Справа № 127/15502/23
Провадження № 2/127/1866/23
06 вересня 2023 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Воробйова В.В.,
за участю: секретаря Жигарової Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування, -
Позивач звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування, мотивуючи позовну заяву тим, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08.02.2022 року у справі №120/19151/21-а було задоволено позов ОСОБА_2 та зобов'язано ГУ ПФУ у Вінницькій області здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії, починаючи з 01.04.2019 року з урахуванням довідки Вінницького обласного ТЦК та СП від 28.08.2021 року, а також здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум та стягнення 908 грн. судового збору з відповідача.
Однак, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, а ОСОБА_1 є його дружиною. В зв'язку із смертю чоловіка позивач звернулась до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та 17.02.2023 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку.
З метою отримання коштів за рішенням суду позивач зверталася до Вінницького окружного адміністративного суду із заявами про заміну сторони виконавчого проовадження та про заміну стягувача у виконавчих листах, проте в їх задоволенні було відмовлено. Також позивач зверталась із заявою про видачу виконавчих листів по справі, проте їй було відмовлено. Таким чином, рішення суду залишається не виконаним, тому ОСОБА_1 змушена була звернутися до суду з цим позовом та просила:
-зобов'язати ГУ ПФУ у Вінницькій області виплатити на її користь недоотриману пенсію за життя ОСОБА_2 відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.02.2022 року у справі №120/19151/21-а;
-стягнути з відповідача на її користь 1073,60 грн. судового збору та 10000 грн. судових витрат на надання професійної правничої (правової) допомоги.
В судове засідання позивач не з'явилася, проте її представник подав до суду заяву, в якій просив провести розгляд справи у його відсутність та позивача. Також зазначив, що позов підтримує та наполягає на його задоволенні.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, проте подала до суду заяву, в якій просила провести розгляд судового засідання у відсутність представника ГУ ПФУ у Вінницькій області. Щодо задоволення позову заперечує з підстав наведених у відзиві.
Також представником відповідача було подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого позовні вимоги ОСОБА_1 є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з таких підстав. На думку представника відповідача, є підстави для закриття провадження у справі так, як усі справи де однією із сторін виступають органи Пенсійного фонду підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. В даному випадку спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в суді адміністративної юрисдикції. Позивачем заявлено позов про зобов'язання вчинити дії орган до компетенції якого законом віднесено повноваження щодо призначення та перерахунку пенсії, а не про стягнення коштів в порядку спадкування чи то включення заборгованості нарахованої спадкодавцю до складу спадщини. Тому, оскільки стороною у спірних правовідносинах виступає територіальний орган Пенсійного фонду України, даний спір має розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Спір у даній справі пов'язаний зі спірними правовідносинами, що існували між Головним управлінням ПФУ та ОСОБА_2 , який помер до ухвалення рішення Вінницьким окружним адміністративним судом та до набрання ним законної сили. Відтак, на момент розгляду в суді справи №127/15502/23 у Головного управління відсутня заборгованість перед ОСОБА_2 за рішенням суду у справі №120/19151/21-а. З огдяду на вимоги ч. 1 ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» кошти, які не були нараховані померлому, не можуть вважатися судом недоотриманою пенсією. Отже, Головним управлінням не здійснювалося нарахування пенсії ОСОБА_2 згідно з рішенням суду у справі №120/19151/21-а та враховуючи вимоги визначені ст. 1218 ЦК України за якою до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 . Також Головне управління заперечує щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн., оскільки вважає заявлений розмір завищеним та неспівмірним зі складністю цієї справи. Керуючист ч. 7 ст. 134 КАС України, ч. 3 ст. 139 КАС України представник просила суд зменшити витрати на оплату правничої допомоги адвоката з урахуванням складності справи та виконаних адвокатом робіт. Просила закрити провадження у справі, відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 06.08.1978 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про що зроблено актовий запис № 10 (а.с. 7). Після укладення шлюбу позивач змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».
Як вбачається зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 чоловік позивача ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено актовий запис №52 (а.с. 8).
Разом з тим, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08.02.2022 року у справі №120/19151/21-а було задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 . Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії з урахуванням оновленої довідки Вінницького обласного ТЦК та СП №ХЛ48352 від 28.08.2021 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії, починаючи з 01.04.2019 року, з урахуванням довідки Вінницького обласного ТЦК та СП №ХЛ48352 від 28.08.2021 року, а також здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум. Стягнуто на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір в сумі 908 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (а.с. 9-11).
