Провадження № 22-ц/803/6965/23 Справа № 210/1858/23 Суддя у 1-й інстанції - Скотар Р.Є. Суддя у 2-й інстанції - Мірута О. А.
06 вересня 2023 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :
головуючого - МірутиО.А.,
суддів: Зубакової В.П., Тимченко О.О.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат»,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві (суддя Скотар Р.Є.), ухваленого в приміщенні Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області, повне судове рішення складено 06 червня 2023 року,
В квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 09.03.2020 року близько 16-30 год. при виконанні робіт на ливарному дворі доменної печі № 9 ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з ним стався нещасний випадок в результаті якого отримав тілесні ушкодження у вигляді: «Гострої після травматичної нейросенсорної приглухуватості зліва. Перфорації лівої барабанної перетинки. Гострого посттравматичного гнійного середнього отиту зліва». Зазначений нещасний випадок комісією визнано таким, що пов'язаний з виробництвом.
Відповідно до довідки МСЕК серії 12 ААА № 065000 від 15.02.2023 року позивачу первинно встановлено 10% втрати професійної працездатності, з переоглядом 10.02.2025 року. Позивач потребує медикаментозне лікування, ВМП.
В результаті отриманої травми позивач позбавлений можливості ведення звичайного життя, необхідності лікування. У зв'язку з викладеним просив суд стягнути з відповідача на свою користь, в якості відшкодування моральної шкоди грошові кошти у розмірі 67 000,00 грн. без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 червня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я у розмірі 27 000 гривень без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
В апеляційній скарзі, поданій до апеляційного суду, позивач ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду змінити, збільшивши розмір стягнутої моральної шкоди з відповідача до суми заявленої у позові.
УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не було оцінено всі докази у сукупності і неповно з'ясовані всі обставини, що мають суттєве значення для справи, зокрема судом не взято до уваги що під час виконання свої посадових обов'язків з позивачем стався нещасний випадок, в результаті якого останній позбавлений можливості ведення звичайного житті, порушення звичайного ритму життя та нормальних життєвих зв'язків.
судом першої інстанції при визначенні розміру моральної шкоди не врахованого характер виробничої травми, відсоток втрати працездатності, ступінь вини відповідача, істотність вимушених змін у її життєвих стосунках, наслідках що наступили, та їх невідворотність.
Вважає, що визначений розмір моральної шкоди значно занижений та не відповідає глибині моральних страждань позивача та принципу розумності, виваженості і справедливості.
Від відповідача у справі відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи в трудових відносинах з Публічним акціонерним товариством «АрселорМіттал Кривий Ріг», на посаді горнового доменної печі 5 розряду, загальний стаж роботи на підприємстві більше 16 років, стаж роботи за професією 13 років.
Згідно Акту форми Н-1/П від 27 травня 2021 року зазначені обставини нещасного випадку, а саме: 09.03.2020 року о 16 год. 30 хв. ОСОБА_1 перед закінченням випуску чавуну нахилив хитний жолоб для наповнення шостого ковша і попрямував до футляру льотки № 2 для видувки осаду. Під час видувки осаду ОСОБА_1 у вухо потрапила частинка залишків продуктів плавки чавуну, після чого він відчув біль у лівому вусі (а.с.13).
Відповідно до Акту форми Н-1/П зазначено діагноз ОСОБА_1 встановленого закладом охорони здоров'я: гостра післятравматична нейросенсорна приглухуватість зліва. Перфорація лівої барабанної перетинки. Гострий посттравматичний гнійний середній отит зліва .Даний нещасний випадок, що стався з горновим доменної печі доменного цеху № 2 аглодоменного департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ОСОБА_1 визнано таким, що пов'язаний з виробництвом (а.с. 16-17).
В розділі 8 Акту форми Н-1/П від 27 травня 2021 року зазначені особи, які допустили порушення вимог законодавства з охорони ті гігієни праці: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 (а.с.17).
Висновком МСЕК від 10.03.2021 року ОСОБА_1 первинно встановлено 10% втрати професійної працездатності з переоглядом 10.02.2022 року (а.с.24).
При повторному переогляді висновком МСЕК від 15.02.2023 року позивачу встановлено 10 % втрати професійної працездатності з наступним переоглядом 10.02.2025 року (а.с. 25)
Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду: малозначних справ; справ, що виникають з трудових відносин; справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до частини 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на те, що ціна позову в даній справі є меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою, другою та п'ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходив з того, що, трудове каліцтво позивачем отримано під час виконання ним трудових обов'язків на підприємстві відповідача, у зв'язку із чим поклав обов'язок відшкодувати позивачу шкоду, завдану ушкодженням здоров'я на ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг".
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України встановлюють, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Стаття 153 КЗпП України встановлює, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Рішенням Конституційного Суду №20-рп/2008 від 08.10.2008 р. встановлено, що обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди покладається на підприємства, які заподіяли шкоду.
Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Частиною 3 ст.1166 ЦК України визначено, що шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках встановлених законом.
У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України в «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»№ 4 від 31 березня 1995 року роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Як видно з акту проведення розслідування нещасного випадку, що стався 09.03.2020 року із позивачем особами, дія або бездіяльність яких призвела до нещасного випадку є: ОСОБА_2 - старший майстер зміни (технологія) доменного цеху 2 аглодоменного департаменту ПАТ «АроселорМіттал Кривий Ріг», не забезпечив безпечну організацію та виконання робіт підлеглим персоналом згідно вимогам правил та інструкцій, чим порушив вимоги п.3.3.11.4 «Посадової інструкції старшого майстра зміни (технологія) доменного цеху №2 аглодоменного департаменту (АДД) ПІ 020.1222.2.021; при нещасному випадку на закріпленій ділянці негайно не проінформував начальника цеха, чим порушив вимоги п. 3.3.9 «Посадової інструкції старшого майстра зміни (технологія) доменного цеху № 2 аглодоменного департаменту (АДД)» ПІ 020.1222.2.021.
