65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"06" вересня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/306/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., за участю секретаря судового засідання Крутькової В.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ" на бездіяльність Южненського відділу Державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у справі № 916/306/23
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ" до до Акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" про видачу судового наказу про стягнення 171000 грн заборгованості за договором поставки № 20/СН-378 від 17.11.2020
представники сторін та ВДВС не прибули
встановив:
25.01.2023 судом видано судовий наказ № 916/306/23 про стягнення з Акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ" 171000 грн заборгованості за договором поставки №20/СН-378 від 17.11.2020 та 268,40грн витрат зі сплати судового збору.
Судовий наказ набрав законної сили 20.06.2023.
07.08.2023, під час відпустки судді, надійшла скарга вх. № 2-1172/23 Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ" на бездіяльність Южненського відділу Державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), якою заявник просить визнати протиправною бездіяльність державного виконавця та зобов'язати його усунути порушення та відкрити виконавче провадження щодо примусового виконання судового наказу. Скаржник посилається на те, що 19.07.2023 він надіслав до відділу заяву про виконання та судовий наказ з описом вкладення. За інформацією з сайту Укрпошти ВДВС отримало зазначене поштове відправлення №6903400501493 29.07.2023. Скаржник посилається на те, що відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа повинен був винести постанову про відкриття виконавчого провадження, але станом на 07.08.2023 виконавче провадження не відкрито.
Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
З огляду на викладене, ухвалою від 15.08.2023 скарга призначена до розгляду на 06.09.2023, явка учасників справи не визнавалась обов'язковою.
15.08.2023 від Южненського відділу Державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов відзив на скаргу, яким повідомлено суд, що 08.08.2023 відкрито виконавче провадження № 72458343, на підтвердження чого надано копію постанови про відкриття провадження від 08.08.2023. Крім того, просить розглядати скаргу без участі його представника.
Крім того, відділ зазначив, що заява позивача про примусове виконання судового наказу надійшла до відділу 07.08.2023, на підтвердження чого подано копію заяви позивача з відміткою канцелярії відділу про реєстрацію заяви 07.08.2023 за вх. № 3155.
Згідно з ч. 5 ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження було відкрито 08.08.2023, тобто на наступний робочий день після отримання виконавчого документа. Крім того, відділом надано докази надсилання 09.08.2023 зазначеної постанови сторонам виконавчого провадження.
Отже, державний виконавець діяв відповідно до вимог Закону України “Про виконавче провадження”.
Відповідно до ст. 341 ГПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.
Суд дійшов висновку, що скаржник звернувся зі скаргою у встановлений строк, оскільки йому стало відомо, що ВДВС отримало його поштове відправлення 29.07.2023, а скаргу позивач подав до суду 07.08.2023, тобто з дотриманням 10-денного строку.
Статтею 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, провадження № 12-67гс19, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
У контексті завдань господарського судочинства (статті 2, 4 ГПК України) звернення до суду є способом захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод або законних інтересів позивача.
Отже, особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.
Підстави закриття провадження у справі визначені у статті 231 ГПК України.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.09.2021 у справі №638/3792/20.
У постанові від 12.07.2022 у справі № 909/1036/21 Верховний суд у складі Касаційного господарського суду зазначив, що пункт 2 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України текстуально відповідає пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України. Тому відповідні норми процесуального права мають застосовуватися судом однаково.
В пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" вказано, що у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ЦПК і ГПК, якими врегульовано аналогічні питання.
З огляду на викладене, враховуючи, що державний виконавець відкрив виконавче провадження щодо виконання судового наказу № 916/306/23, тому провадження щодо розгляду даної скарги підлягає закриттю, оскільки відсутній предмет спору.
Керуючись п.п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 339, 234-235, 254-255 Господарського процесуального кодексу України суд
постановив:
1. Закрити провадження щодо розгляду скарги (вх. № 2-1172/23 від 07.08.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ" на бездіяльність Южненського відділу Державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Повний текст ухвали складено та підписано 06.09.2023.
Ухвала набрала чинності з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом 10 днів до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Суддя В.В. Литвинова