65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"06" вересня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/2513/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін
справу №916/2513/23
за позовом Акціонерного товариства “Акцент-Банк” (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080)
до відповідача Фізичної особи - підприємця Бошкова Анатолія Івановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 172 896, 34 грн.
Акціонерне товариство “Акцент-Банк” звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця Бошкова Анатолія Івановича заборгованості за кредитним договором №20.19.0000000145 від 15.07.2021 у розмір 172 896, 34 грн. станом на 20.04.2023, яка складається з наступного: 127 889, 25 грн. - загальний залишок заборгованості за кредитом (тілом кредиту), 28518,28 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами, 16488,81 грн. - загальний залишок заборгованості за винагородою, а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 2684 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором №20.19.0000000145 від 15.07.2021.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
19.06.2023 Господарським судом Одеської області постановлено ухвалу, якою позовну заяву Акціонерне товариство “Акцент-Банк” прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження. В ухвалі суду сторонам встановлено строки на подання до суду заяв по суті справи, а також роз'яснено про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.
Ухвалу суду від 12.06.2023, яку надіслано відповідачу на адресу, зазначену у позові та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернуто до суду органами поштового зв'язку із зазначенням причин повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п.п.4, 5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Господарський суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, згідно з якою направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є суд (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Окрім того, господарським судом вжито додаткові заходи щодо повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі №916/2513/23 телефонограмою від 26.07.2023 на контактний номер зазначений у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 19.06.2023, яка прийнята відповідачем ФОП Бошковим А.І.
Проте, відповідач відзив на позов до суду не надав, як у встановлений в ухвалі суду від 19.06.2023 строк, так і станом на 06.09.2023
Клопотання про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України, від сторін до суду також не надходило.
Згідно ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, враховуючи, вжиття господарським судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд даної справи, та забезпечення реалізації відповідачем своїх прав на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, а також враховуючи строки розгляду даної справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Обставини справи встановлені судом.
15.07.2021 між Акціонерним товариством "Акцент-Банк" (скорочена назва АТ "А-Банк" (Банк) та фізичною-особою підприємцем Бошков Анатолієм Івановичем укладений кредитний договір №20.19.0000000145 щодо надання у кредиту (встановлення кредитного ліміту) в розмірі 150 000 грн., з терміном повернення 12.07.2024 згідно з Графіком платежів (Додаток №1 до цього договору, та сплатою фіксованих процентів за користвання кредитом у розмірі 20,90 % річних.
У п. А3 Договору встановлено, що Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з Графіком платежів (Додаток № 1 до цього Договору). Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування. Щомісячний ануїтетний платіж розраховується за формулою: сума щомісячного ануїтетного платежу = сума кредиту за Договором Х ((1 + Процентна ставка за місяць) строк кредитування(міс.) Х Процентна ставка на місяць) / ((1 + Процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.) - 1); Сума щомісячного платежу за % = (залишок заборгованості за Кредитом Х річна Процентна ставка / кількість днів поточного року) Х Кількість днів в місяці, який передує сплаті ануїтетного платежу; Сума щомісячного платежу за основним боргом = Сума щомісячного погашення Кредиту - Сума щомісячного платежу %. Згідно зі ст. 212, 651 Цивільного кодексу України у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 31-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення позичальником заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, кінцевим терміном повернення кредиту є 12.07.2024.
Рахунок для обслуговування кредиту НОМЕР_2 (в гривнях), отримувач: АТ “А-Банк”, МФО 307770, код ЄДРПОУ/код ІПН 2573123194 (п. А4 договору).
Згідно з п.А6 договору за користування кредитом Позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 20,90 % річних.
Відповідно до п.А10 договору Позичальник щомісячно сплачує Банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79% (нуль цілих сімдесят дев'ять сотих) від суми зазначеного у п. А2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати. Сплата винагороди здійснюється згідно з графіком платежу та, в разі дострокового погашення кредиту, згідно з фактичним періодом користування кредитними коштами від дати погашення згідно з графіком платежу до дати дострокового погашення кредиту.
Згідно із пунктами 2.2.2, 2.2.3 Договору Позичальник зобов'язався сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1, 4.2., 4.3 цього Договору. Повернути кредит у терміни, встановлені п.п. 1.2, 2.2.14, 2.3.2 цього Договору.
