Справа № 550/252/23
Провадження №1-кп/550/34/23
07 вересня 2023 року смт. Чутове
Чутівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_2 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
представника потерпілого - ОСОБА_6 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.12.2022 за №12022170450000576 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Розсошенці Полтавського району Полтавської області, українця, громадянина України, маючого повну середню освіту, військовозобов'язаного, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України
23.12.2022, близько 23.30 години, ОСОБА_3 , знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи на законних підставах в приміщенні літньої кухні господарства ОСОБА_8 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, вирішив спричинити ОСОБА_8 тілесні ушкодження.
Реалізуючи свій злочинний намір, 23.12.2022 близько 23.30 години ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на законних підставах в приміщенні літньої кухні господарства ОСОБА_8 , що розташоване за вищевказаною адресою, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи з прямим умислом, маючи на меті заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, правою ногою завдав удару в ліве плече ОСОБА_8 , який сидів на підлозі, від чого останній упав на спину, після цього ОСОБА_8 ліг на правий бік та ОСОБА_3 завдав одного удару правою ногою (підошвою кросівка) зверху вниз в лобну ділянку ОСОБА_8 зліва, чим спричинив останньому, згідно висновку експерта №1 від 02.02.2023 за результатами проведення судово-медичної експертизи, наступні тілесні ушкодження: крововиливи в м'які покриви голови в лобно-скроневій ділянці зліва, в правій скроневій ділянці, в потиличній ділянці зліва. Вдавлено-скалковий перелом скроневої кістки справа з утворенням фрагменту невизначеної форми. Розрив твердої мозкової оболонки в проекції перелому кісток черепа. Крововилив під м'яку мозкову оболонку в проекції перелому кісток черепа. Синець і садна голови.
Згідно висновку експерта №1 від 02.02.2023 за результатами проведення судово-медичної експертизи причиною смерті ОСОБА_8 стала відкрита черепно-мозкова травма з переломом кісток черепа, ушкодження мозкових оболонок.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується в умисному нанесенні тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_8 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статтею 121 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю. Вказав, що у зазначений день близько 10 години ранку йому зателефонував товариш ОСОБА_9 , з яким вони в подальшому розпивали пиво. Під час розпиття спиртних напоїв хлопці почали вести розмову про раніше знайомого ОСОБА_8 , який колись говорив неприємні слова про їхніх матерів(обмовляв їх батьків), у зв'язку з чим вони разом вирішили піти до ОСОБА_10 і розібратись.
Прийшовши до домогосподарства, де проживав ОСОБА_8 , останній відчинив їм двері і впустив в середину приміщення літньої кухні. Далі почалася розмова між ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , під час якої останній стояв біля плити. ОСОБА_3 не пам'ятає, що відповів ОСОБА_13 на слова ОСОБА_14 , однак останній говорив з ним про плітки, що стосувались обох матерів хлопців, після чого ОСОБА_14 вдарив його ліктем в голову, від чого ОСОБА_8 сів на підлогу. Потім ОСОБА_15 правою ногою, взутою в кросівок, ударив ОСОБА_10 в ліве плече, від чого він впав (ліг) на підлогу. При падінні ОСОБА_16 не вдарився. Далі ОСОБА_14 ударив ОСОБА_10 правою ногою в голову(на думку обвинуваченого удар був сильний), а ОСОБА_15 підійшовши до ОСОБА_10 наступив ногою, взутою в кросівок, на голову ОСОБА_17 від чого голова останнього вдарилася об підлогу. Після вказаних подій ОСОБА_3 і ОСОБА_18 залишили помешкання ОСОБА_19 .
Крім того, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 дав показання, в яких зазначив, що вони з ОСОБА_20 розпивали спиртні напої у знайомої. Під час розпиття спиртних напоїв ОСОБА_15 почав говорити неправдиву інформацію про те, що ОСОБА_14 являється сином ОСОБА_8 , і вони вирішили піти до останнього, щоб розібратися в даній ситуації. Прийшовши до домогосподарства, де жив ОСОБА_21 , почалася розмова на вищевказану тематику, в ході якої ОСОБА_9 , будучи злим на ОСОБА_10 , спочатку наніс один удар останньому кулаком правої руки в щелепу, від чого ОСОБА_13 обперся об плиту, а ОСОБА_22 потім почав ОСОБА_8 також бити, та зокрема, наніс два удари, від яких останній ліг біля плити. При цьому на ОСОБА_23 після нанесених ударів було видно сліди крові та він «харчав», і після побаченого ОСОБА_24 та ОСОБА_3 злякались. Далі хлопці пішли з домогосподарства ОСОБА_8 і по дорозі почали думали про те, що трапилося.
Зважаючи на повне і беззаперечне визнання вини обвинуваченим, роз'яснивши учасникам кримінального провадження положення ч.3 ст.349 КПК України, з'ясувавши, що обвинувачений правильно розуміє зміст обвинувачення, переконавшись у добровільності його позиції, роз'яснивши обвинуваченому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, заслухавши думку учасників процесу, які не заявляли заперечень проти розгляду справи із застосуванням ч.3 ст.349 КПК України, суд, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і вирішив обмежитись допитом обвинуваченого, свідка та дослідженням матеріалів кримінального провадження.
Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковані органами досудового розслідування за ч.2 ст.121 КК України як умисне нанесення тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Дослідженими в судовому засіданні матеріалами, які характеризують особу обвинуваченого, встановлено, що компрометуючих матеріалів на ОСОБА_3 . Чутівська селищна рада не має, на обліку у лікаря - психіатра та лікаря - нарколога останній не перебуває; не перебуває на військовому обліку призовників у ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи №66 від 16.02.2023 на даний час та в період часу, що відноситься до інкримінованого протиправного діяння, будь-яким хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом психічної діяльності, недоумством чи іншим хворобливим станом психіки не страждає і може усвідомлювати значення своїх дій, не потребує будь-яких примусових заходів медичного характеру на даний час.
В судових дебатах сторона обвинувачення просила визнати винним ОСОБА_3 за ч.2 ст.121 КК України, та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.
Потерпілий та його представник погодились з покаранням запропонованим прокурором.
Суд, призначаючи покарання, керується положеннями ст.65 КК України, зокрема, враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставину, що пом'якшує покарання, а також те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 у відповідності до ст.67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, поведінку обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення та під час кримінального провадження, суд приходить до висновку про неможливість виправлення обвинуваченого без його ізоляції від суспільства та вважає необхідним призначити йому покарання за ч.2 ст.121 КК України у виді 7 (семи) років позбавлення волі.
Саме такий вид покарання дозволить усвідомити обвинуваченому його негативну поведінку по відношенню до суспільства.
Процесуальні витрати відсутні.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до приписів ст. 100 КПК України.
Арешт, накладений на вилучене майно, скасувати на підставі ч.4 ст.174 КПК України.
Разом з тим суд зазначає, що на момент ухвалення вироку суду наявний ризик, передбачений п.1, ч.1 ст.177 КПК України(щодо можливості переховування від суду), тому, зважаючи на призначення судом покарання, що належить відбувати реально, з огляду на наявність вищевказаного ризику, керуючись ст.ст. 331, 368 КПК України, суд вважає, що до набрання вироком законної сили обвинуваченому необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Керуючись ст. ст. 349, 368, 369, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, і призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 обчислювати з моменту його фактичного затримання.
До набранням вироком законної сили застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.
Арешт, накладений на майно згідно ухвал слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області від 29.12.2022, а саме: ковдру жовтого кольору зі слідами РБК, простирадло рожевого кольору зі слідами РБК, 1 змив РБК з підлоги з контрольним зразком та 1 змив РБК з табуретки з контрольним зразком, куртку синього кольору, кофту з капюшоном чорного кольору, штани джинсові чорного кольору, кросівки чорного кольору 43 розміру, що належать ОСОБА_3 , - скасувати на підставі ч.4 ст.174 КПК України.
Речові докази:
- ковдру жовтого кольору зі слідами РБК, простирадло рожевого кольору зі слідами РБК, 1 змив РБК з підлоги з контрольним зразком, кофту з сірими рукавами та камуфльованою вставкою спереду зі слідами РБК, - після набрання вироком законної сили повернути потерпілому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- куртку синього кольору з капюшоном та підкладкою зі штучного хутра сірого кольору, кофту з капюшоном чорного кольору, штани джинсові чорного кольору, кросівки з синтетичного матеріалу з утеплювачем зі штучного хутра чорного кольору 43 розміру, що належать ОСОБА_3 - після набрання вироком законної сили повернути власнику ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- куртку спортивного типу темно-зеленого кольору з поперечною про строчкою та капюшоном, спортивні штани чорного кольору з білими лампасами та кросівки темно-зеленого кольору, які належать ОСОБА_24 - після набрання вироком законної сили повернути власнику ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- зразок букального епітелію ОСОБА_3 на двох ватних паличках після набрання вироком законної сили - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Чутівський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Надруковано в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.
Суддя ОСОБА_1