Справа № 347/1060/23
Провадження № 22-ц/4808/1015/23
Головуючий у 1 інстанції КРИЛЮК М. І.
Суддя-доповідач Луганська
05 вересня 2023 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Луганської В.М.
суддів - Барков В.М., Девляшевського В.А.,
за участю секретаря -Кузів А.В.
учасники справи
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Івано-Франківського апеляційного суду справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 ,
на рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 16 червня 2023 року, ухвалене судом у складі судді Курилюк М.І.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ) про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі на утримання неповнолітніх дітей,
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом з вищезазначеними вимогами, в обґрунтування яких вказала, що 28.08.2010 року між нею та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, в якому у них народилося двоє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 29.11.2021 року шлюб між сторонами було розірвано.
Зазначила, що діти знаходяться на її утриманні, діти є шкільного віку, а тому коштів на їх утримання не вистачає. Між сторонами не досягнуто згоди щодо розміру аліментів.
У 2016 році відповідач змінив прізвище на ОСОБА_4 .
У зв'язку з викладеним просила стягнути з позивача на її користь аліменти на утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі по 4000 грн щомісячно на кожну дитину з урахуванням індексації, з часу пред'явлення позову до досягнення дітьми повноліття.
Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 16 червня 2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 ( ОСОБА_2 ) аліменти на користь ОСОБА_1 , на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі у розмірі по 3000 грн щомісячно на кожну дитину з урахуванням індексації до досягнення ними повноліття.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 16 червня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково, стягнути аліменти з відповідача в твердій грошовій сумі на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі по 1416,50 грн на кожну дитину.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не врахував його доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, а саме те, що відповідач не працює, не врахував фізичний стан відповідача, який хворіє, не врахував матеріальний стан позивачки, яка є приватним підприємцем та стягнув аліменти в розмірі більшому ніж прожитковий мінімум для дитини відповідного віку та весь тягар матеріального утримання неповнолітніх дітей поклав на відповідача.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначила, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 не з'явились, про час, дату та місце судового засідання повідомлені у відповідності до закону. До суду представник скаржника - ОСОБА_3 подав заяву про розгляд справи без його участі та участі скаржника ОСОБА_2 .
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, місце та час судового розгляду справи повідомлена належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справу.
З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає можливим провести судовий розгляд справи без позивача та відповідача по справі, які повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини та дійшов висновку з відповідача слід стягувати аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі у розмірі по 3000 грн. щомісячно на кожну дитину з урахуванням індексації до досягнення ними повноліття.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду в повній мірі відповідає встановленим по справі обставинам, виходячи з наступного.
Суд встановив, що відповідно до свідоцтв про народження Серії НОМЕР_1 від 04.01.2012 та Серії НОМЕР_2 від 20.09.2016, сторони є батьками неповнолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 29.11.2021р. шлюб між сторонами розірвано.
Неповнолітні діти знаходяться на утриманні позивачки.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом (пункт 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).
Положеннями частини третьої статті 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Положеннями статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.
За змістом статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (частина перша статті 184 СК України у тій же редакції Кодексу).
Відповідач є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відтак згідно зі статтею 180 СК України зобов'язаний утримувати їх до досягнення ними повноліття.
Колегія суддів вважає, що визначаючи розмір аліментів, який підлягає стягненню з відповідача, суд першої інстанції, урахувавши матеріальний стан сторін, дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі у розмірі по 3000 грн щомісячно на кожну дитину з урахуванням індексації до досягнення ними повноліття
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
ОСОБА_2 не надав доказів неможливості сплачувати аліменти у визначеному судом першої інстанції розмірі. Посилання скаржника на те, що по стану здоров'я і у зв'язку із воєнним станом не працює та не має будь-яких доходів, не має нерухомості не підтвердженні належними та допустимими доказами.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 16 червня 2023 року ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування по доводам апеляційної скарги не має.
Оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню, то витрати по сплаті судового збору відносяться на рахунок скаржника.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, Івано-Франківський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 16 червня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 06 вересня 2023 року.
Головуючий В.М. Луганська
Судді: В.М. Барков
В.А. Девляшевський