № UA903020/2022/001360 від 01.02.2022; № UA903020/2022/001404 від 02.02.2022; № UA903020/2022/001084 від 27.01.2022; № UA903020/2022/001570 від 08.02.2022; № UA903020/2022/001747 від 11.02.2022 та № UA903020/2022/001567 від 08.02.2022 директором ТОВ «Авантаж 7» ОСОБА_1 було надано товар «газ скраплений вуглеводневий, фракція пропанова» до митного оформлення. Разом з вказаними митними деклараціями до митного контролю та митного оформлення подано документи, передбачені статтею 335 Митного кодексу України. 24 лютого 2022 року розпочалась відкрита агресія рф проти України. Згідно листа Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 військова агресія рф є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору. Військова агресія рф є об'єктивною причиною порушення строків подачі митних декларацій типу ТФ. Вказує, що у березні місяці повідомив митний орган, що митні декларації будуть подані пізніше, внаслідок військової агресії рф. Крім того, вже після стабілізації ситуації позивач 27 червня 2022 року повторно та більш докладно відзвітував митному органу про затримку подання остаточних декларацій внаслідок подій, що відбувались у Київській області. Зокрема, повідомив, що до 24 лютого 2022 року митним оформленням товарів в інтересах ТОВ «Авантаж-7» займалась уповноважена особа ОСОБА_2 . Він як директор митним оформленням не займався, безпосередньо документи та товар до митного оформлення не пред'являв. Здійснити митне оформлення додаткових декларацій можливо було лише за наявності інформації щодо граничних строків їх подання, які, як вже зазначались були зазначені у тимчасових митних деклараціях. Така інформація міститься в програмному забезпеченні MD Declaration , однак дана інформація була недоступна до початку червня 2022 року у зв'язку з тим, що ноутбук (який належить уповноваженій особі по роботі з митницею компанії ТОВ «Авантаж-7» ОСОБА_2 ) знаходився з 24.02.2022 року в АДРЕСА_1 . З пошкодженого будинку були викрадені цінні речі ОСОБА_2 , у тому числі ноутбук марки Asus Vivo Book S14. Зусиллями IT-спеціалістів ТОВ «Авантаж-7» на початку червня 2022 року вдалося відновити існуючу базу митних декларацій та почалася робота по підготовці подання додаткових декларацій. В даному повідомленні також зазначалось, що у період з 24.02.2022 року і по теперішній час митне оформлення здійснює виключно директор ТОВ «Авантаж-7» ОСОБА_1 і він не міг знати про кінцеві строки поданнях митних декларації, оскільки дана інформація йому не доводилась та він нею не володів. Він здійснював лише поточні оформлення нафтопродуктів та газів, які завозились на митну територію України вже після 24 лютого 2022 року. Крім того, для оформлення додаткових митних декларацій, необхідні документи, які визначають кінцеву вартість товару. Лише в червні 2022 року компанія змогла отримати додаткові документи від білоруських постачальників (що було абсолютно нереально зробити у перші місяці військової агресії рф, оскільки з країною помічником агресора було повністю припинене будь-яка взаємодія та зв'язок), які визначають кінцеву вартість товару і з'явилася реальна змога подавати додаткові декларації. Дані обставини митний орган оформлюючи протокол про порушення та приймаючи у подальшому рішення про притягнення громадянина ОСОБА_1 до відповідальності залишив без належної уваги та не надав жодної відповіді на них, відверто ігноруючи такі обставини та факти. Митні платежі за даними поставками товару на час подання остаточних митних декларацій типу «ІМ40ДТ» були сплачені на користь бюджету в повному обсязі. Посадовою особою Енергетичної митниці було складено протоколи про порушення митних правил, як директора ТОВ «Авантаж-7» за ознаками статті 485 МК України. Заступником начальника Енергетичної митниці за результатами розгляду матеріалів справи винесено постанови у справі про порушення митних правил, якими його ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у відповідному розмірі. Вказує, що посадовими особами Енергетичної митниці ДМС України при складанні протоколу про порушення митних правил та винесенні постанов у справі про порушення митних правил не були з'ясовані об'єктивні обставини справи, не надано належної правової оцінки тому факту, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України. Також зазначає, що протоколи про порушення митних правил не містить даних щодо місця і часу вчинення порушення митних правил. ОСОБА_1 не був повідомлений належним чином про дату і час його складання, оскільки повідомлення про дату та місце складання протоколу, а також самі протоколи не направлялись за місцем реєстрації ОСОБА_1 . Посилається на необ'єктивність та неповноту провадження у справі про порушення митних правил та необ'єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; пропуск строків притягнення до відповідальності.
