06 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 916/28/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Губенко Н.М., Кролевець О.А.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на рішення Господарського суду Одеської області
(суддя - Лічман Л.В.)
від 14.03.2023
та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Діброва Г.І., судді: Принцевська Н.М., Ярош А.І.)
від 29.05.2023
у справі №916/28/22
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосістемc"
про стягнення 1 293 326, 60 грн,
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосістемc"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про стягнення 446 886, 72 грн,
за участю представників учасників справи:
позивача - Сінявська Г.В.;
відповідача - Варбаногло Г.А.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1.Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосістемc" про стягнення 1 293 326, 60 грн, з яких 655 558, 27 грн - авансу, 317 945, 73 грн - пені, 229 445, 40 грн - штрафу, 46 544, 62 грн - інфляційних нарахувань, 43832, 58 грн - пені за користування авансом.
1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" у позовній заяві послалося на приписи статей 175, 216 Господарського кодексу України, статей 526, 530, 610, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України та зазначило, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергосістемc" порушено зобов'язання за договором від 31.12.2020 № 01-099474-20 в частині виконання підрядних робіт в строк до 31.08.2021, у зв'язку з чим позивач, скориставшись передбаченим в п.4.4.3 договору правом, листом від 06.12.2021 № 01-8/56000 повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергосістемc" про припинення виконання зобов'язань, які стосуються об'ємів робіт, зазначених у підрядній угоді, залишивши за собою право на відшкодування збитків, повернення авансових платежів, сплати пені та штрафу.
1.3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергосістемc" звернулось до Господарського суду Одеської області із зустрічним позовом, у якому просило суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 446 886, 72 грн, з яких: 163 889, 56 грн завдатку, який підлягає поверненню; 163 889, 56 грн додаткової суми завдатку, яка підлягає сплаті в порядку статті 571 Цивільного кодексу України; 59 107, 60 грн суми неодержаного доходу; 60 000, 00 грн вартості виконаних проєктних робіт.
1.4. Зустрічні позовні вимоги аргументовано тим, що на виконання умов договору підряду, замовником підряднику не було надано затвердженої скоригованої проєктної документації, незважаючи на звернення підрядника. Також, позивач за зустрічним позовом, посилаючись на вимоги статті 571 Цивільного кодексу України в частині повернення сплаченого завдатку та додаткової сплати суми у розмірі вартості завдатку зазначив, що порушення договірних зобов'язань сталось з вини Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", яке не передало проєктну документацію.
Крім того, позивач за зустрічним позовом зазначив, що ним не було отримано дохід, внаслідок розірвання позивачем за первісним позовом договору від 31.12.2020 № 01-099474-20 в розмірі 59 107, 60 грн, який в договірній ціні (додаток 2 до договору) визначений як прибуток підрядника та на теперішній час є збитками останнього в розумінні статті 225 Господарського кодексу України та не сплачено замовником вартість робіт субпідрядної організації, а саме 60 000 грн, сплачених підрядником на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКЕНЕРДЖІ" за виконані проєктні роботи.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.03.2023 позов Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в частині стягнення 655 558, 27 грн авансу та 5 900, 02 грн інфляційних нарахувань задоволено, в решті первісного позову відмовлено. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосістемc" в частині стягнення 163 889, 56 грн завдатку задоволено, в решті зустрічного позову відмовлено.
При цьому місцевий господарський суд ухвалив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосістемc" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 497 568, 73 грн заборгованості, оскільки керуючись частиною 11 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, провів зустрічне зарахування стягнутих сум.
2.2. Частково задовольняючи первісний позов, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність позивачем за первісним позовом факту виконання ним закріпленого в договорі та статті 888 Цивільного кодексу України обов'язку щодо передачі вихідних даних, необхідних для складання проєктної документації, з огляду на що судом встановлена вина позивача за первісним позовом у невиконанні умов договору.
Одночасно з цим, місцевий господарський суд вказав, що відповідач за первісним позовом також порушив взяті на себе за умовами спірного договору підряду зобов'язання в частині організації закупівлі кабельної продукції, з огляду на що суд також визнав Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергосістемc" винним у невиконанні умов договору.
При цьому суд першої інстанції зазначив, що матеріали справи не дають можливості чітко встановити, в якій мірі бездіяльність кожного з контрагентів унеможливила виконання договору, з огляду на що, сторони однаково винні у недосягнення мети такого договору.
Місцевий господарський суд у рішенні також зауважив, що зобов'язання за договором припинені з 01.10.2021 без досягнення мети, з якою укладалась угода, а тому, враховуючи те, що підстава для одержання авансу в розмірі 655 558, 27 грн, перерахованого замовником на користь підрядника відпала, відповідач має повернути вказаний аванс та сплатити інфляційні втрати, нараховані за жовтень 2021 року на суму 655 558, 27 грн у розмірі 5 900, 02 грн, з урахуванням періодів нарахування інфляційних втрат, визначених позивачем за первісним позовом, з огляду на що, вимоги щодо стягнення суми інфляційних втрат частково задоволені.
Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог первісного позивача, місцевий господарський суд послався на встановлення вини замовника у невиконанні умов договору підряду, з огляду на що, підстави для притягнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосістемc" до відповідальності за неналежне виконання договірних зобов'язань відсутні.
