Провадження № 1-кп/243/315/2023
Справа № 243/2852/22
06 вересня 2023 року
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у системі EasyCon на підставі наказу № 29 про впровадження дистанційної роботи Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 травня 2022 року та в режимі відеоконференції, під час трансляції, з приміщенням гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №62022050010000434 від 21 липня 2022 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Острівське Первомайського району АР Крим, українця, з середньої освітою, не одруженого, військовослужбовця військової служби за контрактом, посада - старшого навідника гранатометного відділення взводу вогневої підтримки десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдата, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи її на посаді старшого навідника гранатометного відділення взводу вогневої підтримки десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 6, 11, 16, 28, 29, 30, 31, 32, 35, 36, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України у безпосередньому зіткненні з противником, 21 липня 2022 року о 13.11, перебуваючи на території місця тимчасової дислокації підрозділу в населеному пункті АДРЕСА_2 , отримавши законний усний наказ свого прямого начальника - командира 1 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_6 убути в район виконання завдання 1 десантно-штурмової роти (1000 метрів від населеного пункту АДРЕСА_3 ) для проходження та виконання завдань відповідно до своїх функціональних обов'язків, відкрито відмовився виконати зазначений наказ начальника, чим підірвав бойову готовність та боєздатність підрозділу, що могло призвести до прориву російсько-окупаційними військами оборони Збройних Сил України на зазначеній ділянці оборони
Своїми умисними діями солдат ОСОБА_3 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 402 КК України - непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, вчинена в умовах воєнного стану.
У судовому засіданні учасники розгляду кримінального провадження не заперечували проти здійснення розгляду даного кримінального провадження в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення «EasyCon».
Під час судового засідання надійшла угода про визнання винуватості у кримінальному провадженні №62022050010000434 від 21 липня 2022 року, відповідно до якої, 05 вересня 2023 року між обвинуваченим ОСОБА_3 та прокурором Покровського відділу Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 була укладена угода про визнання винуватості та скріплена підписами сторін.
За умовами угоди, уточненої в ході судового засідання, які зафіксовані у журналі судового засідання, сторони домовились про таке:
Обвинувачений ОСОБА_3 , беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, вчиненого ним за викладених вище обставин у повному обсязі повідомленої йому підозри та висунутого обвинувачення.
Обвинувачений ОСОБА_3 , під час досудового розслідування і судового розгляду щиро покаявся у скоєному злочині.
Обвинувачений ОСОБА_3 , зобов'язується:
а) беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України;
б) щиро каятися.
в) у разі затвердження угоди про визнання винуватості, виконати призначене покарання.
г) не вчиняти до закінчення проходження військової служби інших військових злочинів.
Сторони вважають за можливе при призначенні покарання ОСОБА_3 , за вчинений злочин, передбачений ч. 4 ст. 402 КК України, застосувати норми ст. 69 КК України, та погоджуються на призначення останньому покарання нижчого від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 4 ст. 402 КК України..
Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_3 за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 402 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 місяців позбавлення волі.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні винуватим у скоєнні кримінального правопорушення визнав себе повністю, щиро розкаявся, свої права, передбачені ст. 474 КПК України, розуміє.
Обвинувачений ОСОБА_3 та прокурор в судовому засіданні заявили, що вони цілком розуміють наслідки угоди, укладення угоди є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж передбачені в угоді.
Суд переконався, що обвинувачений розуміє свої права, передбачені КПК України, зокрема ст. 474 КПК України, у добровільності укладання сторонами угоди і, що угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин ніж ті, які передбачені в угоді. Узгоджені сторонами вид і міра покарання не є такими, що не відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, разом з цим, судом з'ясовано, що він цілком розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, наслідки її невиконання, відповідно ст. 476 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні ствердив, що був присутній при ініціюванні угоди, вважає, що укладення угоди не суперечить інтересам підзахисного.
Судом вислухані показання обвинуваченого та оглянуті представлені в судове засідання матеріали кримінального провадження з метою перевірки угоди про визнання винуватості на відповідність нормам КПК та КК України, за якими суд встановив, що умови угоди, не суперечать вимогам КПК України, оскільки вона укладена у провадженні щодо тяжкого злочину за ч. 4 ст. 402 КК України, відповідає вимогам ст. 472 КПК України, не суперечить вимогам КК України, оскільки обставини, викладені в ній відповідають матеріалам справи, дії обвинуваченого кваліфіковано вірно за ч. 4 ст. 402 КК України, а саме непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, вчинена в умовах воєнного стану, в редакції, яка діяла на час вчинення кримінального правопорушення. Узгоджене покарання відповідає особі обвинуваченого, та вимогам ст. 58 Конституції України, оскільки відповідає санкції частини статті, яка діяла на момент вчинення обвинуваченим правопорушень, умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободі чи інтереси сторін або інших осіб, укладення угоди було добровільним, про що свідчать як особисті підписи обвинуваченого в угоді, так і його пояснення в судовому засіданні, обвинувачений має можливість виконувати взяті на себе угодою зобов'язання, підстави для визнання винуватості є дійсними.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття, та відсутність наслідків від дій обвинуваченого.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 судом не встановлено.
Згідно із ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
Таким чином, судом встановлено наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. Враховуючи данні про особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів психіатра або нарколога не перебуває, є військовослужбовцем (за мобілізацією), його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, беззастережне визнання ним своєї винуватості, беручи до уваги інтереси суспільства, враховуючи його стан здоров'я, характеристику за місцем проживання та місцем служби, та інші відомості, що його характеризують, та обставини, за яких було вчинено кримінальне правопорушення, суд вважає наявними підстави для застосування ст. 69 КК України.
Дослідивши представлені в судове засідання матеріали кримінального провадження, враховуючи, що 05 вересня 2023 року обвинувачений ОСОБА_3 та прокурор під час судового провадження досягли угоди про визнання винуватості, підписали її в присутності захисника, при цьому ОСОБА_7 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин, між ним та прокурором була досягнута домовленість про призначення покарання ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 місяців позбавлення волі, а тому суд вважає, що справу можливо розглянути відповідно до положень ч. 2 ст. 473, ч. 4 ст. 474 КПК України.
За таких обставин, суд приходить до переконання, що угоду належить затвердити, а ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, тобто у непокорі, вчиненої в умовах воєнного стану, та призначити покарання, обумовлене угодою про визнання винуватості.
Цивільний позов не заявлений.
Речові докази відсутні.
21 липня 2022 року ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 липня 2022 року обрано відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою, який було продовжено до 21 жовтня 2022 року.
Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 20 жовтня 2022 року ОСОБА_3 був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою з утримуванням його на гауптвахті, який був неодноразово продовжений судом, та останній раз продовжений ухвалою суду від 31 липня 2023 року 28 вересня 2023 року включно.
Застосований відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах гауптвахти, враховуючи призначене судом покарання, суд вважає необхідним залишити до набрання вироком законної сили.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368, 370, 473, 474, 475, 476 КПК України, суд,-
Угоду про визнання винуватості від 05 вересня 2023 року між обвинуваченим ОСОБА_3 та прокурором Покровського відділу Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №62022050010000434 від 21 липня 2022 року - затвердити.
Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
Призначити ОСОБА_3 узгоджене покарання за ч. 4 ст. 402 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк на 1 (один) рік, 6 (шість)місяців позбавлення волі.
Початок строку відбуття покарання за даним вироком ОСОБА_3 із заліком досудового ув'язнення обчислювати з 06 вересня 2023 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_3 в строк відбування покарання зарахувати строк перебування під вартою у зв'язку із обранням запобіжного заходу з 21 липня 2022 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно із ч. 4 ст. 394 КПК України, вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку:
обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 364 КПК України угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та захиснику.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Вирок складено у єдиному екземплярі у нарадчій кімнаті.
Головуючий-суддя: ОСОБА_1