06 вересня 2023 року
м. Київ
справа №340/197/20
провадження №К/9901/28900/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Жука А.В.,
перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.05.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020 у справі №340/197/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області в особі голови ліквідаційної комісії з ліквідації Стоян Олени Геннадіївни, Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправним та скасування наказу,
Касаційна скарга ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла 02 листопада 2020 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2020 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Мартинюк Н.М, Мельник-Томенко Ж.М.
Ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 травня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року у справі №340/197/20.
Відповідно до частини 1 статті 340 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду: 1) з'ясовує склад учасників справи; 2) вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи; 3) вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції; 4) вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються; 5) вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.
Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач призначає справу до касаційного розгляду у судовому засіданні чи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами (частина 3 статті 340 КАС України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 КАС України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
В зазначеній касаційній скарзі заявлено клопотання про розгляд справи в суді касаційної інстанції за участю заявника.
Також, у відзиві Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області на касаційну скаргу заявлено клопотання про розгляд справи за участі уповноваженої особи.
Аналогічне клопотання заявлене Південно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Окрім того, до Верховного Суду від адвоката Боруша Андрія Олександровича - представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 травня 1988 року в справі "Ekbatani проти Швеціїї" зазначив, що якщо розгляд справи у суді першої інстанції був публічним, відсутність "публічності" при розгляді справи у другій та третій інстанціях може бути виправданою особливостями процедури по цій справі. Якщо скарга стосується виключно питання права, залишаючи осторонь фактичні обставини справи, то вимоги статті 6 Конвенції можуть бути дотримані і тоді, коли заявнику не було надано можливості бути заслуханим у апеляційному чи касаційному суді особисто.
Зокрема, як зазначив Європейський суд з прав людини, це стосується суду тієї інстанції, перед яким не ставиться завдання встановлення фактичних обставин, а лише перевірка правильності застосування норм права.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи встановлено, що суди попередніх інстанцій розглядали цю справу у відкритому судовому засіданні, тобто відбувся її публічний розгляд.
Окрім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Верховним Судом створено учасникам процесу у даній справі належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в касаційній скарзі, запереченні на касаційну скаргу не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Враховуючи наявність клопотань про розгляд вказаної справи за участю сторін та їх представників, враховуючи вимоги пункту 1 частини першої статті 345 КАС України та відповідну практику Європейського суду з прав людини, розгляд цієї справи можливо провести в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи.
Суддею-доповідачем згідно із статтею 340 КАС України проведені необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду.
Враховуючи викладене, у задоволенні клопотань про розгляд цієї справи за участю сторін і їх представників слід відмовити, а справа може бути розглянута у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Керуючись статтями 340, 345 КАС України, Суд,
1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за участю позивача.
2. Відмовити у задоволенні клопотання Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про розгляд цієї справи за участю уповноваженої особи відповідача-1.
3. Відмовити у задоволенні клопотання Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про розгляд цієї справи за участю уповноваженої особи відповідача-2.
4. Відмовити у задоволенні клопотання адвоката Боруша Андрія Олександровича - представника ОСОБА_1 про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.
5. Підготовчі дії у справі закінчити.
6. Справу призначити до розгляду у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами, який відбудеться у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 5.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
А.В. Жук,
Суддя Верховного Суду