Справа № 752/15292/23
Провадження №: 3/752/6323/23
07 вересня 2023 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Бондаренко Г.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в м. Києві, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код відсутній, громадянина України, працює вантажником в ТОВ «Фоззі-Груп», місце проживання: АДРЕСА_1 , про вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП,
встановив:
ОСОБА_1 16.07.2023 року о 15 год. 36 хв. в м. Києві по Столичному шосе, 90, повторно протягом року керував транспортним засобом «Chevrolet» д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування відповідно до постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 23.11.2021 року строком на 10 років, чим порушив вимоги п.п. 2.1(а) ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 16.07.2023 року о 15 год. 36 хв. в м. Києві по Столичному шосе, 90, керував транспортним засобом «Chevrolet» д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп?яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу DRAGER Alcotest-7510, результат більше 5%, чим порушив вимоги п. 2.9. «а» Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судові засідання не з'явився, про дату та час повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки його вина підтверджується зібраними у справі доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №378296 від 16.07.2023 року та формою витягу.
Надаючи оцінку діям ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд приходить до наступного.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Згідно п. 2.9 (а) ПДР, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до рішення від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведеності «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки його вина у вчиненні даного правопорушення підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №378295, результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «DRAGER Alcotest-7510», відповідно до якого під час проведення огляду ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння - більше 5 проміле, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням та розпискою. Також факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння підтверджується відеоматеріалами з нагрудних камер працівників патрульної поліції.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який раніше притягувався до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
При накладенні адміністративного стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, те, що ОСОБА_1 раніше неодноразово піддавався адміністративному стягненню щодо порушень правил дорожнього руху, однак висновків для себе не зробив і знову вчинив умисні та грубі адміністративні правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне для виховання особи в дусі додержання законів України, а також запобігання вчинення нових правопорушень, накласти на нього стягнення, в межах санкцій, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір, тому з правопорушника належить стягнути судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 36, 283-284 КУпАП, суддя
постановив:
визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення:
за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік;
за ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу у розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 7 (сім) років з оплатним вилученням транспортного засобу.
Згідно ст. 36 КУпАП шляхом накладання стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, остаточно накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 7 (сім) років з оплатним вилученням транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що 536 грн. 80 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення.
Суддя Г.В. Бондаренко