вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
06 вересня 2023 рокум. Кропивницький Справа № 912/1245/23
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Закуріна М. К. (надалі - Суд), розглянувши справу
за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк»
до фізичної особи-підприємця Щербини Нелі Володимирівни
про стягнення 117916,36 грн,
13.07.2023 АТ «Акцент-Банк» звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця Щербини Н.В. про стягнення 117916,36 грн за кредитним договором № 20.59.0000000339 від 08.04.2021, з яких 86042,35 грн заборгованості за кредитом, 18684,01 грн заборгованості за процентами, 6690 грн заборгованості за винагородою та 6500 грн штрафу. Поряд з цим, Позивач просив компенсувати йому за рахунок Відповідача 2684 грн сплаченого судового збору.
У якості обґрунтування власної позиції Позивач вказав, що 08.04.2021 уклав з Відповідачем кредитний договір строком на 36 місяців та встановив кредитний ліміт 110000 грн. За умовами договору Відповідач зобов'язався повернути отримані кредитні кошти та сплатити відсотки за користування ними у розмірі 20,9 % річних. Не дивлячись на умови договору Відповідач взяті на себе зобов'язання з повернення кредиту не виконав, у зв'язку з чим заборгував 86042,35 грн за кредитом, 18684,01 грн за процентами та 6690 грн за винагородою. Разом з цим Позивач на підставі пункту 5.8 договору нарахував 6500 грн штрафу.
Ухвалою від 14.07.2023 Суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного провадження та установив сторонам строки для подачі процесуальних заяв. Зокрема, Відповідач відзив на позов не подав. Суд зазначає, що ухвала про відкриття провадження у справі повернулась до суду 25.07.2023 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Втім, кореспонденція направлялась за адресою Відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Отже, Суд вжив належні заходи щодо повідомлення Відповідача про заявлений до нього позов та його судовий розгляд.
08.04.2021 АТ «Акцент-Банк», як Банк, та фізична особа-підприємець Щербина Неля Володимирівна, як Позичальник, уклали кредитний договір № 20.59.0000000339 (а.с. 4-10) за умовами якого:
- вид кредиту - строковий кредит (пункт А1);
- ліміт договору - 110000 на фінансування поточної діяльності (пункт А2);
- термін повернення кредиту - 5 квітня 2024 року. Позичальник здійснює погашення Кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з Графіком платежів (додаток № 1 до договору); ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування (пункт А3);
- за користування кредитом Позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 20,9% річних (пункт А6);
- нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році, та процентної ставки, передбаченої договором (пункт А8);
- Позичальник щомісячно сплачує Банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79% від суми встановленого у п. А2 ліміту (пункт А10);
- Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А1 договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А2 договору, в обмін на зобов'язання Позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені договором терміни; строковий кредит надається Банком у безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника з подальшим перерахуванням за цільовим призначенням (пункт 1.1);
- Банк зобов'язується надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів у межах суми, обумовленої п. 1.1 договору (пункт 2.1.2);
- Позичальник зобов'язується: використовувати кредит на цілі та у порядку, передбаченому п. 1.1 договору (пункт 2.2.1); сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п. 4.1, 4.2. договору (пункт 2.2.2); повернути кредит у терміни, встановлені п.п. 1.2, 2.2.14, 2.3.2 договору (пункт 2.2.3); сплатити Банку винагороду відповідно до п.п. 2.3.5, 4.4, 4.5, 4.6, 4.13 договору (пункт 2.2.5);
- при порушенні Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбаченого умовами договору, Банк умає право змінити умови договору - зажадати від Позичальника дострокового погашення кредиту, процентів за його користування, виконання інших зобов'язань за договором (пункт 2.3.2);
- за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.14, 2.3.2, 2.4.1 договору Позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п. А6 договору (пункт 4.1);
- Позичальник сплачує Банку винагороду за кредитне обслуговування згідно з п. А10 цього договору (пункт 4.5);
- нарахування процентів та комісій здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів на рік (пункт 4.11);
- у випадку порушення Позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбаченим цим договором більше ніж на 30 днів, що спричинило звернення Банку до судових органів. Позичальник сплачує Банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000 грн + 5%від суми встановленого у п. А2 цього договору ліміту (пункт 5.8).
Відповідно до Додатку № 1 від 08.04.2021 (а.с. 10 на звороті) «Графік погашення» ним визначені термін повернення кредиту та сплати процентів, кінцевою датою якого є 05.04.2024, розмір частини кредиту, що підлягає поверненню у відповідну дату, сума процентів, що підлягає поверненню, сума комісійних винагород - 869 грн щомісячно, а також кредит, комісію та проценти разом, що становить 5025,01 грн щомісячно (та 5025,23 грн - за останній місяць).
За меморіальним ордером № TR.17360835.29117.64999 від 08.04.2021 Позивач Перерахував Відповідачеві 110000 грн з призначенням платежу «видача кредиту згідно договору №20.59.0000000339 від 08.04.2021» (а.с. 25).
17.04.2023 Позивач звернувся до Відповідач з вимогою (а.с.16-17) сплатити заборгованість за кредитом у зв'язку з простроченням, проте той її не виконав.