Судом встановлено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 приватним нотаріусом Гайсинського районного нотаріального округу Вінницької області Савіцькою Ж.Й. була заведена 19.07.2022 року спадкова справа №181/2022, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с. 13).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 17.02.2023 року приватним нотаріусом Гайсинського районного нотаріального округу Вінницької області Савіцькою Ж.Й., спадкоємцем майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його дружина ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: земельної ділянки площею 3,1853 га, кадастровий номер 6823087000:07:006:0142, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Летичівської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області (а.с. 14).
Разом з тим, згідно з відповідю відповідача від 06.08.2022 року рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі за №120/19151/21-а від 08.02.2022 року виконано не було, у зв'язку із смертю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а судове рішення набрало законної сили 08.03.2022 року. За таких умов, Головне управління вчинило всі залежні від нього дії у відповідності до положень ст. 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (а.с. 16).
Також ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 27.09.2022 року у справі №120/19151/21-а в задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження було відмовлено. З огляду на положення ч. 4 ст. 379 КАС України, в даному випадку, подаючи заяву про заміну сторони виконавчого провадження в порядку, визначеному ст. 379 КАС України, ОСОБА_1 у прохальній частині цієї заяви просила суд замінити сторону у даній справі з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 (а.с. 17, 18, 19).
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 13.03.2023 року у справі 120/19151/21-а було відмовлено в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, в зв'язку з відсутністю виданих у цій справі виконавчих листів (а.с.20-21, 22).
В подальшому представник ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із заявою про видачу виконавчих листів у справі, проте йому було відмовлено у зв'язку з відсутністю підстав для видачі виконавчих листів через смерть позивача до вирішення судом спору по суті (а.с. 24).
З приводу підстави закриття провадження у справі, на яку посилається представник відповідача у відзиві на позовну заяву, то слід зазначити наступне.
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом за захистом свого спадкового права, а тому позов ОСОБА_1 пред'явлено до Вінницького міського суду Вінницької області з дотримання правил загальної підсудності, що визначена ч. 2 ст. 27 ЦПК України.
Суд не приймає посилання представника відповідача на правові висновки, які містяться в постановах Верховного Суду у справі №686/6775/18 та постанові від 04.03.2020 року у справі №757/63985/16, від 03.04.2019 року у справі №750/1668/17, оскільки вони мають інший предмет спору.
Відповідно до вимог статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
У статті 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначено, що:
«тлумачення статті 1227 ЦК України свідчить, що:
- цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;
- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК). Відповідно при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;
- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов'язана з його суб'єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім'ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК за яких члени сім'ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.
За змістом ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у ч. 2 ст. 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали (ч.1).
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті суми пенсії ділиться між ними порівну (ч.2).
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини (ч.3).
З системного аналізу вищевказаних норм права слідує, що нарахована особі пенсія, яка не була виплачена, у разі смерті такої особи переходить в порядку спадкування до її спадкоємців.
Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Разом з тим, з матеріалів справи встановлено, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08.02.2022 року у справі №120/19151/21-а було зобов'язано здійснити перерахунок пенсії та здійснити виплату перерахованої пенсії. Тобто, у позивача виникло право на перерахуцнок пенсії, а не на виплати нараховані спадкодавцеві за життя. Крім того, Головним управлінням перерахунок пенсії за рішенням суду не проводився та не нараховувалась заборгованість за ним. Отже, кошти, які не були нараховані спадкодавцю на виконання рішення суду, не є належною пенсійною виплатою і не можуть вважатися недоотриманою пенсією та не підлягають виплаті спадкоємцю.
Правова позиція Верховного Суду (викладена у постанові від 14 квітня 2020 року у справі № 431/6232/18-ц) при вирішенні спорів про право на спадщину на належні спадкодавцю за життя суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, вказує на те, що визначальним є те, чи були такі виплати нараховані спадкодавцеві за життя, оскільки лише за умови, що такі суми були нараховані за життя, проте не отримані спадкодавцем, можуть увійти до складу спадщини.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати слід залишити за позивачем.
На підставі викладеного та керуючись ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 1216, 1218, 1227, 1296 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування.
Судові витрати - залишити за позивачем.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складений 06.09.2023 року.
Суддя: