Справа № 569/16431/18
1-кп/569/123/23
05 вересня 2023 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в особі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт по кримінальному провадженні №№12015180010003600 від 16.06.2015 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України, -
В провадженні Рівненського міського суду перебуває вказаний обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 .
По даній справі неодноразово призначалось судове засідання у вказаному кримінальному провадженні, однак обвинувачений в судове засідання не з'являвся із невідомих суду причин, примусовий привід щодо нього не виконано так, як місце його перебування невідоме.
У зв'язку з чим, 26 лютого 2016 року ухвалою Рівненського міського суду оголошено розшук ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , провадження у справі зупинено до розшуку обвинуваченого.
Окрім того, судом неодноразово було надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 , з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, востаннє 31.05.2023.
На виконання вказаної ухвали про розшук ОСОБА_4 було доставлено до суду для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор повністю підтримав клопотання та просив суд його задоволити з викладених у ньому підстав та застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, вказавши на наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Захисник обвинуваченого в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання прокурора та зазначив, що ОСОБА_4 про факт оголошення його в розшук не знав, жодних повідомлення від прокурора та суду не отримував, проживав зі своєю сім'єю в м. Тернополі там же й працював.
Обвинувачений підтримав думку свого захисника та просив суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора, додатково пояснив, що дійсно про оголошення його в розшук не знав, повідомлень від суду та прокурора не отримував. Окрім того повністю вирішив усі питання із потерпілим, який жодних претензій до нього не має, а тому вважав, що вказане кримінальне провадження закрито.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного висновку.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України, які за ступенем тяжкості, у відповідності до ст. 12 КК України відносяться до категорії нетяжкого та тяжкого злочинів.
Відповідно ч. 3 ст. 315 КПК України - під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
Відповідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до якого, зокрема, відноситься: верховенство права.
Згідно ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Узагальнююче визначення «обґрунтованість підозри» у вчиненні кримінального правопорушення, доведення якої, як одного з трьох обов'язкових елементів, визначених КПК України для можливості взагалі обрання запобіжного заходу, покладено на прокурора, сформульовано у правових позиціях Європейського суду з прав людини.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року вказав, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. ЄСПЛ в даному рішенні наголошує, що вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою.
Крім того, як зазначено у матеріалі ВССУ від 11.07.2016р. «захист прав людини у кримінальному провадженні: доказування та докази», передумовою для подання клопотання стороною обвинувачення про застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри про те, що особа вчинила кримінальне правопорушення. Слідчий, прокурор зобов'язані з належним обґрунтуванням викласти обставини, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини. Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначив, що абстрактна можливість перешкоджання кримінальному провадженню, знищення, сховати або спотворити річ, яка має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, ризик незаконного впливу на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення є недостатньою для обґрунтування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини, у справі «Бойченко проти Молдови» №41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватись від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу».
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.
Прокурор при розгляді клопотання довів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінальних правопорушень, однак не обґрунтовано наявність в діях та поведінці ОСОБА_4 достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків передбачених ст. 177 КПК України.
Прокурором в судовому засіданні також не надано жодних документів які б, підтверджували твердження того, що перебуваючи на волі, ОСОБА_4 буде порушувати покладені на нього процесуальні обов'язки.
Згідно з вимогами ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного. Відповідно до ч. 6 цієї ж статті строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Таким чином, при вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання вини у вказаних кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, наявність постійного місця проживання та реєстрації, його стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, наявність утриманців.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України, які за ступенем тяжкості, у відповідності до ст. 12 КК України відносяться до категорії нетяжкого та тяжкого злочинів, має постійне місце проживання та роботи, одружений, та має на своєму вихованні малолітню дитину, має стійкі соціальні зв'язки.
З урахуванням наведеного, суд вважає необхідним обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби із покладенням обов'язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Даних, які б вказували на неможливість застосування до нього вказаного запобіжного заходу не встановлено.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 193, 194, 395 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання прокурора відмовити.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби терміном на 60 днів з 04.09.2023 до 04.11.2023.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов'язки:
- заборонити залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.;
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до Рівненського РУП Головного управління Національної поліції в Рівненській області свій паспорт громадянина України та паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи що дають право на виїзд за кордон.
Встановити строк дії ухвали та термін дії обов'язків, покладених судом до 04.11.2023.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути подано під час подачі апеляційної скарги на судове рішення.
Суддя -