вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
31 серпня 2023 рокуСправа № 912/1142/23
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коваленко Н.М.
при секретарі судового засідання Пастуховій А.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу №912/1142/23 від 18.07.2023
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (далі - АТ "СГ "ТАС"), код ЄДР 30115243, просп. Берестейський, 65, м. Київ, 03117
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех" (далі - ТОВ "Агротех"), код 31715423, вул. Центральна, 17, с. Тишківка, Добровеличківський р-н, Кіровоградська обл., 27013
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору:
гр. ОСОБА_1 (далі - гр. ОСОБА_1 ), РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1
про відшкодування шкоди в порядку суброгації в розмірі 112 709,07 грн,
від позивача - участі не брали;
від відповідача - участі не брали;
від третьої особи - участі не брали.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява АТ "СГ "ТАС" до ТОВ "Агротех" з вимогами про таке:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та здійснювати розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.
2. Стягнути з ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АГРОТЕХ" (ТОВ "АГРОТЕХ") Код ЄДРПОУ 31715423 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (Код ЄДРПОУ 30115243) 112 709,07 гривень матеріальної шкоди в порядку суброгації.
3. Стягнути з ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АГРОТЕХ" (ТОВ "АГРОТЕХ") Код ЄДРПОУ 31715423, на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (Код ЄДРПОУ 30115243) 2684,00 гривень судових витрат.
4. Розсилку процесуальних документів здійснювати в тому числі через електронну адресу представника позивача: ІНФОРМАЦІЯ_2.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що розмір витрат позивача на виплату страхового відшкодування складає 210 709,07 грн, при цьому Полісом AM6816442 покрито лише частину шкоди на суму 98 000,00 грн, то залишок шкоди, що підлягає стягненню з відповідача, складає: 112 709,07 грн = 210 709,07 грн - 98 000,00 грн.
Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 14.02.2023 справа №387/558/22, за позовом ПрАТ "СГ "ТАС" до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ТОВ "Агротех", ТДВ СК "Альфа-Гарант" про стягнення суми страхового відшкодування, встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із ТОВ "Агротех" та виконував свої посадові обов'язки на момент ДТП.
Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, то відповідачем в даній справі має бути саме ТОВ "Агротех".
Ухвалою від 03.07.2023 суддя залишила позовну заяву без руху та надала строк для усунення недоліків.
13.07.2023 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява №б/н від 13.07.2023 про виконання ухвали суду, відповідно до якої усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою від 18.07.2023 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/1142/23, ухвалив справу №912/1142/23 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд призначив на 17.08.2023 - 11:00, залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору гр. ОСОБА_1 , встановив учасникам справи строки для подачі заяв по суті справи.
21.07.2023 до господарського суду від позивача надійшла заява №б/н від 21.07.2023 про виконання ухвали суду, відповідно до якої на виконання ухвали суду надано поштові документи про направлення на адресу третьої особи копії позовної заяви з додатками.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату переказу №0600033573346, яке надійшло до суду 07.08.2023, відповідач отримав ухвалу від 18.07.2023 - 01.08.2023, тому п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов сплив 16.08.2023.
Протокольною ухвалою від 17.08.2023 на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд оголосив перерву в судовому засіданні до 31.08.2023 о 14:30 год.
17.08.2023 після судового засідання через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява №б/н від 17.08.2023 про розгляд справи без участі, відповідно до змісту якої просить здійснювати розгляд справи без участі позивача. Проти заочного рішення не заперечує, позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі, складу суду позивач довіряє.
Відповідач не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на позов.
Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Позивач повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджується довідками Господарського суду Кіровоградської області про доставку електронного листа від 17.08.2023 та 18.08.2023.
Відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату переказу №0600039907795, яке міститься в матеріалах справи.
Третя особа гр. ОСОБА_1 повідомлений належним чином про час і місце судового засідання, правом подачі власних письмових пояснень щодо поданого позову не скористався.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на викладене, враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 31.08.2023 за відсутності представників учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини сторін.
