вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"06" вересня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2719/23
Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) про забезпечення позову до подання позовної заяви
до особи, яка в подальшому набуде статусу учасника справи - відповідача: Садового товариства «Заліське» (07433, Київська обл., Броварський район, с. Богданівка, вул. Центральна, буд. 2/1, код: 23566951)
До Господарського суду Київської області 04.09.2023 звернувся ОСОБА_1 (надалі - заявник/ ОСОБА_1 ) із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони СТ «Заліське» вчиняти будь-які дії з підготовки та проведення загальних зборів до розгляду справи по суті за вимогами заявника - ОСОБА_1 про зобов'язання СТ «Заліське» виконати свій обов'язок в натурі - внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про перелік учасників (членів СТ «Заліське»), а саме: прізвище, ім'я, по-батькові (за наявності), дату народження, країну громадянства, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), серію та номер паспорта, якщо засновником є фізична особа.
Необхідність вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви заявник мотивує тим, що СТ «Заліське» ухилилось від виконання свого обов'язку встановленого приписами пп. 1 п. 1 ст. 4, пп. 8 п. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» - не подало інформацію про членів (учасників) СТ «Заліське», а саме: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дату народження, країну громадянства, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), серію та номер паспорта, якщо засновником є фізична особа.
При цьому, заявник вказує, що 01.09.2023 СТ «Заліське» розмістило на дошці оголошень об'яву, у якій зазначено наступне: « 30.09.2023 о 12:00 за адресою СТ «Заліське», вул. Центральна 2/1 (біля адмінбудівлі) відбудуться чергові загальні збори членів товариства, порядок денний: 1) звіт Голови правління СТ; 2) звіт Голови ревізійної комісії; 3) затвердження кошторису на 2023-2024 рр; 4) дообрання членів правління; 5) підтвердження рішень загальних зборів в СТ «Заліське» від 20.08.2016, 07.05.2017, 22.06.2019, 25.09.2021; 6) Різне: 6.1.) щодо звернення до Голови Великодимерського ОТГ з проханням про виділення землі під зону відпочинку для членів СТ; 6.2.) затвердження списку боржників членів товариства, яких буде подано до суду; 6.3.) преміювання членів правління за виконану роботу; 6.4.) розгляд заяв».
На переконання заявника, СТ «Заліське», вчиняє спроби ускладнити виконання рішення Господарського суду Київської області від 14.02.2023 у справі № 361/5524/23, яким, зокрема, рішення загальних зборів Садівничого товариства «Заліське» від 20.08.2016 відповідно до протоколу № 2 визнано недійсними, та яке наразі оскаржується в апеляційному порядку, та намагається провести загальні збори не маючи списку членів та не внесеного до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань переліку учасників (членів) СТ «Заліське».
Заявник вважає, що проводити загальні збори Товариства мають право виключно члени СТ «Заліське», про яких можна дізнатися з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, аби при проведенні загальних зборів Товариства була можливість встановити правомочність осіб, що будуть приймати участь у загальних зборах.
Тому, ймовірність проведення СТ «Заліське» 30.09.2023 загальних зборів без виконання вимог п.п. 8 п. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», на думку заявника, може призвести до істотного ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду, або завадить в здійсненні ефективного захисту, або поновлені порушених чи оспорюваних прав та інтересів заявника.
Розглянувши подану заявником заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується (ч. 1): 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони, зокрема, проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору (ч. 5).
З системного аналізу наведених норм права можна дійти висновку про те, що метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Суд враховує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Оцінюючи заявлений заявником захід забезпечення позову шляхом заборони СТ «Заліське» вчиняти будь-які дії з підготовки та проведення загальних зборів до розгляду справи по суті за вимогами заявника, суд зазначає, що заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших учасників юридичної особи.
При цьому, передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмета спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.12.2021 у справі № 910/10598/21.
Суд зазначає, що заявником не обґрунтовано, яким чином заборона СТ «Заліське» вчиняти будь-які дії з підготовки та проведення загальних зборів до розгляду справи по суті узгоджується із предметом майбутнього позову у справі про зобов'язання СТ «Заліське» виконати свій обов'язок в натурі - внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про перелік учасників (членів СТ «Заліське»).
На переконання суду, заявлені заявником заходи забезпечення позову у тому вигляді, які він просить вжити, не мають правового зв'язку з майбутнім предметом позову, під час розгляду якого підлягає дослідженню судом саме питання щодо наявності/відсутності у СТ «Заліське» правових підстав для виконання вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
Крім того, запропоновані заявником заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачу приймати рішення можуть призвести до порушення прав осіб, що не є учасниками справи.
Серед іншого, заявником не обґрунтовано та не доведено належним чином, що невжиття заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав, інтересів заявника.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про те, що заявником не обґрунтовано необхідності вжиття заходів забезпечення позову, а також яким чином заявлені заявником заходи забезпечення позову узгоджуються з предметом майбутнього позову, що зумовлює висновки суду про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви відмовити.
Ухвала складена та підписана 06.09.2023, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення у відповідності до ст. ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Р.М. Колесник