Щодо зустрічних позовних вимог судом першої інстанції вказано, що, зважаючи на обопільну вину контрагентів, судом вважаються безпідставними посилання позивача за зустрічним позовом на норму частини 1 статті 571 Цивільного кодексу України та наявні підстави для застосування у даному разі приписів частини 3 статті 571 Цивільного кодексу України, оскільки припинення зобов'язання сталось внаслідок неможливості його виконання сторонами, з огляду на що задоволення потребує вимога щодо стягнення з відповідача за зустрічним позовом грошових коштів у розмірі 163 889, 56 грн з відмовою у стягнення додаткової суми у розмірі вартості завдатку.
Відмовляючи у задоволенні зустрічної позовної вимоги про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 59 107, 60 грн збитків, місцевий господарський суд зазначив, що у зв'язку із припиненням дії договору внаслідок закінчення його строку, на який його було укладено та невиконаними зобов'язаннями сторін за договором взагалі, позивач за зустрічним позовом помилково заявив до стягнення нараховану ним суму збитків, оскільки причиною неотримання ним доходу є, в тому числі, неправомірна поведінка підрядника, який не провів матеріально-технічне забезпечення будівництва.
Також судом першої інстанції відмовлено позивачу за зустрічним позовом в частині стягнення з відповідача за зустрічним позовом 60 000 грн, сплачених Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергосістемc" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКЕНЕРДЖІ" за виконані проєктні роботи у зв'язку із тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергосістемc" не доведено належними та допустимими доказами можливість стягнення згідно з умовами договору з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 60 000 грн, сплачених на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКЕНЕРДЖІ".
2.3. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.05.2023 рішення Господарського суду Одеської області від 14.03.2023 скасовано частково. Викладено резолютивну частину рішення Господарського суду Одеської області від 14.03.2023 таким чином:
"Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосістемc" про стягнення грошових коштів у розмірі 1 293 326, 60 грн задовольнити частково.
Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосістемc" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення грошових коштів у розмірі 446 886, 72 грн задовольнити частково.
Здійснити зустрічне зарахування стягнутих сум.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосістемc" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" грошові кошти у розмірі 501 959, 61 грн.
Відмовити у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосістемc" про стягнення 627 477, 43 грн.
Відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосістемc" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 282 997, 16 грн."
В іншій частині рішення Господарського суду Одеської області від 14.03.2023 у справі № 916/28/22 залишено без змін.
2.4. Суд апеляційної інстанції, здійснивши власний перерахунок сум інфляційних втрат та пені за користування авансом, дійшов висновку, що з відповідача за первісним позовом за неналежне виконання ним зобов'язань з повернення грошових коштів позивачеві за первісним позовом, слід стягнути 5 244, 23 грн інфляційних втрат та 5 046, 67 грн процентів за користування чужими коштами. Рішення суду першої інстанції було змінено в цій частині.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Одеської області від 14.03.2023 та постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.05.2023, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення в частині відмови в стягненні 317 945, 73 грн пені, 229 445, 40 грн штрафу, 40 644, 60 грн інфляційних нарахувань, 43 832, 58 грн пені за користування авансом скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Також Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволення зустрічного позову та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог.
3.2. Підставою касаційного оскарження Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" визначило пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судом апеляційної інстанції застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 17.10.2019 у справі №912/3237/18, від 09.07.2018 у справі №903/647/17, від 08.08.2018 у справі №908/1843/17, від 02.04.2019 у справі №917/194/18, від 23.07.2019 у справі №910/7398/18, від 28.08.2019 у справі №910/11944/18 (щодо застосування статті 231 Господарського кодексу України та статті 549 Цивільного кодексу України); від 22.09.2020 у справі №918/631/19 (щодо застосування статті 625 Цивільного кодексу України); від 13.05.2019 у справі №910/5677/18).
3.3. У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергосістемc" просило відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. При цьому товариство зазначає, що правовідносини у цій справі та справах, на які посилається скаржник в своїй касаційній скарзі, є неподібними. Також товариство повідомило про те, що оскаржувані судові рішення є повністю виконаними.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергосістемc" у відзиві на касаційну скаргу звертає увагу на те, що на момент подання касаційної скарги ціна первісного позову становила менше 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Колегія суддів зазначає, що наведене питання було предметом розгляду в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.09.2022 у справі № 924/337/18. Так, Верховний Суд в згаданій ухвалі зазначив, що аналіз норм Господарського процесуального кодексу України дозволяє дійти висновку, що законодавець пов'язує визначення ціни позову з моментом пред'явлення позову до суду. Звертаючись з позовом до суду, особа визначає ціну позову, в тому числі, у відношенні до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який визначений станом на момент подання позовної заяви, виходячи з якої (ціни позову) суд першої інстанції і встановлює розмір судового збору який особа мала сплатити за подання позовної заяви, визначає наявність або відсутність підстав для віднесення справи до категорії малозначних та встановлює порядок розгляду такої справи тощо.
Подальша зміна законодавцем розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не має впливати на законні права та очікування учасників судового процесу (у тому числі в частині можливості касаційного оскарження судового рішення), який вже розпочався. В іншому випадку такі зміни призводитимуть до непередбачуваності норм процесуального права у їх застосуванні, зокрема: неможливості учасника справи скоригувати свої процесуальні дії у відповідності до своїх інтересів; неможливості спрогнозувати наслідки вчинення ним тих чи інших дій; нерозуміння учасником справи щодо наявності або відсутності у нього права оскаржити судове рішення в майбутньому.
