Рішення від 05.09.2023 по справі 904/3181/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2023м. ДніпроСправа № 904/3181/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від прокуратури: Федотова О.П.;

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Києва (м. Київ) в інтересах держави в особі Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12" (м. Дніпро)

про визнання додаткових угод до договору недійсними та повернення безпідставно сплачених грошових коштів у розмірі 2 881 472 грн. 60 коп.

Ю.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Керівник Дніпровської окружної прокуратури м. Києва звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - позивач), в якій просить суд:

- визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 19.04.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 65 від 30.03.2021, укладеного між Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та ТОВ "Екотехноінвест" (ТОВ "Квінтіс Пром 12");

- визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 20.04.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 65 від 30.03.2021, укладеного між Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та ТОВ "Екотехноінвест" (ТОВ "Квінтіс Пром 12");

- визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 01.07.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 65 від 30.03.2021, укладеного між Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та ТОВ "Екотехноінвест" (ТОВ "Квінтіс Пром 12");

- визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 31.08.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 65 від 30.03.2021, укладеного між Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та ТОВ "Екотехноінвест" (ТОВ "Квінтіс Пром 12");

- визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 14.09.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 65 від 30.03.2021, укладеного між Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та ТОВ "Екотехноінвест" (ТОВ "Квінтіс Пром 12");

- визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 22.09.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 65 від 30.03.2021, укладеного між Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та ТОВ "Екотехноінвест" (ТОВ "Квінтіс Пром 12");

- визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 19.10.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 65 від 30.03.2021, укладеного між Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та ТОВ "Екотехноінвест" (ТОВ "Квінтіс Пром 12");

- визнати недійсною додаткову угоду № 8 від 15.11.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 65 від 30.03.2021, укладеного між Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та ТОВ "Екотехноінвест" (ТОВ "Квінтіс Пром 12");

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12" на користь Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 2 881 472 грн. 59576 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- опрацюванням даних оприлюднених на веб-порталі "Prozorro - публічні закупівлі" встановлено, що Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації проведено процедуру відкритих торгів UA-2021-01-18-002259-b (лот № 1) на постачання електричної енергії, ДК 021:2015:09310000:5 з очікуваною вартістю 13 129 920 грн. 00 коп. Запланований обсяг електричної енергії складав 59 572 70 кВт*год. Учасниками вказаних відкритих торгів зареєструвалися: ТОВ "АС" (допущено до аукціону) з ціновою пропозицією 12 939 190, 44 грн. з ПДВ; ТОВ "Укр Газ Ресурс" (допущено до аукціону) з ціновою пропозицією 12 145 682 грн. 08 коп. з ПДВ; ТОВ "Екотехноінвест" (допущено до аукціону) з ціновою пропозицією 12 510 267 грн. 00 коп. з ПДВ; ТОВ "Миколаївська енергопостачальна компанія" (пропозицію відхилено). За результатами розгляду тендерних пропозицій, згідно з протоколом (рішенням) про визначення переможця аукціону та намір укласти договір № 21/196 від 19.03.2021, переможцем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" з найменшою остаточною пропозицією -12 145 682 грн. 08 коп.;

- 30.03.2021 Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації укладено із ТОВ "Екотехноінвест" договір № 65 про постачання електричної енергії споживачу на загальну суму 12 145 682 грн. 08 коп. Предметом вказаного договору є : електрична енергія ДК 021:201509310000 "Електрична енергія", за ціною 2,038800000671448 грн. з ПДВ за 1 кВт*год, за обсяг електричної енергії: 59 572 70 кВт*год, загальною вартістю 12 145 682 грн. 08 коп. (пункти 2.1, 2.2, 5.1 договору, пункт 1.3 комерційної пропозиції);

- відповідно до пункту 13.1 договір набирає чинності з моменту погодження споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору та сплаченого рахунку (квитанції постачальника);

- згідно з положеннями частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (пункт частини 5 статті 41 Закону);

- положеннями пунктів 5.1, 5.2 договору визначено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до договору та становить 12 145 682 грн. 08 коп. Ціна за електричну енергію включає тариф на послуги з передачі електричної енергії, а також обов'язкові платежі, збори, прямі витрати, накладні витрати, витрати сторонніх організацій та прибуток, який постачальник планує одержати та не включає тариф на послуги з розподілу електричної енергії. При цьому, пунктом 5.4 договору передбачено, що зміна ціни за одиницю товару та визначення ціни поставки товару за розрахунковий місяць здійснюється виходячи з коливання ціни на ринку товару, а саме, зміни середньозваженої ціни на ринку на добу наперед (РДН). Коливання ціни на ринку має бути обґрунтовано та підтверджено даними ДП "Оператор ринку";

- умовами пункту 13.2 договору закріплено, що постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов договору споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Постачальник зобов'язаний повідомити споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не приймає нові умови;

- розділом 14 Договору "Порядок зміни умов договору, інші умови" передбачено, що зміна умов договору в односторонньому порядку не приймається. Договір може бути змінений тільки за письмовою згодою відповідно до вимог чинного законодавства шляхом укладання додаткової угоди. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, в т.ч. : збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшення ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

- згідно з роз'ясненнями Міністерства економічного розвитку і торгівлі України "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" від 07.04.2015 №3302-05/11398-07 внесення змін до договору про закупівлю в залежності від коливання ціни товару на ринку повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. У залежності від коливання ціни товару на ринку, сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частиш ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких не може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов'язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін;

- так, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною лише за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися;

- на час укладання основного договору № 65 від 30.03.2021 ТОВ "Екотехноінвест" підписало вищевказаний договір, чим засвідчило, що має можливість та погоджується виконати домовленість, вказану у договорі та додатках до нього, тобто добровільно взяло на себе зобов'язання поставити споживачу електричну енергію обсягом 59 572 70 кВт*год, загальною вартістю 12 145 682 грн. 08 коп. Однак у подальшому до первісного договору між сторонами у порушення вимог статті 5, частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", статті 180 Господарського кодексу України, статті 653 Цивільного кодексу України укладено ряд додаткових угод, якими зменшено обсяги електричної енергії та збільшено її вартість;

- 19.04.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору № 65 від 30.03.2021. Згідно вказаної додаткової угоди сторонами викладено пункти 2.2 договору, пункти 1.2, 1.3 комерційної пропозиції у новій редакції, відповідно до якої кількість електричної енергії визначено в обсязі 5 505 806,8063 кВт*год; ціну електричної енергії за 1 кВт*год встановлено в сумі 2,2059768 грн. з ПДВ. Тобто, обсяг електроенергії зменшено з 5 957 270 до 5 505 806,8063 кВт*год, а ціну за 1 кВт*год. підвищено з 2,038800000671448 грн. до 2,2059768 грн., яка на 8,63 % більше ніж передбачено первинним договором;

- жодного належного обґрунтування та документального підтвердження факту підвищення (коливання) ціни за період дії договору ТОВ "Екотехноінвест" не надало, та, як наслідок, укладання додаткової угоди № 1 до договору № 65 від 30.03.2021 про постачання електричної енергії, якою збільшено ціну електричної енергії є безпідставним. З урахуванням викладеного та вимог чинного законодавства вказана додаткова угода підлягає визнанню недійсною;

- 20.04.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору № 65 від 30.03.2021. Укладаючи вказану додаткову угоду № 2, сторони керувались попередньою додатковою угодою (№ 1 від 19.04.2021), яка є недійсною, в зв'язку з чим дана угода є також недійсною оскільки істотна умова угоди - ціна ґрунтується на попередній недійсній угоді. Згідно з вказаною додатковою угодою сторонами викладено пункти 2.2 договору, пункти 1.2, 1.3 комерційної пропозиції у новій редакції, відповідно до якої кількість електричної енергії визначено в обсязі 5 100 330,4089 кВт*год; ціну електричної енергії за 1 кВт*год встановлено в сумі 2,381352 гри. з ПДВ. Тобто, обсяг електроенергії зменшено з 5 505 806,8063 до 5 100 330,4089 кВт*год, а ціну за 1 кВт*год. підвищено з 2,2059768 грн. до 2,381352 грн., яка на 7,95 % більше ніж передбачено попередньою додатковою угодою;

- 01.07.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 3 до договору № 65 від 30.03.2021. Укладаючи вказану додаткову угоду № 3, сторони керувались попередньою додатковою угодою (№ 2 від 20.04.2021), яка є недійсною, в зв'язку з чим дана угода є також недійсною оскільки істотна умова угоди - ціна ґрунтується на попередній недійсній угоді. Згідно вказаної додаткової угоди сторонами викладено пункти 2.2 договору, пункти 1.2, 1.3 комерційної пропозиції у новій редакції, відповідно до якої кількість електричної енергії визначено в обсязі 3 221 935,7596 кВт*год; ціну електричної енергії за 1 кВт*год встановлено в сумі 2,58 грн. з ПДВ. Тобто, обсяг електроенергії зменшено з 5 100 330,4089 до З 221 935,7596 кВт*год, а ціну за 1 кВт*год. підвищено з 2,381352 грн. до 2,58 грн., яка на 8,34 % більше ніж передбачено попередньою додатковою угодою. Фактично з урахуванням ціни договору в сумі 12 145 682,08 грн. та вказаного обсягу електричної енергії - 3 221 935,7596 кВт*год, ціна за 1 кВт*год складає 3,76968473 грн. (12 145 682,08 : 3 221 935,7596), тобто ціну за 1 кВт*год. підвищено на 58,3 %;

- 31.08.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 4 до договору № 65 від 30.03.2021. Укладаючи вказану додаткову угоду № 4, сторони керувались попередньою додатковою угодою (№ 3 від 01.07.2021), яка є недійсною, в зв'язку з чим дана угода є також недійсною оскільки істотна умова угоди - ціна ґрунтується на попередній недійсній угоді. Згідно вказаної додаткової угоди сторонами викладено пункти 2.2 договору, пунктп 1.2, 1.3 комерційної пропозиції у новій редакції, відповідно до якої ціну електричної енергії за 1 кВт*год встановлено в сумі 2,796 грн. з ПДВ. (підвищено на 8,37% від попередньої додаткової угоди) та відповідно зменшено обсяг електричної енергії, що підлягає постачанню за договором;

- 14.09.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 5 до договору №65 від 30.03.2021. Укладаючи вказану додаткову угоду № 5, сторони керувались попередньою додатковою угодою (№ 4 від 31.08.2021), яка є недійсною, в зв'язку з чим дана угода є також недійсною оскільки істотна умова угоди - ціна ґрунтується на попередній недійсній угоді. Згідно вказаної додаткової угоди сторонами викладено пункти 2.2 договору, пункти 1.2, 1.3 комерційної пропозиції у новій редакції, відповідно до якої ціну електричної енергії за І кВт*год встановлено в сумі 3,036 грн. з ПДВ. (підвищено на 8,58% від попередньої додаткової угоди) та зменшено обсяг електричної енергії, що підлягає постачанню за договором. Крім того, укладаючи додаткову угоду № 5 від 14.09.2021 до договору № 65 від 30.03.2021 сторонами безпідставно передбачене збільшення ціни на одиницю товару з 01.09.2021, що не відповідає вимогам частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та пункту 13.2 договору, якими передбачені виключні випадки для зміни істотних умов договору та строки інформування про зміну істотних умов договору;

- 22.09.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 6 до договору № 65 від 30.03.2021. Укладаючи вказану додаткову угоду № 6, сторони керувались попередньою додатковою угодою (№ 5 від 14.09.2021), яка є недійсною, в зв'язку з чим дана угода є також недійсною оскільки істотна умова угоди - ціна ґрунтується на попередній недійсній угоді. Згідно вказаної додаткової угоди сторонами викладено пункти 2.2 договору, пункти 1.2, 1.3 комерційної пропозиції у новій редакції, відповідно до якої ціну електричної енергії за 1 кВт*год встановлено в сумі 3,30 грн. з ПДВ. (підвищено на 8,7% від попередньої додаткової угоди) та зменшено обсяг електричної енергії, що підлягає постачанню за договором. Крім того, укладаючи додаткову угоду № 6 від 22.09.2021 до договору № 65 від 30.03.2021 сторонами безпідставно передбачене збільшення ціни на одиницю товару з 14.09.2021, що не відповідає вимогам частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та пункту 13.2 договору, якими передбачені виключні випадки для зміни істотних умов договору та строки інформування про зміну істотних умов договору;

- 19.10.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 7 до договору № 65 від 30.03.2021. Укладаючи вказану додаткову угоду № 7, сторони керувались попередньою додатковою угодою (№ 6 від 22.09.2021), яка є недійсною, в зв'язку з чим дана угода є також недійсною оскільки істотна умова угоди - ціна ґрунтується на попередній недійсній угоді. Згідно вказаної додаткової угоди сторонами викладено пункти 2.2 договору, пункти 1.2, 1.3 комерційної пропозиції у новій редакції, відповідно до якої ціну електричної енергії за 1 кВт*год встановлено в сумі 3,546 грн. з ПДВ. (підвищено на 8% від попередньої додаткової угоди) та зменшено обсяг електричної енергії, що підлягає постачанню за договором. Крім того, укладаючи додаткову угоду № 7 від 19.10.2021 до договору № 65 від 30.03.2021 сторонами безпідставно передбачене збільшення ціни на одиницю товару з 01.10.2021, що не відповідає вимогам частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та пункту 13.2 договору, якими передбачені виключні випадки для зміни істотних умов договору та строки інформування про зміну істотних умов договору;

- 15.11.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 8 до договору № 65 від 30.03.2021. Укладаючи вказану додаткову угоду № 8 сторони керувались попередньою додатковою угодою (№ 7 від 17.10.2021), яка є недійсною, в зв'язку з чим дана угода є також недійсною оскільки істотна умова угоди - ціна ґрунтується на попередній недійсній угоді. Згідно вказаної додаткової угоди сторонами викладено пункти 2.2 договору, пункти 1.2, 1.3 комерційної пропозиції у новій редакції, відповідно до якої ціну електричної енергії за 1 кВт*год встановлено в сумі 3,912 грн. з ПДВ. (підвищено на 9,76% від попередньої додаткової угоди) та зменшено обсяг електричної енергії, що підлягає постачанню за договором. Крім того, укладаючи додаткову угоду № 8 від 15.11.2021 до договору № 65 від 30.03.2021 сторонами безпідставно передбачене збільшення ціни на одиницю товару з 01.11.2021, що не відповідає вимогам частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та пункту 13.2 договору, якими передбачені виключні випадки для зміни істотних умов договору та строки інформування про зміну істотних умов договору;

- також, на підтвердження підстав для укладення додаткових угод для збільшення ціни за одиницю товару ТОВ "Екотехноінвест" надано дублікати експертного висновку Харківської торгово-промислової палати та цінові довідки Харківської торгово-промислової палати № 2073/21 від 31.08.2021 про середньозважені ціни на РДН в ОЕС України.

- вказані додаткові угоди укладені з порушенням частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та суперечать інтересам держави, що потребує вжиття необхідних і достатніх заходів реагування, спрямованих на їх усунення, а тому мають бути визнані судом недійсними;

- розрахунок суми, необґрунтовано сплаченої Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації на користь ТОВ "Екотехноінвест" за договором № 65 від 30.03.2021, виглядає наступним чином:

- за основним договором - 5 957 270 кВт*год., загальною вартістю 12 145 682 грн. 08 коп., тобто 2,038800000671448 грн. за 1 кВт*год.;

- за додатковою угодою № 1 - 5 505 806,8063 кВт*год, загальною вартістю 12 145 682 грн. 08 коп., тобто 2,2059768 грн. за 1 кВт*год.;

- за додатковою угодою № 2 - 5 100 330,4089 кВт*год., загальною вартістю 12 145 682 грн. 08 коп., тобто 2,381352 грн. за 1 кВт*год.;

- за додатковою угодою № 3 - 3 221 935,7596 кВт*год., загальною вартістю 8 312 594 грн. 25977 коп., тобто 2,58 грн. за 1 кВт*год.;

- за додатковою угодою № 4 - 4 725 761,79 кВт*год., тобто 2,796 грн. за 1 кВт*год.;

- за додатковою угодою № 5 - 4 562 197,38 кВт*год., тобто 3,036 грн. за 1 кВт*год.;

- за додатковою угодою № 6 - 4 416 875,26 кВт*год., тобто 3,30 грн. за 1 кВт*год.;

- за додатковою угодою № 7 - 4 316 052,58 кВт*год., тобто 3,564 грн. за 1 кВт*год.

- за додатковою угодою № 8 - 4 249 279,76 кВт*год, тобто 3,912 грн. за 1 кВт*год.

- за умовами первісного договору оплачено Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації на користь ТОВ "Екотехноінвест" 657 268 грн. 34 коп. за 322380 кВт*год. за тарифом 2,0388 (період з 01.04.2021 по 11.04.2021);

- всього на підставі договору № 65 від 30.03.2021 з урахуванням укладених угод №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації на користь ТОВ "Екотехноінвест" перераховано грошові кошти в сумі 10 891 014 грн. 61 коп. за 3 928 557 кВт*год.;

- враховуючи те, що додаткові угоди №№ 1, 2, З, 4, 5, 6, 7, 8 укладено без достатніх на те підстав, то Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації мало сплатити: 3 928 557 кВт*год. х 2,038800000671448 грн. = 8 009 542,01424 грн. Отже, загальна сума переплати складає 2 881 472 грн. 59576 коп.;

- на підтвердження підстав для укладення додаткових угод для збільшення ціни за одиницю товару ТОВ "Екотехноінвест" надано дублікати експертного висновку Харківської торгово-промислової палати та цінові довідки Харківської торгово-промислової палати №2073/21 від 31.08.2021 про середньозважені ціни на РДН в ОЕС України.

Також, у позовній заяві прокурором вказано про підстави звернення із вказаним позовом до суду, а саме: у даному спорі уповноваженим суб'єктом владних повноважень є Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації. Разом з тим, зазначені у позові порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" завдають шкоди державним інтересам у вигляді незаконних витрат коштів, унеможливлює раціональне та ефективне використання коштів бюджету і здатне спричинити істотної шкоди інтересам держави. Згідно з умовами закупівлі розрахунок з виконавцем робіт за спірною закупівлею здійснюватиметься в межах виділених бюджетних призначень. Використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу виконавчої влади, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави, яка згідно із статтею 6 Конституції України, здійснює свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Проведення процедури публічних закупівель та укладення додаткових угод, які суперечать вимогам законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора. Дніпровською окружною прокуратурою міста Києва направлявся запит № 50-1743вих-23 від 13.03.2023 на адресу Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації з приводу дотримання вимог Закону України "Про публічні закупівлі" під час укладання та виконання додаткових угод до договору № 65 від 30.03.2021, укладеного із ТОВ "Екотехноінвест". Згідно з відповіддю Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 21.03.2023 № 103/45-661 порушень під час укладання додаткових угод до договору № 65 від 30.03.2021, укладеного із ТОВ "Екотехноінвест", Управління не вбачає. При цьому, питання дотримання вимог чинного законодавства та законодавства у сфері публічних закупівель тримається на постійному контролі Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації. Тобто, не дивлячись на наявність повноважень, наділених законодавцем з метою захисту інтересів держави, обізнаність про виявлені порушення законодавства та безпідставне витрачання бюджетних коштів, Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, не вживало заходів для усунення порушень законодавства та інтересів держави при укладанні та виконанні додаткових угод до договору постачання енергії, а також повернення надміру сплачених коштів до бюджету. Вказане свідчить про нездійснення Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації захисту інтересів держави, яке проявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Таким чином, звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно-значимого питання щодо належного розпорядження бюджетними коштами з метою захисту інтересів держави у бюджетній сфері. Листом управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 01.05.2023 № 103/45-1019 за результатами розгляду листа Дніпровської окружної прокуратури міста Києва від 07.04.2023 № 50-2598 вих-23 повідомлено, що Управління освіти при укладанні додаткових угод до договору № 65 від 30.03.2023 діяло у відповідності до вимог частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Наведене свідчить про те, що Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, будучи обізнаним про порушення законодавства при виконанні вищевказаного договору про постачання електричної енергії, протягом тривалого часу не вжило заходів щодо звернення з відповідним позовом до суду з метою захисту інтересів держави. Сам факт не звернення Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації з цим позовом до суду свідчить про те, що остання неналежно виконує свої повноваження відносно вжиття заходів щодо визнання недійсними додаткових угод до договору № 65 від 30.03.2021, а також повернення до бюджету надмірно сплачених коштів в сумі 2 881 472 грн. 59576 коп.

Ухвалою суду від 22.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.07.2023.

У підготовче засідання 04.07.2023 з'явився прокурор, представники позивача та відповідача у вказане засідання не з'явились, при цьому останні повідомлені про день, час та місце підготовчого засідання належним чином, шляхом направлення на їх електронні адреси ухвали суду від 22.06.2023, на підтвердження чого до матеріалів справи долучені Довідки про доставку електронного листа, згідно з якими ухвала суду від 22.06.2023 доставлена до електронних скриньок позивача та відповідача - 22.06.2022 та 29.06.2023, відповідно (а.с. 149-151).

Також, з метою додаткового повідомлення відповідача про день, час та місце підготовчого засідання, судом було здійснено спробу передати телефонограму на номер телефону Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12", який міститься у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та з'ясовано, що вказаний телефон підприємства не обслуговується (а.с. 152).

Разом з тим, судом було відзначено, що станом на 04.07.2023 матеріали справи не містять відзиву на позовну заяву та строк на його подачу не закінчився.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 04.07.2023 підготовче засідання було відкладено на 25.07.2023.

У підготовче засідання 25.07.2023 з'явився прокурор, представники позивача та відповідача у вказане засідання не з'явились, при цьому останні повідомлені про день, час та місце підготовчого засідання належним чином, шляхом направлення на їх електронні адреси ухвали суду від 04.07.2023, на підтвердження чого до матеріалів справи долучені Довідки про доставку електронного листа, згідно з якими ухвала суду від 04.07.2023 доставлена до електронних скриньок позивача та відповідача - 22.06.2022 та 29.06.2023, відповідно (а.с. 162-163). Щодо відповідача судом також відзначено, що він обізнаний про наявність даного судового провадження, оскільки 29.06.2023 відповідач отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі на свою офіційну електронну пошту - eybrwjedboh@dropmail.com, яку зазначено у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, (а.с. 144).