11.06.2019 ПрАТ "СГ "ТАС" укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №FO-00420636, предметом якого є страхування транспортного засобу MAN TGX 18/440BL, д.н. НОМЕР_2 та Договір добровільного страхування наземного транспорту №FO-00420657, предметом якого є страхування транспортного засобу ZASLAW D-652/00, д.н. НОМЕР_3 .
23.08.2019 о 23 год. 05 хв. на а/д М-05 Київ-Одеса 381 км. +290 м. відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого ТЗ MAN TGX18/440BL, д.н. НОМЕР_2 з застрахованим напівпричіпом ZASLAW D652/00, д.н. НОМЕР_3 у складі автопоїзда та ТЗ MAN д.н.з. НОМЕР_4 з напівпричіпом SCHMITZ, д. НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_1 .
Постановою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 14.04.2020 року по справі №387/803/19 гр. ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
У результаті зазначеної ДТП пошкоджено застрахований ТЗ MAN TGX 18/440BL, д.н. НОМЕР_2 з застрахованим напівпричіпом ZASLAW D652/00, д.н. НОМЕР_3 у складі автопоїзда.
Враховуючи наявність Договору страхування, страхувальник пошкодженого ТЗ MAN TGX18/440BL, д.н. НОМЕР_2 та пошкодженого напівпричепу ZASLAW D-652/00, д.н. НОМЕР_3 звернувся до позивача з заявою про настання події.
З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля MANTGX 18/440BL, д.н. НОМЕР_2 , було проведено його огляд, про що складено акт огляду ТЗ (дефектна відомість) та ремонтну калькуляцію №15739_21, відповідно до якого вартість ремонту MAN TGX 18/440BL, д.н. НОМЕР_2 складає 204 903,64 грн.
З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого напівпричепа ZASLAW D-652/00, д.н. НОМЕР_3 , було проведено його огляд, про що складено акт огляду КТЗ та отримано звіт №82-09-19 про оцінку вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту ZASLAW D-652/00, д.н. НОМЕР_3 з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складає 125 060,22 грн.
Також, отримано рахунок №360 від 03.10.2019 року від СТО, згідно з яким вартість ремонту ZASLAW D-652/00, д.н. НОМЕР_3 складає 139 585,72 грн.
У зв'язку із зазначеним, позивачем, на підставі зібраних документів, листів щодо спрямування суми страхового відшкодування від вигодонабувача застрахованого ТЗ MAN TGX 18/440BL, д.н. НОМЕР_2 та застрахованого напівпричепа ZASLAW D-652/00, д.н. НОМЕР_3 складено розрахунки страхового відшкодування та страхові акти.
Відповідно до страхового акту з розрахунком страхового відшкодування №01682/21/919 розмір страхового відшкодування за пошкоджений MANTGX 18/440BL, д.н. НОМЕР_2 складає 87 588,35 грн.
Відповідно до страхового акту з розрахунком страхового відшкодування №03310/21/919 розмір страхового відшкодування за пошкоджений ZASLAW D-652/00, д.н. НОМЕР_3 складає 123 120,72 грн.
Загалом фактичні витрати позивача за виплату страхового відшкодування застрахованих ТЗ MAN TGX 18/440BL, д.н. НОМЕР_2 та напівпричіпа ZASLAW D652/00, д.н. НОМЕР_3 становить 210 709,07 грн.
Враховуючи, що винуватцем ДТП визнано відповідача, а його цивільно-правова відповідальність на момент ДТП була застрахована в ТДВ СК "Альфа-Гарант" згідно Полісу AM6816442 позивач звернувся до страхової компанії відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування в порядку регресу за пошкоджені ТЗ MAN TGX18/440BL, д.н. НОМЕР_2 та напівпричіп ZASLAW D-652/00, д.н. НОМЕР_3 .
Проте, ТДВ СК "Альфа-Гарант" задовольнило заяву позивача лише за ТЗ ZASLAW D652/00, д.н. НОМЕР_3 на суму 98 000,00 грн. (за мінусом франшизи у розмірі 2000,00 грн.), що покриває частину витрат позивача, що підтверджується платіжним дорученням №9348 від 11.06.2020 та №9347 від 11.06.2020, оскільки відповідно до ст. 9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів": "Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого; Розміри страхових сум переглядаються Уповноваженим органом відповідно до рівня інфляції та індексу споживчих цін", враховуючи, що потерпілим (власником) ТЗ MANTGX 18/440BL, д.н. НОМЕР_2 та напівпричіпа ZASLAW D-652/00, д.н. НОМЕР_3 є одна і та особа, то виплата здійснювалась за один пошкоджений ТЗ.