Отже, сума 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в цій справі підлягала визначенню саме на момент подання позовної заяви, а не касаційної скарги.
Також у відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергосістемc" заявило, що воно очікує понести витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000, 00 грн.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергосістемc" (підрядник) 31.12.2020 уклали договір № 01-099474-20, за умовами п. 1.1. якого предмет закупівлі ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Комплекс непередбачуваних відновлювальних робіт з заміни пошкоджених елементів кабельних ліній 35 кВ ПС 330 кВ "Каховська" інв. № 2814/0502 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація.
Пунктом 1.2. договору сторони погодили, що підрядник зобов'язується виконати за завданням замовника (додаток 1 до Договору) комплекс непередбачуваних відновлювальних робіт з заміни пошкоджених елементів кабельних ліній 35 кВ ПС 330 кВ "Каховська" інв. № 2814/0502 (далі - роботи), з передачею замовнику результату робіт (закінчені роботи), а замовник зобов'язується здійснити оплату прийнятих належно виконаних робіт на умовах договору.
Обсяги, показники: характеристика робіт, обсяг та місце виконання робіт, місце виконання, перелік устаткування, інших матеріальних ресурсів, що повинні застосовуватися при виконанні робіт на зазначеному в цьому пункті договору об'єкті замовника, вимоги до виконання, якості робіт та ресурсів, перелік документації визначаються відповідно до затвердженої в установленому порядку проєктної документації та інших умов договору (п.1.3 договору).
Пунктом 2.2. договору передбачено, що загальна ціна договору, розрахована відповідно до ДСТУ Б.Д.1.1-7:2013, ДСТУ Б.Д.1.1- 1:2013, становить 2731492,80 грн, крім того, ПДВ (20%) 546298,56 грн, всього 3277791, 36 грн, та складається з: вартості будівельних робіт (3 236 731, 90 грн) (п.2.2.1 договору); та вартості проєктних робіт (41 059, 46 грн) (п.2.2.2 договору).
В ціну договору включені всі витрати, які здійснює підрядник з метою виконання цього договору (п.2.4 договору).
Розділом 3 сторони погодили умови оплати.
Так, замовник здійснює оплату на таких умовах: аванс 20% від загальної вартості робіт протягом 25 банківських днів з дати отримання від Підрядника рахунку-фактури (не раніше дати укладення договору). Подальша оплата здійснюється замовником за умови прийняття замовником робіт на всю суму авансового платежу. Замовник здійснює оплату протягом 25 банківських днів з дати підписання сторонами двох примірників відповідних актів, зокрема: акту про належно виконані проєктні роботи (за формою згідно з ДСТУ Б.Д.1.1-7:2013); актів приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в); довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма № КБ-3); та за наданим підрядником (після підписання замовником зазначених актів) рахунком-фактурою (далі Акти) (п.3.3 договору).
Згідно з п.3.5 договору, у разі порушення договірних зобов'язань з вини підрядника, всі авансові платежі, які не підтверджені відповідними актами, підлягають поверненню замовнику протягом 3 (трьох) банківських днів з дня отримання відповідної вимоги замовника з урахуванням індексу інфляції та процентів за користування чужими коштами, передбачених статтею 536 Цивільного кодексу України, в розмірі облікової ставки НБУ від суми авансового платежу за кожен день користування авансом, починаючи з дня його зарахування на рахунок підрядника незалежно від того, припинені зобов'язання за договором на дату отримання вимоги замовника чи ні.
Сторони домовились, що післяоплата (зазначається у випадку оплати авансу) / оплата за даним договором здійснюється замовником лише за умови: підписання замовником відповідних актів, визначених в п.3.3 договору (п.3.6.1 договору); реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог ст.201 Податкового кодексу України (п.3.6.2 договору).
Відповідно до вимог п. 4.1.1 договору підрядник зобов'язаний виконати роботу відповідно до вимог замовника, а також чинних на території України актів, норм, правил у встановлені договором строки. Повідомляти замовника про: хід виконання зобов'язань за договором, забезпечення роботи ресурсами; обставини, що перешкоджають виконанню роботи в цілому чи окремих її складових, а також про заходи, необхідні для усунення таких обставин (п.4.1.5 договору); передати замовнику у порядку, передбаченому чинним законодавством України та договором, закінчені роботи (результат робіт) (п.4.1.10 договору).
Обов'язки замовника визначені п. 4.3. договору. А саме, сторони погодили, що замовник зобов'язаний надати підряднику доступ до робочого місця (об'єкту, де будуть виконуватися роботи), дотримуючись при цьому порядку, визначеного нормативними актами щодо виконання робіт на енергетичних об'єктах та/або договором (п.4.3.1 договору); надати підряднику для виконання робіт документи, які вимагаються чинним законодавством України та/або інші документи, необхідні для виконання робіт, які повинні бути у замовника, за винятком документів, які підрядник може отримати самостійно. У цьому разі сторони погоджують строк передачі та перелік таких документів, а про їх передачу складається відповідний акт (п.4.3.2 договору); вчиняти дії, які залежать від замовника для початку робіт, для безпечного їх виконання (п.4.3.3 договору).
Права замовника визначені п. 4.4. договору. А саме, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її в строк, визначений договором, стає неможливим (п.4.4.3 договору).
Щодо передачі проєктної документації сторони за договором домовилися про наступне.