Так, за приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено перелік відомостей, про юридичну особу, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Зокрема, передбачено, що до Єдиного державного реєстру вноситься інформація для здійснення зв'язку з юридичною особою: телефон, адреса електронної пошти (пункт 18 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань електронною поштою відповідача є eybrwjedboh@dropmail.com (а.с. 144).

Суд відзначає, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань електронна пошта відповідача - eybrwjedboh@dropmail.com є офіційною електронною адресою відповідача у розумінні законодавства, в тому числі Господарського процесуального кодексу України.

Належних та допустимих доказів того, що вказана електронна адреса не є офіційною електронною адресою відповідача, або перестала працювати, відповідачем не надано.

Так, господарським судом було долучено до матеріалів справи Довідку про доставку електронного листа, якою підтверджується, що ухвала суду від 22.06.2023 була доставлена відповідачу на електронну пошту eybrwjedboh@dropmail.com, яку зазначено у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, - 29.06.2023 (а.с. 151).

За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вказане, відповідач, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, 29.06.2023 отримав ухвалу суду від 22.06.2023, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа на електронну пошту відповідача (а.с. 151).

При цьому, учасники судового провадження, безвідносно до отримання/неотримання поштової кореспонденції, в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, про що неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини, зокрема, у рішенні від 03.04.2008 по справі "Пономарьов проти України", рішенні від 26.04.2007 по справі "Олександр Шевченко проти України", рішенні від 14.10.2003 по справі "Трух проти України".

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Так, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу господарського суду від 04.07.2023 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/112044236) надіслано судом 06.07.2023, зареєстровано в реєстрі 07.07.2023 та оприлюднено 11.07.2023, тобто завчасно; отже у позивача та відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, а також поданими у ній заявами по суті справи, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела (у Єдиному державному реєстрі судових рішень).

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Слід також зауважити, що поштові відправлення на юридичну адресу відповідача, в яких містилися ухвала суду про відкриття провадження у справі від 22.06.2023, а також ухвала від 04.07.2023 були повернуті за зворотною адресою з довідками АТ "Укрпошта" форми 20 "Адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 164-173).

При цьому, відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, в розумінні частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України відповідач є належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом; ухвали суду від 22.06.2023 та від 06.07.2023 вважаються врученими відповідачу 05.07.2023 та 16.07.2023, відповідно (а.с.164, 168).

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв'язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила).

Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв'язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок", цих Правил (пункт 94 Правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу (фізичну особу-підприємця).

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.

За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Так, ухвалою суду від 22.06.2023, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Враховуючи встановлену вище дату доставки вказаної ухвали суду відповідачу на його офіційну електронну адресу (29.06.2023), граничним строком для надання відзиву на позовну заяву є 14.07.2023.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв'язком.

Слід наголосити, що у зв'язку з запровадженням на території України з 24.02.2022 (в період строку для надання відзиву на позовну заяву) воєнного стану, господарським судом був наданий додатковий час для надання можливості сторонам, зокрема відповідачу, реалізувати свої права під час розгляду даної справи судом та висловлення своєї правової позиції щодо позовних вимог позивача. У даному випадку додатково наданий тиждень господарський суд вважає достатнім та розумним строком для вчинення необхідних процесуальних дій за існуючих обставин воєнного стану та ситуації у Дніпропетровській області (місцезнаходження відповідача та суду), а отже, вважає за доцільне здійснити розгляд даної справи за наявними матеріалами.

Слід також наголосити, що відповідних змін до законів України щодо автоматичного продовження чи зупинення процесуального строку на вчинення тих чи інших дій внесено не внесено.

Отже, станом на 25.07.2023 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов'язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні 25.07.2023 прокурор підтвердив доцільність закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

У підготовчому засіданні 25.07.2023 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 25.07.2023 підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті в межах розумного строку у судовому засіданні 05.09.2023. При цьому, дата судового засідання була визначена, з урахуванням перебування суді у черговій щорічній відпустці з 14.08.2023 по 03.09.2023; прокурор не заперечував проти призначення справи до розгляд по суті в межах розумного строку.

У судове засідання 05.09.2023 з'явився прокурор, представники позивача та відповідача у вказане засідання не з'явились, при цьому позивач повідомлений про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення на його електронну адресу ухвали суду від 25.07.2023, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено Довідку про доставку електронного листа, згідно з якими ухвала суду від 25.07.2023 доставлена до електронної скриньки позивача - 27.07.2022 (а.с. 181).

З приводу належного повідомлення відповідача суд зазначає таке.

Поштове відправлення на юридичну адресу відповідача, в якому містилася ухвала суду від 25.07.2023 було повернуто за зворотною адресою з довідкою АТ "Укрпошта" форми 20 "Адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 183-187).

При цьому, як було вказано вище, відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, в розумінні частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України відповідач є належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом; ухвала суду від 25.07.2023 вважається врученою відповідачу 21.08.2023 (а.с.183).

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 05.09.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення прокурора,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у цій справі є обставини, пов'язані з наявністю правових підстав для визнання недійсними додаткових угод та стягнення надмірно сплачених коштів за договором про постачання електричної енергії.

Щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Такі випадки встановлено частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Вказаною нормою передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

З зазначеної норми вбачається, що підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді складаються з чотирьох елементів:

1) наявність інтересів держави у спірних відносинах;

2) порушення/загроза порушення зазначених інтересів;

3) наявність/відсутність компетентного суб'єкта владних повноважень, який має захищати зазначені інтереси держави;

4) нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави компетентним суб'єктом владних повноважень (у разі його наявності).

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).

Водночас, Європейський Суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012)11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам "Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції", прийнятій 19.09.2012 на 1151-му засіданні заступників міністрів ( далі у тексті Рекомендації), якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов'язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

У пункті 7 Рекомендацій передбачено, що ілюстрацією повноважень публічних обвинувачів у системі загального права є визнання або анулювання шлюбів, захист дітей або недієздатних осіб і реєстрацію або припинення діяльності асоціацій та фондів. Іншою групою повноважень публічних обвинувачів є правовий контроль публічної адміністрації та інших юридичних осіб під кутом зору відповідності їх діяльності закону. В цілому, ці повноваження покладені на публічного обвинувача з міркувань публічного інтересу та захисту прав людини і, як правило, здійснюється в суді.

З огляду на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Пунктами 4, 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 3-рп/99 визначено, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, а отже прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах і може здійснювати представництво в порядку, передбаченому процесуальним законом.

"Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, і який має передбачені законодавчим актом, тобто законом, повноваження на подання відповідного позову до суду.

Таким чином, з огляду на зазначені законодавчі положення, прокурор може заявити в інтересах держави позов, який виражається в інтересах частини українського народу - членів територіальної громади, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює саме орган місцевого самоврядування, хоча він, цей орган, навпаки, покликаний ці інтереси захищати.

Такий підхід узгоджується з Європейською хартією місцевого самоврядування 1985 року (ратифікована Законом України від 15.07.1997 № 452/97-ВР), яка передбачає, що органи місцевого самоврядування при вирішенні відповідної частини публічних (суспільних) справ (public affairs) діють під власну відповідальність в інтересах місцевого населення й у правовій системі держав-учасниць, зокрема у сфері адміністративного контролю за органами самоврядування, має забезпечуватись співмірність (баланс) між заходами контролю та важливістю інтересів, які контролюючий орган має намір захищати (статті 3, 8).

Крім того, з урахуванням статей1, 2, 6, 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", орган місцевого самоврядування представляє відповідну територіальну громаду і здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Однак первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Конституція України визначає, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України (статті 140 Конституції України).

Відповідно до статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування територіальної громади є однією з гарантій держави.

Правовідносини, пов'язані із використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) укладенням угод до договору закупівлю товарів, на підставі яких витрачаються ці кошти, не відповідає суспільним інтересам.

Виконання зобов'язань за договором, укладеним за результатами процедури закупівлі, проведеної з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, може призвести до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідатиме меті Закону України "Про публічні закупівлі" та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими у статті 5 даного Закону.

Вказана позовна заява прокурором була подана в інтересах держави в особі Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, з огляду на наступне.

Як зазначено в преамбулі Закону України "Про публічні закупівлі", цей Закон встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальної громади та об'єднаних територіальних громад.

З наведеного слідує, що потреби територіальної громади у певних товарах, роботах та послугах, реалізуються виключно через правовий механізм публічних закупівель.

Оскільки закупівля замовником послуг для забезпечення потреб територіальної громади є публічною закупівлею, тому правильне застосування Закону України "Про публічні закупівлі" входить в поняття "інтерес держави", на захист якого прокурором подано цей позов.

Відповідно до статті 142 Конституції України, частини 3 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно з частинами 1, 2 статті 5 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.

Згідно з частиною 5 статті 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 7 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України ґрунтується на таких принципах: ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Згідно з положеннями статті 22 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету, зобов'язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.

Згідно зі статтею 26 Бюджетного кодексу України, контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів, шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень ( пункт 3 частини 1 статті 26).

Відповідно до частини 3 статті 26 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують їх здійснення у своїх установах і на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління таких розпорядників бюджетних коштів.

Відповідно до частини 3 статті 140 Конституції України, статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Закон України "Про столицю України - місто-герой Київ" визначає спеціальний статус міста Києва як столиці України, особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті відповідно до Конституції України та законів України. Столичний статус міста покладає на органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади додаткові обов'язки та гарантує цим органам надання з боку держави додаткових прав.

Згідно зі статтею 6 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради (у разі їх утворення) та їх виконавчі органи.

Статтею 11 вказаного Закону передбачено, що питання організації управління районами в місті Києві належать до компетенції Київської міської ради і вирішуються відповідно до Конституції, цього та інших законів України, рішень міської ради про управління районами міста. У районах міста Києва діють районні в місті Києві державні адміністрації, які підпорядковуються Київській міській державній адміністрації, а в разі утворення районних у місті Києві рад також є підзвітними і підконтрольними відповідним радам як виконавчі органи таких рад.

Згідно зі статтею 18 Закону матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування у місті Києві є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності громади міста або знаходяться в її управлінні.

У відповідності до Положення про управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 04.01.2011 № 9, передбачено, що Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації є структурним підрозділом районної держадміністрації. Управління освіти є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні печатки у відділенні Державного казначейства в Дніпровському районі, печатку, штампи. Управління утримується за рахунок коштів бюджету міста Києва.

Основними завданнями Управління є забезпечення реалізації державної політики в галузі освіти на території Дніпровського району міста Києва, зміцнення матеріальної бази навчальних закладів, забезпечення розвитку освітнього, наукового та науково-технічного потенціалу з урахуванням особливостей району.

Управління згідно Положення вносить пропозиції Дніпровській районній в місті Києві державній адміністрації щодо обсягів бюджетного фінансування навчальних закладів та установ освіти, бере безпосередню участь у формуванні бюджету освітньої галузі району.

Одночасно, стаття 62 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб.

Зазначені у позовній заяві порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" завдають шкоди державним інтересам у вигляді незаконних витрат коштів, унеможливлює раціональне та ефективне використання коштів бюджету і здатне спричинити істотної шкоди інтересам держави.

