печерський районний суд міста києва
Справа № 757/35413/23-к
05 вересня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві провадження за клопотанням слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_3 про примусове відібрання біологічних зразків, -
Слідчий в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про примусове відібрання біологічних зразків, в обґрунтування якого зазначив наступне.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000000445 від 09.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, які 09.03.2023 виділені із кримінального провадження №12021000000001429 від 17.11.2021.
28.09.2023 на підставі ухвали слідчого судді від 14.09.2022 проведено обшук домоволодіння (подвір?я житлового будинку та господарських будівель) за адресою: АДРЕСА_1 в ході якого, серед іншого, виявлено та вилучено:
- предмети зовні схожі на боєприпаси - патрони калібру 7,62 в загальній кількості 156 шт.;
- предмет зовні схожий на автоматичну зброю з трьома магазинами до нього.
- 1(один) предмет схожий на корпус гранати РГД-5;
- 1(один) предмет схожий на підривач типу УЗРГМ.
З вказаних предметів схожих на зброю та боєприпаси під час проведення обшуку спеціалістом з їх поверхонь зроблені змиви на марлеві тампони на яких можуть міститись клітини з ядрами.
Висновком експерта № 21.12.2022 № СЕ-19-22/41757-БЛ за результатами проведення судової балістичної експертизи встановлено, що наданий на дослідження предмет, схожий на автомат - є нарізною вогнепальною зброєю, автоматом виготовленим саморобним способом, калібру 7,62 мм, з використанням частин автомата Калашнікова та встановлення ствола, виготовленого саморобним способом. Надані для дослідження предмети зовні схожі на патрони в кількості сто п?ятдесят сім штук є боєприпасами.
Окрім цього, висновком експерта від 30.03.2023 №КСЕ-19-22/41936-ВТХ за результатами проведення вибухово-технічної експертизи встановлено, що вилучений запал УЗРГМ належить до категорії вибухових речовин, придатний для використання за призначенням - до здійснення вибуху малого заряду вибухової речовини, якою він споряджений, з ініціюванням вибуху основного заряду вибухової речовини в корпусах ручних осколкових гранат РГД-5, яка також вилучена під час обшуку.
У кримінальному провадженні призначена судова молекулярно - генетична експертиза за змивами із поверхонь вилученої зброї та боєприпасів.
08.08.2023 процесуальним керівником у кримінальному провадженні винесено постанову про відібрання біологічних зразків, а саме букального епітелію у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою проведення судової молекулярно - генетичної експертизи, виконання якої доручено старшому слідчому в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 .
08.08.2023 ОСОБА_5 допитаний в межах кримінального провадження, як свідок.
У подальшому свідку ОСОБА_5 із застосуванням відеофіксації проведення процесуальної дії, оголошено постанову про відібрання біологічних зразків, а саме: букального епітелію (слини) та запропоновано їх надати у добровільному порядку.
Після оголошення постанови ОСОБА_5 , відмовився від надання біологічних зразків, а також від підпису протоколу за результатами проведення даної процесуальної дії.
Присутній під час процесуальної дії адвокат ОСОБА_6 в свою чергу відмовився засвідчувати відмову клієнта ОСОБА_5 від надання біологічних зразків в супереч ч. 6 ст. 104 КПК України, що стало передумовою для звернення до слідчого судді з вказаним клопотанням.
В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись та те, що ОСОБА_5 страждає на психічне захворювання, у вказаному кримінальному провадженні є свідком. Проведення судової молекулярно - генетичної експертизи за змивами із поверхонь вилученої зброї та боєприпасів та отримання висновку експерта в подальшому буде підставою для визнання такого висновку недопустимим на підставі ч.3 ст. 86 КПК України.
Слідчий суддя, заслухавши слідчого, захисника, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступних висновків.
У відповідності до ст. 245 КПК України, у разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. У випадку, якщо проведення експертизи доручено судом, відібрання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом. Відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими статтею 241 цього Кодексу. У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченому статтями 160-166 цього Кодексу, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов'язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.
За приписами п. 6 ч.2 ст.160 КПК України слідчий у клопотанні про тимчасовий доступ до речей і документів має зазначити неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів. Проте клопотання слідчого не містить доказів вжиття стороною обвинувачення інших заходів щодо отримання зразків у інший спосіб.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертав увагу на недопущення застосування до особи примусових заходів задля отримання від неї даних, які можуть бути використані як підстава для висунення обвинувачення такій особі. Право не свідчити проти себе передбачає, зокрема, що у кримінальній справі сторона обвинувачення, намагаючись довести вину обвинуваченого, не може використовувати докази, здобуті всупереч волі обвинуваченого за допомогою методів примусу чи тиску (справа «Яллох проти Німеччини», рішення від 11.07.2006; «Функе проти Франції», рішення від 25.02.1993; «Джей.Бі. проти Швейцарії», рішення від 03.05.2001). Викладені у цих справах висновки ЄСПЛ не означають того, що відібрання біологічних зразків у примусовому порядку в будь-якому разі суперечить Конвенції, однак у кожному разі має перевірятись правомірність отриманих доказів. Біологічні зразки у особи можуть бути отримані поза її згодою лише тоді, коли метою відібрання таких зразків не є отримання доказів обвинувачення особи, яка надає такі зразки.
Відповідно до практики ЄСПЛ, а саме до Рішення "Саундерс проти Сполученого Королевства", кожна людина має право не свідчити проти себе, при цьому мається на увазі не лише надавати свідчення, а також не свідчити проти себе мовою свого тіла.
На переконання слідчого судді, застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як примусове відібрання біологічних зразків та, відповідно втручання в права і свободи свідка, є невиправданим, оскільки суперечить завданням кримінального провадження, визначеним статтею 2 КПК України, відповідно до яких жодна особа не повинна бути піддана необґрунтованому процесуальному примусу і до кожного учасника кримінального провадження має бути застосована належна правова процедура.
За таких обставин в кримінальному провадженні відсутні обставини, які в силу положень ст. 245 КПК України надають право на примусове відібрання у ОСОБА_5 біологічних зразків, у зв'язку з чим клопотання слідчого не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст. 107, 160-166, 241, 245, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволені клопотання слідчого - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1