Відповідно до п. 2.3.2 Кредитного Договору, при настанні будь-якої з наступних подій: - порушенні Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами цього Договору, у т.ч. у випадку порушення цільового використання кредиту, Банк, на свій розсуд, має право: змінити умови цього Договору - зажадати від Позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов'язань за цим Договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому згідно зі ст. 212, 611, 651 ЦКУ за зобов'язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену у повідомленні дату. У цю дату Позичальник зобов'язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим Договором.
30.03.2023 позивач звернувся до відповідача з вимогою погасити Банку всю поточну заборгованість за наявним кредитом у розмірі 170058,31 грн. до 04.04.2023 та повідомив, що у разі не виконання зазначених зобов'язань Банк буде вимушений звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості, з додатковим понесенням судових витрат.
Згідно з розрахунком позивача залишок заборгованості відповідача станом на 20.04.2023 становить: 127 889, 25 грн. - загальний залишок заборгованості за кредитом (тілом кредиту), 28518,28 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами, 16488,81 грн. - загальний залишок заборгованості за винагородою.
Висновки суду.
Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Як вбачається з матеріалів справи, АТ “Акцент-Банк” було видано відповідачу кредит в розмірі 150 000 грн., що підтверджується меморіальним ордером № TR.18463103.30881.64999 від 15.07.2021, з призначенням платежу видача кредиту згідно договору № №20.19.0000000145 від 15.07.2021.
У додатку № 1 до договору Графік погашення до договору №20.19.0000000145 від 15.07.2021 сторонами встановлено строки погашення кредиту, процентів за користування кредитом та комісійних винагород.
Водночас згідно з розрахунком позивача залишок заборгованості відповідача станом на 20.04.2023 становить: 127 889, 25 грн. - загальний залишок заборгованості за кредитом (тілом кредиту), 28518,28 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами, 16488,81 грн. - загальний залишок заборгованості за винагородою.
Отже, як з'ясовано судом та не спростовано відповідачем, умови вказаного кредитного договору № №20.19.0000000145 від 15.07.2021 відповідач не виконав в повному обсязі, з огляду на що сума боргу відповідача по кредиту складає 172896,34 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
У ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
В силу вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Отже, неповернення відповідачем отриманих кредитних коштів за вищевказаним кредитним договором та несплата нарахованих процентів за користування кредитними коштами і комісійної винагороди є порушенням умов цього договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.
Відтак, суд погоджується з обґрунтованістю вимог позивача про стягнення вказаної заборгованості по кредиту, нарахованим відсоткам та винагороді.
Водночас господарським судом враховується, що заявлену позивачем до стягнення суму заборгованості відповідач не спростував, докази її погашення в матеріалах справи відсутні.
Також господарським судом враховуються правовий висновок, який наявний у Постанові Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №756/2996/17, та згідно з яким, у зв'язку з порушенням боржником виконання зобов'язання за кредитним договором, в силу вимог статті 1050 ЦК України банк не позбавлений можливості реалізувати своє право на дострокове повернення кредиту, в тому числі, як в позасудовому порядку, шляхом направлення відповідної вимоги, так і безпосереднього в судовому порядку шляхом подання відповідного позову. Відсутність або наявність письмової досудової вимоги про усунення порушень зобов'язання не є перешкодою для реалізації права звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.
Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У ст.76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог Акціонерного товариства “Акцент-Банк”, а отже, і їх задоволення.
На підставі ст.129 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати позивача по сплаті судового збору.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Позов Акціонерного товариства “Акцент-Банк” до Фізичної особи - підприємця Бошкова Анатолія Івановича про стягнення 172 896, 34 грн. задовольнити.
2.Стягнути з Фізичної особи - підприємця Бошкова Анатолія Івановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства “Акцент-Банк” (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080) заборгованість за кредитним договором № №20.19.0000000145 від 15.07.2021 у розмір 172 896 (сто сімдесят дві тисячі вісімсот дев'яносто шість) грн. 34 коп. станом на 20.04.2023, яка складається з наступного: 127 889, 25 грн. - загальний залишок заборгованості за кредитом (тілом кредиту), 28518,28 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами, 16488,81 грн. - загальний залишок заборгованості за винагородою, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 06 вересня 2023 р.
Суддя Г.Є. Смелянець