Згідно з умовами закупівлі розрахунок з виконавцем робіт за цією закупівлею здійснюватиметься в межах виділених бюджетних призначень.

У пункті 6 частини 1 статті 7 Бюджетного кодексу України закріплено принцип ефективності при складанні та виконанні бюджетів, який передбачає, що учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Ефективне використання бюджетних коштів, зокрема шляхом проведення процедур закупівель товарів, робіт та послуг у відповідності до вимог чинного законодавства становить безумовний інтерес держави, оскільки безпосередньо впливає на її соціально-економічний розвиток, забезпечення гарантій у сфері охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення найбільш не захищених верств населення.

У даному контексті публічні закупівлі відіграють ключову роль у забезпеченні раціонального, стійкого економічного зростання держави, як один із інструментів для створення умов до найбільш ефективного використання бюджетних коштів.

Отже, правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) проведення скорочених закупівель та витрачання за їх результатами бюджетних коштів, такому суспільному інтересу не відповідає.

Використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу виконавчої влади, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави, яка згідно із статтею 6 Конституції України, здійснює свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Проведення процедури публічних закупівель та укладення додаткових угод, які суперечать вимогам законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Дніпровською окружною прокуратурою міста Києва направлявся запит № 50-1743вих-23 від 13.03.2023 на адресу Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації з приводу дотримання вимог Закону України "Про публічні закупівлі" під час укладання та виконання додаткових угод до договору № 65 від 30.03.2021, укладеного із ТОВ "Екотехноінвест".

Згідно з відповіддю Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 21.03.2023 № 103/45-661 порушень під час укладання додаткових угод до договору № 65 від 30.03.2021, укладеного із ТОВ "Екотехноінвест", Управління не вбачає. При цьому, питання дотримання вимог чинного законодавства та законодавства у сфері публічних закупівель тримається на постійному контролі Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації.

Як зазначає прокурор, не дивлячись на наявність повноважень, наділених законодавцем з метою захисту інтересів держави, обізнаність про виявлені порушення законодавства та безпідставне витрачання бюджетних коштів, Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, не вживало заходів для усунення порушень законодавства та інтересів держави при укладанні та виконанні додаткових угод до договору постачання енергії, а також повернення надміру сплачених коштів до бюджету.

Вказане на думку прокурора свідчить про нездійснення Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації захисту інтересів держави, яке проявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Порушення процедури державних закупівель унеможливлює раціональне та ефективне використання коштів територіальної громади і здатне спричинити істотної шкоди інтересам держави та територіальної громади.

Зволікання зі зверненням уповноважених органів до суду з вимогою про визнання недійсним внесення змін до договорів постачання електричної енергії щодо збільшення вартості одиниці товару призводить до зайвих витрат замовників та необґрунтованих прибутків постачальника, що у свою чергу, завдає шкоди економічним інтересам держави у вигляді незаконних витрат бюджетних коштів.

Таким чином, звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно-значимого питання щодо належного розпорядження бюджетними коштами з метою захисту інтересів держави у бюджетній сфері.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у пункті 5.6 постанови від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18, прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

На виконання вимог частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" Дніпровською окружною прокуратурою міста Києва на адресу Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації спрямоване повідомлення № 50-2598вих-23 від 07.04.2023, про намір звернутися до господарського суду в їх інтересах із зазначеним позовом.

Листом управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 01.05.2023 № 103/45-1019 за результатами розгляду листа Дніпровської окружної прокуратури міста Києва від 07.04.2023 № 50-2598 вих-23 повідомлено, що Управління освіти при укладанні додаткових угод до договору № 65 від 30.03.2023 діяло у відповідності до вимог частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (пункт 79 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020).

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (пункт 77 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020).

Наведене свідчить про те, що Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, будучи обізнаним про порушення законодавства при виконанні вищевказаного договору про постачання електричної енергії, протягом тривалого часу не вжило заходів щодо звернення з відповідним позовом до суду з метою захисту інтересів держави.

Сам факт не звернення Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації з цим позовом до суду свідчить про те, що остання неналежно виконують свої повноваження відносно вжиття заходів щодо визнання недійсними додаткових угод до договору № 65 від 30.03.2021, а також повернення до бюджету надмірно сплачених коштів в сумі 2 881 472 грн. 60 коп.

Викладене відповідає також висновкам Великої Палати Верховного Суду, наведеним у пункті 6.43 постанови від 15.10.2019 (справа № 903/129/18).

Суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності (пункт 42 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020).

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020).

На підставі викладеного, вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Позовні вимоги прокурора в інтересах держави у даній справ не порушують статтю 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод з огляду на наступне.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.1986, "Щокін проти України" від 14.10.2010, "Сєрков проти України" від 07.07.2011, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23.11.2000, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22.01.2009, "Трегубенко проти України" від 02.11.2004, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати, аналізуючи сумісність втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи можна вважати втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) є пропорційним визначеним цілям.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар".

При цьому ЄСПЛ у питаннях оцінки "пропорційності", як і в питаннях наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою достатньо широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання раціонального витрачання коштів місцевого бюджету, а отже порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод у даному спорі відсутнє.

Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що прокурор при зверненні з даним позовом з дотриманням норм статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначив уповноважений орган державної влади та належним чином обґрунтував необхідність захисту інтересів держави у спірних правовідносинах внаслідок у тому числі бездіяльності позивачів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке.

Як зазначив прокурору позовній заяві, опрацюванням даних оприлюднених на веб-порталі "Prozorro - публічні закупівлі" встановлено, що Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації проведено процедуру відкритих торгів UA-2021-01-18-002259-b (лот № 1) на постачання електричної енергії, ДК 021:2015:09310000:5 з очікуваною вартістю 13 129 920 грн. 00 коп.

Запланований обсяг електричної енергії складав 59 572 70 кВт*год.

Учасниками вказаних відкритих торгів зареєструвалися:

- ТОВ "АС" (допущено до аукціону) з ціновою пропозицією 12 939 190, 44 грн. з ПДВ;

- ТОВ "Укр Газ Ресурс" (допущено до аукціону) з ціновою пропозицією 12 145 682 грн. 08 коп. з ПДВ;

- ТОВ "Екотехноінвест" (допущено до аукціону) з ціновою пропозицією 12 510 267 грн. 00 коп. з ПДВ;

- ТОВ "Миколаївська енергопостачальна компанія" (пропозицію відхилено).

За результатами розгляду тендерних пропозицій, згідно з протоколом (рішенням) про визначення переможця аукціону та намір укласти договір № 21/196 від 19.03.2021, переможцем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" з найменшою остаточною пропозицією -12 145 682 грн. 08 коп.

У подальшому, 30.03.2021 Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації укладено із ТОВ "Екотехноінвест" (яке змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12") договір № 65 про постачання електричної енергії споживачу на загальну суму 12 145 682грн. 08 коп.

Предметом вказаного договору є: електрична енергія ДК 021:201509310000 "Електрична енергія", за ціною 2,038800000671448 грн. з ПДВ за 1 кВт*год, за обсяг електричної енергії: 59 572 70 кВт*год, загальною вартістю 12 145 682,08 грн. (пункти2.1, 2.2, 5.1 договору, пункт 1.3 комерційної пропозиції).

Відповідно до пункту 13.1. договору, договір набирає чинності з моменту погодження Споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до договору та сплаченого рахунку (квитанції постачальника).

Згідно з положеннями частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (пункт 2 частини 5 статті 41 Закону).

Положеннями пунктів 5.1, 5.2 договору визначено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до договору та становить 12 145 682, 08 грн. Ціна за електричну енергію включає тариф на послуги з передачі електричної енергії, а також обов'язкові платежі, збори, прямі витрати, накладні витрати, витрати сторонніх організацій та прибуток, який постачальник планує одержати та не включає тариф на послуги з розподілу електричної енергії.

При цьому, пунктом 5.4 договору передбачено, що зміна ціни за одиницю товару та визначення ціни поставки товару за розрахунковий місяць здійснюється виходячи з коливання ціни на ринку товару, а саме, зміни середньозваженої ціни на ринку на добу наперед (РДН). Коливання ціни на ринку має бути обґрунтовано та підтверджено даними ДП «Оператор ринку».

Пунктом 5.7 договору встановлено, що розрахунковим періодом, за цим договором є календарний місяць.

Умовами пункту 13.2 договору закріплено, що постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов договору споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Постачальник зобов'язаний повідомити споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не приймає нові умови.

Розділом 14 Договору "Порядок зміни умов договору, інші умови" передбачено, що зміна умов договору в односторонньому порядку не приймається. Договір може бути змінений тільки за письмовою згодою відповідно до вимог чинного законодавства шляхом укладання додаткової угоди. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, в т.ч.: збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшення ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон).

Стаття 41 Закону передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

У відповідності до статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частина 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Згідно з роз'ясненнями Міністерства економічного розвитку і торгівлі України "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" від 07.04.2015 № 3302-05/11398-07 внесення змін до договору про закупівлю в залежності від коливання ціни товару на ринку повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. У залежності від коливання ціни товару на ринку, сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких не може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов'язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Будь-який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Згідно з частиною 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі (пункт 2 частини 5 статті 41 Закону).

З вищезазначеного вбачається, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною лише за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

З аналізу зазначених положень Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що вони є спеціальними нормами, які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, та повинні застосовуватися переважно щодо норм Цивільного кодексу України (стаття 651) та Господарського кодексу України (стаття 188), які визначають загальну процедуру внесення змін до договору. Якщо спеціальною нормою права (частина 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі") заборонено укладення умов договору про публічні закупівлі, які відрізняються від умов тендерної пропозиції, та заборонено вносити зміни до договору, окрім певного законодавчо визначеного переліку випадків, то внесення змін до такого договору поза межами переліку, передбаченого зазначеним приписом закону, означатиме незаконність внесення цих змін. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №916/1491/17.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність установлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Так, стаття 652 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відповідно до статті 5 Закону "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях; метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

В свою, чергу Верховний Cуд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямими порушенням принципів процедури закупівлі.

Крім того, під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього.

Тобто збільшення ціни такого товару на ринку повинно відбутись після укладання договору.

Таким чином, якщо постачальник документально підтвердить замовнику, що ціна на товар проколивалася на ринку такого товару від ціни в договорі і до ціни на момент підписання додаткової угоди, то можна говорити про наявність підстав для внесення змін до договору.

Так, на час укладання основного договору № 65 від 30.03.2021 ТОВ "Екотехноінвест" (яке в подальшому змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12") підписало вищевказаний Договір, чим засвідчило, що має можливість та погоджується виконати домовленість, вказану у Договорі та додатках до нього, тобто добровільно взяло на себе зобов'язання поставити Споживачу електричну енергію обсягом 59 572 70 кВт*год, загальною вартістю 12 145 682,08 грн.

Однак у подальшому до первісного договору між сторонами у порушення вимог статті 5, частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", статті 180 Господарського кодексу України, статті 653 Цивільного коексу України укладено ряд додаткових угод, якими зменшено обсяги електричної енергії та збільшено її вартість.

Так, 19.04.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору № 65 від 30.03.2021.

Згідно з вказаною додатковою угодою сторонами викладено пункти 2.2 договору, пункти 1.2, 1.3 комерційної пропозиції у новій редакції, відповідно до якої кількість електричної енергії визначено в обсязі 5 505 806,8063 кВт*год; ціну електричної енергії за 1 кВт*год встановлено в сумі 2,2059768 грн. з ПДВ.