Протягом 7 робочих днів з дати набрання договором чинності замовник зобов'язаний передати, а підрядник зобов'язаний прийняти проєктну документацію, іншу потрібну для виконання робіт документацію (яка є або повинна бути у замовника), про що складається окремий акт прийому-передачі (п.5.1 договору).
Пунктом 5.3. договору визначено такі умови про коригування наданої замовником проєктної документації, прийняття замовником належно виконаних проєктних робіт:
Завдання на коригування проєктної документації після затвердження його замовником стає обов'язковим до виконання підрядником. Підрядник виконує проєктні роботи, керуючись завданням на коригування, вимогами державних будівельних норм, інших вимог чинного законодавства України з питань, що регламентують розроблення та оформлення проєктної документації. Підрядник зобов'язаний передати замовнику у власність результат проєктних робіт (скоригована та оформлена згідно з вимогами договору та чинного законодавства України проєктна документація) (п.5.3.1 договору).
Замовник здійснює розгляд наданої підрядником скоригованої проєктної документації протягом 10 робочих днів з моменту її отримання. За необхідності строк розгляду може коригуватись замовником за попереднім письмовим повідомленням підрядника (п.5.3.4 договору).
Визначені цим розділом проєктні роботи визнаються належно виконаними за умови дотримання підрядником вимог щодо розроблення (коригування) і оформлення проєктної документації та встановленого згідно з договором строку їх виконання (п.5.3.6 договору).
Прийняття-передача належно виконаних підрядником проєктних робіт засвідчується шляхом підписання сторонами Акту про належно виконані проєктні роботи (Акт), який оформлюється (за формою згідно з ДСТУ Б Д.1.1-7:2013, якщо на момент складання такого Акту не будуть застосовуватись інші форми) згідно з вимогами щодо оформлення первинних документів. Підрядник зобов'язаний разом з цим Актом надати належним чином оформлені документи: Акт приймання-передачі оформленої проєктної документації; скориговану проєктну документацію у кількості 4 примірників (в паперовому вигляді) та один на електронному носії (ідентичний за змістом з примірником на паперовому носії); інші документи, які передбачені законодавством, що повинні додаватись до проєктної документації. Замовник перевіряє надану підрядником скориговану проєктну документацію на предмет її повноти, якості її оформлення, в тому числі відповідності договору, вимогам чинного законодавства України щодо виконання проєктних робіт, і протягом 10 робочих днів приймає скориговану проєктну документацію, що засвідчує підписанням наданого підрядником Акту про належно виконані проєктні роботи, один примірник якого повертає підряднику, або протягом цього ж періоду направляє підряднику відмову від підписання Акту, оформлену у вигляді документу про недоліки, із встановленням строків усунення недоліків. (п.5.3.7 договору).
Підписання замовником акту є підставою для проведення підряднику оплати за виконані проєктні роботи згідно з умовами оплати, визначених в розділі 3 договору (п.5.3.8 договору).
Скоригована проєктна документація передається підряднику для виконання робіт, забезпечення виконання робіт устаткуванням, іншими матеріальним ресурсами (п.5.3.11 договору).
Замовник передає підряднику затверджену скориговану проєктну документацію протягом двох робочих днів після її затвердження, про що складається окремий акт прийому-передачі (5.3.12 договору).
Забезпечення виконання робіт матеріальними ресурсами (матеріалами, устаткуванням, конструкціями тощо) здійснює підрядник відповідно до встановленого договором порядку (п.6.1 договору).
Відповідно до п. 7.1. договору, організація підрядником виконання робіт та його дії у ході їх виконання повинні відповідати проєктній документації, чинному законодавству України, вимогам стандартів, іншій нормативній документації, що регламентує порядок виконання визначених договором робіт на енергетичних об'єктах.
Залучення підрядником субпідрядників здійснюється в межах ціни договору. Залучення в ході виконання робіт субпідрядників здійснюється за наявності попереднього погодження із замовником та за умови наявності у субпідрядника чинних документів, що надають йому право на виконання робіт, які йому доручаються виконати. З дотриманням інших вимог чинного законодавства (п. 7.8., 7.10. договору).
Станом на дату укладення договору визначено, зокрема, що для залучення субпідрядника по виконанню проєктних робіт, сторони погодили Товариство з обмеженою відповідальністю "Інж - Проєкт" (п. 7.12 договору).
За порушення строків виконання зобов'язань (виконання робіт, поставки устаткування/матеріальних ресурсів тощо), Підрядник сплачує Замовнику пеню згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України у розмірі 0,1% (нуль цілих одна десята відсотка) вартості зобов'язань, строк виконання яких порушений, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів підрядник повинен додатково сплатити замовнику штраф у розмірі семи відсотків від вказаної вартості (п.11.3 договору).
У разі невиконання договірних зобов'язань з вини підрядника всі авансові платежі підлягають поверненню замовнику (протягом трьох банківських з дня отримання відповідної вимоги замовника) з урахуванням індексу інфляції, починаючи з дня його зарахування на рахунок підрядника (п.11.5 договору).
Підрядник повинен виконати роботи до 30.05.2021 року (включно) (п.16.1 договору).
В той же час, розділом 18 договору сторони погодили умови забезпечення виконання зобов'язань за договором.
Виконання договору забезпечується у вигляді завдатку. Розмір забезпечення виконання договору становить 5% від ціни договору та складає 163889 грн. 56 коп.. розмір забезпечення виконання договору може бути зменшений у випадку зменшення обсягу закупівлі (п. 18.1, 18.2. договору).
