05 вересня 2023 року
м. Київ
cправа № 920/1261/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Вронська Г.О., Студенець В.І.,
розглянувши касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Герасима Кондратьєва 127/2"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Руденко М.А., судді - Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.)
від 13.06.2023
у справі за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Герасима Кондратьєва 127/2"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1. ОСОБА_2 ,
2. ОСОБА_3 ,
3. ОСОБА_4 ,
4. ОСОБА_5 ,
5. ОСОБА_6
про визнання неправомірним рішення загальних зборів,
1. У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом, в якому просив визнати неправомірними рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку " Герасима Кондратьєва 127/2 " (далі - ОСББ), оформлені протоколом від 23.11.2018 загальних зборів ОСББ проведених 23.11.2018 за місцезнаходженням АДРЕСА_1 .
2. Позов обґрунтований тим, що оскаржувані рішення загальних зборів ОСББ прийняті з порушеннями вимог чинного законодавства та положень статуту відповідача щодо процедури скликання та проведення загальних зборів, а також порядку голосування на них, що, в свою чергу, призвело до порушення прав позивача.
3. Рішенням Господарського суду Сумської області від 10.04.2023 позов задоволено повністю, визнано неправомірними рішення загальних зборів ОСББ. Стягнуто з ОСББ на користь ОСОБА_1 2 270,00 грн витрат по сплаті судового збору.
4. Суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення загальних зборів, оформлене протоколом від 23.11.2018, було прийнято з порушенням Статуту ОСББ від 06.09.2018 та положень статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та недотриманням вимог щодо порядку повідомлення співвласника ОСОБА_1 про проведення 23.11.2018 загальних зборів ОСББ.
5. 13.06.2023 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу ОСББ залишив без задоволення, а рішення суду першої інстанції змінив шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції мотивувальної частини цієї постанови.
6. Суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованими та такими, що прийняті за неповного з'ясування обставин справи висновки суду першої інстанції про те, що рішення загальних зборів, оформлене протоколом від 23.11.2018, прийнято з порушенням вимог Статуту ОСББ від 06.09.2018 та положень статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" в частині, що стосується кворуму, оскільки у загальних зборах 23.11.2018 приймали участь співвласники, які мають у сукупності 9 голосів, що є більше половини від загальної (16) кількості голосів співвласників. Підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні, оскільки висновки суду першої інстанції в частині неповідомлення позивача з порушенням визначеного Статутом та Законом порядку є обґрунтованими, а неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи в частині кворуму не призвело до неправильного вирішення справи. Натомість вказане є підставою для зміни мотивувальної частини рішення, шляхом її викладення у редакції мотивувальної частини даної постанови.
7. 06.07.2023 ОСББ звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, крім частини, у якій було змінено мотивувальну частину рішення суду першої інстанції шляхом викладення у редакції мотивувальної частини даної постанови, та прийняти в незмінній частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
8. Верховний Суд ухвалою від 31.07.2023 касаційну скаргу залишив без руху із наданням скаржникові строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пунктів 3 та 5 частини другої статті 290 ГПК України.
9. 14.08.2023 скаржник на виконання зазначеної ухвали надіслав до Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги (зареєстровано канцелярією суду 28.08.2023).
10. На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник визначає пункти 1 та 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
11. В обґрунтування зазначених підстав касаційного оскарження судових рішень, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій у повному обсязі дослідили наявні в матеріалах справи найважливіші докази направлення на адресу ОСОБА_1 повідомлення про скликання 23.11.2018 загальних зборів ОСББ (оригінал поштового (фіскального) чеку Укрпошти з трек-кодом №4000009622343 від 09.11.2018 та оригінал рекомендованого повідомлення про вручення зазначеного поштового відправлення), проте пов'язали належність процедури повідомлення не з датою направлення вказаного повідомлення (09.11.2018), а з датою його фактичного отримання адресатом (26.11.2018). Визнання судами неправомірним рішення загальних зборів відбулося лише з процедурних мотивів, при цьому верх узяв надмірний формалізм без з'ясування об'єкту судового захисту як такого. Судами були порушені засади пропорційності та допущено зайве втручання судів в питання діяльності ОСББ. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції:
- не застосував норми частини третьої-шостої статті 6 Закону України "Про ОСББ", які покладають на ОСББ обов'язки лише щодо строку і способу повідомлення і жодним чином не пов'язують процедуру повідомлення з фактичним отримання самим співвласником повідомлення, і не врахував висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 11.08.2021 у справі № 922/2575/19 та від 22.06.2021 у справі № 910/9672/20, що закон визначає диспозитивне право співвласників отримати або відмовитися від отримання та не отримувати поштові повідомлення, направлені рекомендованим листом; ініціатор установчих зборів не має права примушувати співвласників отримати повідомлення про скликання установчих зборів; неотримання позивачкою листа та повернення його без вручення є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) останньої щодо його належного отримання, тобто є власною волею та діями (бездіяльністю) такої особи. Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 11.08.2021 у справі № 922/2575/19, від 02.12.2020 у справі №916/86/20 від 18.04.2018 у справі № 904/11150/16, від 10.04.2019 у справі № 750/2262/18-ц, від 24.06.2021 у справі № 910/10275/20, від 13.04.2021 у справі № 916/3781/19, від 23.02.2022 у справі № 914/807/20, від 02.02.2023 у справі № 916/2767/21, від 06.06.2023 у справі № 903/435/22, від 24.05.2023 у справі № 911/195/22, від 26.10.2022 у справі № 916/1010/21, від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, від 27.11.2019 у справі № 913/879/17 (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України);
- неправильно застосував норми пункту 1 частини першої статті З ЦК України у системному зв'язку з частинами другою та третьою статті 13 ЦК України та статтею 15 ГПК України, і не врахував висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 08.02.2022 у справі № 918/964/20, від 15.06.2022 у справі № 908/2289/20, від 21.03.2023 у справі № 914/2565/21, щодо принципу пропорційності (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України);
- неправильно застосував норми частини четвертої статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", оскільки у багатоквартирних будинках, де не створено ОСББ при скликанні та проведенні зборів співвласників застосовуються положення Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", і відповідно до зазначеної норми повідомлення має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом. Коли ж йдеться про будинки, де створено ОСББ, то повідомлення про проведення зборів лише направляється... не менше ніж за 14 днів до дати проведення зборів в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом) (частини 3-6 статті 6 Закону України "Про ОСББ"). Висновок верховного Суду щодо зазначеного питання у подібних правовідносинах відсутній (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України).
