Провадження № 22-ц/803/6518/23 Справа № 216/1679/17 Суддя у 1-й інстанції - ЧИРСЬКИЙ Г.М. Суддя у 2-й інстанції - Тимченко О. О.
06 вересня 2023 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :
головуючого - Тимченко О.О.,
суддів: Зубакової В.П. Мірути О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Сотнікової А.І.
учасники справи:
скаржник - ОСОБА_1 ,
особа, дії якої оскаржуються, - Центрально-Міський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро),
заінтересована особа - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу № 216/1679/17 за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), заінтересована особа - ОСОБА_2 ,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 ,
на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 травня 2023 року (суддя Чирський Г.М.), повне судове рішення складено 31 травня 2023 року,-
В грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області зі скаргою на дії державного виконавця, яку мотивував тим, що протягом періоду часу з квітня по 01 серпня 2022 року ним з військової частини, де він проходить військову службу, на картковий рахунок ОСОБА_2 добровільно перераховано кошти в розмірі 193 402,16 грн, а також 31.03.2022 року з особистого рахунку 4000 грн, в рахунок погашення заборгованості по аліментам. При цьому, за зверненням адвоката, державним виконавцем відмовлено у перерахунку заборгованості зі сплати аліментів, тому як стягувач ОСОБА_2 надала пояснення, що із суми 179 030,63 грн, отриманих нею від боржника, вона перерахувала на картку останнього 20 181,38 грн, а суму 158 849,25 грн передала ОСОБА_1 особисто на руки, що, як стверджує представник скаржника, не відповідає дійсності.
Враховуючи вищезазначене, просив визнати неправомірними дії державного виконавця Центрально-Міського відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Коптєвої І.В. щодо здійснення розрахунку заборгованості по аліментах в межах виконавчого провадження №64333643 з виконання виконавчого листа Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області №216/1679/17 від 02.06.2017 року, без врахування надання боржником ОСОБА_1 доказів добровільної сплати аліментів в розмірі 193 402,16 грн; зобов'язати державного виконавця Коптєву І.В. врахувати при обчисленні заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №64333643 з виконання виконавчого листа Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області №216/1679/17 від 02.06.2017 року, надані боржником документи щодо добровільного перерахунку (сплати аліментних зобов'язань, в розмірі 193 402,16 грн.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 травня 2023 року скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця задоволено частково: визнано неправомірними дії державного виконавця Центрально-Міського ВДВС у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Коптєвої І.В. щодо здійснення розрахунку заборгованості по аліментах в межах виконавчого провадження № 64333643 з виконання виконавчого листа Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області № 216/1679/17 від 02.06.2017 року, без врахування надання боржником ОСОБА_1 доказів добровільної сплати аліментів в розмірі 19 640,00 грн станом на 01.08.2022 року. Зобов'язано державного виконавця Центрально-Міського ВДВС у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Коптєву І.В., врахувати при обчисленні заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 64333643 з виконання виконавчого листа Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області № 216/1679/17 від 02.06.2017 року, надані боржником ОСОБА_1 документи щодо добровільного перерахунку (сплати аліментних зобов'язань), в розмірі 19 640,00 грн станом на 01.08.2022 року. В іншій частині вимог відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що станом на серпень 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ще являлися подружжям, то необхідність матеріально підтримувати дружину, яка перенесла тяжку хворобу та при цьому доглядала за тяжко хворою їх донькою, а також нести додаткові витрати на дитину, у ОСОБА_1 існувала, в тому числі, в силу закону, що, на думку суду, зумовлювала перерахування ним коштів у розмірі 193 402,16 грн протягом періоду з березня по серпень 2022 року за довіреністю на адресу дружини ОСОБА_2 . Разом з тим, зважаючи на вказані обставини, оцінюючи надану представником скаржника довідку про суми грошового забезпечення Військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 за період з 31.03.2022 року по 31.07.2022 року, а також документи, що підтверджують факт перерахування грошових коштів на користь стягувача за цей період часу, беручи до уваги той факт, що протягом періоду перерахування коштів (квітень-липень 2022 року) згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, вчиненого виконавчою службою, сума аліментів, яка підлягала стягненню за кожен місяць становила 3 910 грн. Сукупний розмір перерахованих аліментів за цей період становить 15 640 грн. (3 910 х 4 = 15 640 грн). Враховуючи при цьому також факт перерахування коштів ОСОБА_1 на картковий рахунок ОСОБА_2 31.03.2022 року у розмірі 4 000 грн, беручи до уваги засади цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та законність, з огляду на спільну сумісну власність подружжя ОСОБА_4 на перераховані кошти, в тому числі і боржника, суд першої інстанції вважав за можливе врахувати перераховані боржником на користь стягувача із вказаних коштів в якості періодичних платежів зі сплати аліментів за виконавчим листом - у загальному розмірі 19 640 грн (15 640 + 4 000 = 19 640 грн).
