Ухвала
05 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 303/501/22
провадження № 61-13037ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бочкора Анатолія Петровича на постанову Закарпатського апеляційного суду від 11 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз», третя особа - ОСОБА_1 , про захист прав споживача,
У січні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» (далі - АТ «ОГЗС «Закарпатгаз»), третя особа - ОСОБА_1 , в якому просила суд:
- визнати протиправним, незаконним і скасувати рішення комісії АТ «ОГЗС «Закарпатгаз» з розгляду актів про порушення побутових споживачів
від 30 грудня 2021 року щодо задоволення акта про порушення
від 02 грудня 2021 року, складеного за адресою:
АДРЕСА_1 , стосовно споживача природного газу -
ОСОБА_2 ;
- визнати протиправним, незаконним донарахування АТ «ОГЗС «Закарпатгаз» необлікованого об'єму природного газу споживачу природного газу ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 4 213,00 метрів кубічних вартістю 124 832,84 грн.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області
від 08 червня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_2 до АТ «ОГЗС «Закарпатгаз», третя особа - ОСОБА_1 , про захист прав споживача задоволено.
Визнано протиправним, незаконним та скасовано рішення комісії АТ «ОГЗС «Закарпатгаз» з розгляду актів про порушення побутових споживачів
від 30 грудня 2021 року, щодо задоволення акта про порушення
від 02 грудня 2021 року складеного за адресою:
АДРЕСА_1 , стосовно споживача природного газу - ОСОБА_2 .
Визнано протиправним, незаконним донарахування АТ «ОГЗС «Закарпатгаз» необлікованого об'єму природного газу споживачу природного газу
ОСОБА_2 , за адресою :
АДРЕСА_1 , у розмірі 4 213 метрів кубічних вартістю 124 832,84 грн, розрахованого актом-розрахунком необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу і його вартості від 30 грудня 2021 року.
Стягнуто з АТ «ОГЗС «Закарпатгаз» на користь ОСОБА_2 1 984,80 грн судового збору.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 11 липня 2023 року апеляційну скаргу АТ «ОГЗС «Закарпатгаз» задоволено.
Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 08 червня 2022 року скасовано.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ «ОГЗС «Закарпатгаз» 2 977,20 грн
у відшкодування судового збору за подачу апеляційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2023 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 11 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до АТ «ОГЗС «Закарпатгаз», третя особа - ОСОБА_1 , про захист прав споживача (малозначна справа, провадження № 61-12488ск23).
30 серпня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Бочкор А. П. засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Закарпатського апеляційного суду від 11 липня
2023 року (надійшла до суду 04 вересня 2023 року), у якій посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та
у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених
у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 5 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму доходів громадян.
Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя;
2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду;
4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону і окремого визнання її такою не потребує.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Бочкор А. П. посилається на підпункти «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України та вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та що справа становить значний суспільний інтерес.
Однак, представник заявника не надав доказів на підтвердження посилання на підпункти «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).
При цьому, застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості («Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36).
Сама по собі незгода заявника із висновками судів попередніх інстанцій та наданою ними оцінкою доказам у справі не є підставою для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів
є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так
і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
З урахуванням наведеного, оскільки представник ОСОБА_1 - адвокат Бочкор А. П. подав касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2, 5 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Бочкора Анатолія Петровича на постанову Закарпатського апеляційного суду від 11 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз», третя особа - ОСОБА_1 , про захист прав споживача, відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді: Г. В. Коломієць
Б. І. Гулько
Д. Д. Луспеник