12. Відповідно до частини третьої статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
13. З огляду на зміст касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, ураховуючи її відповідність вимогам параграфу 1 глави 2 Розділу IV ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що підстави для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні, тому відкриває касаційне провадження у справі з підстав, передбачених пунктами 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК України.
14. Також у прохальній частині касаційної скарзі скаржник заявив клопотання про зупинення виконання рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСББ на користь позивача судових витрат.
15. Суд касаційної інстанції розглянув заявлене клопотання та виходить з наступного.
16. Частиною першою статті 332 ГПК України визначено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
17. Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 294 ГПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.
18. Законом не визначений перелік підстав, за наявності яких суд має право зупинити виконання оскарженого рішення суду або його дію. Свобода суддівського розсуду не є необмеженою, оскільки такі дії суд вчиняє після набрання рішенням законної сили, а однією з основних засад судочинства в Україні є обов'язковість судового рішення (пункт 9 частини першої статті 129 Конституції України). Тому зупинення виконання (дії) рішення суду допускається лише у виняткових випадках.
19. Заявник має обґрунтувати та довести, що не зупинення виконання рішення або його дії може мати незворотні наслідки.
20. Проста незгода з мотивами ухваленого рішення не є достатньою підставою для зупинення його виконання (дії), оскільки правильність застосування норм права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи судові рішення по суті, а не на стадії відкриття касаційного провадження.
21. Відповідно до сформованої судової практики суд при вирішенні питання про зупинення виконання (дії) рішення враховує такі обставини: ймовірності утруднення повторного розгляду справи або неможливість здійснення повороту виконання рішення внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки, негайне виконання може завдати значної шкоди (призвести до знищення майна, втрати репутації) або призвести до інших негативних наслідків, які не можна буде виправити. Таке питання вирішується за заявою учасника справи або за ініціативою суду з урахуванням конкретних обставин справи.
22. Зважаючи на те, що скаржник не наводить жодного обґрунтування підстав для задоволення клопотання про зупинення виконання рішення суду першої інстанції, Верховний Суд відмовляє у його задоволенні.
Керуючись нормами статей 234, 288, 290, 294, частини четвертої статті 197, пунктами 1, 3 частини другої статті 287, частини третьої статті 301 ГПК України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження у справі № 920/1261/21 за касаційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Герасима Кондратьєва 127/2" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023.
2. Призначити до розгляду касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Герасима Кондратьєва 127/2" у справі № 920/1261/21 на 10 жовтня 2023 року о 10:20 год у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 2 (кабінет № 209).
3. Явка учасників справи в судове засідання не є обов'язковою.
4. Установити учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 29 вересня 2023 року.
5. Роз'яснити учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
6. Роз'яснити представникам учасників справи обов'язок реєструвати офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України. Інші особи, які не зазначені в цій нормі, реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
7. Витребувати з Господарського суду Сумської області або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 920/1261/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий І. Кондратова
Судді Г. Вронська
В. Студенець
До уваги учасників судового процесу!
Суди продовжують працювати. Проте в умовах воєнного стану проведення відкритих судових засідань має певні особливості щодо належного повідомлення учасників процесу про час та місце судових засідань, явки до суду та забезпечення безпеки відвідувачів. Неявка сторін з невідомих причин може завадити своєчасному розгляду справи навіть за умови явки представників інших сторін.
Просимо дотримуватися процесуальних норм, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу:
- максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;
- за відсутності нагальної потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду подати клопотання про розгляд справи без участі учасників справи, а за наявності такої потреби - повідомити про це суд.
Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою чи в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису на електронну адресу суду (kgs@supreme.court.gov.ua) або використати для цього підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".
Звертаємо увагу на особливості розгляду справи в особливий період (на період дії правового режиму воєнного стану) та порядок дій учасників судового процесу під час сигналу "Повітряна тривога":
- після надходження сигналу "Повітряна тривога" розгляд справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні, не здійснюється. У судовому засіданні буде оголошуватися перерва;
- розгляд справ відбудеться через 30 хвилин після відбою тривоги у порядку черговості відповідно до переліку справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні. У разі, якщо повітряна тривога триватиме після 15:00 год, судові справи будуть зняті з розгляду. Про дату, час і місце наступного судового засідання учасники справи будуть повідомлені ухвалою;
- найближча до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (вул. О. Копиленка, 6) захисна споруда, визначена Київською міською державною адміністрацією, для укриття населення під час сигналу "Повітряна тривога", розташована на: вул. Лейпцизька,2 (2-ий під'їзд). Захисними спорудами визначено також станції метро "Печерська" та "Арсенальна";
- до повідомлення про закінчення повітряної тривоги заборонено пропуск учасників судового процесу на територію Верховного Суду;
- якщо за об'єктивних обставин учасник справи не може прибути в судове засідання після відбою тривоги, рекомендовано подати клопотання про відкладення судового засідання з наведенням поважних причин або про проведення відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Касаційний господарський суд