06 вересня 2023 рокуСправа №: 695/3037/22
Номер провадження 3/695/64/23
06 вересня 2023 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Бойко Н.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Бочарова О.М., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП в матеріалах справи відсутній, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшли матеріали адміністративної справи з Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 158288 від 24.10.2022 водій ОСОБА_1 24 жовтня 2022 року о 00 годині 40 хвилин в м. Золотоноша по вул. 23 Вересня керував автомобілем OPEL ASCONA, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя). Від проходження медичного освідування в установленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків.
Своїми діями гр. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що 24 жовтня 2022 року у комендантську годину він був зупинений патрулем тероборони, які перевірили його документи та потім його відпустили. Він поїхав і припарувався на парковці по вулиці Чехова та вимкнув автомобіль. В нього в автомобілі була бутилка пива і він її випив. Пройшла приблизно година, він перебував в автомобілі і до нього підійшли ті самі представники тероборони та викликали патруль. Коли приїхав патруль, то поліцейські запропонували йому пройти тест Драгер, на що він погодився та двічі продув його, але прилад нічого не показав. Після цього поліцейські склали протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Бочаров О.М. пояснив, що ОСОБА_1 вину не визнає та заперечує факт керування автомобілем 24.10.2022 згідно обставин, викладених в протоколі. Поліцейські не вилучили у ОСОБА_1 посвідчення водія, не пропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп"яніння у медичному закладі, направлення йому не вручили. У зв"язку з тим, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, просив закрити провадження по справі стосовно нього на підставі ст.247 ч.1 п.1 КУпАП.
У судовому засіданні поліцейський ОСОБА_2 пояснив, що 24 жовтня 2022 року він перебував на чергуванні, вночі надійшло повідомлення, що рухається автомобіль, за кермом якого перебуває водій з ознаками алкогольного сп'яніння. Коли він у складі патруля під'їхав на зазначене місце, то побачив, що за кермом автомобіля Опель Аскона перебував ОСОБА_1 , який повідомив, що їде додому. Представники патруля, в якому були працівники поліції ОСОБА_3 та Веремієнко повідомили, що у комендантську годину їм назустріч їхав даний автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп'яніння. Він також відчув від водія ОСОБА_1 різкий запах алкоголю з порожнини рота. Він запропонував водію пройти огляд на стан алкогольного сп"яніння за допомогою спеціального приладу Драгер, на що ОСОБА_1 відмовився. Він також запропонував водію проїхати в медичний заклад для проходження відповідного медичного огляду. На що ОСОБА_1 також відмовився в присутності двох свідків. Після чого було складено протокол за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП. В ході складання протоколу він запитав у водія, куди він їхав, на що ОСОБА_1 відповів, що їде додому. ОСОБА_1 відмовився від підпису в протоколі та отримання його копії.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що патрулював разом з поліцейськими в пішому патрулі 24 жовтня 2022 року. В комендантську годину поліцейськими ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , які також перебували у патрулі, був зупинений автомобіль, в якому сидів один чоловік з ознаками алкогольного сп'яніння, від нього було чути запах алкоголю, коли він з ними говорив. Водій називати свої анкетні дані відмовився. Вони викликали поліцейських. По приїзду поліції, були встановлені дані водія, ним виявився ОСОБА_1 . Водію було запроповновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер або в лікарні, на що він категорично відмовився та голосно кричав , що він п'яний і робить, що все хоче. Після цього було складено протокол за ст. 130 КУпАП, від підпису в якому ОСОБА_1 відмоився.
У судовому засіданні поліцейський ОСОБА_3 пояснив, що 24 жовтня 2022 року він перебував в пішому патрулі разом з цивільними особами. На вул.23 Вересня у місті Золотоноша ними був зупинений автомобіль Опель Аскона в комендантську годину, водій якого з"їхав на узбіччя та надав перепустку, та мав ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Автомобіль зупиняли, махнувши рукою та світінням ліхтариком, після чого він з'їхав на узбіччя дороги. Вони викликали поліцейську групу. По приїзду працівники поліції запропонували водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп"яніння за допомогою приладу Драгер та в медичному закладі, на що він відмовився.
