ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/2037/23
провадження № 1-кс/753/2813/23
"06" вересня 2023 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві заяву адвоката ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 ,-
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва, головуючий у справі - суддя ОСОБА_4 , перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.
18.08.2023 року захисник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_3 подав заяву про відвід головуючої судді ОСОБА_4 , яка у порядку ст. 35 КПК України передана для розгляду судді Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 .
Підстави для відводу судді ОСОБА_4 , на які посилається адвокат, полягають в наступному:
1) 05.04.2023 року захисником було подано заяву про самовідвід, у якій останній повідомив суд про наявність обставин, які виключають його участь в якості захисника у даному кримінальному провадженні, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 46 КПК України захисник не має право взяти на себе захист іншої особи або надавати їй правову допомогу, якщо це суперечить інтересам, особи, якій він надає правову допомогу та у зв'язку із неможливістю провести з нею конфіденційне побачення та погодити правову позицію. Будь-які вчинені дії або подані клопотання можуть різнитись з позицією підзахисної ОСОБА_5 . Втім, 05.04.2023 року, ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва головуюча суддя у справі ОСОБА_4 відмовила задоволенні заяви захисника, вказавши, що адвокатом ОСОБА_3 не зазначено будь-якої обставини, передбаченої чинним кримінальним процесуальним законом, яка була би виключала його участь у даному кримінальному провадженні.
Крім того, суддя ОСОБА_4 упереджено зазначила в своєму рішенні що саме у зв'язку із здійсненням спеціального досудового розслідування ОСОБА_5 було забезпечено гарантоване право на захист, шляхом призначення захисника з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Таким чином, судом всупереч принципу законності, диспозитивності та принципу змагальності сторін безпідставно було здійснено втручання в правову позицію адвоката та порушено гарантій його діяльності, що беззаперечно викликають сумнів неупередженості або об'єктивності судді ОСОБА_4 .
2) 14.07.2023 року, ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження - задоволено, що свідчить про здійснення в порядку спеціального судового провадження кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.
Таким чином, на думку адвоката ОСОБА_3 , суддя ОСОБА_4 упереджено вирішила, що незважаючи на обізнаність ОСОБА_5 про розслідування кримінального провадження за її підозрою у вчинені державної зради, остання з метою ухилення від кримінальної відповідальності, умисно переховується від суду. Однак, зазначені висновки суду не підтверджені жодними належнимі допустимими доказами та прийняті на основі припущень.
У комплексі, зазначені вище обставини, на перенконання захисника, свідчать про існування обставин, які викликають обгрунтовані сумніви в неупередженості судді ОСОБА_4 .
Розглядаючи заяву про відвід судді ОСОБА_4 , суд виходить із наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до ч. 2 ст. 80 КПК України за цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. При цьому, частиною 5 ст. 80 КПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 75 КПК України передбачено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Пункт 8 ч. 2 ст. 52 КПК України наголошує на тому, що обов'язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні щодо осіб, стосовно яких здійснюється спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження, - з моменту прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характер або встановить обгрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У своєму рішенні у справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад, відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності ("Фей проти Австрії", "Ветштайн проти Швейцарії"). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду ("Пуллар проти Сполученого Королівства").
Також, стосовно об'єктивного критерію слід визначити окремо від поведінки головуючого у справі судді, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими ("Ветштайн проти Швейцарії", "Ферантелі та Сантанжело проти Італії"). Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного ("Ветштайн проти Швейцарії").
Розглянувши заяву про відвід головуючої судді ОСОБА_4 , суд приходить до висновку, що захисником не наведено переконливих фактів на підтвердження того, що головуюча у справі суддя ОСОБА_4 є небезсторонньою чи упередженою при розгляді кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.
Аналізуючи підстави для відводу які зазначені у заяві ОСОБА_3 суд вважає за необхідне зазначити, що доводи, викладені у заяві, є фактично незгодою захисника із ухваленими суддею процесуальними рішеннями, які не підлягають окремому оскарженню, однак у відповідності до ч. 2 ст. 392 КПК України заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на кінцеве процесуальне рішення, що не може слугувати підставою для відводу судді.
Таким чином, захисником ОСОБА_5 адвокатом ОСОБА_3 не зазначно обставин, які б об'єктивно обгрунтовували уперередженість чи небезсторонність судді ОСОБА_4 під час розгляду кримінального провадження, а тому у задоволенні заяви про відвід слід відмовити.
Підсумовуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 75,76, 80, 81 КПК України, суд, -
У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: