вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
06 вересня 2023 рокум. Кропивницький Справа № 912/1286/23
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Закуріна М. К. (надалі - Суд), розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»
до Новомиргородського психоневрологічного інтернату
про стягнення 103081,23 грн,
14.07.2023 ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулося із позовом до Новомиргородського психоневрологічного інтернату про стягнення 103081,23 грн, з яких: 69452,78 грн основної заборгованості за спожитий природний газ, 10256,18 грн пені, 2768,60 грн річних та 20603,67 грн інфляційних.
У якості обґрунтування власної позиції Позивач вказав, що:
- відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р він є постачальником «останньої надії» на ринку природного газу;
- згідно з пунктом 2 постанови КМУ від 25.10.2021 № 1102 автоматично включив Відповідача з 01.10.2021 до портфеля постачальника «останньої надії», у зв'язку з чим спожитий останнім природній газ віднесений до об'ємів газу, поставлених ним;
- суб'єкти ринку природного газу, у тому числі продавці та покупці, користуються ресурсами інформаційної платформи;
- за змістом відомостей з інформаційної платформи Відповідач (за власним кодом 56XS0001822Е700S) був включений до реєстру споживачів «останньої надії», а тому між сторонами виникли договірні відносини з поставки природного газу і вони не потребували підписання двостороннього договору;
- договір постачання між постачальником «останньої надії» та споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в реєстрі споживачів;
- за змістом підпункту 4.2. розділу IV Типового договору постачання природного газу (затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501) об'єм постачання та споживання природного газу cпоживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних оператора ГТС та доведені споживачу оператором ГРМ відповідно до умов розподілу природного газу;
- об'єм спожитого споживачем природного газу передається оператором ГРМ до інформаційної платформи оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого газу;
- факт включення Відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого Відповідачем, до портфеля постачальника «останньої надії» підтверджується листом Оператора ГТС від 29.10.2022 № Товвих-22-10477, інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача за кодом 56ХS000035AB700N, відомостями з інформаційної платформи;
- за його обліковими даними та відомостями, наявними в інформаційній платформі, Відповідач у період з 01.11.2021 по 30.11.2021 спожив природний газ у кількості 6868 куб. м на загальну суму 115382,40 грн, а у період з 02.12.2021 по 04.12.2021 - у кількості 1534 куб. м на суму 69452,78 грн,
- проте, Відповідач вартість природного газу, спожитого у грудні 2021 року, а саме 69452,78 грн не сплатив, а тому Позивач нарахував йому додатково пеню, річні та інфляційні.
Ухвалою від 21.07.2023 Суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного провадження та установив сторонам строки для подачі процесуальних заяв. Зокрема, Відповідач відзив на позов не подав, хоча ухвалу суду отримав 27.07.2023, що слідує з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0600034380101.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р «Про визначення товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» постачальником «останньої надії» ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначене постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.
30.09.2015 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг постановою від 30.09.2015 № 2501 «Про затвердження Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» затвердила відповідний Типовий договір.
Зокрема, за змістом Типового договору, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин:
- Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу Споживачу постачальником «останньої надії» (пункт 1.1.);
- цей Договір є договором приєднання; при укладенні Договору зі Споживачем ураховуються вимоги статей 205,633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та укладення відбувається шляхом публічної оферти Постачальника та її акцептування Споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника; Договір вважається укладеним зі Споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи (пункт 1.3.);
- за Договором Постачальник зобов'язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для нього об'ємах (обсягах), а Споживач зобов'язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором (пункт 2.1.);
- постачання природного газу Споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи (пункт 3.1.);
- постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою Постачальником на своєму сайті; така ціна визначається Постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання; нова ціна є обов'язковою для Сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення Постачальником на власному сайті (пункт 4.1.);
- об'єм (обсяг) постачання природного газу Споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу (пункт 4.2.);
- постачальник зобов'язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено) (пункт 4.3.);
- Споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до пункту 4.3 цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (пункт 4.4.);
- у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (пункт 4.5.);
- Договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу Споживачу в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи; дія договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу Постачальником; розірвання (припинення дії) Договору не звільняє Споживача від обов'язку сплатити заборгованість Постачальнику за Договором (пункт 11.1.).
Згідно Інформаційної довідки щодо споживачів, які були зареєстровані у Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» наданої Оператором ГРМ за кодом 56ХS000035AB700N був зареєстрований Новомиргородський психоневрологічний інтернат.
