вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
06.09.2023м. ДніпроСправа № 904/2582/23
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Тімочкіна М.В.
за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", Дніпропетровська область, м. Павлоград
до Державного підприємства "Спеціалізований центр "Вуглеізотоп", Дніпропетровська область, м. Павлоград
про стягнення 17 804,41 грн
Представники:
від позивача: Скиба С.Г.;
від відповідача: не з'явився;
Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Державного підприємства "Спеціалізований центр "Вуглеізотоп" про стягнення 17 804,41 грн збитків.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду № 468-ПУ-ШУП від 22.12.2017.
В прохальній частині позовної заяви позивач просить суд розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 24.05.2023 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Задовольнив клопотання позивача та постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Суд ухвалою від 05.07.2023 перейшов від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/2582/23 за правилами загального позовного провадження. Призначив підготовче судове засідання на 11.08.2023.
В підготовче засідання 11.08.2023 представники позивача та відповідача не з'явились. 11.08.2023 позивач подав до суду клопотання, в якому просив провести підготовче засідання без його участі.
Ухвалою від 11.08.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 06.09.2023.
У судове засідання 06.09.2023 з'явився представник позивача, представника відповідача не з'явився.
До господарського суду повернулись поштові конверти з ухвалами суду від 24.05.2023 та 05.07.2023, які направлялись на адресу відповідача, з поштовою відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання". Як убачається з матеріалів справи, адреса відповідача відповідає адресі, що вказана у позовній заяві, та відповідає зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Сам лише факт не отримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд
22.12.2017 між Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" (замовник) та Державним підприємством "Спеціалізований центр "Вуглеізотоп" (підрядник) було укладено договір підряду № 468-ПУ-ШУП (далі - договір).
У порядку та на умовах, передбачених цим договором, підрядник приймає на себе зобов'язання на свій ризик, власними силами та засобами, використовуючи свої матеріали та обладнання, за завданням замовника відповідно до умов цього договору, виконати наступні роботи: щорічне налагодження радіоізотопних приладів (РІП); щоквартальні дозиметричні виміри джерел іонізуючого випромінювання (НДІ) протягом трьох кварталів; ремонт радіоізотопних приладів; тимчасове зберігання джерел іонізуючого випромінювання (далі - роботи) обладнання, його вузлів та комплектуючих (далі - обладнання), зазначених у специфікаціях, підписаних обома сторонами та є невід'ємною частиною цього договору (далі - специфікації) (п. 1.1. договору).
Специфікації оформлюються відповідно до зразка, узгодженого сторонами у додатку № 1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною. Безпосередній перелік, обсяг та вартість робіт узгоджуються сторонами у специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору (п. 1.2. договору).
Замовник зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити виконані підрядником роботи (п. 1.3. договору).
На дату виникнення податкових зобов'язань (або підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України) підрядник складає податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) в електронній формі. Реєстрація податкових накладних та розрахунків коригувань до них у випадках, передбачених законодавством, здійснюється підрядником протягом 3-х календарних днів з дати виникнення податкових зобов'язань (підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України). У разі відмови підрядника надати Замовнику податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) або у разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі суми податкового кредиту з ПДВ, який замовник має отримати за такою податковою накладною (розрахункому коригування до податкової накладної) протягом 10 календарних днів з дати отримання відповідної претензії замовника. Замовник має право застосувати оперативно-господарські санкції у разі не реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) у Єдиному реєстрі податкових накладних або у разі порушення підрядником порядку її заповнення (п. 2.1.32. договору).
Загальна сума договору визначається загальною вартістю робіт, що виконуються за специфікаціями, які є невід'ємною частиною цього договору. У будь-якому випадку, загальна орієнтовна сума договору не повинна перевищувати суму, еквівалентну 265 875,47 грн. без ПДВ, ПДВ - 20% - 53 175,09 грн., з ПДВ - 319 050,56 грн. на дату укладення договору. Суму договору може бути збільшено шляхом підписання сторонами відповідної додаткової угоди після отримання письмового дозволу уповноваженого на те органу управління замовника (п. 3.1. договору).
Розрахунки за цим договором здійснюються замовником шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника протягом 5 (п'яти) робочих днів з 60 календарного дня з дати підписання сторонами акта прийому - передачі виконаних робіт, якщо інше не зазначено у специфікації. Датою оплати вважається дата списання коштів із поточного рахунку замовника (п. 3.5. договору).
Сторони здійснюють приймання-передачу виконаних робіт з оформленням акта приймання-передачі виконаних робіт. Підрядник не пізніше 2 (двох) робочих днів з моменту виконання робіт з відповідної специфікації зобов'язаний підписати та передати замовнику два екземпляри акта приймання-передачі виконаних робіт (п. 4.1. договору).
У разі невиконання або неналежного виконання сторонами прийнятих на себе за цим договором зобов'язань вони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та умовами цього договору. Сторони дійшли згоди, що збитки (витрати), стягуються з винної сторони у повному обсязі незалежно від санкцій, передбачених розділом б цього договору (п. 6.1. договору).
Цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін. Сторони дійшли згоди, що у разі належного виконання обома сторонами своїх зобов'язань термін дії договору встановлюється до 31.12.2018 року включно. У разі виконання (неналежного виконання сторонами (стороною) своїх зобов'язань за цим договором, термін дії договору продовжується до виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 8.1. договору).
Позивач зазначає, що на виконання умов договору відповідач виконав роботи на суму 106 826,44 грн, в тому числі ПДВ - 17 804,41 грн, на підтвердження чого надав підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) № 8 від 29.11.2019 (а.с. 14).
Відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру № 57 від 29.11.2019 на суму 106 826,44 грн, в тому числі ПДВ - 17 804,41 грн (а.с. 14).
Платіжною інструкцією № 1764562 від 15.10.2020 (а.с. 15) позивач сплатив позивачу 106 826,44 грн з призначенням платежу: «оплата за вказані послуги за листопад 2019 року згідно з договором № 468-ПУ-ШУП від 22.12.2017».
Відповідно до п. 2.1.32. договору на дату виникнення податкових зобов'язань (або підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України) підрядник складає податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) в електронній формі. Реєстрація податкових накладних та розрахунків коригувань до них у випадках, передбачених законодавством, здійснюється підрядником протягом 3-х календарних днів з дати виникнення податкових зобов'язань (підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України).
Однак, як зазначає позивач, податкова накладна на суму 106 826,44 грн відповідачем не була виписана та не зареєстрована в ЕРПН. Вказане підтверджується копією запиту № 823952 від 28.03.2023 щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних (а.с. 16-17). Позивач зазначає, що відповідач не зареєстрував податкову накладну за спірною операцією на суму ПДВ 17 804,41 грн. Таким чином, у зв'язку з зазначеними діями виконавця замовник втратив право на податковий кредит на суму 17 804,41 грн. У даному випадку наявний прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку належним чином скласти та зареєструвати податкову накладну та неможливістю позивача включити суму ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму (17 804,41 грн), яка фактично є збитками позивача. З огляду на викладене, як зазначає позивач, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу збитки у розмірі 17 804,41 грн. Вказане стало причиною звернення до суду із даним позовом.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п. 14.1.181. ст. 14 Податкового кодексу України).
Як вбачається з викладеного вище, згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту. Згідно п. 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем послуг. Тому суд приходить до висновку, що обов'язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну покладено на відповідача, як постачальника в розумінні ст.201 ПК України.
Відповідно до п 198.2. ст. 198 датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).
Таким чином, відповідно до положень п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України відповідач був зобов'язаний зареєструвати податкові накладні з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Належні та достовірні докази реєстрації відповідачем спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в матеріалах справи відсутні, у зв'язку із чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, зобов'язаний сплатити на користь держави грошове зобов'язання з ПДВ в розмірі 17 804,41 грн.
Разом з тим господарський суд зауважує, що стаття 201 Податкового кодексу України передбачає, що у разі невиконання підрядником покладених на нього обов'язків щодо складання та реєстрації податкових накладних у ЄРПН, платник ПДВ має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого підрядника за формою згідно з додатком 8 до такої декларації відповідно до наказу Міністерства Фінансів України від 28.01.2016 № 21.
Однак, звернення замовника послуг зі скаргою на підрядника, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов'язку, відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України не надає замовнику права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього підрядника є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.
З огляду на викладене суд не вважає, що саме позивач повинен був вчинити відповідні дії щодо невиконання відповідачем обов'язку з реєстрації податкових накладних - подати скаргу податковому органу. Така правова позиція суперечить принципам добросовісності ведення господарської діяльності.
Так, згідно ч.2 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено (ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України).
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України).
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України).
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України).
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 3 ст. 22 Цивільного кодексу України).
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України).
Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 05.06.2019 по справі № 908/1568/18 дійшла наступного висновку: «обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов'язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах, і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Натомість належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних».
Тому має місце прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення .
Факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов'язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.
Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у постанові від 07.06.2023 у справі № 916/334/22.
Відповідач не виконав вимог ст. 201 ПК України, у зв'язку з цим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 17 804,41 грн. Тобто має місце прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання обов'язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на суму 17 804,41 грн, яка фактично є збитками останнього.
Господарський суд, проаналізувавши наведені нормативно-правові акти в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що в діяннях відповідача наявний склад господарського правопорушення у вигляді завдання збитків.
З огляду на викладене, обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 17 804,41 грн збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2684,00 грн.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Державного підприємства "Спеціалізований центр "Вуглеізотоп" (51412, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Тернівська 21, ідентифікаційний код 00186022) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400 Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна 76, ідентифікаційний код 00178353) 17 804,41 грн збитків, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн, про що видати наказ.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 06.09.2023
Суддя І.В. Мілєва