Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 320
Іменем України
22.08.2006
Справа №2-6/9409-2006А
Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі
судді Шкуро В.М.,
секретаря судового засідання Ємєльянової Г.О., розглянувши за участю представників:
від позивача Ткаченко Н.М., представник, дов. від 13.10.2005р.
від третьої особи Сінюкаєва Я.О., представник, нотаріально посвідчена дов. від 17.05.2006р.
у відкритому судовому засіданні справу
за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Кримський виробничий комбінат «Дніпро», м.Сімферополь,
до відповідача Державної виконавчої служби в Центральному районі м.Сімферополя, м.Сімферополь,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізична особа - підприємець Лапенко Сергій Станіславович, м.Сімферополь,
про визнання недійсною постанови.
ЗАТ «Кримський виробничий комбінат «Дніпро» звернулось до господарського суду АРК з адміністративним позовом до Державної виконавчої служби в Центральному районі м. Сімферополя про визнання недійсною постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.05.2006р. по примусовому виконанню наказу господарського суду АР Крим від 21.04.2006р. у справі №2-19/12539-2005.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною виконавчою службою в Центральному районі м.Сімферополя порушений порядок відкриття виконавчого провадження, а саме не додержано вимог ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» щодо належного місця виконання рішення, оскільки місцезнаходженням ЗАТ «Кримський виробничий комбінат «Дніпро» є Київський район м.Сімферополя. Крім того, рішення господарського суду АР Крим від 15.09.2005р. у справі №2-19/12539-2005, на примусове виконання якого 21.04.2006р. виданий наказ про стягнення з ЗАТ «Кримський виробничий комбінат “Дніпро» на користь підприємця Лапенко С.С. збитків, спричинених невиконанням зобов'язання в розмірі 115100,00 грн., державного мита в сумі 1151,40 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 110,45 грн., в даний час переглядається за нововиявленими обставинами.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Відповідач позов не визнав. У відзиві на адміністративний позов зазначив, що згідно ст.20 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії, у разі якщо боржник є юридичною особою, проводяться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна, за вибором стягувача.
Третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача підприємець Лапенко С.С. у письмових поясненнях зазначив, що майно ЗАТ «Кримський виробничий комбінат «Дніпро» фактично розташоване за адресою - м.Сімферополь, вул. Крилова, 174, тобто Центральний район м.Сімферополя. Скориставшись правом вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, зокрема між ДВС у Київському і Центральному районах м.Сімферополя, стягувач обрав останнього.
У судовому засіданні встановлено, що рішенням господарського суду АР Крим від 15.09.2005р. у справі №2-19/12539-2005 позов підприємця Лапенко С.С. задоволений частково, з ЗАТ «Кримський виробничий комбінат «Дніпро» на користь підприємця Лапенко С.С. стягнуті збитки, спричинених невиконанням зобов'язання в розмірі 115100,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1151,40 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 110,45 грн. За результати розгляду заяви про перегляді рішення за нововиявленими обставинами, ухвалою суду від 23-30.05.2006р. рішення залишено без змін.
21.04.2006р. виданий наказ на примусове виконання зазначеного рішення.
05.05.2006р. стягувач (підприємець Лапенко С.С.) до ДВС у Центральному районі м.Сімферополь подав заяву про примусове виконання рішення господарського суду АР Крим від 15.09.2005р. у справі №2-19/12539-2005.
Постановою ДВС у Центральному районі АР Крим від 05.05.2006р. відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню рішення господарського суду АР Крим від 15.09.2005р. у справі №2-19/12539-2005 (наказ господарського суду АР Крим від 21.04.2006р.)
Частиною 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження відкривається у разі якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, відповідності виконавчого документа обов'язковим вимогам та пред'явлений його до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Належне місце виконання рішення визначається за правилом визначеним ч. 1 ст.20 Закону України «Про виконавче провадження», де зазначено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем, якщо боржником є юридична особа, за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, які можуть вчиняти виконавчі дії по виконанню рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.
З матеріалів справи вбачається, що за адресою: м.Сімферополь, вул. Крилова, 147 знаходиться майно ЗАТ «Кримський виробничий комбінат «Дніпро», зокрема нерухоме майно, що було предметом договору оренди від 01.10.2003р., укладеного між ЗАТ «Кримський виробничий комбінат «Дніпро» (орендодавець) та підприємцем Лапенко С.С. (орендар).
Згідно з адміністративно-територіальним поділом міста Сімферополя, нерухоме майно по вул. Крилова, 174, яке належить позивачу, розміщено на території Центрального району міста Сімферополя, що є підставою для відкриття виконавчого провадження Державною виконавчою службою в Центральному районі міста Сімферополя.
За таких обставин справи заявлені до Державної виконавчої служби в Центральному районі м.Сімферополя вимоги про визнання недійсною постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.05.2006р. по примусовому виконанню наказу господарського суду АР Крим від 21.04.2006р. у справі №2-19/12539-2005 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Статтею 181 КАС України передбачено право учасника виконавчого провадження звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за наступних умов:
- якщо він вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси;
- а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Отже слід розрізняти об'єкти оскарження - рішення, дія чи бездіяльність, а у вирішенні питання порядку судочинства слід виходити з того, чи передбачає закон інший порядок судового оскарження.
Згідно ч. 1 ст. 121-2 ГПК України в порядку господарського судочинства підлягають розгляду скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів. Стосовно рішень органів Державної виконавчої служби, названа стаття такої вказівки не містить.
Натомість розділ VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України містить можливість оскарження і рішень державного виконавця під час виконання рішення загального суду.
Таким чином, зважаючи на те, що примусовому виконанню підлягає рішення господарського суду, позивачем вірно обраний порядок судового провадження, а саме адміністративного судочинства, оскільки оскаржується не дія чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби, а рішення, прийняте у вигляді постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.05.2006р. по примусовому виконанню наказу господарського суду АР Крим від 21.04.2006р. у справі №2-19/12539-2005.
Вступну та резолютивну частину постанови проголошено у судовому засіданні 22 серпня 2006 року.
У повному обсязі постанова виготовлена 28 серпня 2006 року.
На підставі викладено, керуючись ст. 158-161, ч.1 ст. 162, 163 КАС України, суд -
У задоволені позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку передбаченому ч. 5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі неподання відповідної заяви (ст. 254 КАС України).
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Шкуро В.М.