Як слідує з листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» від 29.09.2022 № Товвих-22-10477 споживач за кодом 56ХS000035AB700N у період з 29.10.2021 по 04.12.2021 був зареєстрований в інформаційній платформі та закріплений за постачальником «останньої надії» - ТОВ «ГК «Нафтогаз України». Обсяг використаного цим споживачем газу за період з 2 по 4 грудня 2021 року склав 1534 куб. м.
Відповідно до виставленого Позивачем до оплати Відповідачу рахунку № 2210, який надісланий на його адресу 17.01.2022 за списком № 17.01.2022, вартість споживання природного газу в об'ємі 1534 куб. м у період з 2 по 4 грудня 2021 склала 69452,78 грн, при цьому до цієї вартості включена вартість природного газу за кожний день споживання та вартість послуги з транспортування газу у розмірі 190,46 грн.
За обліковими даними Позивача Відповідач вартість природного газу, поставленого у період з 2 по 4 грудня 2021 року у сумі 69452,78 грн не сплатив.
За змістом Розрахунку штрафних санкцій Позивач, у зв'язку з невиконанням Відповідачем зобов'язання зі сплати вартості природного газу, нарахував йому 10256,18 грн пені, 2768,60 грн річних та 20603,67 грн інфляційних за період з 01.01.2023 по 31.05.2023.
Щодо договору та договірних відносин
Правові засади функціонування ринку природного газу України встановлені положеннями Закону України «Про ринок природного газу».
За змістом Закону:
- державне регулювання ринку природного газу здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства (частин 1 статті 4);
- Регулятором є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (пункт 32 частини 1 статті 1);
- до компетенції Регулятора на ринку природного газу належить серед іншого затвердження правил постачання природного газу (пункт 17 частини 3 статті 4);
- постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором; постачання природного газу постачальником «останньої надії» здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором (частина 1 статті 12);
- у разі якщо постачальника ліквідовано, визнано банкрутом, його ліцензію на провадження діяльності з постачання природного газу анульовано або її дію зупинено, а також в інших випадках, передбачених правилами для постачальника «останньої надії», постачання природного газу споживачу здійснюється у порядку, визначеному правилами для постачальника «останньої надії», та на умовах типового договору постачання постачальником «останньої надії», що затверджується Регулятором; договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу; постачальник «останньої надії» визначається Кабінетом Міністрів України (частина 1 статті 15);
- постачальник «останньої надії» постачає природний газ споживачу протягом строку, який не може перевищувати 60 діб та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» (частина 2 статті 15).
На виконання вказаних положень Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою від 30.09.2015 № 2496 затверджені «Правила постачання природного газу».
Зокрема, за змістом Правил:
- постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи; постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем; постачання природного газу постачальником «останньої надії» здійснюється на підставі договору, який має відповідати типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», що затверджується Регулятором; договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» є публічним (пункт 3 розділу І);
- постачальник «останньої надії» - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу (пункт 5 розділу І);
- постачальник природного газу - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу (пункт 5);
- постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів (пункт 5);
- реєстр споживачів постачальника - перелік споживачів, які в установленому Кодексом газотранспортної системи порядку закріплені в інформаційній платформі Оператора ГТС за певним постачальником у розрахунковому періоді (пункт 5 розділу І);
- споживач - юридична або фізична особа - підприємець, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб або використання в якості сировини, а не для перепродажу (пункт 5 розділу І);
- постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженому постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів (пункт 1 розділу VI);
- договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника (пункт 1 розділу VI);
- договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання; на письмове звернення споживача постачальник «останньої надії» зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу (пункт 1 розділу VI);
- договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи (пункт 1 розділу VI);
- за договором постачання природного газу постачальник «останньої надії» зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором (пункт 2 розділу VI);
- якщо споживач уклав договір з іншим постачальником, то такий постачальник зобов'язаний вчинити дії, необхідні для початку постачання такому споживачу згідно з Кодексом газотранспортної системи; у такому випадку договір постачання з постачальником «останньої надії» достроково припиняється по завершенню газової доби, що передує газовій добі початку постачання новим постачальником (пункт 9 розділу VI).
Відтак, за вказаними правовими положеннями:
- постачання природного газу споживачу здійснюється після включення його до Реєстру споживачів в інформаційній платформі Оператора ГТС;
- постачання постачальником «останньої надії» здійснюється на підставі договору, який має відповідати типовому договору; він є публічним та не потребує двостороннього підписання;
- договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії»;
- якщо споживач уклав договір з іншим постачальником, то договір постачання з постачальником «останньої надії» достроково припиняється.