В апеляційній скарзі, поданій до апеляційного суду, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , посилається на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу суду змінити, зобов'язавши державного виконавця врахувати при обчисленні заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 64333643 з виконання виконавчого листа Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області № 216/1679/17 від 02.06.2017 року, надані боржником ОСОБА_1 документи щодо добровільного перерахунку (сплати) аліментних зобов'язань, в розмірі 177 727,16 грн, а в іншій частині ухвалу суду залишити без змін.
УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник вказує на незрозумілість посилання суду в мотивувальній частині ухвали на відсутність «призначення платежу» в платіжних документах; на не зазначення всіх учасників у вступній частині оскаржуваної ухвали, зокрема, відсутні заінтересована особа - Центрально-Міський ВДВС у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро); на відсутність в ухвалі пояснень ОСОБА_5 , яка за клопотанням ОСОБА_2 була допитана в судовому засіданні в якості свідка; на безпідставність висновку суду стосовно того, що ОСОБА_1 не був обізнаний про наявність виконавчого провадження щодо стягнення з нього аліментів; на незрозумілість посилання суду на статтю 185 СК України щодо додаткових витрат на дитину, оскільки рішення суду про стягнення додаткових витрат на дитину відсутнє, а під час розгляду скарги не було предметом спору у суді; на неналежне дослідження висновку ЛКК № 43/2, з якого слідує, що ОСОБА_2 перенесла хворобу в 2017 році, а не 15.06.2021 року, як зазначено в ухвалі суду; на відсутність доказів того, що ОСОБА_2 повернула особисто в руки ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 158 849,25 грн. Зазначає, що суд першої інстанції неналежним чином дослідив довідку військової частини НОМЕР_1 , виданої скаржнику, про суми грошового забезпечення, які були перераховані ОСОБА_2 , а саме, маються розбіжності у виплаті за травень 2022 року, оскільки в довідці зазначено 57 393,75 грн, однак у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали зазначено, що в травні 2022 року ОСОБА_2 отримала 44 024,17 грн, тобто різниця в 13 369,52 грн. Вказує, що суд дійшов хибної висновку про те, що ОСОБА_2 отримувала гроші як його дружина. До того ж, це спростовується належними доказами, а саме, позовною заявою про розірвання шлюбу та рішенням суду. Крім того, зазначає, що враховані судом кошти не відповідають фактичному розміру аліментів за період з квітня 2022 року по липень 2022 року. Грошові кошти перераховувались ОСОБА_2 з військової частини на підставі однієї довіреності (заяви), за одних умов та однакових обставин, однак, є незрозумілим, чому суд врахував лише частину таких коштів як аліменти, а саме, 15 640 грн, а в іншій частині відмовив. Також вказує, що сума добровільно перерахованих ним коштів на користь ОСОБА_2 в період з квітня 2022 року по липень 2022 року відповідає розміру заборгованості по аліментам. Одразу після повного погашення заборгованості ним було припинено перерахування коштів.
Від Самойленко О.С. до апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явися, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, його представник в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про час ті місце розгляду справи повідомлена належним чином, її представник в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив її відхилити.
Представник Центрально-Міський ВДВС у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд ухвалив, розглядати справу у відсутність сторін, які не з'явились, оскільки відповідно до положень частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.06.2017 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалено про стягнення щомісяця з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу) до повноліття дитини, але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 10 квітня 2017 року; стягувати щомісяця з щомісяця з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання, у розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу) до досягнення дитиною шестирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи стягнення з 10 квітня 2017 року.
На підставі вказаного рішення Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 29.06.2017 року було видано виконавчий лист № 216/1679/17 від 02.06.2017 року.
У провадженні Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перебуває виконавче провадження № 64333643 з виконання виконавчого листа Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області №216/1679/17 від 02.06.2017 року.
01 грудня 2022 року Центрально-Міським відділом державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надано розрахунок заборгованості зі сплати ОСОБА_1 аліментів станом на 01 грудня 2022 року в сумі 212 407,20 грн.
11 листопада 2022 року адвокат Кривенко І.М. звернулася із заявою до державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі в інтересах ОСОБА_1 , просила здійснити перерахунок заборгованості за аліментами відповідно до виконавчого листа № 216/1679/17 з урахуванням здійснених ним платежів в сумі 193 402,16 грн.
Згідно відповіді ВДВС від 30.11.2022 р., з приводу питання про врахування коштів у розмірі 193 402,16 грн, з яких : у квітні 2022 р. - 47 912,01 грн; у травні 2022 р. - 44 024,17 грн; у червні 2022 р. - 44 024,23 грн; у липні 2022 р. - 44 072,23 грн, повідомила, що 15.11.2022 року надійшло пояснення стягувача в якому вона повідомляє, що отримувала заробітну плату свого чоловіка ОСОБА_1 на свою карту з травня по серпень місяць в сумі 179 030,63 грн. З тієї суми: 20 181,38 грн перевела боржнику на його картку, а суму 158 849,25 грн передала боржнику особисто в руки.
Згідно довіреності, наданої військовою частиною НОМЕР_1 , витребуваної судом, 30.03.2022 р. ОСОБА_1 довіряє отримати замість нього його грошове забезпечення на період військового стану ОСОБА_2 , із зазначенням номеру карткового рахунку.
Відповідно до довідки про суми грошового забезпечення Військової частини НОМЕР_1 грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 31.03.2022 року по 31.07.2022 року в повному обсязі перераховане на картку № НОМЕР_2 в АТ КБ «ПриватБанк», одержувач ОСОБА_2 , а саме: у розмірі 193 402,16 грн, з яких - у квітні 2022 р. - 47 912,01 грн; у травні 2022 р. - 44 024,17 грн; у червні 2022 р. - 44 024,23 грн; у липні 2022 р. - 44 072,23 грн.
Згідно інформації Ощадбанку, наданої представником боржника, 31.01.2022 р. з картки відправника ОСОБА_1 на картку одержувача ОСОБА_2 перераховані 4 000 грн.
За частиною 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , підлягає задоволенню частково.
МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою, другою та п'ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам закону, рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає.
Частково задовольняючи скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця, суд першої виходив з того, що станом на серпень 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ще являлися подружжям, то необхідність матеріально підтримувати дружину, яка перенесла тяжку хворобу та при цьому доглядала за тяжко хворою їх донькою, а також нести додаткові витрати на дитину, у ОСОБА_1 існувала, в тому числі, в силу закону, що, на думку суду, зумовлювала перерахування ним коштів у розмірі 193 402,16 грн протягом періоду з березня по серпень 2022 року за довіреністю на адресу дружини ОСОБА_2 . Разом з тим, зважаючи на вказані обставини, оцінюючи надану представником скаржника довідку про суми грошового забезпечення Військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 за період з 31.03.2022 року по 31.07.2022 року, а також документи, що підтверджують факт перерахування грошових коштів на користь стягувача за цей період часу, беручи до уваги той факт, що протягом періоду перерахування коштів (квітень-липень 2022 року) згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, вчиненого виконавчою службою, сума аліментів, яка підлягала стягненню за кожен місяць становила 3 910 грн. Сукупний розмір перерахованих аліментів за цей період становить 15 640 грн. (3 910 х 4 = 15 640 грн). Враховуючи при цьому також факт перерахування коштів ОСОБА_1 на картковий рахунок ОСОБА_2 31.03.2022 року у розмірі 4 000 грн, беручи до уваги засади цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та законність, з огляду на спільну сумісну власність подружжя ОСОБА_4 на перераховані кошти, в тому числі і боржника, суд першої інстанції вважав за можливе врахувати перераховані боржником на користь стягувача із вказаних коштів в якості періодичних платежів зі сплати аліментів за виконавчим листом - у загальному розмірі 19 640 грн (15 640 + 4 000 = 19 640 грн).
Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
За статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина перша статті 74 Закону України «Про виконавче провадження»).
На підставі статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно зі статтею 71 Закону «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України. Виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі, зокрема, надходження виконавчого документа на виконання від стягувача. Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Пунктом 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802, визначено, що виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
У частині третій статті 195 СК України зазначено, що розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Відповідно законодавець визначив обов'язок виконавця обчислювати розмір заборгованості за аліментами та водночас імперативно передбачив, що у разі незгоди заінтересованої особи з визначеним (обчисленим) виконавцем розміром заборгованості за аліментами, спір вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Звертаючись до суду зі скаргою на дії державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Самойленко М.В. посилався на те, що перераховані ним ОСОБА_2 за період з квітня 2022 р. по липень 2022 р. кошти грошового забезпечення є коштами, спрямованими на погашення заборгованості по сплаті аліментів.
Так, у провадженні Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перебуває виконавче провадження № №64333643 з виконання виконавчого листа Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області №216/1679/17 від 02.06.2017 року.
01 грудня 2022 року Центрально-Міським відділом державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надано розрахунок заборгованості зі сплати ОСОБА_1 аліментів станом на 01 грудня 2022 року в сумі 212 407,20 грн.
Згідно довіреності від 30.03.2022 р., наданої військовою частиною НОМЕР_1 , ОСОБА_1 довіряє отримати замість нього його грошове забезпечення на період військового стану ОСОБА_2 , із зазначенням номеру карткового рахунку.
Відповідно до довідки про суми грошового забезпечення Військової частини НОМЕР_1 грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 31.03.2022 року по 31.07.2022 року в повному обсязі перераховане на картку № НОМЕР_2 в АТ КБ «ПриватБанк», одержувач ОСОБА_2 , а саме: у розмірі 193 402,16 грн, з яких - у квітні 2022 р. - 47 912,01 грн; у травні 2022 р. - 44 024,17 грн; у червні 2022 р. - 44 024,23 грн; у липні 2022 р. - 44 072,23 грн.
11 листопада 2022 року адвокат Кривенко І.М. звернулася із заявою до державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі в інтересах ОСОБА_1 , просила здійснити перерахунок заборгованості за аліментами відповідно до виконавчого листа № 216/1679/17 з урахуванням здійснених ним платежів в сумі 193 402,16 грн.,
Згідно відповіді ВДВС від 30.11.2022 р., з приводу питання про врахування коштів у розмірі 193 402,16 грн, з яких : у квітні 2022 р. - 47 912,01 грн; у травні 2022 р. - 44 024,17 грн; у червні 2022 р. - 44 024,23 грн; у липні 2022 р. - 44 072,23 грн, повідомила, що 15.11.2022 року надійшло пояснення стягувача в якому вона повідомляє, що отримувала заробітну плату свого чоловіка ОСОБА_1 на свою карту з травня по серпень місяць в сумі 179 030,63 грн. З тієї суми: 20 181,38 грн перевела боржнику на його картку, а суму 158 849,25 грн передала боржнику особисто в руки.
При цьому колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що, хоча кошти, направлення яких ОСОБА_2 в період часу з квітня 2022 р. по липень 2022 р. підтверджується довідкою про суми грошового забезпечення Військової частини НОМЕР_1 грошове забезпечення ОСОБА_1 , відповідно до якої за період з 31.03.2022 року по 31.07.2022 року грошове забезпечення в повному обсязі перераховане на картку № НОМЕР_2 в АТ КБ «ПриватБанк», одержувач ОСОБА_2 , а саме: у розмірі 193402,16 грн., з яких - у квітні 2022 р. - 47912,01 грн.; у травні 2022 р. - 44024,17 грн.; у червні 2022 р. - 44024,23 грн.; у липні 2022 р. - 44072,23 грн. (т.1 а.с.91). не містять позначки «аліменти», проте ці грошові перекази здійснені ОСОБА_2 з єдиною метою - забезпечення матеріальних потреб родини, тобто виконання обов'язків по утриманню родини, і дитини зокрема, оскільки, аліменти - це один із способів виконання батьками обов'язку по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.
Аліменти на дитину стягуються на користь одного з батьків, з яким проживає дитина, є його власністю і повинні використовуватися за цільовим призначенням, тобто саме на утримання дитини.
У постанові Верховного Суду від 01 серпня 2019 року у справі № 642/6906/16-ц (провадження № 61-26229св18) зазначено, що боржник стверджував, що грошові кошти сплачував як добровільну виплату аліментів. Будь-яких доказів на підтвердження наявності інших зобов'язань боржника перед стягувачем до суду не надано, як і не надано доказів на підтвердження відмови стягувача від отримання банківських переказів від боржника. Суд врахував, що при грошових переказах через термінал самообслуговування банку у платника не було технічної можливості самостійно зазначати призначення платежу, всі платежі позначалися як «поповнення банківської картки в терміналі самообслуговування».
У постановах від 18 листопада 2020 року у справі № 648/1102/19 (провадження № 61-7500св20) та від 26 травня 2021 року у справі № 569/11466/20 (провадження № 61-1534св21) Верховний Суд зробив висновки, що виконавець повинен враховувати кошти, сплачені боржником на користь стягувача, оскільки чинне законодавство не передбачає права та обов'язку у виконавця вимагати від боржника надання квитанцій із зазначенням призначення грошових переказів на ім'я стягувача й не враховувати безпосередньо копії наданих квитанцій.
У постанові Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі № 707/999/21 (провадження № 61-11411св22) враховано те, що немає відомостей про існування у боржника перед стягувачем будь-яких інших зобов'язань, які є відмінними від зобов'язань зі сплати аліментів. Сплата боржником на користь стягувача грошових коштів у спірний період здійснювалася зі сталою періодичністю. Також Верховний Суд врахував суперечливу процесуальну позицію стягувача щодо спірних коштів, яка у скарзі на дії державного виконавця посилалася на те, що не отримувала зазначених коштів, в апеляційній скарзі на ухвалу суду першої інстанції стверджувала, що кошти, які перераховував їй боржник, є платою за користування майном (побутовою технікою, меблями тощо), а у відзиві на касаційну скаргу звертала увагу, що із виписки за картковим рахунком неможливо встановити особу, яка перерахувала їй ці кошти.
У постанові Верховного Суду від 17 травня 2023 року у справі № 199/2951/21 (провадження № 61-1769св23) встановлено, що між стягувачем та боржником немає інших грошових зобов'язань, окрім аліментних. Стягувач не заперечувала отримання від боржника тих грошових переказів, де вона була зазначена отримувачем, а матеріали справи не містять відомостей щодо відмови стягувача від отримання грошових переказів, здійснених боржником. Наведене свідчить про часткове добровільне виконання боржником свого обов'язку зі сплати аліментів. Враховуючи, що боржник надав копії квитанцій про здійснення платежів на користь стягувача, у державного виконавця не було підстав не враховувати надані боржником квитанції під час визначення заборгованості зі сплати аліментів.
Колегія суддів вважає, що кошти, перераховані Військовою частиною НОМЕР_1 за довіреністю ОСОБА_1 на користь стягувача аліментів ОСОБА_2 за період часу з квітня 2022 року по липень 2022 року в розмірі 193 402,16 грн. є коштами, спрямованими на погашення заборгованості по сплаті аліментів.
Той факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період часу з 15 березня 2022 року по 02 листопада 2022 року перебували у зареєстрованому шлюбі, не надає підстав вважати що перераховані ОСОБА_1 за період з квітня 2022 р. по липень 2022 р. кошти грошового забезпечення є коштами, спрямованими на погашення заборгованості по сплаті аліментів. Крім того, як слідує із рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 листопада 2022 року, позивач ОСОБА_2 зазначила, що сімейно-шлюбні відносини з відповідачем ОСОБА_1 були припинені в березні місяці 2022 року, та шлюб носить формальний характер.
Реалізовуючи стандарт переважаючої переконливості в оцінці обставин справи, що переглядається, та доказів, поданих учасниками справи, колегія суддів вважає, що суми грошового забезпечення, які перераховувались Військовою частиною НОМЕР_1 за довіреністю ОСОБА_1 на користь стягувача аліментів ОСОБА_2 , мали бути враховані державним виконавцем при обрахунку заборгованості ОСОБА_1 за аліментами. Доказів на підтвердження наявності інших зобов'язань боржника перед стягувачем у матеріалах справи немає, як і не надано доказів відмови останньої від отримання грошових коштів від боржника. Додатково потрібно врахувати, що позиція стягувача щодо природи спірних коштів є суперечливою, що також у сукупності з іншими доказами доводить, що грошові кошти, сплачені ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , є саме аліментами на дитину.
Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, в період часу з травня 2022 року по серпень 2022 року зацікавлена особа ОСОБА_2 перераховувала скаржнику ОСОБА_1 грошові кошти загальним розміром 19 575 грн. (том 1 а.с.134-139), тому колегія суддів вважає, що розмір заборгованості по сплаті аліментів не має бути зменшений на вказану суму.
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги ОСОБА_1 , визнання неправомірними дій державного виконавця Центрально-Міського відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Коптєвої І.В. щодо здійснення розрахунку заборгованості по аліментах в межах виконавчого провадження № 64333643 з виконання виконавчого листа Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області № 216/1679/17 від 02.06.2017 року, без врахування надання боржником ОСОБА_1 доказів добровільної сплати аліментів в розмірі 173 827,16 грн та зобов'язання державного виконавця Коптєву І.В. врахувати при обчисленні заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 64333643 з виконання виконавчого листа Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області № 216/1679/17 від 02.06.2017 року, надані боржником документи щодо добровільного перерахунку (сплати) аліментних зобов'язань, в розмірі 173 827,16 грн.
Отже, з огляду на те, що суд першої інстанції не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
За частиною 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу позивача слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_7 .
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до частин 1, 13 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи зазначене, з Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору, понесені у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 536,80 грн.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , задовольнити частково.
Ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 травня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), заінтересована особа - ОСОБА_2 , задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії державного виконавця Центрально-Міського відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Коптєвої Ірини Володимирівни щодо здійснення розрахунку заборгованості по аліментах в межах виконавчого провадження №64333643 з виконання виконавчого листа Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області № 216/1679/17 від 02.06.2017 року, без врахування надання боржником ОСОБА_1 доказів добровільної сплати аліментів в розмірі 173 827 (сто сімдесят три тисячі вісімсот двадцять сім) грн. 16 коп.
Зобов'язати державного виконавця Коптєву Ірину Володимирівну врахувати при обчисленні заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 64333643 з виконання виконавчого листа Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області № 216/1679/17 від 02.06.2017 року, надані боржником документи щодо добровільного перерахунку (сплати) аліментних зобов'язань, в розмірі 173 827 (сто сімдесят три тисячі вісімсот двадцять сім) грн. 16 коп.
Стягнути з Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий: О.О.Тимченко
Судді: В.П.Зубакова
О.А. Мірута
Повне судове рішення складено 06 вересня 2023 року.
Головуючий О.О. Тимченко