Заслухавши учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного.
Так, суд зобов'язаний виконувати завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення, передбачені ст. 1 КУпАП, у якій зазначено, що завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.
Крім того, у п. 21 свого рішення у справі «Надточий проти України від 15 травня 2008 року» ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як зазначено в преамбулі Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р., з наступними змінами, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішення ЄСПЛ у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до ЄСПЛ.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасого затримання транспортного засобу, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов"язок щодо збирання доказів, в силу вимог ч.2 ст.251 КУпАП покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про Національну поліцію" завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Згідно ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII поліція може застосовувати превентивні заходи серед яких: перевірка документів особи, опитування особи, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки.
Згідно з вимогами ст. 40 цього Закону поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Також, відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року (Далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, від 10.10.2001 № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об"єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, порядок проходження огляду водіїв на стан сп'яніння регламентується ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Відповідно до ч.ч. 2,3,4 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Крім того, згідно ст.266 ч.5 КУпАП проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п.2,3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі-Інструкції), затвердженої наказом МВС України та МОЗ України за №1452/735 від 09.11.2015 року, огляду на стан сп"яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі-поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп"яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до вимог п.п.6,7 Розділу І Інструкції огляд на стан сп"яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп"яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведенного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладу охорони здоров"я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Розділом 2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 року за №1306 передбачено обов"язки водіїв транспортних засобів.
Згідно з з п.1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 року за №1306 учасники дорожнього руху зобов"язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємо ввічливими.
Відповідно до п.1.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 року за №1306 особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до Розділу X «Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП» Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Також, згідно з п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному під відеозапис та/або у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 158288 від 24.10.2022 водій ОСОБА_1 24 жовтня 2022 року о 00 годині 40 хвилин в м. Золотоноша по вул. 23 Вересня керував автомобілем OPEL ASCONA, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя). Від проходження медичного освідування в установленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків. Під час складання протоколу проводилася відео зйомка на поліцейську бодікамеру на підставі Закону України №1231-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення в сфері безпеки дорожнього руху». ОСОБА_1 при складанні працівником поліції протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП був присутній, копію даного протоколу відмовився отримувати. Зауважень або заперечень на цей протокол та дії працівників поліції ОСОБА_1 не зазначив. Відтак, з урахуванням викладеного, суд приймає протокол про адміністративне правопорушення як належний і допустимий доказ;
- рапортом старшого інспектора -криміналіста СВ Золотоніського РВП НУНП в Черкаській області ст.лейтенанта поліції Познякова С.С. від 24.10.2022, згідно якого ним 24 жовтня 2022 року близько 00:30 по вул. 23 Вересня було зупинено автомобіль OPEL д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував гр. ОСОБА_1 , 1987 р.н., з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота. В ході спілкування водій визнав, що вживав спиртні напої та пояснив, що їде на автомобілі додому. По даному факту було повідомлено чергову частину Золотоніського РВП, згодом на місце події прибув наряд ГРПП та на водія ОСОБА_6 було складено адмінпротокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- направленням на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.10.2022 до КНП «Золотоніська багатопрофільна лікарня», згідно якого поліцейським Худоба О.В. встановлено ознаки алкогольного сп'яніння у водія ОСОБА_1 , а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота;
- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_7 від 24.10.2022, який засвідчив, що 24 жовтня 2022 року близько 00 години 40 хвилин, в м. Золотоноша по вул. 23 Вересня, 75, під час патрулювання міста в пішому патрулі було зупинено автомобіль OPEL ASCONA, д.н.з. НОМЕР_1 , який з'їхав на обочину. Підійшовши до нього, вони помітили водія, який сидів на водійському сидінні. Під час спілування з ним, він підтвердив, що вживав спиртні напої та рухався по місту в комендантську годину. Водієм виявився гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В їх присутності даний водій відмовився проходити огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу алкотестера Драгер та в закладі охорони здоров'я.
