про відмову в забезпеченні позову
06 вересня 2023 року справа № 320/29963/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним та скасування наказу, скасування реєстраційних дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" із позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 23.02.2023 №3р-дск "Про усунення порушень АТ "НАК "Нафтогаз України" в частині вимог НКРЕКП зобов'язати Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Товариство) (код ЄДРПОУ 20077720) усунути порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 №201 (далі - Ліцензійні умови), а саме:
пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, а саме:
пункту 7 глави 4 розділу ІV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493, у частині обов'язку постачальників відповідно до вимог Кодексу ГТС вносити до інформаційної платформи інформацію, зокрема, щодо власних споживачів та періодів постачання їм природного газу,
пункту 19 розділу ІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496, яким визначений обов'язок постачальника дотримуватись вимог цих Правил та забезпечувати відповідно до вимог Кодексу ГТС своєчасну реєстрацію споживача у власному Реєстрі споживачів на інформаційній платформі Оператора ГТС за умови дотримання споживачем укладеного із постачальником договору постачання природного газу;
здійснити реєстрацію ТОВ "ДТЕК "Східенерго" у власному Реєстрі споживачів Товариства на інформаційній платформі Оператора ГТС у лютому-квітні 2020 року;
- вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 23.02.2023 №3р-дск "Про усунення порушень АТ "НАК "Нафтогаз України" в частині, що оскаржується.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2023, визначено склад суду для розгляду вказаної позовної заяви, головуючий суддя Кушнова А.О.
Вказану позовну заяву передано судді Кушновій А.О. для розгляду 06.09.2023, що підтверджується відповідним актом відділу канцелярії суду від 06.09.2023.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.09.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позову, протягом якого позивачу слід було надати суду належні докази отримання оскаржуваного Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 23.02.2023 №3р-дск "Про усунення порушень АТ "НАК "Нафтогаз України", а в разі необхідності - заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску; надати належним чином завірену копію рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 у справі №910/1403/20 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2021 з відміткою про набрання судовим рішенням законної сили.
У пункті 3 прохальної частини позовної заяви Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 23.02.2023 №3р-дск "Про усунення порушень АТ "НАК "Нафтогаз України" в частині, що оскаржується.
Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову та додані до неї матеріали, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1-3 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Оцінивши зміст заяви про забезпечення позову та наведені в обґрунтування для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи про виклик у судове засідання, отже розгляд такої заяви здійснюється судом без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами частин першої, другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії індивідуального акта.
Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень частини другої статті 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених частиною другою статті 150 КАС України.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі №826/8556/17 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 78022699).
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачем вказано на те, що виконання оскаржуваного розпорядження в частині до вирішення питання його правомірності та подальшої дії, може мати невідворотні наслідки: відсутність визначеного законом механізму внесення змін у Реєстр споживачів за минулі періоди унеможливить виключення ДТЕК Східенерго з реєстру споживачів Нафтогазу, якщо за наслідками цього спору Розпорядження буде визнане протиправним та скасоване судом. Ефективний захист порушених Розпорядженням прав Нафтогазу у такому разі стане неможливим. На думку заявника внесення ДТЕК Східенерго до переліку споживачів Нафтогазу у лютому-березні 2020 року може призвести до віднесення Оператором ГТС спожитих цим споживачем обсягів газу у вказаному періоді в алокацію Нафтогазу та виставлення Нафтогазу Оператором рахунку на оплату добових небалансів у розмірі орієнтовно 292 157 053,08 грн. та оплату за перевищення потужності у розмірі орієнтовно 8 278 285,36 грн. зупинення оскаржуваного Розпорядження надасть можливість уникнути таких грошових вимог до Нафтогазу до вирішення судом питання правомірності Розпорядження. З огляду на положення частини другої статті 2 КАС України очевидними на думку позивача є і ознаки протиправності Розпорядження:
- цим Розпорядженням Регулятор вимагає внести споживача у власний реєстр споживачів Нафтогазу у періоди, які минули, за відсутності визначеного законом механізму ретроспективного внесення споживачів у Реєстр;
- поряд з вимогами усунути порушення Кодексу ГТС та Правил постачання природного газу в частині внесення до Реєстру споживачів інформації, Регулятор жодним чином не зазначає зміст такого порушення (якими діями/бездіяльністю Нафтогаз порушив відповідні норми) та не вказує порядок усунення таких порушень, що не відповідає вимогам пункту 7.1 Постанови НКРЕКП від 14.06.2018 №428 та завданням, меті і функціям Регулятора, визначеним статтями 3, 4, 14, 17, 19 Закону про НКРЕКП, спрямованим на виявлення порушень законодавства та вжиття ефективних і законних заходів для їх усунення;
- Розпорядження прийняте на підставі розгляду порушень, зазначених в акті (частина 5 статті 19 Закону), який при цьому, у порушення пункту 7.1 Постанови НКРЕКП від 14.06.2018 №428 не містить обставин та опису порушення Нафтогазом законодавства, усунення яких вимагається Розпорядженням.