Завдаток на виконання договору повинен бути внесений підрядником на рахунок замовника не пізніше дати укладення договору. Завдаток повертається підряднику у разі відсутності порушень виконання підрядником своїх зобов'язань за договором через 30 календарних днів після закінчення строку дії договору. Забезпечення виконання договору не повертається в разі порушення підрядником умов договору (п. 18.4. - 18.6. договору).
Договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 30.06.2021 року (включно), а в частині розрахунків до повного виконання (п.16.2 договору).
Договір підписано обома сторонами у двох оригінальних примірниках, складених українською мовою, що мають однакову юридичну силу (по одному примірнику для кожної сторони) (п.19.7 договору).
Невід'ємною частиною договору є наступні додатки: додаток 1 Завдання (п.20.1.1 договору); додаток 2 Договірна ціна на виконання будівельних робіт (п.20.1.2 договору); додаток 3 Договірна ціна на виконання проєктно-вишукувальних робіт (п.20.1.3 договору); додаток 4 Завдання на проєктування (п.20.1.4 договору).
Додатком 4 до договору є "Завдання на проєктування", умовами якого визначено основні технічні показники та обсяги робіт: виконати коригування відповідних розділів (пояснювальна записка, електротехнічні рішення, конструктивні та будівельні рішення, кошторисна документація) існуючого базового робочого проєкту "Реконструкція ПС 330 кВ "Каховська", а саме: проєктом передбачити: технічні рішення, необхідні для виконання об'ємів робіт, які зазначено у "Описі та основних вимогах до предмету закупівлі: "Комплекс непередбачуваних відновлювальних робіт з заміни пошкоджених елементів кабельних ліній 35 кВ ПС 330 кВ "Каховська", який є невід'ємною частиною дійсного Завдання (п.11.1.1 додатку 4 до Договору); обґрунтувати та підтвердити розрахунками: необхідність використання на приєднаннях 35 кВ диспетчерське найменування "Т-2, ,"СВ, "Щорса-2 кабелю на більш високий клас ізоляції ніж номінальна напруга мережі, для забезпечення можливості роботи КЛ в електричній мережі з ізольованою нейтрально в режимі однофазного замикання на землю; використання на приєднаннях 35 кВ диспетчерське найменування "Т-2, "СВ", "Щорса-2" однотипного кабелю з ізоляцією СПЕ пероксидної зшивки поздовжньої та поперечної герметизації, з оболонкою, що не розповсюджує горіння, перетином мідних жил 240 мм2, а екрану 70 мм2; використання кінцевих муфт холодної усадки, клас напруги 42 кВ (п.11.1.2 додатку 4 до договору).
Додатковою угодою № 1 до договору сторонами продовжено строк виконання зобов'язань та викладено п.16.1 договору в наступній редакції: "Підрядник повинен виконати роботи до 30.06.2021 року (включно); продовжено строк дії договору та викладено п.16.2 договору в наступній редакції: "Договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 31.07.2021 року (включно), а в частині розрахунків до повного виконання".
Додатковою угодою № 2 до договору сторонами п.16.1 договору викладено в новій редакції: "Підрядник повинен виконати роботи до 31.08.2021 року (включно); п.16.2 договору викладено в новій редакції: "Договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 30.09.2021 року (включно), а в частині розрахунків до повного виконання".
На виконання умов договору позивачем за первісним позовом на рахунок відповідача за первісним позовом згідно з платіжним дорученням від 21.01.2021 №7 сплачено аванс у розмірі 655 558, 27 грн.
Також, підрядником на рахунок замовника згідно з платіжним дорученням від 30.12.2020 року №2174 було сплачено 163 889, 56 грн як завдаток за договором на його забезпечення.
Листом від 19.11.2021 №190.11 підрядник повідомив замовника про неможливість замовлення кабелю протягом 2021 року, можливість поставки іншого кабелю, а також про прохання продовження термінів виконання договору до 15.01.2022 року.
Листом №01-8/56000 замовник повідомив підрядника про припинення виконання зобов'язань за договором у зв'язку із спливом терміну виконання робіт за договором, закінченням терміну дії договору, відсутнім фактичним виконанням умов договору.
Претензією №01/48721 замовник повідомив підрядника про те, що станом на 27.10.2021 роботи підрядником не виконані, внаслідок чого вимагав сплати пені, штрафу, суми отриманого авансу, інфляційні збитки, проценти за користування авансом.
Також, з матеріалів справи вбачається, що між сторонами у даній справі велося активне листування.
Зокрема, листом від 25.01.2021 №11/01 підрядник просив у замовника про надання допуску на об'єкт на 08.02.2021.
Листом від 26.01.2021 замовник повідомив підрядника, що він готовий передати останньому проєктні матеріали. Проєкт знаходиться на місці виконання робіт (ПС 330 кВ Каховська).
У зверненні від 08.02.2021 №20/02 підрядник просив замовника про доступ його працівників на об'єкт, а також направив йому список осіб та перелік техніки, які будуть задіяні на роботах.
В доповнення до вказаного вище листа, листом від 09.02.2021 №22/02 підрядник просив замовника подовжити термін забезпечення доступу на територію останнього для отримання одного екземпляру проєкта "Реконструкція ПС 330 Каховська" в частині, яка стосується кабельних ліній, та огляду місць, на яких буде проводиться робота для розробки проєкту виконання робіт з 10.02.2021 по 12.02.2021.