- аналогічними письмовими поясненнями свідка ОСОБА_8 , які, крім того, підтверджені ним у судовому засіданні.
Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП підтверджується відеозаписами з нагрудних відеокамер, які приєднані до протоколів про адміністративне правопорушення, - (відеореєстраторів), використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 року №100, та були досліджені у судовому засіданні, на яких зафіксовано обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП ОСОБА_1 під час безперервної відеофіксації, в результаті чого був складений стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, на першому відеофайлі тривалістю 15 хвилин запис розпочинається о 00:50 з того, що в автомобілі за кермом сидить чоловік. Поліцейський повідомив, що він патрульний поліції м. Золотоноша старший лейтенант ОСОБА_2 та попросив водія надати документи. Водій сказав, що він вже показував пішому патрулю перепустку та повідомив, що їхав з роботи. Поліцейський попросив водія надати дану перепустку, після чого водій дістав документ та подав через вікно автомобіля поліцейському, та сказав, що він їде з роботи додому і показав рукою, що живе на вулиці Шепелівській. Повідомив, що зупинився, щоб поговорити по телефону. На питання поліцейського, чи вживав спиртні напої, водій сказав «да». Поліцейський запитав, чи має він посвідчення водія та реєстраційні документи на автомобіль, на що водій сказав, що посвідченя водія є в додатку «Дія». Надаваши документи працівнику поліції, водій сказав, що він стояв і нікуди не їхав. На що поліцейський повідомив водію, що він щойно сказав, що їхав додому. Поліцейський перевірив документи і встановив особу водія - ОСОБА_1 , та попросив свідків підійти до них. На питання поліцейського, хто бачив, як даний водій їхав за кермом зупиненого автомобіля, підійшов ОСОБА_8 , назвав свої дані, та пояснив, що даний водій рухався на автомобілі по вул. 23 Вересня та потім зупинився тут, де вони стоять, в автомобілі знаходився сам. Потім підійшов другий свідок, який назвався ОСОБА_7 , та пояснив, що ОСОБА_1 , який зараз знаходиться за кермом, їхав на автомобілі по вул. 23 Вересня, та потім його зупинили працівники поліції. Потім поліцейський запропонував водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп"яніння за допомогою алкоготестеру Драгер на місці або в закладі охорони здоров'я. На що ОСОБА_1 сказав поліцейському «давайте подзвонимо до ОСОБА_9 ». Працівник поліції повторно запитав, чи буде він проходити освідування. На що ОСОБА_1 кивнув головою та сказав, що буде. Після чого поліцейський попросив його підійти. Але ОСОБА_1 сказав, що не буде виходити з машини. На питання поліцейського, чому не буде, ОСОБА_6 відповів «тому що». Після чого поліцейський запитав ОСОБА_1 чи йому Драгер принести в автомобіль, на що він сказав приносити, а потім почав висловлюватися нецензурною лайкою в бік працівників поліції, кричав, щоб оформляли статтю 130 і він буде дзвонити « ОСОБА_9 ». ОСОБА_1 вкотре запитали, чи буде він дихати в Драгер, на що ОСОБА_1 , сказав, що буде. Інший поліцейський в присутності свідків, через опущене водійське вікно, підніс до обличчя ОСОБА_1 прилад Драгер, в який він подув, але прилад видав звуки і поліцейський повідомив, щоб водій повторно продув, бо не вистачило повітря. На що ОСОБА_1 , сказав, що більше продувати не буде. Поліцейський запитав свідків чи вони чули, що даний водій відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп"яніння, та повідомив ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол за вчинення адміністративного правопорушення за ст.130 ч.1 КУпАП за відмову від освідування. Після чого працівники поліції почали оформляти адміністративні матеріали. Поліцейські сіли до патрульного автомобіля та по черзі почали відбирати письмові пояснення у свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_10 . На питання поліцейського свідок ОСОБА_8 на камеру пояснив, що бачив як водій ОСОБА_6 керував автомобілем по вул. 23 Вересня і зупинився на тому місці, де зараз стоїть, коли вони до нього підлійшли, то він перебував в автомобілі сам, після чого вийшов з-за керма та сказав, що він не їхав, а стояв, при цьому вони помітили, що він перебуває в нетверезому стані та хитається. Далі під час складання протоколу поліцейські встановили місце зупинки автомобіля - перехрестя вулиць 23 Вересня та Чехова, а саме: вул. 23 Вересня, 75. На цьому відеозапис закінчується.