На думку позивача, оскільки розмір витрат позивача на виплату страхового відшкодування складає 210 709,07 грн., при цьому Полісом AM6816442 покрито лише частину шкоди на суму 98 000,00 грн., то залишок шкоди, що підлягає стягненню з відповідача, складає: 112 709,07 грн. = 210 709,07 грн. - 98 000,00 грн.
Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 14.02.2023 року справа №387/558/22, за позовом ПрАТ "СГ "ТАС" до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ТОВ "Агротех", ТДВ СК "Альфа-Гарант" про стягнення суми страхового відшкодування, встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із ТОВ "Агротех" та виконував свої посадові обов'язки на момент ДТП.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує таке.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди передбачені у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
За ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно з ч. 1-2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана, зокрема, з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 9 Закону України "Про страхування" передбачено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Аналогічні положення містить ст. 993 ЦК України.
Виходячи з наведеного, страховик внаслідок виконання обов'язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває прав кредитора в частині фактично сплаченого страхового відшкодування. При цьому деліктне зобов'язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов'язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик.
На підтвердження наведеної правової позиції свідчить те, що ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України передбачає перехід права вимоги до страховика, де перехід фактично означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно - від потерпілої особи у деліктному зобов'язанні до страховика.
Перехід права вимоги потерпілого (страхувальника) у деліктному зобов'язанні до страховика в порядку ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" є суброгацією.
При цьому помилковим є ототожнення права вимоги, визначене ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України, із правом вимоги (регресу), визначеного ст. 1191 ЦК України, оскільки наведені норми регулюють різні за змістом правовідносини - суброгацію у страхових відносинах та регрес.
Так, на відміну від суброгації у страхових відносинах, де, як вже зазначено вище, право вимоги переходить від потерпілого (страхувальника) до страховика, а деліктне зобов'язання продовжує існувати, при регресі основне (деліктне) зобов'язання припиняється та виникає нове (регресне) зобов'язання, в межах якого у кредитора (третьої особи, що виконала обов'язок замість винної особи перед потерпілим) виникає право регресної вимоги до такої винної особи.
Це виходить із змісту ст. 559 та 1191 ЦК України, згідно з якими зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином; особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Зважаючи на зміст наведених норм Цивільного кодексу України, право зворотної вимоги (регресу) не переходить від однієї особи до іншої, як у випадку заміни сторони (кредитора) у вже існуючому зобов'язанні (при суброгації у страхових відносинах). При регресі право регресної вимоги виникає, тобто є новим правом кредитора за новим в даному випадку регресним зобов'язанням, що виникло внаслідок припинення основного (деліктного) зобов'язання шляхом виконання обов'язку боржника (винної особи) у такому деліктному зобов'язанні третьою особою.
В цілому, як за змістом ст. 1191, так і за змістом ст. 993 ЦК України і ст. 27 Закону України "Про страхування", йдеться про виконання обов'язку боржника перед потерпілим третьою особою. Водночас ці норми встановлюють різний порядок виникнення прав вимоги до винної особи у деліктному зобов'язанні. Так, суброгація регулюється ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України, а регрес - ст. 1191 ЦК України.
При цьому, при суброгації у страхових відносинах деліктне зобов'язання продовжує існувати та відбувається лише заміна кредитора - право вимоги переходить від потерпілої особи до страховика.
При регресі - право вимоги (регресу) виникає у третьої особи після виконання такою особою обов'язку боржника та, відповідно, припинення основного (деліктного) зобов'язання та виникнення нового (регресного) зобов'язання.
У деліктному зобов'язанні право вимоги до винної особи у особи, що відшкодувала шкоду потерпілому, виникає в порядку ст. 1191 ЦК України.
Наведених висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі №910/2603/17.
Таким чином, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування", які визначають спеціальний порядок переходу прав вимоги до винної особи від страхувальника (потерпілого) до страховика, що відшкодував шкоду потерпілому.