Ухвалою від 02.01.2023 року вищевказаний позов залишений без руху з наданням строку для усунення недоліків, які усунуті представником позивача у встановлений судом строк.
Ухвалою від 12.01.2023 р. було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому сторона відповідача просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що Енергетичною митницею при винесенні постанов повно з'ясовано всі обставини справи, що призвело до вірних висновків, та прийнято законне і обґрунтоване рішення. Директор ТОВ «Авантаж-7» ОСОБА_1 не скористався можливістю продовжити граничні терміни подання додаткових митних декларацій, відповідно до вимог Закону України від 24.03.2022 № 2142-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», шляхом звернення до митного органу з відповідною заявою. Вказує, що вина громадянина ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил доведена матеріалами справи: протоколом про порушення митних правил, митними деклараціями типу ІМ 40 ТФ та ІМ 40 ДТ, інвойсом, поясненнями ОСОБА_1 від 27.06.2022, іншими матеріалами справи. В ході провадження у справі на виклик митної органу від 03.10.2022 для опитування в якості особи, яка притягується до відповідальності у цій справі, не з'явився, додаткових пояснень і документів не надав. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил ОСОБА_1 повідомлено належним чином. Під час розгляду справи, обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 , не встановлено. Обставиною, що обтяжує відповідальність ОСОБА_1 є те, що раніше протягом року він притягувався до відповідальності за порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України. Енергетичною митницею винесено постанови, згідно яких громадянина України ОСОБА_1 , працюючого директором ТОВ «Авантаж-7» визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України і на нього накладено стягнення у вигляді штрафу. Державною митною службою України за результатами розгляду скарги адвоката Глухенького О.А. в інтересах директора ТОВ «Авантаж-7» Каланчі М.М. винесено постанову про залишення постанови Енергетичної митниці без змін, а скарги - без задоволення. Зазначає, що позивач протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене ст.485 МК України,- за порушення строків подання митних декларацій у строк і несвоєчасну сплату митних платежів у строки, встановлені МК України. Просить в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю та недоведеністю.
Представником позивача було подано відповідь на відзив, в якому сторона позивача зазначає про те. що позовні вимоги є обгрунтованими та заснованими на законі.
Ухвалами від 03.02.2023 р., 21.02.2023 р. та 03.03.2023 р. відмовлено у задоволенні заяв представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Глухенького О.А. про забезпечення позову у адміністративній справі за вищевказаним позовом.
Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 14 квітня 2020 року між ТОВ «Авантаж-7» та Закритим акціонерним товариством «Білоруська нафтова компанія» (Республіка Білорусь) був укладений контракт № 9-14-12/454 на постачання нафтопродуктів та газів вуглеводневих скраплених.
На виконання даного контракту відповідно до тимчасових митних декларацій типу
«ІМ 40 ТФ» №UA903080/2022/000065 від 21.01.2022; №UA903020/2022/001359 від 01.02.2022; №UA903020/2022/000930 від 25.01.2022; №UA903020/2022/001565 від 07.02.2022; №UA903020/2022/000930 від 25.01.2022; №UA903020/2022/001422 від 02.02.2022 №UA903020/2022/000836 від 22.01.2022;№ UA903020/2022/001566 від 08.02.2022; №UA903020/2022/001361 від 01.02.2022;№ UA903020/2022/001403 від 02.02.2022; №UA903020/2022/001728 від 11.02.2022;№ UA903020/2022/001360 від 01.02.2022; №UA903020/2022/001404 від 02.02.2022;№ UA903020/2022/001084 від 27.01.2022; №UA903020/2022/001570 від 08.02.2022;№ UA903020/2022/001747від 11.02.2022 та № UA903020/2022/001567 від 08.02.2022 директором ТОВ «Авантаж 7» ОСОБА_1 було надано товар «газ скраплений вуглеводневий, фракція пропанова» до митного оформлення.