На другому відеофайлі запис тривалістю 14 хв 18 сек починається о 01:40 з того, як продовжується оформлення адмінматеріалів в патрульному автомобілі в присутності свідка ОСОБА_8 , якого запитують, чи пам'ятає він о котрій годині він бачив, як ОСОБА_6 їхав. На що свідок ОСОБА_8 повідомив, що в 00:40. В подальшому на 3 хв 22 сек свідок ОСОБА_11 виходить з автомобіля, та в нього сідає свідок ОСОБА_7 . На 4 хв 47 сек поліцейський знімає камеру з панелі автомобіля і просить іншого поліцейського потримати, щоб зняти місце зупинки автомобіля ОСОБА_1 , який стоїть на дорозі з грунтовим покриттям перед патрульним автомобілем з голосно включеною музикою в салоні. На 6 хв 59 сек поліцейський повертає камеру в салон автомобіля, на що його колега уточнює, чи водій на місці. На 8 хв 38 сек на питання поліцейського свідок ОСОБА_7 пояснює, що вони помітили автомобіль, який рухався та з'їхав на узбіччя. Коли вони підійшли до водія, то запитали, чи вживав він алкоголь, він підтвердив вживання алкоголю. Потім поліцейський взяв камеру та підійшов до автомобіля ОСОБА_1 . На запитання, де проживає, він відповів, що в АДРЕСА_1 . На вимогу поліцейського ОСОБА_1 через відчинене вікно, не виходячи з автомобіля, показав посвідчення водія в додаткку «Дія», щоб могли записати серію та номер в протоколі. Поряд стояли представники тероборони. На питання поліцейського, в присутності свідків, чи буде ставити підпис в протоколі, ОСОБА_1 відмовився. На цьому відеозапис закінчився.
Отже, в ході фіксації вказаних обставин під час складання протоколу відносно ОСОБА_1 , він зазначив, що їде додому та його зупинили на вулиці Чехова, та показав рукою, що живе на вулиці Шепелівській. Крім того, в салоні автомобіля не було нікого, крім ОСОБА_1 , який перебував на водійському сидінні, коли почалась відеофіксація.
Будь-яких даних, які б спростовували обставини, що підтверджуються вказаними вище доказами, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, суду не надано.
Досліджені докази послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності їхнього розуміння обставин, з приводу яких вони отримані, добровільності та істинності позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні, і підстав їм не довіряти у суду немає.
Під час огляду відеозаписів було встановлено, що з боку працівників поліції відсутні будь-які ознаки впливу на ОСОБА_1 та упередженості до нього з боку зазначених осіб. Дії працівника поліції в частині правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не оскаржував в передбаченому законом порядку. Заперечень до адміністративного матеріалу по складеному протоколу про адміністративне правопорушення не подав. Відсутність в матеріалах справи наданих ОСОБА_1 та його захисником доказів оскарження дій працівників поліції вказує на погодження ним зі складеним відносно нього протоколом.
В даному випадку, підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння у інспектора поліції Худоби О.В. були в наявності. Так, інспектором поліції було встановлено, що у водія ОСОБА_1 відчувається різкий запах алкоголя з порожнини рота.
Дослідженими матеріалами справи достовірно встановлено факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння (на місці події та в найближчому медичному закладі), що зафіксовано на нагрудну боді-камеру та об'єктивно підтверджується відеозаписами, які додано до матеріалів справи.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбачеоного ч. 1 ст. 130 КУпАП., оскільки останній, порушив вимоги п.п. 2.5 Правил дорожнього руху України 24.10.2022 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які досліджені у судовому засіданні та не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються між собою.
