з питань відводу
06 вересня 2023 рокуЛьвівСправа № 260/6880/21 пров. № А/857/17201/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді - Мікули О. І.,
суддів - Курильця А. Р., Пліша М. А.,
з участю секретаря судового засідання - Єршової Ю. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в залі суду заяву ОСОБА_1 про відвід судді Мікули Оксани Іванівни у справі №260/6880/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року у справі №260/6880/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
У провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду перебуває справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 260/6880/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
05 вересня 2023 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав заяву про відвід судді Мікули О. І., мотивовану тим, що станом на 05 вересня 2023 року в ЕКЕС фактично відсутні матеріали справи про наявність яких інформує суд. Зокрема, у матеріалах електронної справи не має матеріалів про повторне надсилання копії ухвали суду на адреси відповідача про витребування довідки, про що йому було повідомлено судом у відповіді №260/6880/21/01-17/41853/23 від 28 липня 2023 року, матеріалів про надходження 21 серпня 2023 року на адресу апеляційного суду довідки від військової частини НОМЕР_1 про виплату всієї суми грошового забезпечення, копії довідки військової частини НОМЕР_1 про виплату всієї суми грошового забезпечення, яка була здійснена йому при звільненні, що надійшла на адресу суду 21 серпня 2023 року, яка була витребувана від відповідача на підставі ухвали суду від 08 лютого 2023 року у цій справі. Відтак вищенаведені обставини вмотивовано підтверджують наявність інших обставин, що викликають сумнів у неупередженості та необ'єктивності головуючої судді колегії суддів - Мікули Оксани Іванівни у результаті розгляду його апеляційної скарги по справі №260/6880/21.
Учасники справи у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому колегія суддів вважає можливим проведення розгляду справи у відсутності учасників справи за наявними у справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів, згідно з ч.4 ст.229 КАС України без фіксування судового засідання технічними засобами.
Оглянувши матеріали справи, дослідивши наведені у заяві доводи, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, виходячи з наступного.
Згідно з ч.3 ст.40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Ч.4 ст.40 КАС України передбачає, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Відповідно до положень ч.3 ст.39 КАС України відвід (самовідвід), зокрема, повинен бути вмотивованим.
Ч.1 ст.36 КАС України передбачає, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
З вищенаведеного вбачається, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно довести наявність відповідних вищезазначених суб'єктивних та об'єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Так, зі змісту заяви позивача про відвід судді вбачається, що заявник, як на обставини, що викликають сумнів у неупередженості та необ'єктивності головуючої судді Мікули Оксани Іванівни зазначає про те, що в ЕКЕС фактично відсутні матеріали справи про наявність яких інформує суд.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що 01 вересня 2023 року ОСОБА_1 надано лист-відповідь, де зазначено про те, що усі матеріали справи №260/6880/21 (в тому числі витребувана довідка) відскановані та внесені до автоматизованої системи документообігу суду у виді електронної копії паперового документа. Такі документи є у вільному доступі для позивача, як користувача Електронного суду, і з ними можна ознайомитися.
Будь-яких інших обґрунтувань щодо наявності підстав для відводу судді Мікули О. І., які можна було відносити до інших обставин, що викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді позивач не навів.
Колегія суддів зазначає, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості вважають за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
(і) «об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
(іі) «суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Таким чином, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Колегія суддів звертає увагу, що з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи судом було витребувано від Військової частини НОМЕР_1 довідку про виплату всієї суми грошового забезпечення, яка була здійснена ОСОБА_1 при його звільненні.
Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Статтями 126, 129 Конституції України передбачено, що судді при здійсненні правосуддя є незалежні і підкоряються тільки закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється.
Стаття 2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" передбачає, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій та статус суддів").
Виходячи із загальних засад здійснення судочинства, визначених положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17 липня 1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 Конвенції" і є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків (…) має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі необхідно враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.
Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.
Таким чином, колегією суддів не встановлено підстав, передбачених статтею 36 КАС України, які б перешкоджали судді Мікулі О. І. брати участь у розгляді цієї адміністративної справи чи свідчити про її упередженість, а тому колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вказаної заяви про відвід судді Мікули О. І.
Аналізуючи вищенаведені правові норми та фактичні обставини справи, враховуючи наведені позивачем мотиви відводу, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення заяви про відвід судді Мікули О. І. відсутні, вказані у заяві мотиви є необґрунтованими, тому в її задоволенні необхідно відмовити.
Керуючись ст.36, 39, 40, 248, 229, 310, 321, 325 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Мікули Оксани Іванівни у справі №260/6880/21 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. І. Мікула
судді А. Р. Курилець
М. А. Пліш