- постачальник «останньої надії» визначається Кабінетом Міністрів України.
У свою чергу, правове регулювання та функціонування інформаційної платформи оператора газотранспортної системи регулюється положеннями Кодексу Газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493 «Про затвердження Кодексу газотранспортної системи» (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).
За змістом Кодексу ГТС:
- інформаційна платформа - це електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу (пункт 5 глави 1 розділу І);
- з метою уніфікації та однозначної ідентифікації суб'єктів ринку природного газу та точок комерційного обліку, розміщених на об'єктах газової інфраструктури, та для забезпечення спрощення процедур зміни постачальників природного газу та електронного обміну даними між суб'єктами ринку природного газу, на національному рівні використовується система кодування, рекомендована Європейською мережею операторів газотранспортних систем (ENTSOG); для кодування використовується ЕІС-код; кожному суб'єкту ринку природного газу та/або точці комерційного обліку може бути присвоєно лише один ЕІС-код (пункт 1 глави 2 розділу IV);
- інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом; для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень; суб'єкти ринку природного газу, які уклали (переуклали) з оператором газотранспортної системи договір транспортування, набувають права доступу до інформаційної платформи та статусу користувача платформи з моменту укладення (переукладення) договору; оператор газотранспортної системи присвоює кожному такому суб'єкту ринку природного газу код користувача платформи та створює на інформаційній платформі інтерфейс такого користувача відповідно до його статусу суб'єкта ринку природного газу (постачальник, оператор газорозподільної системи, оптовий продавець/покупець, оператор газосховищ тощо), про що має повідомити останнього; при цьому додатком до договору визначаються уповноважені особи суб'єкта ринку природного газу (користувача платформи), які будуть мати право доступу до інформаційної платформи від імені користувача платформи (зазначаються їхні адреси електронної пошти та контактні дані), для їх електронної реєстрації, що оформлюється у вигляді повідомлення на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, наведеною в додатку 1 до цього Кодексу, до якого додаються у письмовій формі довіреності користувача платформи на кожну уповноважену особу (пункт 2 глави 3 розділу IV);
- Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV);
- постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2496, та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді; постачальник, крім постачальника «останньої надії», не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем (пункт 1 глави 5 розділу IV);
- з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником «останньої надії» та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем; реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником «останньої надії» здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України «Про ринок природного газу» та Правилами постачання природного газу; реєстрація постачальником, крім постачальника «останньої надії», побутового споживача здійснюється на безстроковий період (пункт 2 глави 5 розділу IV);
- реєстрація споживача, що не є побутовим (крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператора газорозподільної системи), здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об'єкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупинено дію чи анульовано ліцензію на постачання природного газу; дата початку постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» визначається в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі (пункт 2 глави 5 розділу IV).
З наведених правових положень слідує, що:
- для забезпечення надання послуг транспортування природного газу функціонує електронна (інформаційна) платформа;
- для ідентифікації суб'єктів ринку природного газу в інформаційній платформі використовується система кодування шляхом надання кожному суб'єкту ЕІС-коду;
- інформаційна платформа доступна всім суб'єктам ринку природного газу;
- постачання природного газу споживачу здійснюється за умови включення його до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді;
- постачальник, крім постачальника «останньої надії», не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем;
- з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача;
- реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» здійснюється автоматично;
- дата початку постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» визначається в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі.
У даному випадку згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р «Про визначення товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» постачальником «останньої надії», Позивач є постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.
Відповідно до пункту 41-8 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», який внесений на підставі постанови КМУ № 1102 від 25.10.2021 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 809 і від 9 грудня 2020 р. № 1236» з метою забезпечення своєчасного початку та сталого проходження опалювального періоду 2021/22 року визначено зобов'язання, у тому числі Позивача, забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих з 01.10.2021 бюджетними установами (у значенні Бюджетного кодексу України), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.
З матеріалів справи слідує, що Відповідач станом на 01.11.2021 перебував у Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», а тому у відповідності до наведених правових положень Позивач включив його до «портфеля постачальника «останньої надії» з 01.11.2021 по 04.12.2021, а спожитий газ відніс до об'ємів, які ним поставляються.