З доповідної головного інженера підрядника Мельника О.О. на ім'я директора від 24.01.2022 вбачається, що проєкт видано не було, а було видано лише теку з різною інформацією, схемами та протоколами.
19.02.2021 підрядник листом №26/02 просив замовника надати доступ до об'єкта працівникам підрядника.
01.03.2021 підрядник листом №32/03 просив замовника на надання доступу до об'єкта з метою отримання одного екземпляру проєкта "Реконструкція ПС 330 Каховська" в частині, яка стосується кабельних ліній, та огляду місць, на яких буде проводиться робота для розробки проєкту виконання робіт з 02.03.2021 по 03.03.2021.
Листом від 22.03.2021 №46/03 підрядник повідомив замовника про замовлення відповідних матеріалів та щодо проведених переговорів про постачання кабелю.
На підтвердження замовлення, підрядником надано договір поставки від 19.02.2021 року №1902-1 та специфікації до нього.
23.03.2021 замовник повідомив підрядника листом №05/11182 про виявлені ним недоліки у процесі замовлення кабелю.
Листом від 21.05.2021 №05/20291 замовник повідомив підрядника про те, що початку робіт за спірним договором замовник не спостерігає.
25.05.2021 підрядник листом №71.05 повідомив замовника про те, що останній не отримав повний комплект проєктної документації ані в паперовому вигляді, ані в електронному; просив надати такий проєкт.
Також, листом від 25.05.2021 №73/05 підрядник просив замовника надати доступ до об'єкту працівників підрядника та відповідної техніки.
Листом від 26.05.2021 №05/21609 замовник повідомив підрядника, що останній не порушив умови договору, передавши виконавцю проєкт у вигляді електронних фото.
Листом від 19.07.2021 №94.07 підрядник просив замовника погодити особу субпідрядника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Окенерджи" з метою максимального дотримання строків розробки проєктно-кошторисної документації. Проти чого замовник не заперечував, виклавши це в листі від 20.07.2021 №01-8/30948.
19.07.2021 листом №95.07 підрядник просив замовника для можливості виконання обстеження та проведення обмірних робіт організувати інструктаж та допустити на об'єкт працівників підрядника.
20.07.2021 листом №96.07 підрядник просив замовника виконати необхідні відключення обладнання за відповідним графіком.
Листом від 26.07.2021 №02/07/12 Товариство з обмеженою відповідальністю "Окенерджи" повідомило підрядника про те, що між ним та підрядником наявні договірні відносини на виконання проєктних робіт по об'єкту замовника. Фахівцями субпідрядника 22.07.2021 виконані обстеження та обмірні роботи на об'єкті замовника, проте вивчення погодженого проєкту є неможливим, з огляду на його відсутність на підстанції.
Листом від 02.08.2021 №02/08/05 Товариство з обмеженою відповідальністю "Окенерджи" повідомило підрядника про те, що по об'єкту замовника фактично відсутній затверджений проєкт за титулом: "Реконструкція ПС 330 кВ "Каховська".
Листом від 11.08.2021 №01-8/34807 замовник погодив підряднику та субпідряднику використання кабелю відповідного типу.
13.08.2021 підрядник повідомив замовника листом №118.08 про те, що за договором підряду виконані проєктні роботи, проєкт з виправленими зауваженнями відправлений на узгодження в служби Південного територіального управління обслуговування мережі НЕК "Укренерго"; про готовність підрядника виконати роботи по монтажу кабелю; про прохання додаткового авансування на купівлю кабелю.
13.08.2021 підрядник повідомив замовника про прохання перенесення терміну виконання робіт за договором на жовтень місяць, а термін дії договору до кінця 2021 року у зв'язку із тим, що необхідний кабель неможливо виготовити та поставити у строки, визначені договором поставки від 19.07.2021.
Листом від 17.08.2021 №01-8/35831 замовник повідомив підрядника про неможливість зміни умов договору та додаткових угод до нього.
Листом від 25.08.2021 №121.08 підрядник повідомив замовника про розгляд можливості продовження термінів виконання робіт та продовження строків виконання робіт за договором до 31.11.2021.
26.08.2021 листом №123.08 підрядник повідомив замовника про надсилання йому в електронному вигляді виправленої проєктної документації на погодження.
Листом від 27.08.2021 №01-8/37232 замовник повідомив підрядника про занепокоєння щодо ходу виконання робіт за договором.
30.08.2021 замовник повідомив підрядника листом №01-8/37623 про розгляд проєктної документації, надані зауваження та пропозиції.
З листа підрядника від 06.09.2021 №129.08, адресованого директору Південного територіального Управління обслуговування мережі, вбачається, що замовнику направлялись відкориговані томи та відповіді на зауваження по проєктній документації.
08.09.2021 листом №01-8/39736 замовник повідомив підрядника про те, що у нього відсутня можливість змінювати пункти договору, які є основними його умовами, зважаючи на сплив термінів виконання робіт. Також замовник просив підрядника повідомити про дії стосовно виконання умов договору, можливі терміни повного завершення виконання договору.
Листом від 05.10.2021 замовник повідомив підрядника про застосування відносно нього штрафних санкцій.
06.12.2021 замовник звернувся до підрядника з листом №01-8/56000, у якому повідомив останнього про те, що більше не потребує від підрядника виконання зобов'язань за договором.
