Справа № 755/9150/23
"04" вересня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження,внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023100040002210 від 19.06.2023, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ФОП, з вищою освітою, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину 2022 р.н., раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
17.06.2023 приблизно о 18 год 00 хв, тобто під час дії Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24.02.2022, ОСОБА_3 перебував у приміщенні квартири АДРЕСА_3 , де спільно розпивав спиртні напої разом із потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , протягом незначного часу. Після завершення розпиття спиртних напоїв, потерпілий ОСОБА_5 направився до своєї кімнати, а ОСОБА_3 разом із ОСОБА_6 направились до виходу із квартири.
Через деякий час ОСОБА_3 повернувся до квартири та направився до кімнати, де на той момент перебував потерпілий ОСОБА_5 . Перебуваючи в кімнаті, ОСОБА_3 побачив ноутбук чорного кольору, який знаходився на кріслі при вході до кімнати, та у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів з метою протиправного збагачення.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів з метою протиправного збагачення, ОСОБА_3 взяв до рук вказаний вище ноутбук чорного кольору марки «НР» модель: 250 G8, s/n: CND1351QS8, який належить ОСОБА_5 , впевнившись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, та його дії залишаються таємними для потерпілого та сторонніх осіб, направився до виходу із приміщення квартири.
Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення, ОСОБА_3 , тримаючи вказане вище майно, направився до виходу із приміщення квартири, де спустився на перший поверх вказаного вище житлового будинку та вийшов із нього на вулицю.
Після чого, утримуючи викрадене майно при собі, ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 13 999 грн 00 коп.
Будучи допитаним в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, дав покази, підтвердив обставини скоєння кримінального правопорушення. Пояснив, що 17.06.2023 приблизно о 18 год 00 хв, він випивав алкогольні напої разом з потерпілим ОСОБА_5 у квартирі АДРЕСА_3 , потім коли в кімнаті квартири не було нікого, викрав ноутбук марки «НР», який належить ОСОБА_5 . Зробив це тому, що друг потерпілого його дуже ображав словесно. Щиро розкаюється у вчиненому, обіцяє, що більше не вчинятиме кримінальні правопорушення.
Показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 щодо часу, місця, способу, виду і розміру шкоди, мотиву та мети, форми вини, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв'язку із відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.
Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у тому, що він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) в умовах воєнного стану, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 4 ст. 185 КК України.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК У країни, не встановлено.
Суд враховує, що обвинувачений на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має постійне місце проживання у м. Київ, раніше не судимий, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що вказаний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів, думку державного обвинувача, особу винуватого та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі.
Водночас, зважаючи на те, що обвинувачений хоч і неофіційно, але працює, має на утриманні малолітнього сина 2022 р.н., намагається вести законослухняний спосіб життя, оскільки раніше не був судимий, суд приходить до висновку про те, що його перевиховання та виправлення можливе без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України - звільненням від відбування покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю 1 рік, який є достатнім для того, щоб винний в умовах здійснення контролю за його поведінкою довів своє виправлення.
При цьому суд переконаний,що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлений.
Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, потерпілому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1