Тобто, обсяг електроенергії зменшено з 5 957 270 до 5 050 806,8063 кВт*год, а ціну за 1 кВт*год. підвищено з 2,038800000671448 грн. до 2,2059768 грн., яка на 8,63 % більше ніж передбачено первинним договором.

На підтвердження підстав для укладення додаткової угоди № 1 для збільшення ціни за одиницю товару ТОВ "Екотехноінвест" (яке в подальшому змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12") надано дублікат експертного висновку Харківської торгово-промислової палати № 852/21 від 07.04.2021.

Положеннями пункту 5.4 договору передбачено, що зміна ціни за одиницю товару та визначення ціни поставки товару за розрахунковий місяць здійснюється виходячи з коливання ціни на ринку товару, а саме, зміни середньозваженої ціни на ринку на добу наперед (РДН). Коливання ціни на ринку має бути обґрунтовано та підтверджено даними ДП "Оператор ринку". Пункт 11.4 договору передбачає випадки зміни істотних умов договору.

Вбачається, що для зміни істотних умов договору № 65 від 30.03.2021 є дотримання двох обставин: 1) пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" щодо обмежень для збільшення ціни товару за одиницю товару; 2) документальне підтвердження наявності факту коливання ціни товару на ринку за визначений в договорі проміжок часу.

Пункти 5.4 та 11.4 договору № 65 від 30.03.2021 про закупівлю відповідають змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі.

Оскільки пункти 5.4 та 11.4 договору № 65 від 30.03.2021 не суперечать вимогам пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", змінені чи доповнені не були, є правомірними, тому при зміні істотних умов договору № 65 від 30.03.2021 сторони повинні дотримуватися цих пунктів договору.

Дублікат експертного висновку № 852/21 від 07.04.2021 Харківської ТПП, виконаний на замовлення ТОВ "Екотехноінвест" (яке в подальшому змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12") від 07.04.2021 № 20210407/01 містить інформацію про те, що середньозважені ціни на РДН в ОЕС України за період 01.04.2021-07.04.2021 року та на 08.04.2021, у порівнянні між вказаними періодами, збільшились на 20,31%.

Зазначений дублікат експертного висновку Харківської торгово-промислової палати №852/21 від 07.04.2021 не підтверджує наявність факту коливання ціни товару на ринку електричної енергії, оскільки зміна ціни за одиницю товару застосована не з початку розрахункового періоду, у якому відбулися зміни.

Пунктом 5.7 договору встановлено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Серед іншого, в експертному висновку № 852/21 відсоток коливання визначений шляхом порівняння середньозваженої ціни електроенергії на РДН в ОЕС за неспівмірні проміжки часу (тиждень з ціною на конкретну дату), що не відповідає принципу пропорційності.

Дублікат експертного висновку № 852/21, складений 07.04.2021, містить інформацію про середньозважену ціну на РДН в ОЕС України станом на 08.04.2021, що з урахуванням дати складання експертного висновку може свідчити про об'єктивну неможливість експерта визначити 07.04.2021 відповідні ціни на РДН 08.04.2021.

Також, вказаний дублікат експертного висновку ТОВ "Екотехноінвест" (яке в подальшому змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12") з цінами на ринку електроенергії станом на 08.04.2021, спрямовано ТОВ "Екотехноінвест" на адресу Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації листом від 07.04.2021 № 07042021/02.

Крім того, відповідно до даних сайту ДП "Оператор ринку", середньозважені ціни на майданчику ринку «на добу наперед» у торговій зоні ОЕС у період з 30.03.2021 по 18.04.2021 мають наступні значення :

30.03.2021 - 1203,32 грн./МВт.год

31.03.2021 - 1172,18 грн./МВт.год

01.04.2021 - 1402,10 грн./МВт.год

02.04.2021 - 1251,40 грн./МВт.год

03.04.2021 - 1147,90 грн./МВт.год

04.04.2021 - 1257,83 грн./МВт.год

05.04.2021 - 1330,20 грн./МВт.год

06.04.2021 - 1104,38 грн./МВт.год

07.04.2021 - 1316,61 грн./МВт.год

08.04.2021 - 1516,48 грн./МВт.год

09.04.2021 - 1589,34 грн./МВт.год

10.04.2021 - 1317,52 грн./МВт.год

11.04.2021 - 1309,45 грн./МВт.год

12.04.2021 - 1617,47 грн./МВт.год

13.04.2021 - 1652,58 грн./МВт.год

14.04.2021 - 1624,66 грн./МВт.год

15.04.2021 - 1583,74 грн./МВт.год

16.04.2021 - 1499,75 грн./МВт.год

17.04.2021 - 1303,90 грн./МВт.год

18.04.2021 - 1233,79 грн./МВт.год

Проаналізувавши відомості про середньозважені ціни на майданчику ринку "на добу наперед" у торговій зоні ОЕС можна дійти висновку, що відповідачем у якості підстав для їх укладення додаткової угоди № 1 від 19.04.2021 надано дублікат експертного висновку №852/21, у якому експертом за основу проведення аналізу наявності коливання цін на ринку обрано період, в якому наявне короткострокове збільшення ціни. При цьому, в переддень укладання додаткової угоди до первісного договору, а саме 18.04.2021 збільшення ціни в порівнянні з 30.03.2021 прослідковується на 2,5% (з 1203,32 до 1233,79), а з 08.04.2021 по 18.04.2021 взагалі існує тенденція до зменшення ціни купівлі-продажу електроенергії на майданчику РДН у торговій зоні ОЕС України на 18,6 % (з 1516,48 до 1233,79).

Також необхідно зазначити, що відповідно до дублікату експертного висновку Харківської ТПП № 852/21 від 07.04.2021 ціна на електричну енергію на майданчику РДН за періоди з 01.04.2021 по 07.04.2021 становила 1 260,48 грн. за 1 МВт.год тобто (1 260,48 / 1 000) 1,26048 грн. за 1 кВт.год., ціна на 08.04.2021 становила 1 516,48 грн. за 1 МВт.год тобто (1516,48 /1000) 1,51648 грн. за 1 кВт.год., яка є нижчою ніж ціна, що передбачена первісним договором № 65 від 30.03.2021 у 2,038800000671448 грн.

Крім того, укладаючи додаткову угоду № 1 від 19.04.2021 до договору № 65 від 30.03.2021 сторонами безпідставно передбачене збільшення ціни на одиницю товару з 12.04.2021, що не відповідає вимогам частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та пункту 13.2 договору, якими передбачені виключні випадки для зміни істотних умов договору та строки інформування про зміну істотних умов договору.

Таким чином, належного обґрунтування та документального підтвердження факту підвищення (коливання) ціни за період дії договору ТОВ "Екотехноінвест" (яке в подальшому змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12") не надало, та, як наслідок, укладання Додаткової угоди № 1 до договору №65 від 30.03.2021 про постачання електричної енергії, якою збільшено ціну електричної енергії є безпідставним. З урахуванням викладеного та вимог чинного законодавства вказана додаткова угода підлягає визнанню недійсною.

20.04.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору № 65 від 30.03.2021.

Укладаючи вказану додаткову угоду № 2, сторони керувались попередньою додатковою угодою (№ 1 від 19.04.2021), яка є недійсною, в зв'язку з чим дана угода є також недійсною оскільки істотна умова угоди - ціна ґрунтується на попередній недійсній угоді.

Згідно з вказаною додатковою угодою сторонами викладено пункти 2.2 договору, пункти 1.2, 1.3 комерційної пропозиції у новій редакції, відповідно до якої кількість електричної енергії визначено в обсязі 5 100 330,4089 кВт*год; ціну електричної енергії за 1 кВт*год встановлено в сумі 2,381352 грн. з ПДВ.

Тобто, обсяг електроенергії зменшено з 5 505 806,8063 до 5 100 330,4089 кВт*год, а ціну за 1 кВт*год. підвищено з 2,2059768 грн. до 2,381352 грн., яка на 7,95 % більше ніж передбачено попередньою додатковою угодою.

На підтвердження підстав для укладання додаткової угоди № 2 для збільшення ціни за одиницю товару ТОВ "Екотехноінвест" (яке в подальшому змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12") надано дублікат експертного висновку Харківської торгово-промислової палати № 888/21 від 12.04.2021, відповідно до якого середньозважена ціна на РДН в ОЕС України станом на 10.04.2021 складає - 1 317,52 грн/МВт.год, станом на 12.04.201 - 1617,47 грн/МВт.год, відсоток зміни ціни +22,77%.

З дублікату експертного висновку № 888/21 від 12.04.2021 слідує те, що дослідження ринку цін на електричну енергію проводилось до укладання додаткової угоди № 1 від 19.04.2021, відповідно він не може підтверджувати коливання ціни на електроенергію після укладання цієї додаткової угоди від 19.04.2021.

Таким чином, дублікат експертного висновку Харківської торгово-промислової палати № 888/21 від 12.04.2021 не містить відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, в ньому відсутній аналіз вартості електричної енергії на конкретну дату укладання додаткової угоди № 2 від 20.04.2021 у порівнянні з попередніми періодами від дати укладання додаткової угоди №1 від 19.04.2021, у зв'язку з чим не містить належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", пункту 13.2 договору.

Аналогічних висновків щодо неправомірності використання для змін істотних умов договору закупівлі довідок торгово-промислових палат із періодами коливання ціни на товар до укладання договору дійшов Верховний Суд у постанові від 15.06.2022 у справі №924/674/21, у постанові від 22.06.2022 у справі № 917/1062/21.

Також необхідно зазначити, що відповідно до дублікату експертного висновку Харківської ТПП № 888/21 від 12.04.2021 ціна на електричну енергію на майданчику РДН станом на 10.04.2021 становила 1 317,52 грн. за 1 МВт.год тобто (1 317,52 / 1 000) 1,31752 грн. за 1 кВт.год., станом на 12.04.2021 становила 1 617,47 грн. за 1 МВт.год тобто (1617,47 /1000) 1,61747 грн. за 1 кВт.год., яка є нижчою ніж ціна, що передбачена додатковою угодою № 1 від 19.04.2021 у 2,2059768 грн.

Крім того, відповідно до даних сайту ДП "Оператор ринку", середньозважені ціни на майданчику ринку "на добу наперед" у торговій зоні ОЕС у період з 19.04.2021 по 20.04.2021 мають наступні значення :

19.04.2021 - 1735,79 грн./МВт.год

20.04.2021 - 1588,29 грн./МВт.год

З урахуванням викладеного відсоток коливання ціни на ринку товару (з дати укладення додаткової угоди № 1 до укладення додаткової угоди № 2) має тенденцію до зменшення на 8,49 %, що виключає наявність реальних обставин для збільшення ціни за електроенергію.

Таким чином, жодного належного обґрунтування та документального підтвердження факту підвищення (коливання) ціни за період дії договору ТОВ "Екотехноінвест" (яке в подальшому змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12") не надало, та, як наслідок, укладання Додаткової угоди № 2 до договору №65 від 30.03.2021 про постачання електричної енергії, якою збільшено ціну електричної енергії є безпідставним. З урахуванням викладеного та вимог чинного законодавства вказана додаткова угода підлягає визнанню недійсною.

