печерський районний суд міста києва
Справа № 757/21591/23-ц
14 серпня 2023 року Печерський районний суд м. Києва
у складі головуючого судді Головко Ю. Г.,
за участю секретаря судових засідань Солонухи Д. Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду в м. Києві клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Загуруйко Геннадія Анатолійовича про відстрочення сплати судового збору у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» про повернення безпідставно набутих коштів,-
До Печерського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» про повернення безпідставно набутих коштів.
01.06.2023 ухвалою Печерського районного суду м. Києва позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» про повернення безпідставно набутих коштів - залишити без руху, та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На виконання вимог ухвали суду від 01.06.2023 представником позивача направлено до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору, мотивоване тим, що позивач є безробітним та фактично отримує лише соціальні виплати, а сума судового збору у розмірі 1073,60 грн. перевищує 5 % розміру його річного доходу, тому просить суду відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору за подання до суду позовної заяви про стягнення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 4999, 56 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, при звернення до суду із вказаною позовною заявою позивачем мав бути сплачений судовий збір, у відповідності до Закону України «Про судовий збір» у сумі 1073,60 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Отже, підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, чи зменшення їх розміру являється майновий стан сторони, який позбавляє її можливості здійснити оплату судового збору у визначеному Законом розмірі при зверненні з позовом до суду.
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Зважаючи на те, що обставини викладені представником позивачем на які він посилається, як на підставу відстрочення від сплати судового збору підтверджуються матеріалами справи, суд приходить висновку, що майновий стан позивача дає підстави для відстрочення судового збору до ухвалення судового рішення у даній справі.
На підставі вище викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 136, 259-260, 353 ЦПК України,
Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Загуруйко Геннадія Анатолійовича про відстрочення сплати судового збору у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» про повернення безпідставно набутих коштів - задовольнити.
Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору за вимогу майнового характеру до ухвалення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» про повернення безпідставно набутих коштів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Головко Ю. Г.