05 вересня 2023 року справа №320/6760/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні та виплаті позивачу пенсії за вислугу років згідно п. "а" ч. 1 ст. 12 ЗУ від 09.04.1992р. №2262-12;
- зобов'язати відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за вислугу років згідно п. "а" ч. 1 ст. 12 ЗУ від 09.04.1992р. №2262-12.
Позов обґрунтований позивачем тим, що дії відповідача є протиправними, оскільки позивач для набуття права на призначення пенсії за вислугу років на підставі Закону №2262-XII враховується як календарна, так і пільгова вислуга років в сукупності, у зв'язку із чим позивач має право на призначення пенсії за вислугою років у відповідності до п. «а» ст. 12 наведеного Закону.
Ухвалою суду за цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання (письмове провадження) у відповідності до приписів ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.
З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає, зазначає, що правові підстави для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII наразі відсутні.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 (позивач) є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданий Обухівським РВ ГУ МВС України в Київській області 02.01.2001р.
Майор запасу Держспецзв'язку в період з 30.04.1998р. проходив військову службу в підрозділі урядового зв'язку СБУ, а в період з 28.07.2004р. по 18.12.2013р. безпосередньо виконував обов'язки в зоні відчуження на підставі довідки ГУУЗ Держспецзв'язку України.
Згідно витягу з наказу №28-ос від 18.04.214р. ОСОБА_1 звільнено з військової служби за пп. «б» п.92 та пп.«б» п. 63 (за систематичне невиконання умов контракту особою рядового і начальницького складу) та виключено зі списків особового складу. Календарна вислуга років на 19.04.2014р. складає 18 років 2 місяці 8 днів.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09.06.2020р. у справі №320/6870/19, зобов'язано Головне управління урядового зв'язку та захисту інформації України зарахувати ОСОБА_1 пільгову вислугу років з 02.10.2003р. по 19.04.2014р. в зоні відчуження в розмірі 5 років 24 дні. Рішення набрало законної сили.
06.10.2021р. позивач звернувся до відповідача через ГУУЗ Держспецзв'язку із заявою про призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Листом ГУУЗ Держспецзв'язку №26/12-4972 від 18.10.2021р. позивача повідомлено, що Київським окружним адміністративним судом справи №320/6870/19 вже розглянуто зазначене питання, а тому підстави для задоволення заяви відсутні.
Рішенням КОАС від 16.06.2022р. у справі №320/1/22 зобов'язано Головне управління урядового зв'язку та захисту інформації України оформити та подати необхідні документи до ГУ ПФУ у Київській області для призначення пенсії за вислугу років позивачу, відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
На виконання наведеного рішення суду Головним управлінням урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України надіслано до ГУ ПФУ у Київській області подання про призначення позивачу пенсії за вислугу років від 28.01.2023р. №26/12-407.
Листом від 23.02.2023р. №1000-0203-8/26531 ГУ ПФУ в м. Києві повідомило позивачу про те, що відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України. Враховуючи вищезазначене та розглянувши документи, які долучені до заяви, правові підстави для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону відсутні, так як позивач на день звільнення мав страхового стажу 23 роки 2 місяці 28 днів, з яких 18 років 02 місяці 04 дні календарної вислуги років та у пільговому обчисленні - 05 років 02 місяці 04 дні, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. №2262-ХІІ, пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше.
Згідно із ч. 4 ст. 17, ст. 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393 затверджено «Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей».
Вирішуючи справу №805/3923/18-а Верховний Суд у постанові від 03.03.2021р. дійшов наступного висновку: «……основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку…».
При цьому, Верховний Суд відступив від правових висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018р. у справі №725/1959/17, від 27.03.2018р. у справі №295/6301/17.
Таке правове регулювання та наведені вище висновки Верховного Суду у справі №805/3923/18-а дозволяють зробити висновок про те, що передбачена Порядком №393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону №2262-ХІІ і положенням цього Закону не суперечить.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Таким чином, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» як єдину, обов'язкову умову призначення пенсії за вислугу років передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому, наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.
Визначення у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» вислуги саме в календарних роках передбачає обов'язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в частині 4 статті 17 цього ж Закону, щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги.
Таким чином, передбачена Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).
В свою чергу, передбачені статтею 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку 393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років.
При цьому, таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.
Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» .
Таким чином, враховуючи те, що позивач звільнений зі сужби 19.04.2014р., а також те, що вислуга років позивача становить більше 21 календарного року (а саме 23 роки 04 місяці 23 дні календарної вислуги, 05 років 24 дні пільгової вислуги згідно довідки ГУУЗ Держспецзв'язку від 11.11.2021р. №26/12-5554 та рішення КОАС у справі №320/6870/19), позивач набув право на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ, а тому саме дії відповідача з відмови позивачу в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є протиправними.
Враховуючи протиправність дій відповідача з відмови позивачу в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у суду є всі підстави для зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Разом з тим, за приписами п. «б» ч. 1 ст. 50 Закону №2262-ХІІ, пенсії відповідно до цього Закону призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів "а", "в" статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення.
Водночас, враховуючи спірні правовідносини позивача з ГУУЗ Держспецзв'язку з приводу розрахунку вислуги років позивача (справа №320/6870/19, в якій рішення набрало законної сили 07.08.2020р.), подання документів до пенсійного органу для призначення пенсії (справа №320/1/22, в якій рішення набрало законної сили 19.12.2022р.), а також зважаючи на те, що позивач звернувся до відповідача за призначенням пенсії через ГУУЗ Держспецзв'язку із заявою 06.10.2021р., як то передбачено приписами п. 1 Порядку, затвердженого постановою Правління ПФУ від 30.01.2007р. №3-1, пенсію позивачу необхідно призначити саме з 06.10.2021р.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства та підлягають задоволенню.
Судові витрати буде розподілено згідно приписів ст. 139 КАС України, з урахуванням сплати позивачем при зверненні до суду із позовною заявою в сумі 1073,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 250, 255 КАС України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, індекс: 08500; код ЄДРПОУ: 22933548) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, індекс: 08500; код ЄДРПОУ: 22933548) щодо відмови призначити ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_2 ) пенсії за вислугу років згідно пункту "а" частини 1 статті 12 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992р. №2262-XII.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, індекс: 08500; код ЄДРПОУ: 22933548) призначити ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_2 ) з 06.10.2021р. пенсію за вислугу років згідно пункту "а" частини 1 статті 12 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-XII, з урахуванням вислуги - 23 роки 04 місяці 23 дні.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, індекс: 08500; код ЄДРПОУ: 22933548).
5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
7. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Марич Є.В.