ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6546/23
провадження № 1-кс/753/2851/23
"06" вересня 2023 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого-судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , представника потерпілого ОСОБА_4 , потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обвинуваченої ОСОБА_7 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву захисника ОСОБА_8 про відвід судді Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_9 у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_7 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України,
встановив:
В провадження судді Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла заява захисника ОСОБА_8 про відвід судді Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_9 у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_7 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.
Як вбачається із заяви захисника, суддя ОСОБА_9 не дає стороні захисту можливості заявляти клопотання, тим самим проявляє явну упередженість.
Захисник ОСОБА_8 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином, однак його неявка не перешкоджає розгляду заяви.
З урахуванням вимог ст. 81 КПК України, суд вважає за можливе розглянути заяву про відвід у відсутність осіб, які не з'явилися.
Захисник ОСОБА_3 підтримав заяву захисника ОСОБА_8 , вказав, що суддя ОСОБА_9 , порушує право на захист обвинуваченої ОСОБА_7 , оскільки не дає стороні захисту заявити всі клопотання.
Обвинувачена ОСОБА_7 підтримала заяву, просила її задовольнити.
Прокурор направив до суду письмові заперечення, відповідно до яких відвід є невмотивованим та містить ознаки зловживання процесуальними правами особою, яка його заявила. Сторонам кримінального провадження було надано можливість заявити усі клопотання та скарги.
Представник потерпілого просив відмовити в задоволенні заяви, вказав, що суддя ОСОБА_9 не порушує прав, а заява заявлене з метою затягування судового розгляду кримінального провадження.
Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтримали думку свого представника, вказали, що сторона захисту постійно затягує розгляд кримінального провадження, порушує порядок в судовому засіданні.
Суд, заслухавши думку учасників, дослідивши письмову заяву про відвід, приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Відвід повинен бути вмотивованим.
Разом з цим, ч. 1 ст. 81 КПК України встановлено, що у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Згідно із ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
ЄСПЛ у в власній практиці неодноразово досліджував питання щодо підстав відводу суддів, за результатами чого було вироблено два критерії (суб'єктивний і об'єктивний). У пункті 66 рішення ЄСПЛ від 10.12.2009 у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (заява №4785/02) зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Так, за суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді. Відповідно до об'єктивного критерію необхідно визначити, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», рішення від 24 лютого 1993 року «Веттштайн проти Швейцарії»).
ЄСПЛ в п. 66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 зазначив, що безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви щодо цього. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 суд дійшов висновку про те, що між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності, з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію наддасть вимога об'єктивної безсторонності.
Приписами ч. 1 ст. 75 КПК України встановлені обставини наявність яких виключає участь судді у кримінальному провадженні. Так, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Аналіз наведених норм КПК, а також релевантної практики ЄСПЛ та співставлення їх з встановленими обставинами, посиланнями та твердженнями сторони захисту (зокрема, щодо відмови стороні захисту у можливості заявити клопотання під час підготовчого судового засідання), дають підстави вважати, що доводи захисників не доводять наявність упередженості головуючого у кримінальному провадженні судді. Оцінка певних процесуальних дій та рішень головуючого судді може бути надана виключно у встановленому процесуальному порядку судом вищої інстанції.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що заявлений відвід не містить об'єктивних даних, які б свідчили про наявність обставин, які викликають сумнів в неупередженості головуючого судді Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_9 у розгляді кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.
За таких обставин у задоволенні заяви захисника ОСОБА_8 про відвід судді ОСОБА_9 необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 75, 80, 81 КПК України, суд,
постановив:
У задоволенні заяви захисника ОСОБА_8 про відвід судді Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_9 у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_7 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1