24 серпня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
з участю особи, яка подала скаргу ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві, шляхом проведення відеоконферецзв'язку між Київським апеляційним судом та робочим місцем ОСОБА_5 з використанням його власних технічних засобів в системі «EasyCon», апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 31 липня 2023 року,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 31 липня 2023 року ОСОБА_5 повернуто його скаргу на бездіяльність прокурора Київської міської прокуратури, яка полягає у не розгляді клопотання № VYH-20230704-06-04-02 від 04 липня 2023 року.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що у поданій скарзі ОСОБА_5 чітко не вказано, який, на його думку, він має статус, і до матеріалів скарги не долучено відповідних документів на підтвердження його процесуального статусу у кримінальному провадженні. Тому, при зверненні до слідчого судді зі скаргою, не доведено, що ОСОБА_5 наділений процесуальним правом в порядку ст. 220 КПК України звертатися до прокурора із клопотанням та, що він може бути суб'єктом оскарження бездіяльності прокурора, яка полягає у не розгляді такого клопотання.
Окрім того, до скарги не долучено доказів на підтвердження того, що ТУ ДБР, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за заявою № VYH-20230623-03-01-01 від 23 червня 2023 року, в рамках якого було подано до Київської міської прокуратури клопотання № VYH-20230704-06-04-02 від 04 липня 2023 року.
Тому з посиланням на п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України, повернув ОСОБА_5 його скаргу, як таку, що подана особою, яка не має права її подавати.
Справа №11-сс/824/5154/2023 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_6
Категорія: ст. 303 КПК України Доповідач ОСОБА_1
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною, необґрунтованою і невмотивованою, та такою, що прийнята з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, просить її скасувати та направити на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що слідчий суддя повернув йому скаргу, хибно пославшись на те, що до матеріалів даної скарги не було долучено доказів на підтвердження того, що ТУ ДБР, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за заявою, в рамках якого було подано клопотання до Київської міської прокуратури, та не дослідив, що у своїй скарзі він саме і оскаржував бездіяльність прокурора, який є процесуальним керівником у кримінальному провадженні, у якому досудове розслідування щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України, - невиконання судового рішення - ухвали Вищого антикорупційного суду (без України) № 9991/72/23 від 18.01.2023, здійснює ТУ ДБР у м. Києві, яке знаходиться на території Шевченківського району м. Києва. При цьому, у разі, якщо слідчому судді було недостатньо наданих з цього приводу доказів, він мав можливість повідомити його, витребувати від прокуратури витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також перевірити цей факт, викликавши до суду відповідну уповноважену особу.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_5 на підтримку доводів поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження за скаргою та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Отже, вказаною нормою закону визначено, що одним із суб'єктів, який може звернутися до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, передбачену п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, - є заявник.
При цьому, положеннями чинного КПК України не передбачено вимог щодо змісту скарг, поданих в порядку ст. 303 КПК України, та додатків до них.
Відповідно до ст. 60 КПК України, заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.
Зі змісту положень ст.ст. 303, 307 КПК України слідує, що за наслідками розгляду скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, слідчий суддя може відмовити у задоволенні такої скарги, перевіривши її доводи у відповідності до норм закону.
У відповідності до ч. 3 ст. 306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Аналіз наведених норм закону дає підстави вважати, що при розгляді скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, слідчий суддя не обмежений доводами скарги та доданими до неї матеріалами, а має перевірити її обґрунтованість шляхом дослідження інших матеріалів, в тому числі отриманих на запит, відібрання пояснень в учасників судового провадження, тощо.
Як вбачається з матеріалів провадження, 14 липня 2023 року ОСОБА_5 в порядку, визначеному ст. 303 КПК України, звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність прокурора, в якій, зокрема, просив зобов'язати уповноважену особу (прокурора) Київської міської прокуратури розглянути клопотання ОСОБА_5 № VYH-20230704-06-04-02 від 04 липня 2023 року в порядку ст. 220 КПК України.
При цьому зазначив, що 23 червня 2023 року він до ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, подав заяву №VYH-20230623-03-01-01 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України, - невиконання судового рішення - ухвали №991/72/23 від 18.01.2023 року, на яку не отримав відповідь, не вручені документальне підтвердження про отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, пам'ятка про процесуальні права та обов'язки, у зв'язку з чим він звернувся до уповноваженого прокурора Київської міської прокуратури з клопотанням № VYH-20230704-06-04-02 від 04 липня 2023 року в порядку ст. 220 КПК України, але відомостей про його розгляд не отримав.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 31 липня 2023 року вказану скаргу повернуто особі, яка її подала, з підстав, що ОСОБА_5 не підтвердив свій процесуальний статус, а також не надав доказів на підтвердження того, що ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за заявою ОСОБА_5 №VYH-20230623-03-01-01 від 23 червня 2023 року.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.
Зі змісту скарги ОСОБА_5 вбачається, що він звернувся із клопотанням в межах кримінального провадження за його заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України - невиконання судового рішення - ухвали № 991/72/23 від 18 січня 2023 року, поданою до ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, тобто фактично ОСОБА_5 подав заяву про кримінальне правопорушення та відповідно до ст. 60 КПК України є заявником, що дає йому право на звернення до суду зі скаргою в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Такі обставини, на переконання колегії суддів, безпідставно залишилися поза увагою слідчого судді. Разом з цим, колегія суддів зауважує, що за наявності сумнівів щодо статусу особи та її права на оскарження бездіяльності прокурора щодо не розгляду поданого клопотання, з огляду на повідомлені ОСОБА_5 обставини, які перешкоджають долучити до скарги відповідні документи, оскільки витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань він не отримував, і доданий до апеляційної скарги лист Державного бюро розслідувань №394зкп/10-2-02-02-1966/23 від 14.02.2023 щодо направлення до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, для організації розгляду заяви ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення щодо невиконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду №991/72/23 від 18.01.2023 року (вх. ДБР від 06.02.2023 №394зкп), слідчий суддя міг це з'ясувати шляхом виклику у судове засідання особи, яка подала скаргу, слідчого або прокурора, а також шляхом витребування та отримання відповідної інформації від органу досудового розслідування чи прокурора.
Тому, зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя, не перевіривши ці обставини, передчасно повернув ОСОБА_5 його скаргу на бездіяльність прокурора щодо не розгляду клопотання № VYH-20230704-06-04-02 від 04 липня 2023 року, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування ухвали слідчого судді від 31 липня 2023 року з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
За викладеним, апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 31 липня 2023 року, якою ОСОБА_5 повернуто його скаргу на бездіяльність прокурора Київської міської прокуратури, яка полягає у не розгляді клопотання № VYH-20230704-06-04-02 від 04 липня 2023 року, скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
_________________ __________________ __________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3