Справа № 624/789/23
провадження № 3/624/396/23
05 вересня 2023 року суддя Кегичівського районного суду Харківської області Крапівка Т.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з СПД №1 ВП №1 Красноградського РВП ГУ НП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП
До Кегичівського районного суду Харківської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №011161 від 18 серпня 2023 року, з якого вбачається, що 18 серпня 2023 року о 20 годині 00 хвилин ОСОБА_1 керував автомобілем Nissan Sunny НОМЕР_1 по автодорозі вул. Калинова, смт. Кегичівка в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер». Діями водія порушено п. 2.9 а Правил дорожнього руху. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Від захисника адвоката Кадуна П.В. надійшло заперечення-клопотання про закриття справи на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Клопотання обґрунтоване тим, що матеріали справи не містять жодного доказу, що ОСОБА_1 керував автомобілем та був зупинений працівниками поліції, в тому числі за порушення ПДР. При цьому, поліцейським не задокументовано та не доведено належними та допустими доказами факту порушення водієм правил дорожнього руху, то вимоги інспектора до водія про пред'явлення документів на право керування є неправомірними, оскільки правоохоронці можуть зупиняти авто, лише коли є факт порушення. Відеозапис, наданий до матеріалів не являється носієм інформації, яка б доводила, хоча б, сам факт керування автомобілем ОСОБА_1 , а розпочинається відео з моменту коли працівники поліції на службовому автомобілі від'їжджають від приміщення ВП зі словами, що на вул. Калинова стоїть автомобіль і коли вони туди під'їжджають, то дійсно там стоїть автомобіль вказаний у протоколі, в ньому знаходиться ОСОБА_1 , але самого факту руху автомобіля не зафіксовано, тобто відсутня будь-яка інформація, яка б доводила вчинення правопорушення та не містить фіксації того, що останній був зупинений працівниками поліції взагалі, вже не враховуючи що за порушення Правил дорожнього руху. Працівниками поліції не було роз'яснено останньому права та обов'язки, а також правові наслідки складання протоколу, суть обвинувачення. Порушення цієї вимоги також має наслідком повернення протоколу про адміністративне правопорушення до відповідного уповноваженого органу за для усунення недоліків. При проведені огляду на стан сп'яніння працівником поліції порушено вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, щодо складання акту огляду, який складено не було. При цьому, перед проведенням тестування на приладі «Драгер» поліцейським в порушення вище вказаної Інструкції не проведено тестування на відсутність алкоголю в приладі, що є суттєвим порушенням при проведенні такого тестування. Пояснення ОСОБА_1 записані самим поліцейським, та ОСОБА_1 не зачитувалися, та були підписані за вказівкою поліцейського без ознайомлення з ними.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, з наступних підстав.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до ст. 9 КпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Вимогами відповідно до ст. 252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Склад правопорушення це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення чи витребувано необхідні додаткові матеріали.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення правопорушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до Правил дорожнього руху України, водій це особа, яка керує транспортним засобом.
ОСОБА_1 своєї вини не визнає, достеменних відомостей про те, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, чи був зупинений під час керування матеріали справи не містять.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП до суду було надано протокол про адміністративне правопорушення, результат тестування на алкоголь, пояснення, диск з відеозаписом події, довідка армор.
Дослідивши надані суду докази, встановлено, що жодних доказів, крім протоколу про адміністративне правопорушення, на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом не надано. Свідки події відсутні. Відеозапис події факту керування та зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 не містить.
Відсутність зазначених доказів у взаємозв'язку з запереченням своєї вини ОСОБА_1 , не дає можливості "поза розумним сумнівом" встановити, чи керував ОСОБА_1 транспортним засобом.
Як роз'яснив Верховний Суд в правовій позиції, що викладена в постанові від 26.06.2019 року в справі № 536/1703/17, адміністративне провадження № К/9901/3839/17, при розгляді справ про вчинення адміністративних правопорушень необхідно врахувати, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а непідтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Отже, в даній ситуації протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду, що в даному випадку відсутнє.
Вищенаведені факти, встановлені в судовому засіданні, у відповідності до ст.62 Конституції України повинні тлумачитись судом на користь ОСОБА_1 , вони не дають змоги суду однозначно оцінити дії останнього, як такі, що містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи ОСОБА_1 щодо відсутності акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, не роз'яснення йому при складанні протоколу прав і обов'язків, передбачених ст. 268 КУпАП, є також слушними, та в сукупності з відсутність доказів події керування водієм транспортним засобом, є підставою для висновку про недоведеність працівниками поліції в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин провадження в справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 221, 247, 280, 283-289 КУпАП, суд
Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На постанову суду може бути подана скарга до Харківського апеляційного суду через Кегичівський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Т.В. Крапівка