Також, у матеріалах справи наявні платіжні доручення від 19.07.2021 №75, від 29.10.2021 №22 про перерахування підрядником на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Окенерджи" 30000 грн та 30000 грн відповідно.
Підставою для вказаного вище перерахування слугував договір від 19.07.2021 №01-099474-20/1 щодо виконання проєктних робіт.
У матеріалах справи також наявні копії палітурок робочої документації "Реконструкція ПС 330 кВ "Новокаховська" та заявлене представником відповідача за первісним позовом клопотання про витребування у Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" комплектного примірника базового проєкта "Реконструкція ПС330 "Каховська".
Інших належних та допустимих доказів, зокрема, вказаного вище проєкту, актів приймання - передачі робочої проєктної документації замовником підряднику, актів приймання - передачі виконаних робіт тощо, матеріали господарської справи не містять.
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд
5.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.2. Виходячи з доводів та підстав касаційної скарги, рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" в частині відмови в стягненні 317 945, 73 грн пені, 229 445, 40 грн штрафу, 40 644, 60 грн інфляційних нарахувань, 43 832, 58 грн пені за користування авансом.
Також Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволення зустрічного позову про стягнення 163 889, 56 грн завдатку.
5.3. Так, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" у позовній заяві просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосістемc", зокрема 317 945, 73 грн - пені, 229 445, 40 грн - штрафу, 46 544, 62 грн - інфляційних нарахувань, 43 832, 58 грн - пені за користування авансом.
5.4. Суди попередніх інстанцій відмовили в стягненні 317 945, 73 грн - пені та 229 445, 40 грн - штрафу, нарахованих на підставі пункту 11.3 договору, з огляду на їх недоведеність.
Відповідно до пункту 11.3 договору за порушення строків виконання зобов'язань (виконання робіт, поставки устаткування/матеріальних ресурсів тощо), підрядник сплачує замовнику пеню згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України у розмірі 0,1% (нуль цілих одна десята відсотка) вартості зобов'язань, строк виконання яких порушений, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів підрядник повинен додатково сплатити замовнику штраф у розмірі семи відсотків від вказаної вартості (п.11.3 договору).
Так, суди попередніх інстанцій виходили з того, що невиконання підрядних робіт лише з вини підрядника замовник суду не довів. Місцевий господарський суд дійшов висновку, що матеріали справи не дають можливості чітко встановити, в якій мірі бездіяльність кожного з контрагентів унеможливила виконання договору, а відтак, як замовник, так і підрядник однаково винні у недосягненні мети договору. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що розрахунок сум пені та штрафу зроблений позивачем, виходячи з всієї суми договору, що не відповідає іншим умовам договору щодо прийняття та оплати робіт.
5.5. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій в цій частині, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" зазначило, що суди попередніх інстанцій не врахували правові позиції Верховного Суду, викладені в постановах від 17.10.2019 у справі № 912/3237/18, від 09.07.2018 у справі № 903/647/17, від 08.08.2018 у справі № 908/1843/17, від 02.04.2019 у справі № 917/194/18, від 23.07.2019 у справі № 910/7398/18, від 28.08.2019 у справі № 910/11944/18 щодо застосування статті 231 Господарського кодексу України та статті 549 Цивільного кодексу України.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 викладено правову позицію, відповідно до якої на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
5.6. Верховний Суд, проаналізувавши судові рішення, висновки в яких, на думку скаржника, не були враховані судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови, встановив таке.
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушенням зобов'язання згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною другою статті 9 Цивільного кодексу України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України у випадку, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або в кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У справах № 912/3237/18, № 903/647/17 правовідносини виникли з договору поставки. При цьому Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення пені та штрафу з огляду на встановлені судами обставини справи, які переконливо свідчать про порушення відповідачем умов укладеного договору.
У справах № 908/1843/17, № 917/194/18, № 910/11944/18 правовідносини виникли з договору підряду. Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для стягнення пені та штрафу з відповідача у зв'язку з порушенням строків виконання робіт.
У справі № 910/7398/18 правовідносини виникли з договору про надання послуг. Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для стягнення пені та штрафу з відповідача у зв'язку з їх доведеністю.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що правовідносини в цій справі, що переглядається, є відмінними з правовідносинами у справах, на які посилається скаржник, за своїм змістом. Суди попередніх інстанцій в цій справі та в згаданих вище справах виходили з їх різних фактичних обставин, а отже, висновки господарських судів не свідчать про неоднакове застосування статті 231 Господарського кодексу України та статті 549 Цивільного кодексу України, а є наслідком врахування відповідних обставин кожної справи.
Отже, доводи касаційної скарги в цій частині не знайшли свого підтвердження.
5.7. Щодо вимог про стягнення 46 544, 62 грн - інфляційних нарахувань та 43 832, 58 грн - пені за користування авансом.
Суд апеляційної інстанції встановив, що вимогу про повернення авансового платежу з нарахованими інфляційними та процентами за користування чужими коштами позивачем викладено у претензії №01/48721, яку отримано відповідачем за первісним позовом 02.11.2021, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення від 29.10.2021 року.
Враховуючи вимоги п. 3.5 договору підряду, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідач за первісним позовом зобов'язаний був повернути отримані ним грошові кошти в якості авансу до 08.11.2021 включно, з огляду на два вихідних дні, що зроблено не було, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції, здійснивши власний перерахунок цих сум, дійшов висновку, що з відповідача за первісним позовом за неналежне виконання ним зобов'язань з повернення грошових коштів позивачеві за первісним позовом, слід стягнути 5 244, 23 грн інфляційних втрат та 5 046, 67 грн процентів за користування чужими коштами.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції в цій частині, скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій не враховано висновок про застосування норм права, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, відповідно до якого правовідношення, в якому у зв'язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов'язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.
Колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції в цій справі дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача за первісним позовом про стягнення втрат від інфляції та пені за користування сумою авансового платежу, проте здійснив його розрахунок, виходячи з іншого періоду прострочення, який пов'язаний з направленням та отриманням претензії відповідачем за первісним позовом. Отже, відсутні правові підстави вважати, що висновки суду апеляційної інстанції не узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 22.09.2020 у справі № 918/631/19.
Щодо посилання скаржника на пункт 3.5. договору, на підставі якого ним здійснено розрахунок, заявлених до стягнення сум, та яким перебачено, що у разі порушення договірних зобов'язань з вини підрядника, всі авансові платежі, які не підтверджені відповідними актами, підлягають поверненню замовнику протягом 3 (трьох) банківських днів з дня отримання відповідної вимоги замовника з урахуванням індексу інфляції та процентів за користування чужими коштами, передбачених статтею 536 Цивільного кодексу України, в розмірі облікової ставки НБУ від суми авансового платежу за кожен день користування авансом, починаючи з дня його зарахування на рахунок підрядника незалежно від того, припинені зобов'язання за договором на дату отримання вимоги замовника чи ні, то колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій виходили з того, що як замовник, так і підрядник однаково винні у недосягненні мети договору.
З врахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що правовідносини в цій справі, що переглядається, є відмінними з правовідносинами у справі, на які посилається скаржник, за своїм змістом. Суди попередніх інстанцій в цій справі та в справі № 918/631/19 виходили з їх різних фактичних обставин, а отже, висновки господарських судів не свідчать про неоднакове застосування статті 625 Цивільного кодексу України, а є наслідком врахування відповідних обставин кожної справи.
Отже, доводи касаційної скарги в цій частині також не знайшли свого підтвердження.
5.8. Щодо зустрічних позовних вимог про стягнення завдатку.
Як встановили, суди попередніх інстанцій, за договором підряду (п. 18.1, 18.2. договору) сторони погодили, що виконання договору забезпечувалося у вигляді завдатку. Розмір забезпечення виконання договору становив 5% від ціни договору та складав 163 889, 56 грн.
Підрядником на рахунок замовника згідно з платіжним дорученням від 30.12.2020 №2174 було сплачено 163 889, 56 грн, з призначенням платежу - забезпечення договору.
Відповідно до частини 1 статті 571 Цивільного кодексу України якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.
Згідно з частиною 3 статті 571 Цивільного кодексу України у разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.
Суди попередніх інстанцій, виходили з того, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме частина 3 статті 571 Цивільного кодексу України, з огляду на припинення договірних відносин між сторонами та факт обопільної неможливості виконання контрагентами умов спірного договору взагалі, враховуючи те, що протилежного ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції скаржником належними та допустимими доказами у справі доведено не було.
Доводи касаційної скарги наведених висновків судів попередніх інстанцій також не спростовують. Посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 13.05.2019 у справі № 910/5677/18 колегією суддів відхиляється, оскільки висновки у зазначеній справі зроблено, виходячи з інших фактичних обставин справи, що є відмінними від обставин цієї справи, що переглядається.
5.9. Проаналізувавши зміст оскаржуваних судових рішень у справі, що переглядається, та судові рішення, правові висновки щодо застосування норм права в яких, на думку скаржника, не були враховані судами в оскаржуваних судових рішеннях, Верховний Суд, встановив, що оскаржувані судові рішення не суперечать висновкам, викладеним у справах №912/3237/18, №903/647/17, №908/1843/17, №917/194/18, №910/7398/18, №910/11944/18 (щодо застосування статті 231 Господарського кодексу України та статті 549 Цивільного кодексу України); у справі №918/631/19, у справі №910/5677/18 (щодо застосування статті 625 Цивільного кодексу України), на які посилається скаржник. При цьому різна фактично-доказова база, з яких виходили суди при ухваленні наведених судових рішень, виключає їх подібність за змістовним критерієм до справи, що розглядається.
Верховний Суд зауважує, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише цитування у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.
Зазначене в сукупності свідчить про наявність підстав для закриття касаційного провадження з підстави оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.
5.9. Інші доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, скаржник фактично порушує питання щодо встановлення інших обставин справи, які не встановлювались судами попередніх інстанцій, а також щодо переоцінки доказів у справі, однак Верховний Суд зауважує, що відповідно до приписів частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Крім того, скаржником не наведено інших підстав касаційного оскарження, крім пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України. Верховний Суд відзначає, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження покладається на скаржника.
6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
6.1. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
6.2. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою у справі з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.
7. Судові витрати
Судовий збір сплачений у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладається на скаржника, оскільки Суд касаційне провадження за касаційною скаргою з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, закриває.
Керуючись статтями 234, 235, 296, 300, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду Одеської області від 14.03.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.05.2023 у справі № 916/28/22.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Студенець
Судді Н. Губенко
О. Кролевець