До відділу митного оформлення Енергетичної митниці в період з 21 січня 2022 року по 20 липня 2022 року директором ТОВ «Авантаж 7» ОСОБА_1 подано тимчасові митні декларації типу ІМ 40 ТФ, а потім додаткові ІМ 40 ДТ, якім присвоєно відповідні номери на товар «газ скраплений вуглеводний, фракція пропанова», у відповідній кількості та вартістю.
З вказаною митною декларацією до митного контролю та митного оформлення подано документи, передбачені статтею 335 Митного кодексу України, а також контракт від 14.04.2020 № 9-4-12/454. Ціноутворення товару - газ скраплений вуглеводний, згідно з додатковою угодою від 05.01.2022 № 20-Н до зазначеного контракту, здійснювалося за формулою.
Відповідно до частини другої статті 260 Митного кодексу України, оформлення митним органом тимчасової митної декларації є випуском товарів у заявлений митний режим.
За тимчасовими митними деклараціями вищезазначений товар випущений Енергетичною митницею у митний режим імпорт під зобов'язання подати митному органу додаткову митну декларацію протягом строків, визначених Митним кодексом України.
Відповідно до частини першої статті 261 Митного кодексу України у разі подання відповідно до статей 259 - 260-1 цього Кодексу попередньої, тимчасової, спрощеної або періодичної митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до Митного кодексу України, подати митному органу додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою, тимчасовою, спрощеною або періодичною митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.
Згідно з частиною п'ятою статті 261 Митного кодексу України, у разі якщо значення ціни товару в зовнішньоекономічному договорі визначається за формулою і на дату декларування невідоме, декларант або уповноважена ним особа має право подати додаткову декларацію протягом 90 днів з дати випуску товарів.
Відповідно до частини 2 статті 270 Митного кодексу України, правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, що визначаються цим Кодексом.
Відповідно до пункту 187.8 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
У зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі п.п. 4 п. 912 розділу XXI Митного кодексу України, внесеного відповідно до Закону України від 24.03.2022 № 2142-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» - митні формальності, які відповідно до Митного кодексу України підлягали чи підлягають виконанню митним органом, яким за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, не виконуються завдання, покладені на митні органи, у зв'язку з веденням воєнного, надзвичайного стану, можуть виконуватися іншим митним органом, у тому числі без пред'явлення таких товарів цьому митному органу.
Відповідно до п.п. 3 п. 912 розділу XXI Митного кодексу України, внесеного відповідно до Закону України від 24.03.2022 № 2142-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» (набув чинності 05.04.2022), митні органи за заявою декларанта або уповноваженої ним особи можуть приймати рішення про продовження строків (включаючи граничні), визначених Митним кодексом України.
Директор ТОВ «Авантаж-7» ОСОБА_1 не скористався можливістю продовжити граничні терміни подання додаткових митних декларацій, відповідно до вимог Закону України від 24.03.2022 № 2142-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», шляхом звернення до митного органу з відповідною заявою.
Енергетичною митницею складено протокол про порушення митних правил у відношенні директора ТОВ «Авантаж-7» ОСОБА_1 за фактом вчинення останнім порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена ст. 485 МК України.
Директор ТОВ «Авантаж 7» Каланча М.М. надав пояснення у яких, серед іншого, зазначив, що додаткова митна декларація була подана ним із перевищенням встановленого законом строку через відсутність документів, що містять кінцеву вартість товару. Також ОСОБА_1 пояснив, що він здійснює подання документів для митного оформлення та не був обізнаний щодо кінцевих строків подання додаткових митних декларацій, оскільки поданням тимчасових митних декларацій займалася уповноважена особа - ОСОБА_2 . Зазначив, що ноутбук уповноваженої особи - ОСОБА_2 , який містив інформацію про раніше подані тимчасові декларації, було викрадено.
