Ухвала від 06.09.2023 по справі 910/10871/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"06" вересня 2023 р.м. Одеса № 910/10871/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Пінтеліної Т.Г., , розглянувши матеріали вх.№ 3958 за позовом Державної організації "Комбінат Троянда"; () (81750, Львівська область, м. Ходорів, вул. , буд. 216-А, код ЄДРПОУ 14373294)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІГЛАР" (вул.Астраханська,буд.3 кв.58, м.Київ, 02090)

про стягнення 12640,72 грн.;

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023р. Державна організація "Комбінат Троянда" звернулась до Господарського суду м.Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІГЛАР", в якому просить господарський суд прийняти рішення про стягнення 12640,72 грн. на користь позивача.

Ухвалою від 17.07.2023р. Господарський суд м.Києва (суддя Сівакова В.В.) матеріали позовної заяви надіслано до Господарського суду Одеської області, за встановленою підсудністю, оскільки Господарським судом м.Києва було самостійно встановлено, що 25.01.2023р. підприємство-відповідач змінило своє місцезнаходження.

Дана ухвала від 17.07.2023р. була надіслана в електронному вигляді на адресу Державної організації "Комбінат "Троянда" в його електронний кабінет, що вбачається з наявного Повідомлення про доставку електронного листа 19.07.2023р., відповідальний працівник Мелконян Н.Г.

Ухвалою від 11.08.2023р. Господарський суд Одеської області (суддя Пінтеліна Т.Г.) позовну заяву Державної організації "Комбінат Троянда" (вх. № 3921/23 від 07.08.2023)- залишив без руху.

За приписами ч.2 п.3 ст. 162 ГПК України позивач має зазначити у позовній заяві повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців).

В порушення цієї вимоги у позовній заяві позивач не зазначив взагалі ідентифікаційний код відповідача.

Відповідно до ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що Державною організацією "Комбінат Троянда" не виконано вимоги статті 164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 174, 234, Господарського процесуального кодексу України, суд позовну заяву Державної організації "Комбінат Троянда" (вх. № 3921/23 від 07.08.2023)- залишив без руху, ухвалив Державній організації "Комбінат Троянда" усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки в п'ятиденний термін з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд роз'яснив Державній організації "Комбінат Троянда", що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику, згідно приписів ГПК України.

Ухвала від 11.08.2023р. Господарського суду Одеської області про залишення без руху позовної заяви Державної організації "Комбінат Троянда" (вх. № 3921/23 від 07.08.2023) надіслана та доставлена в електронний кабінет позивача 14.08.2023р., що підтверджується Довідкою про доставку електронного документу, відповідальний працівник Боднарук І.В.

Ухвала Господарського суду Одеської області від 11.08.2023р. про залишення без руху позовної заяви Державної організації "Комбінат Троянда" надіслана на ту саму електронну адресу позивача, на яку йому надіслав ухвалу від 17.07.2023р Господарський суд м.Києва.

05.09.2023р. до канцелярії Господарського суду Одеської області (вхідний № 30400/23 ) надійшла заява Державної організації "Комбінат Троянда" від 25.08.2023р.

Заявник повідомив, що лише з відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень дізнався, що Господарським судом Одеської області 11 серпня 2023 року по справі № 910/10871/23 було постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надання строку для виправлення помилок, з дня вручення ухвали.

Суд зазначає, що заявник не повідомив та не довів - коли йому стали відомі відомості, що містятьсія у Єдиного державного реєстру судових рішень.

Заявник не подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, не надав і доказів надсилання позову з усіма додатками на належну адресу відповідача у м.Одесу.

Замість цього заявник просить направити саме засобами поштового зв'язку на адресу: 81750, м. Ходорів, Львівська область, вул. Шевченка, 165 належним чином завірену копію виправленої Ухвали Господарського суду Одеської області від 11 серпня 2023 року по справі № 910/10871/23, для виправлення помилок, допущених Позивачем при поданні позовної заяви та подальшого відкриття позовного провадження.

Крім того суд акцентує, що виправлення описок під час друку ухвали від 11.08.2023р. за власною ініціативою суду або за зявою учсника справи та обов"язок особи, що звертається з позовом надати у встановлений судом строк докази усунення недоліків позовної заяви - це не пов"язані між собю дії.

Виправлення судом помилки, описки , що не впливали на суть судового рішення (ухвали від 11.08.2023р. ) не позбавляють позивача обов"язку усунути встановлені судом недоліки, автоматично не продовжують встановленого судом строку, у якиий позивач зобов"язаний такі недоліки усунути.

Суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки та особи, які провадять клірингову діяльність у значенні, наведеному в Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, там, де існують апеляційні або касаційні суди, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (рішення від 17 січня 1970 року у справі «Delcourt v. Belgium» («Делькур проти Бельгії»), заява № 2689/65, пункт 25 та рішення від 11 жовтня 2001 року у справі «Hoffmann v. Germany» («Гофман проти Німеччини»), заява № 34045/96, пункт 65).

ЄСПЛ вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (рішення від 08 квітня 2010 року у справі «GUREPKA v. UKRAINE (№ 2)» («Гурепка проти України (№ 2)»), заява № 38789/04, § 23).

Також ЄСПЛ зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (рішення від 13 грудня 2011 року у справі «TRUDOV v. RUSSIA», заява № 43330/09, § 25, 27).

Згідно ст.6 Господарського процесуального кодексу України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

Пунктом 3 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, встановлено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) - сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.

Згідно з підпунктами 5.3), 5.4), 5.6), 5.8) пункту 5 зазначеного Положення електронне повідомлення (повідомлення) - автоматично створена та передана в електронній формі інформація, в тому числі про доставку, отримання, реєстрацію чи відмову в реєстрації електронного документа адресатом;

електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов'язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора;

користувач ЄСІТС (користувач) - особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень.

офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України;

Відповідно до пункту 8 зазначеного Положення підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.

Процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Користувачі зобов'язані вносити повну та актуальну інформацію в Електронний кабінет в обсязі, визначеному функціональними можливостями ЄСІТС, невідкладно після створення, отримання або зміни такої інформації (пункт 9 зазначеного Положення).

mail.gov.ua - це сервіс електронної пошти, а також перепустка до послуг Електронного суду та Кабінету електронних сервісів.

У постановах Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 279/5407/20 (провадження № 61-8744св21) та від 10 лютого 2022 року у справі № 359/5063/21 (провадження № 61-21505св21) зазначено: «електронна адреса - це адреса електронної пошти, що складається з ідентифікатора, позначки «@» та доменного імені. При цьому ідентифікатором для юридичних осіб є ідентифікаційний код юридичної особи, для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців - ідентифікаційний номер платника податків - фізичної особи (у разі відсутності ідентифікаційного номера - серія та номер паспорта громадянина). Доменним іменем є ім'я у домені «mail.gov.ua».

Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов'язковому порядку.

Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в добровільному порядку (частина шоста статті 6 ГПК України).

Зміст вказаної процесуальної норми свідчить про те, що для цілей ГПК України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Результат аналізу норм ГПК України дає підстави для висновку, що судове рішення надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи лише у разі наявності у нього офіційної електронної адреси.

Вказаний висновок також узгоджується з правовою позицією щодо належного виклику учасника справи засобами електронної пошти, викладеною Верховним Судом у постанові від 01 червня 2022 року у справі № 761/42977/19 (провадження № 61-1933св22).

Свою електронну адресу позивач вказав в позовній заяві, саме на цю адресу суд направив позивачу ухвалу від 11.08.2023р. Електронна адреса позивача містить доменне ім'я сервісу електронної пошти Електронного суду, а тому є офіційною.

Таким чином, позивач був належним чином повідомлений про залишення його позовної заяви без руху.

Відповідно до вимог процесуального законодавства часом вручення процесуальних документів в електронній формі є дата отримання судом повідомлення про доставлення документів на офіційну електронну адресу (п. 2 ч. 1 ст. 127, п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України; п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, п. 2 ч. 8 ст. 128, п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України).

Натомість офіційна електронна адреса відповідно до підпункту 5.8 розділу I Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (далі - Положення), це:

? сервіс Електронного кабінету ЄCITC,

? адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄCITC, aбo

? адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.

Відповідно до пункту 17 підрозділу 1 розділу III Положення особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб aбo в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством.

Інформація про надходження до Електронного кабінету відомостей і документів про результати розгляду справ додатково може надсилатися користувачу у вигляді повідомлення на електронну пошту. Дані про електронну пошту зазначаються користувачем у профілі його Електронного кабінету (пункт 38 підрозділу 2 розділу III Положення).

Таким чином, норми Положення передбачають обов'язковість надсилання документів саме до Електронного кабінету, тоді як адреса електронної пошти розглядається лише як додаткова функція повідомлення про їх надходження до Електронного кабінету. При цьому таке повідомлення, залежно від налаштування, може здійснюватися як з надсиланням самих документів, так i без нього.

Передбачена Положенням «адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів» на сьогодні ніяким нормативним документом ще не визначена. Обов'язковість її створення лише передбачається одним із зареєстрованих в парламенті законопроектів.

Отже, серед всіх передбачених пунктом 5.8 розділу I Положення сервісів офіційної електронної адреси нормативно передбачено обов'язковість надсилання процесуальних документів лише до Електронного кабінету.

Враховуючи зазначене, перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи». Час та дату доставки документів до Електронного кабінету можна переглянути в «картці руху документа», при відкритті цього документа в Електронному суді в розділі «Мої справи».

Натомість система Електронного суду також має ще інший допоміжний функціонал інформування користувача про надходження документа до Електронного кабінету (окрім адреси електронної пошти, як зазначалося раніше). Таке інформування (без надсилання самого документа) здійснюється в Електронному кабінеті у розділі «Повідомлення».

Таким чином, надходження відомостей у розділ «Повідомлення» та на вказану користувачем адресу електронної пошти є додатковими допоміжними сервісами повідомлення про надходження документів до Електронного кабінету. Час надходження таких повідомлень може відрізнятися від часу доставки самих документів у розділі «Moп справи» та може залежати, наприклад, від налаштувань самої електронної скриньки чи інших технічних параметрів мережі та поштового сервісу, адреса якого використовується користувачем

Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частиною третьою статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ГПК України.

Згідно з частинами першою, другою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Наведені норми свідчать про те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

У матеріальному сенсі позов - це право на задоволення своїх позовних вимог. У процесуальному сенсі позов - це звернена до суду вимога про захист своїх прав та інтересів. Подання позовної заяви є формою реалізації права на позов.

Реалізація особою права на подання позову до суду здійснюється шляхом дотримання визначеної процесуальним законом процедури (порядку) захисту порушених прав, яка передбачає виконання чітких та передбачуваних вимог ГПК України щодо форми, змісту позовної заяви, документів, які додаються до неї, недотримання яких має негативні наслідки для позивача, зокрема, передбачені частинами першою, четвертою, п'ятою статті 174 ГПК України, як то залишення позовної заяви без руху або її повернення.

Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені статтею 162 ГПК України.

Частиною другою цієї статті встановлено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

За приписами частини першої статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно частини першої статті 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

За приписами частини першої статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Тлумачення положень статті 174 ГПК України дозволяє зробити висновок про те, що позовна заява приймається до розгляду у випадку виконання позивачем вимог статті 162, 164, 172 ГПК України, зокрема, подання позовної заяви в належній письмовій формі , з усіма обов"язковими реквізитами, та надіслання учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення.

З приписами частин першої, четвертої, п'ятої статті 6 ГПК України у господарських судах функціонує ЄСІТС, яка відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно із частиною сьомою, абзацами першим та другим частини восьмої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Реєстрація в ЄСІТС не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Європейського суд у з прав людини (далі - ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Кутіч проти Хорватії" від 01.03.2002).

Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має "застосовуватися на практиці і бути ефективним" (рішення у справі "Беллет проти Франції" від 04.12.1995).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998).

Верховний Суд зазначає, що у рішенні від 09.03.2011 у справі "Буланов та Купчик проти України" ЄСПЛ зробив висновок про те, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Суду включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

При цьому, надмірний формалізм під час відмови у розгляді заяви скаржника, суттєво обмежує його право на звернення до суду, що є порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.12.2016 у справі "ТОВ "ФРІДА" проти України").

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що позивач має право повторно звернутись до суду, усунувши виявлені недоліки позовної заяви або звернутися із заявою про видачу судового наказу, враховуючи наявність укладеного сторонами письмового договору.

Керуючись ч.4 ст.174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Державної організації "Комбінат Троянда" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІГЛАР" про стягнення 12640,72 грн. - повернути без розгляду.

Додаток: позовна заява та додані до неї документи на 50 аркушах (позовна заява на ).

Ухвала набрала законної сили 06.09.23 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання законної сили ухвали Господарського суду Одеської області.

Суддя Т.Г. Пінтеліна

Попередній документ
113268893
Наступний документ
113268895
Інформація про рішення:
№ рішення: 113268894
№ справи: 910/10871/23
Дата рішення: 06.09.2023
Дата публікації: 08.09.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Одеської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (06.09.2023)
Дата надходження: 07.08.2023
Предмет позову: про стягнення