Таким чином, за суброгацією відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов'язанні (зміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. Це означає, що одна особа набуває прав і обов'язків іншої особи у конкретних правовідносинах. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18).
Для правильного вирішення питання щодо стягнення у порядку суброгації (відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. 993 ЦК України) суми шкоди, завданої внаслідок ДТП, важливим є встановлення особи, відповідальної за заподіяння шкоди. Також суд зауважує, що відповідно до позиції Верховного Суду, зокрема, зазначеної у постанові від 24.06.2021 у справі №904/1039/20, визначення відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача. Натомість установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який він виконує під час розгляду справи. А відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
АТ "СГ "ТАС" 11.06.2019 укладено договори добровільного страхування наземного транспорту, предметом яких є страхування транспортних засобів MAN TGX 18/440BL, д.н. НОМЕР_2 , та ZASLAW D-652/00, д.н. НОМЕР_3 , власником яких є ОСОБА_2 .
23.08.2019 о 23 год. 05 хв. на а/д М-05 Київ-Одеса 381 км. + 290 м. відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого ТЗ MAN TGX18/440BL, д.н. НОМЕР_2 з застрахованим напівпричіпом ZASLAW D652/00, д.н. НОМЕР_3 у складі автопоїзда та ТЗ MAN д.н.з. НОМЕР_4 з напівпричіпом SCHMITZ, д. НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_1 .
Постановою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 14.04.2020 року по справі №387/803/19 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП провадженням закрито у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова суду набрала законної сили 24.04.2020.
Відповідно до ч. 6 ст. 75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до звіту №82-09-19 про оцінку вартості ремонту автомобіля марки ZASLAW D-652/00, д.н. НОМЕР_3 встановлено, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу КТЗ, завданого власнику напівпричепу Zaslaw D-652.00 реєстраційний номер НОМЕР_3 , на момент проведення дослідження становить 125 060,22 грн. Згідно з калькуляцією вартості відновлювального ремонту №6043 напівпричепа ZASLAW D-652/00, д.н. НОМЕР_3 встановлено, що вартість ремонту 139 585,22 грн.
Згідно з ремонтною калькуляцією №15739_21 від 05.09.2019 транспортного засобу МАN TGX18/440BL встановлено, що вартість ремонту складає 204 903,64 грн.
Відповідно до страхового акту з розрахунком страхового відшкодування №01682/21/919 розмір страхового відшкодування за пошкоджений MANTGX 18/440BL, д.н. НОМЕР_2 складає 87 588,35 грн. Відповідно до страхового акту з розрахунком страхового відшкодування №03310/21/919 розмір страхового відшкодування за пошкоджений ZASLAW D-652/00, д.н. НОМЕР_3 складає 123 120,72 грн.
Відповідно до платіжного доручення №55703 від 22.10.2019 АТ "СГ ТАС" перерахувало ФОП Яременко Миколі Миколайовичу страхове відшкодування згідно Договору №FO 420657 від 11.06.2019 ОСОБА_2 в сумі 123 120,72 грн.
Платіжним дорученням №51126 від 30.09.2019 АТ "СГ ТАС" перерахувало Бізнес-Стандарт АБ м. Запоріжжя страхове відшкодування згідно з Договором №FO 420636 від 11.06.2019 т/з МАN TGX18/440BLS д.н. НОМЕР_6 в сумі 87 588,35 грн.
Платіжними дорученнями №9347 від 11.06.2020 на суму 85 588,35 грн та №9348 від 11.06.2020 на суму 12 411,65 грн ТДВ СК "Альфа-Гарант" перерахувало АТ "СГ ТАС" страхове відшкодування в загальному розмірі 98 000,00 грн.
Згідно з ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника. Підприємницькі товариства, кооперативи відшкодовують шкоду, завдану їхнім учасником (членом) під час здійснення ним підприємницької або іншої діяльності від імені товариства чи кооперативу.