Жодних доказів, зокрема заяв до правоохоронних органів, які підтверджують викрадення ноутбука із інформацією, необхідною для своєчасного подання додаткових митних декларацій, ОСОБА_1 не надано.
Згідно з обліковою карткою суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності
№ 100/2018/0008583 ОСОБА_1 є керівником ТОВ «Авантаж-7».
Відповідно до наказу ТОВ «Авантаж - 7» від 04.09.2018 № 1-ос, ОСОБА_1 призначений на посаду директора ТОВ «Авантаж - 7» з 05.09.2018.
Таким чином, директор ТОВ «Авантаж-7» ОСОБА_1 порушив вимоги частини 5 статті 261 Митного кодексу України, а саме: не сплатив митні платежі в відповідному розмірі, у строк встановлений законом, тобто вчинив порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена ст. 485 Митного кодексу України.
Вина громадянина ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил доведена матеріалами справи: протоколом про порушення митних правил, митними деклараціями типу ІМ 40 ТФ та ІМ 40 ДТ, інвойсом , поясненнями ОСОБА_1 , іншими матеріалами справи.
Енергетичною митницею винесено постанови, згідно якої громадянина України ОСОБА_1 , працюючого директором ТОВ «Авантаж-7» визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України і на нього накладено стягнення у вигляді штрафу.
Державною митною службою України за результатами розгляду скарги адвоката Глухенького О.А. в інтересах директора ТОВ «Авантаж-7» Каланчі М.М. винесено постанову про залишення постанови Енергетичної митниці без змін, а скарги - без задоволення.
Окрім того, пунктом 3.8 розділу 3 Загального додатку Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, ратифікованої Законом України від 05.10.2006 року N 227-V, визначено, що декларант несе відповідальність перед митною службою за достовірність даних, представлених у декларації, а також за сплату мит та податків.
Згідно з п. 3.39. Конвенції, митна служба не застосовує істотних санкцій за помилки, якщо вона переконується в тому, що помилки не є навмисними та допущені не внаслідок умисного введення в оману або грубої недбалості. У випадках, коли митна служба вважає за необхідне попередити повторення таких помилок, санкції можуть застосовуватися в обсязі не більшому, ніж це необхідно для досягнення цієї мети.
Частиною восьмою статті 264 Митного кодексу України визначено, що з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які містять юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Згідно з нормами статті 266 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, зобов'язані сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х Митного кодексу України.
Частиною 1 ст. 293 Митного кодексу України визначено, що особою, на яку покладається обов'язок із сплати митних платежів, є декларант.
Відповідно до ч. 2 ст. 459 Митного кодексу України, суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил при вчиненні порушень митних правил підприємствами є посадові особи цих підприємств.
Згідно з п. 43 ст. 4 Митного кодексу України, посадові особи підприємств - керівники або інші працівники підприємства (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов'язків відповідають за додержання вимог, встановлених Митним кодексом України, законами та іншими нормативно-правовими актами, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.
Відповідно до частини 1 статті 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений Митним кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи Митним кодексом України чи іншими законами України, і за які Митним кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до статей 10, 11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків;
Правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Позивач зазначає, що військова агресія рф проти України є об'єктивною причиною порушення строків подачі митних декларацій типу ТФ.
Частиною 1 ст. 547 МК України, митний пост є митним органом, який входить до складу митниці як структурний підрозділ і в зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на митні органи.
У зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі п.п. 4 п. 912 розділу XXI Митного кодексу України, внесеного відповідно до Закону України від 24.03.2022 № 2142-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» - митні формальності, які відповідно до Митного кодексу України підлягали чи підлягають виконанню митним органом, яким за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, не виконуються завдання, покладені на митні органи, у зв'язку з веденням воєнного, надзвичайного стану, можуть виконуватися іншим митним органом, у тому числі без пред'явлення таких товарів цьому митному органу.
Відповідно до п.п. 3 п. 912 розділу XXI Митного кодексу України, внесеного відповідно до Закону України від 24.03.2022 № 2142-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» (набув чинності 05.04.2022), митні органи за заявою декларанта або уповноваженої ним особи можуть приймати рішення про продовження строків (включаючи граничні), визначених Митним кодексом України.
Наказом Держмитслужби від 24.02.2022 № 113 «Про встановлення простою у роботі територіальних органів Держмитслужби», в роботі відділу митного оформлення «Київ» митного поста «Центральний» Енергетичної митниці встановлений простій у період з 24.02.2022 по 20.04.2022.
Простій в роботі відділів митного оформлення «Новоград-Волинський» та «Калуш» митного поста «Західний» Енергетичної митниці не встановлювався.
Згідно з п.п. 2 п. 912 розділу XXI Митного кодексу України, внесеного відповідно до Закону України від 24.03.2022 № 2142-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», зупиняється перебіг строків, визначених частиною четвертою статті 45, частиною другою статті 46, частиною четвертою статті 48, статями 55, 125, 204, 240, частиною шостою статті 244, частиною тринадцятою статті 264, частиною другою статті 269, частинами п'ятою і шостою статті 299, частиною восьмою статті 313, частиною четвертою статті 321, частиною шостою статті 334 цього Кодексу.
Таким чином, вищевказаним законом не передбачено зупинення перебігу строку подання додаткових митних декларацій, передбаченого статтею 261 Митного кодексу України.
Однак слід зазначити, що позивач не скористався можливістю продовжити граничні терміни подання додаткових митних декларацій, відповідно до вимог Закону України від 24.03.2022 №2142-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», шляхом звернення до митного органу з відповідною заявою та наданням будь-яких письмових доказів.
Стосовно посилання позивача про настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), суд звертає увагу на наступне.
Підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили здійснюється згідно з РозділомVIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 №657 (далі- Порядок 657).
Пунктом 3 розділу VIII Порядку 657 передбачено, що залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.
Відповідно до пунктів 5 та 6 розділу VIII Порядку 657, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.
Разом із заявою подаються документи, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, видані компетентними органами (установами) та засвідчені в установленому порядку.
Позивач посилається на лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, яким засвідчуються форс-мажорні обставини, обставини непереборної сили у період дії введення воєнного стану на території України.
Разом з тим, як повідомляється на офіційному сайті Торгово-промислової палати України (https://ucci.ord.ua), ухвалено рішення про спрощення процедури засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Торгово-промислова палата України зазначає, що даний лист, особа, яка порушує свої зобов'язання у зв'язку з обставинами, пов'язаними із військовою агресією російської федерації проти України, в період дії введеного воєнного стану, має право долучити до свого повідомлення про форс-мажорні обставини, які унеможливили виконання зобов'язань за умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів у встановлений термін для можливості обґрунтованого перенесення строків виконання зобов'язань.
Матеріалами справ про порушення митних правил встановлено, що позивач взяті на себе зобов'язання про сплату митних платежів в строк, встановлений законодавством, не виконав, сертифікат Торгово-промислової палати України або інші документи про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з метою продовження строків подання додаткових митних декларацій зі сплатою митних платежів до Енергетичної митниці не надав.
Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 р. за N 1372/21684 (далі-Порядок 651). Заповнення граф митних декларацій при поміщенні товарів у митний режим імпорту передбачено пунктом 2 розділу ІІ «Заповнення граф митних декларацій» зазначеного Порядку 651. Так, у графі 14 наводяться відомості про:декларанта, якщо товари декларуються декларантом; уповноважену особу, якщо товари декларуються особою, уповноваженою на це декларантом. Якщо товари, що переміщуються через митний кордон України іншою особою, декларуються митним брокером, додатково зазначаються серія й номер ліцензії на провадження митної брокерської діяльності та дата її видачі. У графі 54 зазначаються дані про місцезнаходження особи, відомості про яку зазначені в графі 14 МД, та фізичну особу, яка безпосередньо склала МД: прізвище, ініціали, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта та особистий підпис; у графі також наводяться у міжнародному форматі (з урахуванням коду країни та населеного пункту або мережі оператора мобільного зв'язку) номер телефону особи, яка склала МД, та електронна адреса, що використовується для передавання електронних МД та інших електронних документів митним органам і отримання від митних органів зворотної інформації; для юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності відомості завіряються печаткою Декларанта, яка містить код за ЄДРПОУ або реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи. Отже в митних деклараціях визначений саме позивач як особа, що подає митну декларацію, та відповідно, відповідає за виконання вимог, встановлених МК України та іншими нормативно-правовими актами з питань митної справи.