01.07.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 3 до Договору № 65 від 30.03.2021.

Укладаючи вказану додаткову угоду № 3, сторони керувались попередньою додатковою угодою (№ 2 від 20.04.2021), яка є недійсною, в зв'язку з чим дана угода є також недійсною оскільки істотна умова угоди - ціна ґрунтується на попередній недійсній угоді.

Згідно з вказаною додатковою угодою сторонами викладено пункти 2.2 договору, пункти 1.2, 1.3 комерційної пропозиції у новій редакції, відповідно до якої кількість електричної енергії визначено в обсязі 3 221 935,7596 кВт*год; ціну електричної енергії за 1 кВт*год встановлено в сумі 2,58 грн. з ПДВ.

Тобто, обсяг електроенергії зменшено з 5 100 330,4089 до 3 221 935,7596 кВт*год, а ціну за 1 кВт*год. підвищено з 2,381352 грн. до 2,58 грн., яка на 8,34 % більше ніж передбачено попередньою додатковою угодою.

Фактично з урахуванням ціни договору в сумі 12 145 682,08 грн. та вказаного обсягу електричної енергії - 3 221 935,7596 кВт*год, ціна за 1 кВт*год складає 3,76968473 грн. (12 145 682,08 : 3 221 935,7596), тобто ціну за 1 кВт*год. підвищено на 58,3 %.

На підтвердження підстав для укладання додаткової угоди № 3 для збільшення ціни за одиницю товару ТОВ "Екотехноінвест" (яке в подальшому змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12") надано експертний висновок Харківської торгово-промислової палати № 943/21 від 19.04.2021 відповідно до якого середньозважена ціна на РДН в ОЕС України за період з 12.04.2021 по 18.04.2021 складає - 1509,52 грн/МВт.год, станом на 19.04.201 - 1735,79 грн/МВт.год, відсоток зміни ціни +14,99%.

З експертного висновку № 943/21 від 19.04.2021 слідує те, що дослідження ринку цін на електричну енергію проводилось до укладання додаткової угоди № 2 від 20.04.2021, відповідно він не може підтверджувати коливання ціни на електроенергію після укладання цієї додаткової угоди від 20.04.2021.

Таким чином, експертний висновок Харківської торгово-промислової палати № 943/21 від 19.04.2021 не містить відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, в ньому відсутній аналіз вартості електричної енергії на конкретну дату укладання додаткової угоди № 3 від 01.07.2021 у порівнянні з попередніми періодами від дати укладання додаткової угоди №2 від 20.04.2021, у зв'язку з чим не містить належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", пункту 13.2 договору.

Аналогічних висновків щодо неправомірності використання для змін істотних умов договору закупівлі довідок торгово-промислових палат із періодами коливання ціни на товар до укладання договору дійшов Верховний Суд у постанові від 15.06.2022 у справі №924/674/21, у постанові від 22.06.2022 у справі № 917/1062/21.

Серед іншого, в експертному висновку № 943/21 відсоток коливання визначений шляхом порівняння середньозваженої ціни електроенергії на РДН в ОЕС за неспівмірні проміжки часу (тиждень з ціною на конкретну дату), що не відповідає принципу пропорційності.

Також необхідно зазначити, що відповідно до експертного висновку Харківської ТПП № 943/21 від 19.04.2021 ціна на електричну енергію на майданчику РДН за період з 12.04.2021 по 18.04.2021 становила 1 509,52 грн. за 1 МВт.год тобто (1 509,52 / 1 000) 1,50952 грн. за 1 кВт.год., станом на 19.04.2021 становила 1 735,79 грн. за 1 МВт.год тобто (1735,79 /1000) 1,73579 грн. за 1 кВт.год., яка є нижчою ніж ціна, що передбачена додатковою угодою № 2 від 20.04.2021 у 2,381352 грн.

Крім того, відповідно до даних сайту ДП "Оператор ринку", середньозважені ціни на майданчику ринку "на добу наперед" у торговій зоні ОЕС станом на 19.04.2021, 20.04.2021 та станом на 30.06.2021, 01.07.2021 мають наступні значення :

19.04.2021 - 1735,79 грн./МВт.год

20.04.2021 - 1588,29 грн./МВт.год

30.06.2021 - 1526,57 грн./МВт.год

01.07.2021 - 1450,65 грн./МВт.год

З урахуванням викладеного відсоток коливання ціни на ринку товару (з дати укладення додаткової угоди № 2 - 20.04.2021, до укладення додаткової угоди № 3 - 01.07.2021) має тенденцію до зменшення на 8,66 %, що виключає наявність реальних обставин для збільшення ціни за електроенергію.

Крім того, укладаючи додаткову угоду № 3 від 01.07.2021 до договору № 65 від 30.03.2021 сторонами безпідставно передбачене збільшення ціни на одиницю товару з 01.06.2021, що не відповідає вимогам частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та пункту 13.2 договору, якими передбачені виключні випадки для зміни істотних умов договору та строки інформування про зміну істотних умов договору.

Таким чином, жодного належного обґрунтування та документального підтвердження факту підвищення (коливання) ціни за період дії договору ТОВ "Екотехноінвест" (яке в подальшому змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12") не надало, та, як наслідок, укладання Додаткової угоди № 3 до Договору №65 від 30.03.2021 про постачання електричної енергії, якою збільшено ціну електричної енергії є безпідставним та з урахуванням вимог чинного законодавства вказана додаткова угода підлягає визнанню недійсною.

31.08.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 4 до Договору № 65 від 30.03.2021.

Укладаючи вказану додаткову угоду № 4, сторони керувались попередньою додатковою угодою (№ 3 від 01.07.2021), яка є недійсною, в зв'язку з чим дана угода є також недійсною оскільки істотна умова угоди - ціна ґрунтується на попередній недійсній угоді.

Згідно з вказаною додатковою угодою сторонами викладено пункти 2.2 договору, пункти 1.2, 1.3 комерційної пропозиції у новій редакції, відповідно до якої ціну електричної енергії за 1 кВт*год встановлено в сумі 2,796 грн. з ПДВ. (підвищено на 8,37% від попередньої додаткової угоди) та відповідно зменшено обсяг електричної енергії, що підлягає постачанню за договором.

На підтвердження підстав для укладення додаткової угоди № 4 про збільшення ціни за одиницю товару ТОВ "Екотехноінвест" (яке в подальшому змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12") надало експертний висновок Харківської торгово-промислової палати № 1759-1/21 від 03.08.2021 відповідно до якого зміна розрахункової середньозваженої ціни РДН ОЕС станом на 3 декаду липня (21.07.2021-31.07.2021) до розрахункової середньозваженої ціни РДН ОЕС станом на 01.08.2021 становить + 30,55%.

При цьому, в експертному висновку № 1759-1/21 відсоток коливання визначений шляхом порівняння середньозваженої ціни електроенергії на РДН в ОЕС за неспівмірні проміжки часу (декада місяця з ціною на конкретну дату), що не відповідає принципу пропорційності.

Також необхідно зазначити, що відповідно до експертного висновку Харківської ТПП № 1759-1/21 від 03.08.2021 ціна на електричну енергію на майданчику РДН за період з 21.07.2021 по 31.07.2021 становила 1 623,28 грн. за 1 МВт.год тобто (1 623,28 / 1 000) 1,62328 грн. за 1 кВт.год., станом на 01.08.2021 становила 2119,14 грн. за 1 МВт.год тобто (2119,14 /1000) 2,11914 грн. за 1 кВт.год., яка є нижчою ніж ціна, що передбачена додатковою угодою № 3 від 20.04.2021 у 2,58 грн.

Крім того, укладаючи додаткову угоду № 4 від 31.08.2021 до договору № 65 від 30.03.2021 сторонами безпідставно передбачене збільшення ціни на одиницю товару з 01.08.2021, що не відповідає вимогам частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та пункту 13.2 Договору, якими передбачені виключні випадки для зміни істотних умов договору та строки інформування про зміну істотних умов договору.

Таким чином, жодного належного обґрунтування та документального підтвердження факту підвищення (коливання) ціни за період дії договору ТОВ "Екотехноінвест" (яке в подальшому змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12") не надало, та, як наслідок, укладання Додаткової угоди № 4 до договору №65 від 30.03.2021 про постачання електричної енергії, якою збільшено ціну електричної енергії є безпідставним. З урахуванням викладеного та вимог чинного законодавства вказана додаткова угода підлягає визнанню недійсною.

14.09.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 5 до Договору №65 від 30.03.2021.

Укладаючи вказану додаткову угоду № 5, сторони керувались попередньою додатковою угодою (№ 4 від 31.08.2021), яка є недійсною, в зв'язку з чим дана угода є також недійсною оскільки істотна умова угоди - ціна ґрунтується на попередній недійсній угоді.

Згідно з вказаною додатковою угодою сторонами викладено пункти 2.2 договору, пункти 1.2, 1.3 комерційної пропозиції у новій редакції, відповідно до якої ціну електричної енергії за 1 кВт*год встановлено в сумі 3,036 грн. з ПДВ. (підвищено на 8,58% від попередньої додаткової угоди) та зменшено обсяг електричної енергії, що підлягає постачанню за договором.

На підтвердження підстав для укладання додаткової угоди № 5 для збільшення ціни за одиницю товару ТОВ "Екотехноінвест" (яке в подальшому змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12") надано цінову довідку Харківської торгово-промислової палати № 2073/21 від 31.08.2021, відповідно до якої середньозважена ціна на РДН в ОЕС України за серпень 2021 складає - 2076,95 грн./МВт.год, станом на 01.09.2021 - 2305,56 грн/МВт.год, відсоток зміни ціни +11,01%.

З цінової довідки № 2073/21 від 31.08.2021 слідує те, що дослідження ринку цін на електричну енергію проводилось до укладання додаткової угоди № 4 від 31.08.2021, відповідно вона не може підтверджувати коливання ціни на електроенергію після укладання цієї додаткової угоди від 31.08.2021.

Таким чином, цінова довідка Харківської торгово-промислової палати № 2073/21 від 31.08.2021 не містить відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, в ній відсутній аналіз вартості електричної енергії на конкретну дату укладання додаткової угоди № 5 від 14.09.2021 у порівнянні з попередніми періодами від дати укладання додаткової угоди №4 від 31.08.2021, у зв'язку з чим не містить належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", пункту 13.2 договору.

Аналогічних висновків щодо неправомірності використання для змін істотних умов договору закупівлі довідок торгово-промислових палат із періодами коливання ціни на товар до укладання договору дійшов Верховний Суд у постанові від 15.06.2022 у справі №924/674/21, у постанові від 22.06.2022 у справі № 917/1062/21.

Серед іншого, в ціновій довідці № 2073/21 відсоток коливання визначений шляхом порівняння середньозваженої ціни електроенергії на РДН в ОЕС за неспівмірні проміжки часу (місяць з ціною на конкретну дату), що не відповідає принципу пропорційності.

Цінова довідка № 2073/21, складена 31.08.2021, містить інформацію про середньозважену ціну на РДН в ОЕС України станом на 01.09.2021, що з урахуванням дати складання цінової довідки може свідчити про об'єктивну неможливість експерта визначити 31.08.2021 відповідні ціни на РДН 01.09.2021.