Як слідує з виписки по особовому рахунку фізичної особи-підприємця Щербини Нелі Володимирівни НОМЕР_1 НОМЕР_2 (а.с. 20-22) Позичальник останній раз сплачував заборгованість за кредитом у розмірі, встановленому договором - 08.02.2022, а останній платіж за кредитним договором здійснив 28.02.2023, у зв'язку з чим за розрахунком заборгованості (а.с. 19) Відповідач станом на 25.05.2023 заборгував 86042,35 грн за кредитом, 18684,01 грн за процентами та 6690 грн за винагородою.
Отже, за вказаних обставин та доказів Позивач підтвердив наявність договірних відносин з Відповідачем щодо надання кредиту, факт надання кредиту, а також несплачену суму по кредиту, процентам та винагородою.
Щодо правової природи кредитного договору та договірних відносин
Установлені судом обставини наявності укладеного між Позивачем та Відповідачем договору, свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов'язань, в силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов'язань (майново-господарських зобов'язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на його підставі, з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений кредитний договір.
Зокрема, згідно з приписами статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У пункті 6.11 постанови від 04.02.2020 по справі № 912/1120/16 Велика Палата Верховного Суду надала правові висновки стосовно застосування положень цієї статті та вказала, що у межах кредитного договору позичальник отримує кредитні кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.
Поряд з цим, відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Отже, за умовами укладеного кредитного договору Позивач надав Відповідачеві кредитні кошти в розмірі 110000 грн, а Відповідач зобов'язався погасити кредит та сплатити проценти за користування в строк до 05.04.2024. При цьому у випадку порушення Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами договору, Банк має право змінити умови договору - зажадати від Позичальника дострокового повернення кредиту, процентів за його користування, виконання інших зобов'язань.
На виконання договору Позивач за меморіальним ордером № TR.17360835.29117.64999 від 08.04.2021 перерахував на розрахунковий рахунок Відповідача кредитні кошти в сумі 110000 грн, чим виконав взяті на себе зобов'язання. Проте, Відповідач зобов'язань не виконав, заборгувавши 86042,35 грн за кредитом, 18684,01 за процентами та 6690 грн за винагородою.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлені загальні правила виконання господарських зобов'язань, за якими: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1); кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2); не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).
Таким чином Суд установив, що станом на час вирішення спору Відповідач заборгував Позивачу 86042,35 грн за кредитом, 18684,01 за процентами та 6690 грн за винагородою, чим порушив взяті на себе зобов'язання та положення статті 193 ГК України, у зв'язку з чим позовні вимоги є правомірними.
Щодо відповідальності за невиконання зобов'язань
Вирішуючи правомірність нарахованої та заявленої до стягнення штрафу у сумі 6500 грн, суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Частиною 1 статті 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, а за частинами 1 та 2 статті 217 ГК України такими санкціями є заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, серед яких - застосування штрафних санкцій.
Так, згідно із частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
В статті 549 ЦК України конкретизовано визначення таких штрафних санкцій, а саме за частиною 2 штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Разом з тим, у відповідності до приписів частини 2 статті 551 того ж Кодексу, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
У даному випадку умовами пункту 5.8 кредитного договору № 20.59.0000000339 від 08.04.2021 сторонами обумовлено сплату Відповідачем штрафу у випадку порушення термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбаченим договором більше ніж на 30 днів, що спричинило звернення Банку до судових органів, що розраховується за наступною формулою: 1000 грн + 5%від суми встановленого у п. А2 цього договору ліміту.
Водночас, згідно з пунктом 8 Розділу IX «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
Постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, від 20.05.2020 № 392, від 22.07.2020 № 641, від 09.12.2020 № 1236, від 17.21.2021 № 104, від 21.04.2021 № 405, від 16.06.2021 № 611, від 11.08.2021 № 855, від 22.09.2021 № 981, від 15.12.2021 № 1336, від 23.02.2022 № 229, від 27.05.2022 № 630, від 19.08.2022 № 928, від 23.12.2022 № 1423 та від 25.04.2023 № 383 за назвами: «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» у період з 12.03.2020 по 30.06.2023 в Україні встановлений карантин.
Отже, зважаючи на період дії карантину Позивач неправомірно нарахував штраф у сумі 6500 грн, оскільки його нарахування заборонене законом.
На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, з урахуванням факту несплати Відповідачем 86042,35 грн за кредитом, 18684,01 за процентами та 6690 грн за винагородою, доведеністю Позивачем власних вимог, Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню. Натомість позовні вимоги про стягнення 6500 грн штрафу задоволенню не підлягають.
Судовими витратами у справі є витрати Позивача на сплату судового збору у сумі 2684 грн, сплачені платіжним дорученням № 6005315378417 від 25.05.2023, які згідно з приписами статті 129 ГПК України підлягають стягненню з Відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у сумі 2670,31 грн, що складає 94,49% (процентного співвідношення заявленої до стягнення суми та задоволеної судом).
На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України,
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Щербини Нелі Володимирівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, б. 11; ідентифікаційний код 14360080) - 86042,35 грн за кредитом, 18684,01 за процентами, 6690 грн за винагородою та 2670,31 грн компенсації по сплаті судового збору.
3. В задоволенні позовних вимог в іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя М.К. Закурін
Копії рішення надіслати:
- АТ "Акцент-Банк": в електронній формі до Електронного кабінету;
- фізичній особі-підприємцю Щербині Нелі Володимирівні: АДРЕСА_1 .