Так, розглядаючи спірні відносини, суд враховує позицію Верховного Суду у постанові від 21.08.2020 у справі №905/1391/19, відповідно до якої тлумачення ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України свідчить, що відповідальність юридичної або фізичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником, настає лише у випадках, коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, а й заподіяв відповідну шкоду саме у зв'язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов'язків. Виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків є виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов'язків працівника. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21.02.2019 у справі №355/1394/16-ц. Схожі за змістом висновки зроблені і у постановах Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №640/4185/15-ц, від 05.05.2018 у справі №910/14685/17.
Проте, суд не залишає поза увагою і приписи ст. 1187 ЦК України, відповідно до якої джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.
Верховний Суд в постанові від 01.11.2021 у справі №920/343/20 зазначив, що ст. 1187, 1188 ЦК України відносяться до спеціальних деліктів, які передбачають особливості суб'єктного складу відповідальних осіб (коли обов'язок відшкодування шкоди покладається не на безпосереднього заподіювача, а на іншу вказану у законі особу - власника джерела підвищеної небезпеки) та встановлюють покладення відповідальності за завдання шкоди незалежно від вини заподіювача.
Велика Палата Верховного Суду у справі №426/16825/16-ц, у постанові від 05.12.2018 зазначає, що аналіз норм ст. 1187 та 1172 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб'єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб'єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.
Шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 06.11.2013 (справа №6-108цс13).
З огляду на вище викладене, враховуючи наведені правові висновки Великої Палати Верховного Суду, суд вважає, що предметом доказування у даній справі є обставини перебування транспортного засобу марки MAN д.н.з. НОМЕР_4 з напівпричіпом SCHMITZ, д.н. НОМЕР_5 у володінні роботодавця, а саме, відповідача ТОВ "Агротех", та факт перебування винної у ДТП особи, гр. ОСОБА_1 , у трудових відносинах з відповідачем.
Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 14.02.2023 по справі №387/558/22 (провадження №2/387/29/23) в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ТОВ "Агротех", ТДВ СК "Альфа-Гарант" про стягнення суми страхового відшкодування, відмовлено.
У вказаному рішенні зазначено, що стороною відповідача надано копію трудової книжки, згідно з якою ОСОБА_1 був прийнятий в ТОВ "Агротех" водієм автотранспорту з 01.06.2018 на підставі наказу №64 від 01.06.2018.
Відповідно до копії подорожнього листа від 13.08.2019 №232834, суд з'ясував, що ТОВ "Агротех" уповноважив ОСОБА_1 23.08.2019 автомобілем МАN СЕ1004 ВТ з напівпричепом д.н. НОМЕР_5 здійснити перевезення вантажу з с. Тишківка Добровеличківського району Кіровоградської області до м. Одеси.
Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Однак, в порушення вищевказаних законодавчих приписів, позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами обставин належності транспортного засобу марки MAN д.н.з. НОМЕР_4 з напівпричіпом SCHMITZ, д.н. НОМЕР_5 , яким керував гр. ОСОБА_1 у момент ДТП саме відповідачу.
У рішенні Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 14.02.2023 зазначено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 від 27.02.2019 з'ясовано, що автомобіль марки МАN НОМЕР_4 належить на праві власності ТОВ "ЗАХІДАГРО".
Проте, у тому ж рішенні вказано, що зі змісту полісу №АМ6816442 діючий на 23.08.2019 встановлено, що страховою компанією ТДВ СК "Альфа-Гарант" застраховано транспортний засіб МАN TGX18/440BL та власником є ОСОБА_3 .
Отже рішення суду містить суперечливу інформацію про власника зазначеного автомобіля, тоді як жодних доказів того, що саме відповідач є власником такого автомобіля або з інших правових підстав (договору оренди, довіреності тощо) здійснював його експлуатацію під час ДТП у розумінні ст. 1187 ЦК України до господарського суду не надано.
Згідно ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 ГПК України).
За приписами ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За таких обставин, правові підстави для задоволення позовних вимог позивача, на переконання суду, відсутні, тому господарський суд відмовляє у задоволенні позову в повному обсязі.
У відповідності до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у справі покладаються на позивача.
Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 252, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення направити позивачу засобами поштового зв'язку, позивачу та представнику позивача через систему "Електронний суд", а також на e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідачу та третій особі засобами поштового зв'язку.
Повне рішення складено 06.09.2023.
Суддя Н.М. Коваленко
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.