ОСОБА_3 , змінний майстер основої виробничої дільниці (експлуатація доменної печі) доменного цеху 2 аглодоменного департаменту ПАТ «АроселорМіттал Кривий Ріг», не забезпечив безпечну організацію та проведення робіт підлеглим персоналом згідно вимогам правил, інструкцій, чим порушив вимоги п.3.3.11.4 «Посадової інструкції змінного майстра основної виробничої дільниці (експлуатація доменної печі) доменного цеху №2 аглодоменного департаменту (АДД) ПІ 020.1222.2.018; при нещасному випадку на закріпленій ділянці негайно не проінформував начальника цеха, чим порушив вимоги п. 3.3.9 «Посадової інструкції змінного майстра основної виробничої дільниці (експлуатація доменної печі) доменного цеху № 2 аглодоменного департаменту (АДД)» ПІ 020.1222.2.018.
ОСОБА_1 , горновий доменної печі №9 доменного цеху №2 аглодоменного департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», не потурбувався про особисту безпеку під час виконання роботи, чим порушив вимоги п.3.5 «Інструкції з охорони праці для горнового доменної печі доменного цеху №2» ОП.020.02.19.
Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, трудове каліцтво позивача, яке завдає їй фізичного болю та душевних страждань, виникло також й з вини відповідача, яким не було виконано вимоги законодавства щодо створення на робочому місці працівника безпечних умов праці.
Стаття 4 Закону України «Про охорону праці» передбачає, що державна політика в галузі охорони праці базується , зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.
Факт заподіяння моральної шкоди позивачу у зв'язку з отриманим каліцтвом встановлений та доведений матеріалами справи. Позивач внаслідок отриманої травми позивач позбавлений можливості ведення звичайного життя, що призвело до негативних змін у його житті, необхідності лікування та втрати працездатності, порушення звичайного життєвого ритму та нормальних життєвих зв'язків. Наслідки трудового каліцтва вимагають від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, Крім того, останній не взмозі повною мірою реалізовувати свої наміри в професійній сфері, відчуває наслідки травми, дискомфорт та страждання.
При цьому, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях («Шевченко проти України», «Харук та інші проти України», «Скордіно проти Італії») і в Практичній інструкції по зверненню в ЄСПЛ від 28 березня 2007 року, затвердженій Головою ЄСПЛ на підставі ст. 32 Регламенту ЄСПЛ, посилається на те, що в справах про присудження морального відшкодування, суд має визначити розмір моральної шкоди з огляду на розміри присудження компенсації у подібних справах та об'єктивної оцінки психотравматичної ситуації.
Відповідно до частини четвертої статті 263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
05 грудня 2018 року Велика Палата Верховного у справі № 210/5258/16-ц (провадження № 14-463цс18) прийняла постанову, у якій зробила правовий висновок про те, що у справах щодо відшкодування моральної шкоди, завданої у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, суди, встановивши факт завдання моральної шкоди, повинні особливо ретельно підійти до того, аби присуджена ними сума відшкодування була домірною цій шкоді. Сума відшкодування моральної шкоди має бути аргументованою судом з урахуванням, зокрема, визначених у частині третій статті 23ЦК України критеріїв і тоді, коли таке відшкодування присуджується у сумі суттєво меншій, аніж та, яку просив позивач.
При цьому, суд констатував у справі № 210/5258/16-ц, що характер отриманої позивачем травми, що спричинила повну втрату ним професійної працездатності, звільнення з роботи через виявлену невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі за станом здоров'я, визнання позивача особою з інвалідністю І групи безстроково, неможливість відновлення попереднього фізичного стану, тяжкість і незворотність змін у буденному житті, необхідність щорічної реабілітації, надають йому право на відшкодування моральної шкоди у розмірі 275 000,00 грн.
Колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги позивача, що визначений судом першої інстанції розмір відшкодування моральної шкоди, стягнутої з відповідача на користь позивача, визначено без урахування роз'яснень викладених в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо),яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Отже, з урахуванням того, що позивачу ОСОБА_1 встановлено втрату професійної працездатності у розмірі 10%, що безумовно тягне за собою незворотність змін у буденному житті позивача. Самопочуття позивача не поліпшується, негативні зміни в його житті є незворотними, що завдає позивачу душевного болю та страждань, колегія суддів дійшла висновку, що визначений судом першої інстанції розмір відшкодування моральної шкоди слід змінити та збільшити з 27 000 грн. до 40 000 грн., що відповідає судовій практиці Великої Палати Верховного Суду при розгляді справи з аналогічними правовідносинами, є розумним, виваженим і справедливим у його ситуації.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).
Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Відповідно до пунктів 3 та 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішення суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги позивача та зміну рішення суду в частині визначеного судом розміру моральної шкоди збільшивши його розмір з 27 000 грн до 40 000 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
За частинами 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
З урахуванням часткового задоволення апеляційної скарги позивача з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» в дохід держави необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, в розмірі 1610,40 грн.
Керуючись ст.ст. 367, ст. 374, п. 2 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 червня 2023 року змінити, збільшивши розмір відшкодування моральної шкоди, стягнутої з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_1 із 27 000 (двадцяти семи тисяч) гривень до 40 000,00 (сорока тисяч) гривень.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» в дохід держави витрати по сплаті судового збору, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, в розмірі 1610 (одна тисяча шістсот десять) гривень, 40 копійок.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: