718/2982/23
2/718/591/23
про залишення позовної заяви без руху
04.09.2023 року м. Кіцмань Чернівецька область
Суддя Кіцманського районного суду Чернівецької області Скорейко В.В., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Чернівецького обласного комунального підприємства «Бальнеологічний санаторій «Брусниця», Чернівецької обласної ради про стягнення заборгованості зі сплати заробітної плати та середнього заробітку за весь період затримки розрахунку,-
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Чернівецького обласного комунального підприємства «Бальнеологічний санаторій «Брусниця», Чернівецької обласної ради про стягнення заборгованості зі сплати заробітної плати та середнього заробітку за весь період затримки розрахунку.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, доходжу висновку, що вона підлягає залишенню без руху без руху, як таку, що не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України з наступних підстав.
Позивачка просить стягнути Чернівецького обласного комунального підприємства «Бальнеологічний санаторій «Брусниця» на її користь заборгованості зі сплати заробітної плати на суму 13 871,44 грн та середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення на суму 16 085,52 грн.
Посилається на те, що 28.06.2023 позивачку звільнено з посади медичної сестри фізкабінету відповідно до п.1 ст.36 КЗпП України. На час звільнення у підприємства існувала заборгованість перед ОСОБА_1 з виплати заробітної плати за період серпень-жовтень 2021 на суму 13 871,44 грн, яка наразі не виплачена.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Згідно п.1 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справив усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Як слідує з позовної заяви позивач просить окрім заробітної плати стягнути середній заробіток за час затримки її виплати.
Із ст.117 КЗпП слідує, що середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні працівника проводиться не у зв'язку із виконуваною працівником роботою, а навпаки, у зв'язку із звільненням працівника та непроведенням з працівником належного розрахунку після припинення трудових відносин. Тобто, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні є різновидом відповідальності власника перед працівником за порушення своїх зобов'язань з виплати заробітної плати і не входить до структури заробітної плати.
Відповідно до постанови Верховного Суду в справі № 728/2955/18 від 10.01.2019, починаючи з 1 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позовів про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16 погодилася з попередніми правовими позиціями Верховного суду України, що вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не належать до вимог, за пред'явлення яких до роботодавця працівники-позивачі звільняються від сплати судового збору.
Схожі висновки містяться і в постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі 761/943/18.
В своїй постанові від 27.04.2021 у справі № 182/729/17 Верховний Суд висловив думку про те, що згідно з частиною першою статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, яка визначає критерії законності та обґрунтованості рішення, а також ст. 13 «Про судоустрій і статус суддів» при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Позивач клопотання про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору не заявляв. Документів, що підтверджують сплату позивачем судового збору у встановлених порядку і розмірі, при подачі позову останнім не надано.
Оскільки позивач звернувся до суду із позовом в якому міститься про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (вимогою майнового характеру), останньому необхідно сплатити судовий збір за цією позовною вимогою у порядку та розмірі, які визначено Законом України «Про судовий збір».
За подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (13420 грн.) (пункт 1.1 частини 2 статті 4 Закону).
Таким чином позивачу необхідно сплатити судовий збір на суму 1073,60 грн. за вимогу майного характеру в розмірі 16 085,52 грн.
Тому позивачу необхідно сплатити судовий збір за реквізитами отримувач коштів Чернів.ГУК/Кіцманська ТГ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37836095, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA908999980313151206000024343 , код класифікації доходів бюджету 22030101.
Крім того, відповідно до п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.
Додатки до позову містять посилання на паспорт (ІД-Картку) та РОНКПП, копію трудової книжки та копію наказу про звільнення з роботи, хоча такі докази додані не були, про що канцелярією Кіцманського районного суду Чернівецької області складено відповідний акт.
Враховуючи наведене, позивачу необхідно додати копії документів, які містяться в переліку додатків, а саме: паспорт (ІД-Картку) та РОНКПП, копію трудової книжки та копію наказу про звільнення з роботи.
Положеннями п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, передбачено, що позовна заява повинна містити спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них. Проте, позивач, заявляючи позовні вимоги до двох відповідачів, в прохальній частині позову не визначився щодо вимог до кожного з них. Отже, позивачу необхідно конкретизувати, які саме вимоги заявляються до кожного з відповідачів.
Описані вище недоліки позовної заяви унеможливлюють відкриття провадження у справі.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху.
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись стст. 175, 177, 185 ЦПК України, судя,-
Позовну ОСОБА_1 до Чернівецького обласного комунального підприємства «Бальнеологічний санаторій «Брусниця», Чернівецької обласної ради про стягнення заборгованості зі сплати заробітної плати та середнього заробітку за весь період затримки розрахунку - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
Роз'яснити, що у разі, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви в зазначений строк, вона буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Василь Скорейко