Суд зазначає, що підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.130 ч. 1 КУпАП, обґрунтовані та визначені законом, оскільки ОСОБА_1 , відмовившись від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, порушив вимогу п. 2.5 ПДР України, а відтак вчинив правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Перевіркою матеріалів провадження порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено, поліцейським протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 158288 від 24.10.2022 відносно ОСОБА_1 складений в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, поліцейським було виконано вимоги ст.266 КУпАП та запропоновано пройти ОСОБА_1 огляд на стан сп'яніння на місці скоєння адміністративного правопорушення, або у найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на проведення такого огляду, що відповідає вимогам п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, на що ОСОБА_1 відмовився.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції № 1395 від 07.11.2015 , особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
ОСОБА_1 будь-яких зауважень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП та про невідповідність внесених до протоколу даних не заявляв.
Крім того, суд не бере до уваги надані ОСОБА_1 та його представником - адвокатом Бочаровим О.М. пояснення, надані в ході судового розгляду справи, оскільки вони повністю спростовуються дослідженими під час судового розгляду матеріалами справи, зокрема відеозаписами, поясненнями поліцейських ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , свідка ОСОБА_8 , та іншими матеріалами справи, дослідженими у судовому засіданні.
Доводи зазначені під час розгляду даної справи з боку захисту не спростовують події правопорушення, не впливають на висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП та не дають підстав для закриття провадження у справі з підстав, наведених захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
В ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов"язкова до застосування як джерело права.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини.
Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту.
У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18.06.2015, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: «Суд при оцінці доказів керується критерієм «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою, така доведеність може випливати із сукупності ознак чи не спростованих презумцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Європейський суд з прав людини у складі Великої палати у рішенні по справі «OHalloran and Francis v. The United Kingdom» [GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR 29 червня 2007 року, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У рішенні «Шмауцер протии Австрії» від 23.10.1995 року ЄСПЛ зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».
Поряд з цим, ЄСПЛ відносить до кримінально-правової санкції й позбавлення прав на управління транспортним засобом, оскільки право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації No R (91), зокрема: забезпечення права особи на захист, в тому числі: знати про можливість застосування адміністративної санкції та про факти, які ставляться їй в провину, мати достатньо часу для підготовки свого захисту, отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти неї, обов"язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов"язку доводити свою непричетність до вчинення порушення (рішення ЄСПЛ у справі «Маліге проти Франції» від 23.09.1998 року).
Системний аналіз вищезазначеної практики ЄСПЛ свідчить про те, що гарантії ст.6 Конвенції поширюються також на осіб, які вчинили діяння, що відповідно до національного законодавства хоч і не є злочинами, але визнаються кримінальними у конвенційному значенні.
За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доводиться поза розумним сумнівом дослідженими в судовому засіданні доказами, які на переконання суду є належними та допустимими, повністю взаємоузгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.
При цьому, суд враховує особу порушника ОСОБА_1 , виходячи з того, що останній відповідно до довідок Золотоніського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП напротязі 2021-2022 років не притягався.
Згідно листа № 31/23/45-66 від 02.02.2023 Територіального сервісного центру МВС № 7145 гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав посвідчення водія НОМЕР_2 , видане ТСЦ від 22.09.2021 року.
При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що згідно ст. ст. 34, 35 КУпАП, пом'якшують та обтяжують відповідальність правопорушника ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, суд не вбачає.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
На підставі вищевикладеного, урахуванням особи та ступеню вини ОСОБА_1 , характеру та суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2023 року складає 536,80 грн.
Доказів того, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору суду не надано, а відтак, з нього належить стягнути судовий збір у сумі 536,80 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).
Керуючись ст. ст. 9, 23, 30, 40-1, 130, 245, 252, 256, 280, 283, 284 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 536,80 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення особі постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів.
Суддя Бойко Н.В.