Також, вказана цінова довідка ТОВ "Екотехноінвест" (яке в подальшому змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12") з цінами на ринку електроенергії станом на 01.09.2021, спрямована ТОВ "Екотехноінвест" на адресу Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації листом від 31.08.2021 № 65.

Необхідно зазначити, що відповідно до цінової довідки Харківської ТПП № 2073/21 від 31.08.2021 ціна на електричну енергію на майданчику РДН за період з 01.08.2021 по 31.08.2021 становила 2076,95 грн. за 1 МВт.год тобто (2076,95 / 1 000) 2,07695 грн. за 1 кВт.год., станом на 01.09.2021 становила 2 305,56 грн. за 1 МВт.год тобто (2305,56 /1000) 2,30556 грн. за 1 кВт.год., яка є нижчою ніж ціна, що передбачена додатковою угодою № 4 від 31.08.2021 у 2,796 грн.

Крім того, укладаючи додаткову угоду № 5 від 14.09.2021 до договору № 65 від 30.03.2021 сторонами безпідставно передбачене збільшення ціни на одиницю товару з 01.09.2021, що не відповідає вимогам частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та пункту 13.2 договору, якими передбачені виключні випадки для зміни істотних умов договору та строки інформування про зміну істотних умов договору.

Таким чином, належного обґрунтування та документального підтвердження факту підвищення (коливання) ціни за період дії договору ТОВ "Екотехноінвест" (яке в подальшому змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12") не надало, та, як наслідок, укладання Додаткової угоди № 5 до договору №65 від 30.03.2021 про постачання електричної енергії, якою збільшено ціну електричної енергії є безпідставним. З урахуванням викладеного та вимог чинного законодавства вказана додаткова угода підлягає визнанню недійсною.

22.09.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 6 до Договору № 65 від 30.03.2021.

Укладаючи вказану додаткову угоду № 6, сторони керувались попередньою додатковою угодою (№ 5 від 14.09.2021), яка є недійсною, в зв'язку з чим дана угода є також недійсною оскільки істотна умова угоди - ціна ґрунтується на попередній недійсній угоді.

Згідно з вказаною додатковою угодою сторонами викладено пункти 2.2 договору, пункти 1.2, 1.3 комерційної пропозиції у новій редакції, відповідно до якої ціну електричної енергії за 1 кВт*год встановлено в сумі 3,30 грн. з ПДВ. (підвищено на 8,7% від попередньої додаткової угоди) та зменшено обсяг електричної енергії, що підлягає постачанню за договором.

На підтвердження підстав для укладання додаткової угоди № 6 для збільшення ціни за одиницю товару ТОВ "Екотехноінвест" (яке в подальшому змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12") надано експертний висновок Харківської торгово-промислової палати № 2260/21 від 17.09.2021 відповідно до якого середньозважена ціна на РДН в ОЕС України станом на 08.09.2021 складає - 2361,05 грн./МВт.год, станом на 14.09.2021 - 2596,47 грн/МВт.год, відсоток зміни ціни +9,97%.

З експертного висновку № 2260/21 від 17.09.2021 слідує те, що дослідження ринку цін на електричну енергію проводилось до укладання додаткової угоди № 5 від 14.09.2021, відповідно він не може підтверджувати коливання ціни на електроенергію після укладання цієї додаткової угоди від 14.09.2021.

Таким чином, експертний висновок Харківської торгово-промислової палати № 2260/21 від 17.09.2021 не містить відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, в ньому відсутній аналіз вартості електричної енергії на конкретну дату укладання додаткової угоди № 6 від 22.09.2021 у порівнянні з попередніми періодами від дати укладання додаткової угоди № 5 від 14.09.2021, у зв'язку з чим не містить належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", пункту 13.2 договору.

Аналогічних висновків щодо неправомірності використання для змін істотних умов договору закупівлі довідок торгово-промислових палат із періодами коливання ціни на товар до укладання договору дійшов Верховний Суд у постанові від 15.06.2022 у справі № 924/674/21, у постанові від 22.06.2022 у справі № 917/1062/21.

Крім того, відповідно до даних сайту ДП "Оператор ринку", середньозважені ціни на майданчику ринку "на добу наперед" у торговій зоні ОЕС станом на 14.09.2021, 21.09.2021 мають наступні значення :

14.09.2021 - 2596,47 грн./МВт.год

21.09.2021 - 2323,47 грн./МВт.год

З урахуванням викладеного відсоток коливання ціни на ринку товару (з дати укладення додаткової угоди № 5 - 14.09.2021, до моменту укладення додаткової угоди № 6) має тенденцію до зменшення на 10,5 %, що виключає наявність реальних обставин для збільшення ціни за електроенергію.

Необхідно зазначити, що відповідно до експертного висновку Харківської ТПП №2260/21 від 17.09.2021 ціна на електричну енергію на майданчику РДН станом на з 08.09.2021 становила 2361,05 грн. за 1 МВт.год тобто (2361,05 / 1 000) 2,36105 грн. за 1 кВт.год., станом на 14.09.2021 становила 2 596,47 грн. за 1 МВт.год тобто (2596,47 /1000) 2,59647 грн. за 1 кВт.год., яка є нижчою ніж ціна, що передбачена додатковою угодою № 5 від 14.09.2021 у 3,036 грн.

Крім того, укладаючи додаткову угоду № 6 від 22.09.2021 до договору № 65 від 30.03.2021 сторонами безпідставно передбачене збільшення ціни на одиницю товару з 14.09.2021, що не відповідає вимогам частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та пункту 13.2 договору, якими передбачені виключні випадки для зміни істотних умов договору та строки інформування про зміну істотних умов договору.

Таким чином, жодного належного обґрунтування та документального підтвердження факту підвищення (коливання) ціни за період дії договору ТОВ "Екотехноінвест" (яке в подальшому змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12") не надало, та, як наслідок, укладання Додаткової угоди № 6 до Договору №65 від 30.03.2021 про постачання електричної енергії, якою збільшено ціну електричної енергії є безпідставним. З урахуванням викладеного та вимог чинного законодавства вказана додаткова угода підлягає визнанню недійсною.

19.10.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 7 до Договору № 65 від 30.03.2021.

Укладаючи вказану додаткову угоду № 7, сторони керувались попередньою додатковою угодою (№ 6 від 22.09.2021), яка є недійсною, в зв'язку з чим дана угода є також недійсною оскільки істотна умова угоди - ціна ґрунтується на попередній недійсній угоді.

Згідно з вказаною додатковою угодою сторонами викладено пункти 2.2 договору, пункти 1.2, 1.3 комерційної пропозиції у новій редакції, відповідно до якої ціну електричної енергії за 1 кВт*год встановлено в сумі 3,546 грн. з ПДВ. (підвищено на 8% від попередньої додаткової угоди) та зменшено обсяг електричної енергії, що підлягає постачанню за договором.

На підтвердження підстав для укладання додаткової угоди № 7 для збільшення ціни за одиницю товару ТОВ "Екотехноінвест" (яке в подальшому змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12") надано експертний висновок Харківської торгово-промислової палати № 2499/21 від 07.10.2021 відповідно до якого середньозважена ціна на РДН в ОЕС України станом на 14.09.2021 складає - 2 596,47 грн./МВт.год, станом на 23.09.2021 - 2805,51 грн/МВт.год, відсоток зміни ціни +8,05%.

З експертного висновку № 2260/21 від 17.09.2021 слідує те, що дослідження ринку цін на електричну енергію проводилось до укладання додаткової угоди № 6 від 22.09.2021, відповідно він не може підтверджувати коливання ціни на електроенергію після укладання цієї додаткової угоди від 22.09.2021.

Таким чином, експертний висновок Харківської торгово-промислової палати № 2499/21 від 07.10.2021 не містить відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, в ньому відсутній аналіз вартості електричної енергії на конкретну дату укладання додаткової угоди № 7 від 19.10.2021 у порівнянні з попередніми періодами від дати укладання додаткової угоди №6 від 22.09.2021, у зв'язку з чим не містить належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", пункту 13.2 договору.

Аналогічних висновків щодо неправомірності використання для змін істотних умов договору закупівлі довідок торгово-промислових палат із періодами коливання ціни на товар до укладання договору дійшов Верховний Суд у постанові від 15.06.2022 у справі №924/674/21, у постанові від 22.06.2022 у справі № 917/1062/21.

Необхідно зазначити, що відповідно до експертного висновку Харківської ТПП №2499/21 від 07.10.2021 ціна на електричну енергію на майданчику РДН станом на з 14.09.2021 становила 2596,47 грн. за 1 МВт.год тобто (2596,47 / 1 000) 2,59647 грн. за 1 кВт.год., станом на 23.09.2021 становила 2 805,51 грн. за 1 МВт.год тобто (2805,51 /1000) 2,80551 грн. за 1 кВт.год., яка є нижчою ніж ціна, що передбачена додатковою угодою № 6 від 22.09.2021 у 3,30 грн.

Крім того, укладаючи додаткову угоду № 7 від 19.10.2021 до договору № 65 від 30.03.2021 сторонами безпідставно передбачене збільшення ціни на одиницю товару з 01.10.2021, що не відповідає вимогам частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та пункту 13.2 Договору, якими передбачені виключні випадки для зміни істотних умов договору та строки інформування про зміну істотних умов договору.

Таким чином, жодного належного обґрунтування та документального підтвердження факту підвищення (коливання) ціни за період дії договору ТОВ "Екотехноінвест" (яке в подальшому змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12") не надало, та, як наслідок, укладання Додаткової угоди № 7 до Договору №65 від 30.03.2021 про постачання електричної енергії, якою збільшено ціну електричної енергії є безпідставним. З урахуванням викладеного та вимог чинного законодавства вказана додаткова угода підлягає визнанню недійсною.

15.11.2021 між сторонами укладено додаткову угоду № 8 до Договору №65 від 30.03.2021.

Укладаючи вказану додаткову угоду № 8, сторони керувались попередньою додатковою угодою (№ 7 від 17.10.2021), яка є недійсною, в зв'язку з чим дана угода є також недійсною оскільки істотна умова угоди - ціна ґрунтується на попередній недійсній угоді.

Згідно з вказаною додатковою угодою сторонами викладено пункти 2.2 договору, пункти 1.2, 1.3 комерційної пропозиції у новій редакції, відповідно до якої ціну електричної енергії за 1 кВт*год встановлено в сумі 3,912 грн. з ПДВ. (підвищено на 9,76% від попередньої додаткової угоди) та зменшено обсяг електричної енергії, що підлягає постачанню за договором.

На підтвердження підстав для укладання додаткової угоди № 8 для збільшення ціни за одиницю товару ТОВ "Екотехноінвест" (яке в подальшому змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12") надано експертний висновок Харківської торгово-промислової палати № 2742/21 від 02.11.2021 відповідно до якого середньозважена ціна на РДН в ОЕС України станом на 13.10.2021 складає - 2978,79 грн./МВт.год, станом на 01.11.2021 - 3491,75 грн/МВт.год, відсоток зміни ціни +17,22%.

З експертного висновку № 2742/21 від 02.11.2021 слідує те, що дослідження ринку цін на електричну енергію проводилось до укладання додаткової угоди №7 від 19.10.2021, відповідно він не може підтверджувати коливання ціни на електроенергію після укладання цієї додаткової угоди від 19.09.2021.

