про залишення позовної заяви без руху
05 вересня 2023 року м. Київ № 320/25294/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ ДПС у м. Києві, Оболонського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) про визнання дій протиправними та скасування податкової вимоги,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ГУ ДПС у м. Києві, Оболонського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) в якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування позивачу єдиного внеску в автоматизованому режимі за січень-грудень 2017р. та І квартал 2018 - IV квартал 2020р. на суму 37788,34 грн.;
- визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача від 15.05.2019р. №Ф-258044-17У на суму 21030,90 грн.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п. 6 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах. Отже, позов в адміністративному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).
Суд зазначає, що ст. 5 КАС України визначено способи судового захисту, з якими кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідачами у позовній заяві позивач зазначив саме ГУ ДПС у м. Києві, Оболонського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ). При цьому, позовні вимоги заявлені лише до ГУ ДПС у м. Києві, позовних вимог безпосередньо до відповідача-2 - Оболонського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) - не заявлено.
Зазначене вказує на невідповідність позовних вимог суб'єктному складу учасників справи.
Таким чином позивачу потрібно визначитися із суб'єктним складом осіб, які мають відповідати за цим позовом та привести прохальну частину позову у відповідність із вже визначеним складом учасників справи.
Відповідно до частини другої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Суд зазначає, що позовна заява подана до суду через систему "Електронний суд".
Відповідно до частини восьмої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до пункту 113 розділу V Перехідні положення Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яке затверджено Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 до забезпечення початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи розглядаються (формуються та зберігаються) в паперовій формі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, роздруковуються за наявності такої можливості в суді та приєднуються до матеріалів паперової справи.
У зв'язку з відсутністю такої можливості, що є загальновідомим фактом внаслідок неналежного фінансування судів, документи, відповідно, подаються до суду у паперовій формі.
Відповідно до п/п. 15.1, 15.3. пункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі; розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі.
При цьому, суд звертає увагу, що Рада суддів України у рішенні від 05.08.2022 року № 26 з метою підвищення рівня використання інструментів електронного судочинства під час відправлення правосуддя в умовах скрутного фінансового забезпечення судів рекомендувала судам у разі відсутності можливості у суді роздрукувати документи, що надійшли до суду в електронній формі через значний їх обсяг, звертатися до учасників судових проваджень з пропозицією додатково подати відповідні документи для суду у паперовій формі.
Цим самим рішенням Рада суддів України закликала усіх учасників судових проваджень:
- з розумінням поставитися до існуючих проблем фінансування судової гілки влади в умовах воєнного стану;
- при подачі значного обсягу документів до суду в електронній формі (понад 30 аркушів) - додатково подавати їх суду в паперовій формі.
У зв'язку з цим, позивачу необхідно подати позовну заяву у паперовій формі із належним чином засвідченими доказами у паперовій формі.
При поданні документів у паперовій формі, слід дотримуватись вимог другого речення ч. 10 ст. 44 КАС України, відповідно до якого - якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Зазначена вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам ст. 160 КАС України.
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин суд вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву з наданням часу для усунення зазначених недоліків.
Також суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Указані недоліки повинні бути усунені шляхом надання суду:
- уточненої позовної заяви із правильним зазначенням відповідачів і обставин справи, конкретизацією позовних вимог до кожного з відповідачів;
- позовної заяви з додатками у паперовій формі із належним чином засвідченими доказами.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ ДПС у м. Києві, Оболонського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) про визнання дій протиправними та скасування податкової вимоги, - залишити без руху.
2. Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачеві.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Марич Є.В.