Справа № 755/8133/23
Провадження №: 3/755/4108/23
"08" серпня 2023 р. суддя Дніпровського районного суд м. Києва Дзюба О.А., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони центрального регіону, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, проживаючого: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 172-19 КУпАП,-
установив:
Як убачається із протоколу про адміністративне правопорушення № 23 від 09.06.2023, у провадженні слідчого відділу Дніпровського УП ГУНП в м. Києві перебувало кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023100040001906 від 24.05.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.05.2023 приблизно о 13 год. 25 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Солов'яненка, 6, із використанням заздалегідь заготовленого предмета, вчинив грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю. В ході проведення обшуку у приміщенні квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено пістолет під патрон Флобера СЕМ Клон, пристрій для відстрілу гумових куль ПСМ-Р барабан набоями, страйкбольні гранати типу «ПІРО-5», що відносяться до обмежено небезпечних об'єктів.
Вказано, що у подальшому 31.05.2023 старший слідчий СВ Дніпровського управління Національної поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Фіщук С.С. розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100040001906 від 24.05.2023, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України виніс постанову про закриття кримінального провадження у зв'язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Зазначено, що ОСОБА_1 в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 20, 21, 22, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 2, 3, 4, 6 Дисціплінарного статуту Збройних Сил України, Інструкції про поводження з вибуховими матеріалами в органах і підрозділах Національної поліції України та підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України, 24.05.2023 під час конфлікту із ОСОБА_2 погрожував останньому гранатою, чим порушив встановлений порядок поводження з предметами, які становлять небезпеку для оточуючих, в умовах особливого періоду, та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 172-19 КУпАП.
ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Маховик М.В. в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення заперечували та просили закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Суд, вислухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, пояснення захисника, дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-19 КУпАП, виходячи з наступного.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.
Склад адміністративного правопорушення структурно складається з чотирьох обов'язкових елементів: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона. Для констатації наявності складу адміністративного правопорушення необхідне встановлення усіх чотирьох його елементів. Відсутність хоча б одного з них виключає склад правопорушення в цілому.
Відповідальність за ст. 172-19 КУпАП настає за порушення правил поводження із зброєю, а також боєприпасами, вибуховими, іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, а також з радіоактивними матеріалами.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 172-19 КУпАП, діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, тягнуть за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Нормою ч. 1 ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частина 2 ст. 251 КУпАП).
Вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено прокурором Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони центрального регіону Діденко Ю.О., яка відповідно до приписів ст. 255 КУпАП уповноважена на складення протоколу за ч. 2 ст. 172-19 КУпАП.
На підтвердження обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення надано матеріали кримінального провадження.
Так, зі змісту постанови старшого слідчого СВ Дніпровського управління Національної поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Фіщук С.С. від 31.05.2023 про закриття кримінального провадження № 12023100040001906 убачається, що в ході проведення обшуку у приміщенні квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено страйкбольні гранати типу «ПІРО-5», що відносяться до обмежено небезпечних об'єктів цивільного призначення та перебувають у вільному доступі. Виявлені страйкбольні гранати перебували у збірному стані та обладнані кільцем-запобіжником. Жодних інших даних, свідчень чи доказів, що ОСОБА_1 вчинив грубе порушення громадського порядку із застосуванням предмету заздалегідь пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, що створило загрозу життю громадян, матеріали кримінального провадження не містять (а.с. 29-35).
Відомості щодо оскарження вищевказаної постанови про закриття кримінального провадження матеріали справи не містять, а від так суд приймає до уваги викладені у ній обставини під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п. 21-22 рішення у справі «Надточій проти України», п. 33 рішення у справі «Гурепка проти України»), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку у цій справі представляє особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічна норма міститься й в статті 62 Конституції України. При цьому суд не має права самостійно збирати докази та фактично брати на себе функцію звинувачення.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Аналогічного правового висновку щодо застосування судом принципу презумпції невинуватості у справах про адміністративні правопорушення також дійшов Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 по справі № 463/1352/16-а.
Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини, суд вважає сумнівними викладені у протоколі доводи щодо порушення ОСОБА_1 правил поводження з предметами, які становлять небезпеку для оточуючих в умовах особливого періоду, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 172-19 КУпАП.
Крім цього, суд приймає до уваги те, що не є доказом вчинення адміністративного правопорушення і безпосередньо протокол про адміністративне правопорушення, що за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі. Зважаючи на викладене та враховуючи позицію ЄСПЛ щодо протоколу про адміністративне правопорушення, висловлену в рішенні по справі «Карелін проти Російської Федерації», протокол не може бути доказом у справі про адміністративне правопорушення.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутність події і складу адміністративного правопорушення (пункт 1 ст. 247 КУпАП).
Враховуючи вищевикладене, та беручи до уваги наявні у справі докази, суд вважає вину ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-19 КУпАП не доведеною, у зв'язку із чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 62 Конституції України, ч. 2 ст. 172-19, ст. ст. 247, 251, 252 КУпАП, суд-
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-19 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.А. Дзюба