Таким чином, експертний висновок Харківської торгово-промислової палати № 2742/21 від 02.11.2021 не містить відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, в ньому відсутній аналіз вартості електричної енергії на конкретну дату укладання додаткової угоди № 8 від 15.11.2021 у порівнянні з попередніми періодами від дати укладання додаткової угоди №7 від 19.10.2021, у зв'язку з чим не містить належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", пункту 13.2 договору.

Аналогічних висновків щодо неправомірності використання для змін істотних умов договору закупівлі довідок торгово-промислових палат із періодами коливання ціни на товар до укладання договору дійшов Верховний Суд у постанові від 15.06.2022 у справі №924/674/21, у постанові від 22.06.2022 у справі № 917/1062/21.

Необхідно зазначити, що відповідно до експертного висновку Харківської ТПП №2742/21 від 02.11.2021 ціна на електричну енергію на майданчику РДН станом на з 13.10.2021 становила 2978,79 грн. за 1 МВт.год тобто (2978,79 / 1 000) 2,97879 грн. за 1 кВт.год., станом на 01.11.2021 становила 3 491,75 грн. за 1 МВт.год тобто (3491,75 /1000) 3,49175 грн. за 1 кВт.год., яка є нижчою ніж ціна, що передбачена додатковою угодою № 7 від 19.10.2021 у 3,546 грн.

Крім того, укладаючи додаткову угоду № 8 від 15.11.2021 до договору № 65 від 30.03.2021 сторонами безпідставно передбачене збільшення ціни на одиницю товару з 01.11.2021, що не відповідає вимогам частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та пункту 13.2 Договору, якими передбачені виключні випадки для зміни істотних умов договору та строки інформування про зміну істотних умов договору.

Таким чином, жодного належного обґрунтування та документального підтвердження факту підвищення (коливання) ціни за період дії договору ТОВ "Екотехноінвест" (яке в подальшому змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12") не надало, та, як наслідок, укладання Додаткової угоди № 8 до Договору №65 від 30.03.2021 про постачання електричної енергії, якою збільшено ціну електричної енергії є безпідставним. З урахуванням викладеного та вимог чинного законодавства вказана додаткова угода підлягає визнанню недійсною.

Вказані додаткові угоди вчинені з порушенням частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та суперечать інтересам держави, що потребує негайного вжиття необхідних і достатніх заходів реагування, спрямованих на їх усунення, а тому мають бути визнані судом недійсними.

Статтею 203 Цивільного кодексу України унормовано, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до приписів частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу.

Розрахунок суми, необґрунтовано сплаченої Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації на користь ТОВ "Екотехноінвест" (яке в подальшому змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12") за договором № 65 від 30.03.2021, виглядає наступним чином.

- за основним Договором - 5 957 270 кВт*год, загальною вартістю 12 145 682,08 гривень, тобто 2,038800000671448 грн за 1 кВт*год;

- за додатковою угодою № 1 - 5 505 806,8063 кВт*год, загальною вартістю 12 145 682,08 гривень, тобто 2,2059768 грн. за 1 кВт*год;

- за додатковою угодою № 2 - 5 100 330,4089 кВт*год, загальною вартістю 12 145 682,08 гривень, тобто 2,381352 грн. за 1 кВт*год;

- за додатковою угодою № 3 - 3 221 935,7596 кВт*год, загальною вартістю 8 312 594,25977 гривень, тобто 2,58 грн. за 1 кВт*год;

- за додатковою угодою № 4 - 4 725 761,79 кВт*год, тобто 2,796 грн. за 1 кВт*год.

- за додатковою угодою № 5 - 4 562 197,38 кВт*год, тобто 3,036 грн. за 1 кВт*год.

- за додатковою угодою № 6 - 4 416 875,26 кВт*год, тобто 3,30 грн. за 1 кВт*год.

- за додатковою угодою № 7 - 4 316 052,58 кВт*год, тобто 3,564 грн. за 1 кВт*год.

- за додатковою угодою № 8 - 4 249 279,76 кВт*год, тобто 3,912 грн. за 1 кВт*год.

За умовами первісного договору оплачено Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації на користь ТОВ "Екотехноінвест" (яке в подальшому змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12") 657 268,34 грн. за 322380 кВт*год за тарифом 2,0388 (період з 01.04.2021 по 11.04.2021).

Всього на підставі договору № 65 від 30.03.2021 з урахуванням укладених угод №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації на користь ТОВ "Екотехноінвест" (яке в подальшому змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12") перераховано грошові кошти в сумі 10 891 014,61 грн. за 3 928 557 кВт*год.

Враховуючи те, що Додаткові угоди №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 укладено без достатніх на те підстав, то Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації мало сплатити:

3 928 557 кВт*год ? 2,038800000671448 грн. = 8 009 542,01424 грн.

Отже загальна сума переплати складає 2 881 472,59576 грн. (10 891 014,61 грн. - 8 009 542,01424 грн.)

Оскільки правові підстави для зміни ціни одиниці товарів за договором у відповідності до укладених додаткових угод відсутні, додаткові угоди № 1 від 19.04.2021, № 2 від 20.04.2021, № 3 від 01.07.2021, № 4 від 31.08.2021, № 5 від 14.09.2021, № 6 від 22.09.2021, №7 від 19.10.2021, № 8 від 15.11.2021 є такими, що суперечать наведеним вище приписам законодавства, а тому необхідно їх визнати недійсними на підставі положень статей 203, 215 Цивільного кодексу України, а надміру сплачені кошти підлягають поверненню.

Відповідно до частини 5 статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Невиконання встановлених законодавством норм при організації та проведенні тендерних процедур порушує інтереси держави в частині гарантування організації діяльності органів державної влади відповідно до вимог Конституції та законів України, забезпечення безумовного виконання нормативно-правових актів держави.

У частині 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У статті 669 Цивільного кодексу України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Таким чином, обов'язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК (правова позиція Об'єднаної палати Верховного Суду, викладена у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19).

Враховуючи викладене, відповідно до вимог статті 216 Цивільного кодексу України та пункту 2 частини 1 статті 43 Закону України "Про публічні закупівлі" правомірною є вимога про застосування наслідків недійсності правочину шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" (яке змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12") на користь Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації 2 881 472 грн. 60 коп., одержаних на виконання недійсного правочину.

Так, відповідно до вимог статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Крім того, у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду відступив від висновку, який міститься в постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 913/166/19 щодо можливості задоволення вимоги прокурора про стягнення безпідставно отриманих коштів на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України внаслідок недійсності додаткових угод як таких, що укладені всупереч вимогам Закону України "Про публічні закупівлі".

У вказаній постанові від 18.06.2021 Верховний Суд виклав правову позицію про те, що, оскільки між сторонами існують договірні відносини, то правовою підставою для задоволення вимог про стягнення надмірно сплачених коштів (коштів, сплачених за товар, який так і не було поставлено) є частина 1 статті 670 Цивільного кодексу України, а стаття 1212 Цивільного кодексу України застосуванню до цих правовідносин не підлягає.

Так, загальні підстави для виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Системний аналіз положень статей 11, 177, 202, ст. 1212 Цивільного кодексу України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Загальна умова частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах. Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Таким чином, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 03.06.2015 № 6-100цс15, постановах Верховного Суду України від 25.02.2015 № 3-11гс15 та від 24.09.2014 № 6-122цс14.

Виключенням є випадки, коли майно безпідставно набуте у зв'язку з зобов'язанням (правочином), але не відповідно до його умов.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Таким чином, обов'язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 Цивільного кодексу України "Купівля-продаж" і тому як правова підстава такого повернення не може бути застосована стаття 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно, отримана постачальником зайва оплата у сумі 2 881 472 грн. 60 коп., за товар, який не був ним поставлений, підлягає стягненню з постачальника на підставі частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України. І поставка електричної енергії, і її оплата повинна була здійснюватися сторонами відповідно до умов укладеного договору.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь прокуратури підлягають 64 694 грн. 09 коп. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Києва в інтересах держави в особі Управління освіти дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12" про визнання додаткових угод до договору недійсними та повернення безпідставно сплачених грошових коштів у розмірі 2 881 472 грн. 59576 коп. - задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсною Додаткову угоду № 1 від 19.04.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 65 від 30.03.2021, укладеного між Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (ідентифікаційний код 37397216) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" (яке змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12") (ідентифікаційний код 34933742).

Визнати недійсною Додаткову угоду № 2 від 20.04.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 65 від 30.03.2021, укладеного між Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (ідентифікаційний код 37397216) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" (яке змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12") (ідентифікаційний код 34933742).

Визнати недійсною Додаткову угоду № 3 від 01.07.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 65 від 30.03.2021, укладеного між Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (ідентифікаційний код 37397216) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" (яке змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12") (ідентифікаційний код 34933742).

Визнати недійсною Додаткову угоду № 4 від 31.08.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 65 від 30.03.2021, укладеного між Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (ідентифікаційний код 37397216) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" (яке змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12") (ідентифікаційний код 34933742).

Визнати недійсною Додаткову угоду № 5 від 14.09.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 65 від 30.03.2021, укладеного між Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (ідентифікаційний код 37397216) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" (яке змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12") (ідентифікаційний код 34933742).

Визнати недійсною Додаткову угоду № 6 від 22.09.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 65 від 30.03.2021, укладеного між Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (ідентифікаційний код 37397216) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" (яке змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12") (ідентифікаційний код 34933742).

Визнати недійсною Додаткову угоду № 7 від 19.10.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 65 від 30.03.2021, укладеного між Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (ідентифікаційний код 37397216) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" (яке змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12") (ідентифікаційний код 34933742).

Визнати недійсною Додаткову угоду № 8 від 15.11.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 65 від 30.03.2021, укладеного між Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (ідентифікаційний код 37397216) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотехноінвест" (яке змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12") (ідентифікаційний код 34933742).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12" (проспект Поля Олександра, будинок 59, м. Дніпро, 49031; ідентифікаційний код 34933742) на користь Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (проспект Миру, будинок 6-А, м. Київ, 02105; ідентифікаційний код 37397216) 2 881 472 грн. 60 коп. - надмірно сплачених грошових коштів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квінтіс Пром 12" (проспект Поля Олександра, будинок 59, м. Дніпро, 49031; ідентифікаційний код 34933742) на користь Київської міської прокуратури (вулиця Предствинська, 45/9, м. Київ, 03150, банк ДКСУ м. Київ, код банку 820172, р/р UA168201720343100001000011062, код класифікації видатків бюджету - 2800; ідентифікаційний код 02910019) 64 694 грн. 09 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 06.09.2023.

Суддя Ю.В. Фещенко

Попередній документ
113267898
Наступний документ
113267900
Інформація про рішення:
№ рішення: 113267899
№ справи: 904/3181/23
Дата рішення: 05.09.2023
Дата публікації: 08.09.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (05.09.2023)
Дата надходження: 19.06.2023
Предмет позову: визнання додаткових угод до договору недійсними та повернення безпідставно сплачених грошових коштів у розмірі 2 881 472 грн. 59576 коп.
Розклад засідань:
04.07.2023 14:50 Господарський суд Дніпропетровської області
25.07.2023 12:20 Господарський суд Дніпропетровської області
05.09.2023 12:30 Господарський суд Дніпропетровської області