Враховуючи викладене, зазначення позивачем того факту, що він не був обізнаний щодо кінцевих строків подання додаткових митних декларацій, оскільки поданням тимчасових митних декларацій займалася уповноважена особа - ОСОБА_2 та що ноутбук уповноваженої особи - ОСОБА_2, який містив інформацію про раніше подані тимчасові декларації, було викрадено суперечить доказам, які є в матеріалах справи. У всіх митних деклараціях, що подавались позивачем і які надані позивачем до суду в графі 54 зазначений саме ОСОБА_1 .
Позивач вказує, що двічі повідомляв письмово відповідача, що у нього немає можливості подати додаткові декларації у зв'язку з запровадженням військового стану.
Позивач направляв відповідачу листи лише з повідомленням про неможливість подання додаткових декларацій.
Направлені позивачем листи не можуть вважатись заявами про продовження граничних термінів подання додаткових митних декларацій, дані листи не містять жодних доказів неможливості подання декларацій і, відповідно, своєчасної сплати митних платежів, сертифікату Торгово-промислової палати України або інші документи про засвідчення форс-мажорних обставин.
Відповідно до ст. 494 МК України, про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа митного органу, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Якщо при складенні протоколу особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не була присутня, до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою митного органу, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого один примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою (місце проживання або фактичного перебування).
Протокол вважається врученим у тому числі у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою або місце проживання чи фактичного перебування, повідомлене такою особою, є недостовірним.
Протоколи про порушення митних правил направлені позивачу на адресу знаходження ТОВ «Авантаж-7».
У позовній заяві позивач зазначає, що в його діях відсутній склад порушення митних правил, передбаченого статтею 485 МК України.
Відповідно до частини 1 статті 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений Митним кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи Митним кодексом України чи іншими законами України, і за які Митним кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до статей 10, 11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків;
правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Пунктом 3.8 розділу 3 Загального додатку Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, ратифікованої Законом України від 05.10.2006 року N 227-V, визначено, що декларант несе відповідальність перед митною службою за достовірність даних, представлених у декларації, а також за сплату мит та податків.
Відповідно до п. 8 ст. 4 МК України, декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.
Частиною восьмою статті 264 Митного кодексу України визначено, що з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які містять юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Згідно з нормами статті 266 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, зобов'язані сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х Митного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 293 МК України, особою, на яку покладається обов'язок із сплати митних платежів, є декларант.
Згідно наказу по особовому складу від 04.09.2018 року №1-ос «Про призначення директора та головного бухгалтера» ОСОБА_1 перебуває на посаді директора ТОВ «Авантаж-7» з 05 вересня 2018 року.
За тимчасовими митними деклараціями та додатковими митними деклараціями декларування здійснювалось безпосередньо позивачем, що підтверджено фактами і доводами, наведеними у відзиві відповідача.
Відповідно до частини другої ст. 459 Митного кодексу України суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил при вчиненні порушень митних правил підприємствами є посадові особи цих підприємств.
Згідно з п. 43 ст. 4 Митного кодексу України, посадові особи підприємств - керівники або інші працівники підприємства (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов'язків відповідають за додержання вимог, встановлених Митним кодексом України, законами та іншими нормативно-правовими актами, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.
Статтею 65 Господарського кодексу України визначено, що управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.
Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.
Посадовою особою ТОВ «Авантаж-7», який приймає та санкціонує рішення щодо його фінансової діяльності є його керівник - ОСОБА_1 .
