06 вересня 2023 року
м. Київ
справа №420/4642/19
адміністративне провадження №К/9901/7166/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Жука А.В.,
перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року
у справі №420/4642/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДМС України в Одеській області, Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування наказу,
Касаційна скарга ОСОБА_1 надійшла до Верховного Суду 13 березня 2020 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 березня 2020 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
Ухвалою Верховного Суду від 27 березня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, оскільки у порушення вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, у ній не зазначено, передбачені статтею 328 КАС України підстави.
Ухвалою Верховного Суду від 06 травня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року у справі №420/4642/19 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 340 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду: 1) з'ясовує склад учасників справи; 2) вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи; 3) вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції; 4) вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються; 5) вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.
Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач призначає справу до касаційного розгляду у судовому засіданні чи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами (частина 3 статті 340 КАС України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 КАС України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
У текстах відзивів на касаційну скаргу заявлено клопотання про розгляд справи в суді касаційної інстанції за участю представників Головного управління ДМС в Одеській області та Державної міграційної служби України у відкритому судовому засіданні.
Згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 травня 1988 року в справі «Ekbatani проти Швеціїї» зазначив, що якщо розгляд справи у суді першої інстанції був публічним, відсутність «публічності» при розгляді справи у другій та третій інстанціях може бути виправданою особливостями процедури по цій справі. Якщо скарга стосується виключно питання права, залишаючи осторонь фактичні обставини справи, то вимоги статті 6 Конвенції можуть бути дотримані і тоді, коли заявнику не було надано можливості бути заслуханим у апеляційному чи касаційному суді особисто.
Зокрема, як зазначив Європейський суд з прав людини, це стосується суду тієї інстанції, перед яким не ставиться завдання встановлення фактичних обставин, а лише перевірка правильності застосування норм права.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Окрім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Верховним Судом створено учасникам процесу у даній справі належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, у яких такий рух описаний. Окрім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в касаційній скарзі, запереченні на касаційну скаргу не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Ураховуючи наявність клопотань про розгляд указаної справи за участю представників Головного управління ДМС в Одеській області та Державної міграційної служби України, ураховуючи вимоги пункту 1 частини першої статті 345 КАС України, та відповідну практику Європейського суду з прав людини, розгляд цієї справи можливо провести в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи.
Суддею-доповідачем згідно із статтею 340 КАС України проведені необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду.
Ураховуючи викладене, справа може бути розглянута у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Керуючись статтями 340, 345 КАС України, Суд,
1. Підготовчі дії у справі закінчити.
2. Справу №420/4642/19 призначити до розгляду у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами, який відбудеться у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких (вул. Московська), 8, корп. 5.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
А.В. Жук,
Суддя Верховного Суду