З огляду на вказане заявник вважає, що зупинення дії Розпорядження в оскаржуваній частині до вирішення спору по суті є співмірним з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування Розпорядження в цій частині. Жодних негативних та/або невідворотних наслідків у випадку зупинення дії Розпорядження в оскаржуваній частині для сторін та інших осіб не вбачається. За таких обставин, на думку позивача, забезпечення позову шляхом зупинення дії Розпорядження НКРЕКП в оскаржуваній частині у порядку п.1 ч. 1 ст. 151 КАС України є достатнім необхідним заходом з метою ефективного захисту прав позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та наведені в обґрунтування для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд зазначає таке.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Отже заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 826/7496/18, від 14.05.2020 у справі № 640/20626/18.
Вирішуючи подану заяву про забезпечення позову, суд виходить із того, що під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову обов'язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача.
Суд зазначає, що правомірність та оцінка Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 23.02.2023 №3р-дск "Про усунення порушень АТ "НАК "Нафтогаз України" в частині, що оскаржується, підлягає з'ясуванню під час розгляду справи по суті та буде надана судом за результатами розгляду справи. При цьому без надання оцінки правомірності оскаржуваного Розпорядження в частині суд позбавлений можливості оцінити доводи, покладені позивачем в обґрунтування заяви про забезпечення позову.
При вирішенні заяви позивача про забезпечення позову суд зазначає, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та домислах, оскільки таке рішення суперечитиме законодавчо визначеним принципам і завданням адміністративного судочинства.
При цьому суд зазначає, що позивачем не наведено аргументованих доводів на підтвердження того, чому невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, виходячи з предмету позову. Так само не розкрито у заяві доводів позивача про те, що у випадку забезпечення позову позивач буде вимушений докласти значні зусилля для відновлення своїх прав.
Отже доказів, у розумінні статей 73, 76 Кодексу адміністративного судочинства України, на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення судового рішення в адміністративній справі, а також, що відновлення прав та інтересів позивача без вжиття заходів забезпечення позову стане неможливим, суду надано не було.
Суд також звертає увагу, що згідно з частинами першою, другою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
У контексті наведеного суд відмічає, що вжиття заходів та забезпечення позову може свідчити про передчасний висновок суду про протиправність рішення суб'єкта владних повноважень, яке заявник оскаржує до суду, що не узгоджується з метою застосування правового інституту забезпечення позову.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є необґрунтованою.
Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Виходячи з викладених позивачем обставин та вищенаведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом зупинення дії Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 23.02.2023 №3р-дск "Про усунення порушень АТ "НАК "Нафтогаз України" в частині, що оскаржується, слід відмовити.
Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" про забезпечення позову, - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали суду складено та підписано 06.09.2023.
Суддя Кушнова А.О.