Диспозиція статті 485 Митного кодексу України передбачає декілька варіантів об'єктивної сторони передбаченого нею правопорушення, зокрема: - заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару; - неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості; - надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості; - несплата митних платежів у строк, встановлений законом; - інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів; - використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Аналіз диспозиції цієї статті свідчить про те, що наведені варіанти дій, які являють собою об'єктивну сторону даного правопорушення, можуть бути вчинені як умисно (в тому числі з непрямим умислом), так і у зв'язку з необережністю (недбалістю). Твердження позивача про те, що суб'єктивна сторона даного правопорушення можлива лише у формі умислу, є безпідставним, оскільки особа, відповідальна за передбачені цією статтею дії, може прямо і не бажати настання відповідної мети, однак повинна усвідомлювати можливість настання наслідків своїх дій у вигляді неналежної сплати митних платежів.
З урахуванням встановлених у справі обставин та з огляду на зміст наведених норм, митниця дійшла правильного висновку, що дії позивача охоплюються диспозицією статті 485 Митного кодексу України .
Аналогічна позиція викладена і у постанові Верховного суду України від 22.05.2018 по справі № 359/1615/16-а.
Крім того, позивач протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене ст.485 МК України,- за порушення строків подання митних декларацій у строк і несвоєчасну сплату митних платежів у строки, встановлені МК України.
Позивач стверджує, що норми чинного законодавства з питань митної справи не встановлюють 90-денного строку сплати митних платежів у разі подання додаткової митної декларації до тимчасової митної декларації, у разі, якщо вартість товару визначається за формулою, а також, що законодавством не встановлено відповідальності за несвоєчасне подання додаткових митних декларацій.
Відповідно до частини другої статті 260 Митного кодексу України, оформлення митним органом тимчасової митної декларації є випуском товарів у заявлений митний режим.
Згідно з нормами статті 75 МК України, митний режим імпорту може бути застосований до товарів, що надходять на митну територію України, та до товарів, що зберігаються під митним контролем або поміщені в інший митний режим, а також до продуктів переробки товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території.
Для поміщення товарів у митний режим імпорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна:
1) подати митному органу, що здійснює випуск товарів, документи на такі товари;
2) сплатити митні платежі, якими відповідно до законів України обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту;
3) виконати встановлені відповідно до закону вимоги щодо заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно частини 10 статті 260 Митного кодексу України оформлення митним органом тимчасової або періодичної митної декларації передбачає необхідність виконання вимог цього Кодексу, передбачених для поміщення товарів в обраний митний режим та сплати митних платежів або забезпечення їх сплати відповідно до розділу X цього Кодексу
Відповідно до ч. 1 статті 261 Митного кодексу України у разі подання відповідно до статей 259 - 260-1 цього Кодексу попередньої, тимчасової, спрощеної або періодичної митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до Митного кодексу України, подати митному органу додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою, тимчасовою, спрощеною або періодичною митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.
Згідно з ч. 5 статті 261 Митного кодексу України, у разі якщо значення ціни товару в зовнішньоекономічному договорі визначається за формулою і на дату декларування невідоме декларант або уповноважена ним особа має право подати додаткову декларацію протягом 90 днів з дати випуску товарів.
Відповідно до ч. 2 ст. 270 Митного кодексу України, правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, що визначаються цим Кодексом.
Відповідно до пункту 187.8 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
Згідно з нормами статті 266 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, зобов'язані сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу Х Митного кодексу України.
Відповідно до листа Державної фіскальної служби України від 27.04.2018 № 12685/7/99-99-18-02-01-17 «Про заходи контролю при оформленні тимчасових та додаткових декларацій», у разі встановлення митницею ДФС факту неподання у встановлений законом строк додаткової митної декларації, внаслідок чого до державного бюджету не сплачено митні платежі, є підстави для розгляду питання про наявність ознак порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України.
Аналіз вищевикладеного вказує, що оскільки обов'язок із сплати митних платежів виник у декларанта у день подання тимчасової митної декларації, то подання додаткової митної декларації у строк, встановлений законом, тобто протягом 90 днів, забезпечує сплату у цей строк митних платежів.