Відтак, наявність безпосереднього включення Відповідача до переліку постачальника «останньої надії», його ідентифікація в інформаційній платформі, реєстрація за постачальником «останньої надії» у якості споживача, набуття статусу споживача, а також дії з приєднання до Типового договору постачання, вказують на відповідність таких дій сторін наведеним правовим положенням.
Таким чином, за наслідками включення Позивачем Відповідача до переліку постачальника «останньої надії», а також з моменту фактичного споживання природного газу між сторонами був укладений публічний договір про постачання природного газу шляхом приєднання, який не потребував двостороннього підписання.
Установлені судом обставини свідчать про виникнення між Позивачем і Відповідачем майново-господарських зобов'язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
При визначені правової природи договору підлягають вираховуванню його умови, права та обов'язки сторін, а також предмет.
Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов'язань (майново-господарських зобов'язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами, з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір поставки.
Так, у відповідності до статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - поставщик зобов'язується передати (поставити) у замовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товар), а покупець зобов'язується прийняти товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Отже, за договором та наявними правовідносинами з поставки Позивач, виступаючи у якості постачальника, зобов'язався постачати природний газ Відповідачу, як споживачу, в необхідних для нього об'ємах, а Відповідач зобов'язався своєчасно оплатити виставлений рахунок до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.
На виконання умов договору Позивач поставив Відповідачу у період з 2 по 4 грудня 2021 року природний газ у кількості 1534 куб. м на загальну суму 69452,78 грн, чим виконав взяті на себе зобов'язання.
Статтею 193 ГК України встановлені загальні правила виконання господарських зобов'язань, за якими: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1); кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2); не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).
Окреслені у статті 193 ГК України правила та принципи господарювання, які корелюються із загальними засадами цивільного законодавства, вказаними у пункті 6 статті 3 ЦК України (справедливість та добросовісність) та засадами зобов'язань, визначеними у частині 3 статті 509 ЦК України (добросовісність, розумність, справедливість), означають, що цивільні права мають здійснюватися, а обов'язки виконуватися не тільки відповідно до їх призначення, а й справедливо та добросовісно, з урахуванням правил господарювання, з метою досягнення загальногосподарського інтересу.
У пункті 8.21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 Суд надав правові висновки стосовно застосування вказаних правових положень та вказав, що ці принципи втілюються у нормах права та умовах договорів і регулюють конкретні ситуації таким чином, що кожен з учасників відносин зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки - захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
У даному контексті суд також зазначає, що безпосередньо сутність справедливості виражається у ментальних уявленнях, що є добро і зло, правда і неправда, а добросовісність означає необхідність сумлінної, чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав, а також дотримання належної турботливості і ставлення до процесу виконання зобов'язання з урахуванням захищених законодавством прав та інтересів іншої сторони.
Отже, зобов'язання, які виникли між сторонами, мали ґрунтуватися на засадах добросовісності та справедливості; кожна із сторін повинна була вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, з урахуванням інтересів другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. І напроти, відсутність потрібної турботливості може вказувати на вину боржника, котра відіграє роль суб'єктивної умови відповідальності.
Водночас, Суд не абсолютизує наведені принципи по відношенню до поведінки Відповідача, оскільки вона може бути наслідком не тільки суб'єктивних, але і об'єктивних причин. Проте, з огляду на положення статті 74 Господарського процесуального кодексу України він повинен довести наявність відповідних причин.
У спорі Суд установив, що Відповідач не сплатив Позивачу вартість спожитого природного газу у сумі 69452,78 грн, а також не надав доказів існування об'єктивних причин та обставин, які б вказували на вжиття ним усіх заходів, необхідних для належного (повного та у строк) виконання зобов'язання, а тому висновує, що Відповідач порушив взяте на себе зобов'язання та під час судового розгляду не довів зворотного.
Щодо пені
Вирішуючи правомірність нарахованої та заявленої до стягнення пені у сумі 10256,18 грн, Суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Частина 1 статті 216 ГК України визначає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, а за частинами 1 та 2 статті 217 ГК України такими санкціями є заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, серед яких - застосування штрафних санкцій.
Так, згідно із частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У статті 549 ЦК України конкретизовано визначення таких штрафних санкцій, а саме за частиною 3, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У пункті 4.5. Типового договору сторони обумовили можливість застосування пені у випадку несвоєчасної оплати у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Отже, установлена сторонами у договорі пеня:
- має безпосередню мету стимулювати Відповідача до виконання зобов'язання;
- за її допомогою забезпечуються права Позивача шляхом створення таких умов, що підвищують рівень вірогідності виконання зобов'язання;
- вона стягується по факту невиконання чи неналежного виконання зобов'язання Відповідачем, трансформуючись у міру цивільно-правової відповідальності.