Таким чином, на переконання суду, позивача притягнуто до відповідальності за ст. 485 МК України за несплату митних платежів у строк, встановлений законом.
З приводу строків притягнення до адміністративної притягнення до відповідальності, суд звертає на наступне.
У відповідності до статті 467 МК України адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через 6 місяців з дня виявлення правопорушення.
Днем виявлення правопорушення, вчиненого позивачем, слід вважати дату подання додаткової декларації, тобто день отримання відповідачем відомостей, що вказують на склад правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.
Відповідно до статті 491 МК України підставою для порушення справи про порушення митних правил є безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил.
Верховний Суд України у постанові від 25.06.2019 у справі №686/13090/17, залишаючи в силі постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, акцентував увагу на тому, що при вирішенні питання про строк накладення адміністративного стягнення необхідно встановити день, коли митним органом виявлено відповідне порушення митних правил. Отже, початок перебігу строку притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил пов'язується з моментом виявлення такого правопорушення.
У позовній заяві зазначено, що постанови митниці про накладення на позивача штрафів винесені без врахування Рішення Конституційного суду України від 15.06.2022 відповідно до якого абзац другий ст. 485 Митного кодексу України визнано неконституційним.
Доводи позивача не відповідає нормам законодавства з огляду на наступне.
Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України, статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі приписи, що визнані неконституційними, втрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційний Суд України, у рішенні від 15.06.2022 № 4-р(ІІ)2022 врахував те, що визнання неконституційним абзацу другого статті 485 Кодексу унеможливить притягнення до відповідальності осіб за дії та (або) бездіяльність, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні діяння, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.
З метою недопущення порушення митних інтересів та митної безпеки України, Конституційний Суд України відтермінував втрату чинності абзацом другим статті 485 Кодексу на шість місяців із дня ухвалення зазначеного рішення.
Верховна Рада України не пізніше шести місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, мала привести нормативне регулювання, встановлене абзацом другим статті 485 Кодексу, що визнаний неконституційним, у відповідність із Конституцією України та даним рішенням.
15.12.2022 набрав чинності Закон України від 16.11.2022 № 2760-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо врегулювання питання притягнення до адміністративної відповідальності за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів».
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Митного кодексу України, норми законів України, які пом'якшують або скасовують відповідальність особи за порушення митних правил, передбачені цим Кодексом, мають зворотну дію в часі, тобто їх норми поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів. Норми законів України, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної дії в часі не мають.
Згідно із ст. 487 Митного кодексу України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
За правилами ч.2 ст.71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно із ч.1 ст.531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є:
1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил;
2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність провадження у справі або необ'єктивність її розгляду;
3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи,
4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду;
5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення;
6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що постанови у справах про порушення митних правил №№0016/90300/22, 0017/90300/22, 0039/90300/22, 0040/90300/22, 0041/90300/22, 0042/90300/22, 0043/90300/22, 0044/90300/22, 0045/90300/22, 0046/90300/22, 0047/90300/22, 0048/90300/22, 0049/90300/22, 0050/90300/22, 0051/90300/22, 0052/90300/22, 0053/90300/22, за ст. 485 МК України у відношенні ОСОБА_1 винесені Енергетичною митницею правомірно, на підставі закону що діяв під час розгляду цих справ.
Дані постанови у відношенні позивача за ст. 485 МК України винесені законно та обґрунтовано, з додержанням норм процесуального права, підстави для їх скасування відповідно до ст. 531 МК України відсутні.
Таким чином, суд дійшов висновку, що дії відповідача в частині притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України були правомірними, а отже позов не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 77, 241-246, 250, 286 КАС України, -
В позові ОСОБА_1 до Енергетичної митниці про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності- відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного судушляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 10 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін у справі:
Позивач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: Чернівецька область, Герцаївський район, с. Горбова, РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач - Енергетична митниця (місцезнаходження: м.Київ, вул. Світлицького, 28А, код ЄДРПОУ 44029610).
Повний текст рішення складений 06.09.2023 р.
Суддя Н. М. Ларіонова