Суд перевірив нараховану Позивачем пеню у сумі 10526,18 грн за формулою розрахунку: пеня = (заборгованість) х 2 х (ставка НБУ) : 365 (кількість днів у році) х (кількість прострочених днів) : 100; та зазначає, що вона нарахована математично правильно, виходячи з розрахунків:
- 69452,78 грн (сума заборгованості) х 2 х 9 (ставка НБУ у періоді з 01.02.2022 по 02.06.2022) : 365 днів х 122 днів : 100 = 4642,87 грн;
- 69452,78 грн (сума заборгованості) х 2 х 10 (ставка НБУ у періоді з 03.06.2022 по 31.07.2022) : 365 днів х 59 днів : 100 = 5613,31грн.
Таким чином сума пені, заявлена Позивачем, є вірною і становить 10526,18 грн.
Щодо річних та інфляційних
Вирішуючи правомірність нарахованих та заявлених до стягнення 2768 річних та 20603,67 грн інфляційних, суд зазначає, що у відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вказані інфляційні нарахування на суму боргу:
- не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті;
- за загальним правилом вони здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання;
- розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи із суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція;
- у розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Суд перевірив розрахунок річних за формулою: річні = (заборгованість) х 3 % х (кількість прострочених днів) : 365 (кількість днів у році); та зазначає, що вони нараховані математично правильно, виходячи з розрахунку: 69452,78 грн (сума заборгованості) х 3 % х 485 дні (період з 01.02.2022 до 31.05.2023): 365 днів = 2768,60 грн.
Таким чином сума річних, заявлена Позивачем, є вірною і становить 2768,60 грн.
Суд також перевірив розрахунок інфляційних за формулою: (сума заборгованості) х (індекс інфляції за період) - (сума заборгованості) = інфляційне збільшення; та зазначає, що вони нараховані математично правильно, виходячи з розрахунків:
- індекс інфляції за період з 01.02.2022 по 31.05.2023 становить 129,66573 % з розрахунку: 101,6% (у лютому 2022) х 104,5% (у березні 2022) х 103,1% (у квітні 2022) х 102,7% (у травні 2022) х 103,1% (у червні 2022) х 100,7% (у липні 2022) х 101,1% (у серпні 2022) х 101,9% (у вересні 2022) х 102,5% (у жовтні 2022) х 100,7% (у листопаді 2022) х 100,7% (в грудні 2022) х 100,8% (у січні 2023) х 100,7% (у лютому 2023) х 101,5% (у березні 2023) х 100,2% (у квітні 2023) х 100,5% (у травні 2023) = 129,66573%;
- інфляційне збільшення на суму заборгованості 69452,78 грн за період з 01.02.2022 по 31.05.2023 становить 20603,67 грн з розрахунку: 69452,78 грн х 129,66573 % - 69452,78 грн = 20603,67 грн.
Таким чином, сума інфляційних, заявлена Позивачем, є правильною і становить 20603,67 грн.
На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, з урахуванням факту несплати Відповідачем 69452,78 грн основної заборгованості за спожитий природний газ, 10256,18 грн пені, 2768,60 грн річних та 20603,67 грн інфляційних, нарахованих за порушення строків оплати за поставлений природний газ, доведеністю Позивачем власних вимог, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у цих сумах.
Судовими витратами у справі є витрати Позивача на сплату судового збору у сумі 2684 грн відповідно до платіжної інструкції № 8131 від 07.07.2023, які на підставі положень статті 129 ГПК України з покладаються на Відповідача.
На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України,
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Новомиргородського психоневрологічного інтернату (26000, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, м. Новомиргород, вул. Дудченка, б. 9; ідентифікаційний код 03190403) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 1; ідентифікаційний код 40121452) - 69452,78 грн основної заборгованості, 10256,18 грн пені, 2768,60 грн річних, 20603,67 грн інфляційних та 2684 грн компенсації по сплаті судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя М.К. Закурін
Копії рішення надіслати:
- ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України": 04116, м. Київ, вул. Шолуденка,б. 1;
- Новомиргородського психоневрологічного інтернату: 26001, Кіровоградська область, Новомиргородський район, м. Новомиргород, вул. Дудченка, б. 9.